Ухвала

від 16.10.2024 по справі 759/14852/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/4824/24

ун. № 759/14852/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2024 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кравченка Ю.В., за участю секретаря судового засідання Бондарчук М.І., позивача ОСОБА_1 , представника Національного банку України, Булгакова С.В., представника Служби безпеки України, Сучкової А.М., представника Міністерства фінансів України, ОСОБА_2 , представника Кабінету Міністрів України Ткачук Я.О, розглянувши у підготовчому засіданні заяву ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національного банку України, Апарату Ради національної безпеки і оборони України, Служби безпеки України, Кабінету Міністрів України, Президента України ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрідом Фінанс Україна» про стягнення грошових сум за військовими облігаціями, упущеної вигоди, штрафних санкцій, компенсації моральної шкоди та збитків,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Святошинського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національного банку України, Апарату Ради національної безпеки і оборони України, Служби безпеки України, Кабінету Міністрів України, Президента України ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрідом Фінанс Україна» про стягнення грошових сум за військовими облігаціями, упущеної вигоди, штрафних санкцій, компенсації моральної шкоди та збитків.

29 липня 2024 року суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху з несплатою позивачем судового збору.

07 серпня 2024 року на виконання ухвали суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків з квитанцією про сплату судового збору в сумі 10 400,00 гривень, що сплачена відповідно до платіжної інструкції АТ «Сенс Банк» № 4P1R-AWM0-5XR8-42QD від 07.08.2024.

09 серпня 2024 року суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, у якій визначив розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, розпочав підготовче провадження у справі.

27 вересня 2024 до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС надійшла заява ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору за подання цього позову.

Мотивував заяву тим, що є споживачем фінансових послуг, пов`язаних з виконанням Державою Україною публічного договору купівлі-обслуговування облігацій внутрішніх державних послуг (далі - ОВДП) UA4000207518, а тому відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільнений від сплати судового збору.

У підготовчому засіданні ОСОБА_1 заяву підтримав у повному обсязі, просив її задовольнити.

Представники Національного банку України, Служби безпеки України, Міністерства фінансів України, Кабінету Міністрів України проти задоволення заяви не заперечували.

Вислухавши думку учасників справи і дослідивши заяву про звільнення від сплати судового збору, суд дійшов таких висновків.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав (частина третя статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Наведена норма імперативно встановлює звільнення позивачів від сплати судового збору у справах про захист прав споживачів.

При цьому системне тлумачення норм статті 5 Закону України «Про судовий збір» та статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» дозволяє зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб як споживачі серед переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають або позбавлені. Оскільки така пільга встановлена спеціальною нормою (стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів), що закріплена в законі, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Продукція - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.

Облігації внутрішньої державної позики України - це цінні папери, що розміщуються виключно на внутрішніх ринках капіталу і підтверджують зобов`язання України щодо відшкодування пред`явникам цих облігацій їхньої номінальної вартості з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій. Номінальна вартість облігацій внутрішньої державної позики України може бути визначена в іноземній валюті (частина тертя статті 16 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки»).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду

У постанові від 17 вересня 2024 року у справі № 759/10841/24 зазначив, що « у Законі України «Про захист прав споживачів» містяться тільки окремі норми, які виключають застосування окремих положень до правочинів з цінними паперами:

положення статті 12 не застосовуються до договорів, укладених поза торговельними або офісними приміщеннями, і які стосуються правочинів з цінними паперами (пункт 3 частини першої статті 12 Закону України «Про захист прав споживачів»);

положення статті 13 не застосовуються до договорів, укладених на відстані, які стосуються правочинів з цінними паперами (пункт 2 частини першої статті 13 Закону України «Про захист прав споживачів»);

положення пунктів 8, 11 та 13 частини третьої статті 18 не застосовуються до операцій із цінними паперами, фінансовими послугами та іншими товарами або послугами, ціна яких залежить від зміни котировок або індексів на біржах чи ставок на фінансових ринках, які не контролюються продавцем (пункт 1 частини четвертої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Законодавець не передбачив виключення чи непоширення звільнення від сплати судового збору, передбаченого в частині третій статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» за позовом споживача, пов`язані із правочинами щодо цінних паперів чи стосовно цінних паперів. Тому частина третя статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» поширюється й на позови споживача, пов`язані із правочинами щодо цінних паперів чи стосовно цінних паперів».

У цій справі позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Державою Україна зобов`язань за публічним договором купівлі-обслуговування облігацій внутрішніх ОВДП UA4000207518 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фрідом Фінанс Україна» договору обслуговування рахунка цінних паперів (ОВДП) № 04/02/2021.

За таких обставин, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Водночас суд акцентує, що пільги зі сплати судового збору встановлюються законом (зокрема, у статті 5 Закону України «Про судовий збір» та в інших законах, наприклад у ч. 3 т. 22 Закону України «Про захист прав споживачів»)

За змістом приписів статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може звільнити сторону від сплати судового збору за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Системне тлумачення наведених норм дозволяє виснувати, що суд може звільнити сторону від сплати судового збору лише у разі, якщо пільги з його сплати не встановлені законом. Якщо ж сторона звільнена від сплати судового збору на підставі закону, ухвалення додаткового судового рішення про його звільнення не вимагається.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», проте сплатив судовий збір за подання позовної заяви в сумі 10 400,00.

З урахуванням викладеного, заява ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору слід задовольнити частково, а сплачений судовий збір повернути позивачеві

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 13, 133, 136, 142, 258, 260, 261, 353-355ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національного банку України, Апарату Ради національної безпеки і оборони України, Служби безпеки України, Кабінету Міністрів України, Президента України ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрідом Фінанс Україна» про стягнення грошових сум за військовими облігаціями, упущеної вигоди, штрафних санкцій, компенсації моральної шкоди та збитків задовольнити частково.

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , з державного бюджету судовий збір, сплачений при поданні позову відповідно до інструкції № 4P1R-AWM0-5XR8-42QD від 07.08.2024, що становить 10 400,00 (десять тисяч чотириста гривень 00 копійок) гривень на такі реквізити:

Отримувач: ОСОБА_1

РНОКПП НОМЕР_1

IBAN: НОМЕР_2

Банк отримувача: АТ «СЕНС БАНК».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повна ухвала суду складена 21 жовтня 2024 року

Суддя Ю.В. Кравченко.