Вирок

від 22.10.2024 по справі 171/1884/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

іменем України

Справа № 171/1884/24

Провадження № 1-кп/210/684/24

22 жовтня 2024 року

Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судових засідань ОСОБА_2

за участю:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду матеріали кримінального провадження за яким обвинувачується:

ОСОБА_6 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець сщ. Токівське, Апостолівського району, Дніпропетровської області, громадянин України, українець, маючий вищу освіту, працюючий на ТОВ «Мегапром-граніт», водій навантажувач, не одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий

у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 КК України, ч.4 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

08.07.2024, приблизно о 23 годині 20 хвилин ОСОБА_4 знаходився біля магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » по АДРЕСА_2 , де у останнього виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна.

З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_4 08.07.2024 о 23 годині 30 хвилин, перебуваючи поблизу магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » по АДРЕСА_2 , переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, розуміючи, що вчиняє безоплатне вилучення чужого майна поза волею власника, таємно, шляхом вільного доступу, зачепив за задню частину автомобіля ГАЗ М-21 трубу ПЕ-100d 63x3,8 SDR 17; PN 10 довжиною 200 метрів, належну КП «Вогник», після чого почав рух вищевказаним автомобілем в напрямку місця мешкання.

Так ОСОБА_4 , перебуваючи поблизу магазину «Спокуса плюс», виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, однак так і не довівши свій злочинний умисел до кінця з причини, що не залежали від його волі, припинив вчиняти злочині дії, через те, що його затримав охоронець магазину «Спокуса плюс» - ОСОБА_7 .

Своїми злочинними діями ОСОБА_4 міг заподіяти матеріальну шкоду КП «Вогник» на суму 21600 гривень.

ОСОБА_4 вчинив злочин під час дії воєнного стану в Україні у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, який продовжений Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» 06 травня 2024 року № 271/2024.

Відповідальність за вказане діяння передбачена ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України - як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинений в умовах воєнного стану.

В ході судового засідання сторони повідомили суд про укладання угоди про визнання винуватості та надали суду угоду про визнання винуватості від 25.07.2024 року у даному кримінальному провадженні між прокурором та обвинуваченим (надалі-сторони) згідно з якою останній повністю визнав свою вину у зазначеному діянні, погоджується з призначеним покаранням.

Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_4 за ч.2 ст.15 КК України, ч.4 ст.185 КК України у вигляді 5 роківпозбавлення волі з застосуванням ст.75 КК України,оскільки обвинувачений під час досудового слідства беззаперечно визнав вину, активно сприяв розкриттю злочину, таке покарання буде достатнє для його виправлення та попередження вчиненню нових злочинів.

Сторони розуміють, наслідки укладання та затвердження означеної угоди для сторін відповідно до ст. 473 КПК України, що стверджується їх підписами в угоді та поясненнями в судовому засіданні.

Обвинувачений розуміє, що виконання зобов`язання іншою стороною в рамках цієї угоди цілком залежить від дотримання ним Закону і будь-якого положення укладеної угоди.

Обвинувачений розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

В судовому засіданні сторони (у т.ч.-захисник) угоду підтримали, просили її затвердити. Відповідно до умов угоди, обвинувачений визнав себе винним у скоєнні даного злочину у повному обсязі.

В судовому засіданні суд, відповідно до вимог ч.6 ст.474 КПК України, шляхом отримання пояснень сторін, яким у встановленому порядку роз`яснені їх права, переконався, що укладання угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

В судовому засіданні суд, відповідно до вимог ч.7 ст.474 КПК України, перевірив вказану угоду на відповідність вимогам КПК України та закону та встановив, що угода відповідає вказаним вимогам, оскільки угода складена в порядку та на підставах ст.ст. 468-472 КПК України, містить передбачені вимогами вказаних статей КПК України відомості та дані.

Умови угоди не суперечать вимогам КПК України та/або закону, в тому числі не допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди, умови угоди не суперечать інтересам суспільства, умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, немає обґрунтованих підстав вважати, що укладення угоди не було добровільним, не встановлено очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань, наявні фактичні підстави для визнання винуватості.

Зазначена в угоді міра покарання лежить у межах санкції, передбаченої ч.4 ст.185 КК України, у якій обвинувачений визнав себе винним, міра покарання відповідає обставинам справи, характеристиці особи, що вчинила злочин, його тяжкості та ступеню суспільної небезпеки як самої особи, так і вчиненого нею діяння.

На підставі викладеного суд вважає, що угода, укладена сторонами у даному кримінальному провадженні підлягає затвердженню.

Запобіжний захід на даний момент відсутній.

Питання про речові докази вирішується судом згідно вимог ч.9 ст.100 КПК України, а саме:

-бухта труби PЕ 100, приблизно 200м (передана на зберігання представнику власника, т.1, а.с.18, 32) залишити власнику;

-автомобіль ГАЗ М-21 (переданий на зберігання власнику ОСОБА_4 , т.1, а.с.17) залишити власнику.

Документально підтверджені витрати на залучення експерта відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.314, 369-371, 373-374, 474, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 25.07.2024 року у даному кримінальному провадженні між обвинуваченим ОСОБА_4 та прокурором ОСОБА_3 .

Визнати ОСОБА_8 винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 КК України, ч.4 ст.185 КК України та призначити визначене угодою покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком у 3 (три) роки, якщо він протягом вказаного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Згідно п.п.п.п. 1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК Українипокласти на засудженого обов`язки не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; періодично з`являтися в уповноважений орган з питань пробації для реєстрації.

Речові докази:

- бухта труби PЕ 100, приблизно 200 м (передана на зберігання представнику власника, т.1, а.с.18, 32) залишити власнику;

- автомобіль ГАЗ М-21 (переданий на зберігання власнику ОСОБА_4 , т.1, а.с.17) залишити власнику.

Вирок може бути оскаржений в порядку ст.394 КПК України через Дзержинський районний суд м.Кривого Рогу впродовж 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1