Рішення

від 22.10.2024 по справі 175/2351/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/2351/24

Провадження № 2/175/356/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"22" жовтня 2024 р. смт. Слобожанське

Дніпропетровський районнийсуд Дніпропетровськоїобласті ускладі:головуючого суддіЖуравель Т.С.,за участюсекретаря судовогозасідання ВербицькоїК.В.,розглянувши увідкритому судовомузасіданні цивільнусправу запозовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Любимівський кар`єр» про стягнення заробітної плати, грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Любимівський кар`єр» про стягнення заробітної плати, грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що з 03.10.2022 року позивач працював у ТОВ «Любимівський кар`єр» на посаді охоронника. 13.10.2023 року ОСОБА_1 був звільнений за власним бажанням, при цьому при звільненні відповідач не провів остаточний розрахунок, не виплатив позивачу заробітну плату за період з липня по жовтень 2023 року у сумі 25604 грн 75 коп., компенсацію за невикористану щорічну відпустку за 2022 рік у сумі 6308 грн 88 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 22343 грн 95 коп.

Ухвалою судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20.02.2024 року дану позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, засобами електронного зв`язку надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав та просив задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання також не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням, наявним в матеріалах справи. Заяви про розгляд справи без участі до суду не надходило, відзиву на позов від відповідача також не надходило.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22.10.2024 року постановлено провести заочний розгляд справи.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Наказом №40/к-тр від 03.10.2022 року ОСОБА_1 приянято на посаду охоронника до Товариства з обмеженою відповідальністю «Любимівський кар`єр», про що внесено відомості до трудової книжки НОМЕР_1 .

Наказом №92/к від 13.10.2023 року ОСОБА_1 звільнено з посади охоронника до Товариства з обмеженою відповідальністю «Любимівський кар`єр» за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України.

Середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складала 262 грн 87 коп.

Згідно довідки ОК-5 та ОК-7 та виписки по рахунку, за період з липня 2023 року по 13.10.2023 року ОСОБА_1 нарахована, проте не виплачена заробітна плата у розмірі 25604 грн 75 коп., компенсацію за невикористану щорічну відпустку за 2022 рік у сумі 6308 грн 88 коп.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Статтею 43 Конституції Україникожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Конституційний Суд України у Рішеннях від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначенестаттею 43 Конституції Україниправо на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Право заробляти собі на життя є невід`ємним від права на саме життя, оскільки останнє є реальним лише тоді, коли матеріально забезпечене.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 3 КЗпП України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до ст. 4 КЗпП України, законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Згідно ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Пунктом 4 ст. 36 КЗпП України визначено, що підставою припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

Згідно ч. 1 ст. 38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Згідно ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Статтею 117 КЗпП України встановлено, що в разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Судом встановлено, що позивач був звільнений з посади охоронця у ТОВ «Любимівський кар`єр» за власним бажанням, проте під час звільнення роботодавець не здійснив остаточний розрахунок з ОСОБА_1 .

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, дослідивши докази, надавши їм оцінку, суд доходить висновку, що позовна заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, з урахуванням положень ч. 1ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп..

Керуючись ст. ст. 19, 27, 76-81, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 280-289, 354, 355 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Любимівський кар`єр» про стягнення заробітної плати, грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Любимівський кар`єр» місцезнаходження: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Любимівка, вул. Чаплинська, 1А, код ЄДРПОУ: 23935242) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) заробітну плату за період з липня 2023 року по 13 жовтня 2023 року та грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку за 2022 рік у розмірі 31913 грн 61 коп. (тридцять одна тисяча дев`ятсот тринадцять гривень шістдесят одна копійка).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Любимівський кар`єр» місцезнаходження: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Любимівка, вул. Чаплинська, 1А, код ЄДРПОУ: 23935242) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 22343 грн 95 коп. (двадцять дві тисячі триста сорок три гривні дев`яноста п`ять копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Любимівський кар`єр» місцезнаходження: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Любимівка, вул. Чаплинська, 1А, код ЄДРПОУ: 23935242) на користь держави судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішеннянабирає законноїсили,якщо протягомстроків,встановлених ЦПКУкраїни,не поданізаява проперегляд заочногорішення абоапеляційна скарга,або якщорішення залишенов силіза результатамиапеляційного розглядусправи.

Суддя Т. С. Журавель