Ухвала

від 15.10.2024 по справі 183/9732/24

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/9732/24

№ 1-кс/183/1890/24

15 жовтня 2024 року м. Самар Дніпропетровської області

Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції), захисника ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_5 , погоджене заступником начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023050020000467 від 18 серпня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю с. Лиман Старобільського району Луганської області, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,-

в с т а н о в и в :

Слідчими Другогослідчого відділу(здислокацією ум.Сєвєродонецьку)Територіального управлінняДержавного бюророзслідувань,розташованого ум.Краматорську,здійснюється досудоверозслідування укримінальному провадженні№ 62023050020000467від 18серпня 2023року заознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

До Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_5 , погоджене заступником начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023050020000467 від 18 серпня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що наказом керівництва державної установи «Старобільський слідчий ізолятор ОСОБА_7 призначено на посаду старшого по корпусу відділу режиму і охорони державної установи «Старобільський слідчий ізолятор» (далі ДУ «Старобілський слідчий ізолятор»).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» правоохоронні органи - це органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.

Таким чином, ОСОБА_7 є працівником правоохоронного органу.

Згідно зі ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Згідно ст. 16 Закону України «Про Державну кримінальну-виконавчу службу України» персонал Державної кримінально-виконавчої служби України зобов`язаний неухильно виконувати закони України, додержуватися норм професійної етики, гуманно ставитися до засуджених і осіб, узятих під варту.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про Державну кримінальну-виконавчу службу України» ОСОБА_7 склав присягу на вірність Українському народові та зобов`язався, неухильно додержуватися Конституції та законів України, бути чесним, гуманним, сумлінним і дисциплінованим, зберігати державну та іншу охоронювану законом таємницю, з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов`язок, вимоги статутів і наказів, постійно вдосконалювати професійну майстерність та підвищувати рівень культури, не допускати порушень прав і свобод людини та громадянина, всіляко сприяти зміцненню правопорядку.

Водночас, ОСОБА_7 складеної Присяги не дотримав та в умовах, коли Український народ героїчно протистоїть російському агресору, у порушення вимог ст. ст. 1, 2, 17 Конституції України, ст. ст. 2, 14 Закону України «Про Державну кримінальну-виконавчу службу України», зрадив українській державі та всьому Українському народові, вчинивши злочин проти основ національної безпеки України за наступних обставин.

24.02.2022 року на виконання наказів вищого військового керівництва військовослужбовці збройних сил ворога України Російської федерації (далі зс РФ), шляхом збройної агресії із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Київській, Луганській, Донецькій, Харківській, Житомирській, Чернігівській, Сумській, Херсонській, Запорізькій, Миколаївській, інших областях і здійснили широкомасштабний збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти військової та цивільної адміністрації, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, після чого внаслідок широкомасштабного збройного нападу здійснили військову окупацію частин вказаних територій України, в тому числі території АДРЕСА_1 , яка фактично захоплена та тимчасово окупована з 28 лютого 2022 року.

24.02.2022 року Указом Президента України № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, дію якого у подальшому продовжено, в тому числі на цей час.

28 лютого 2022 року військовослужбовці зс країни-агресора РФ, шляхом збройної агресії, спільно з представниками так званої «лнр», які є частиною окупаційної адміністрації країни-агресора РФ, здійснили тимчасову окупацію території АДРЕСА_1 , де розташовані державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та інші об`єкти та інфраструктури України.

Так, приблизно з кінця червня 2022 року, (більш точні дата та час під час досудового розслідування не встановлені) ОСОБА_7 , перебуваючи на тимчасово окупованій території м. Старобільська Луганської області, будучи громадянином України та працівником правоохоронного органу старшим по корпусу відділу режиму і охорони ДУ «Старобільський слідчий ізолятор», діючи умисно та добровільно, зустрівся з представниками так званої «лнр», що є частиною окупаційної адміністрації країни-агресора РФ, які запропонували йому безперешкодно перейти на сторону окупанта, тобто на бік ворога України у воєнний час, та здійснювати подальшу «службу» у одному із структурних підрозділів « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (далі «мвс лнр») окупаційної адміністрації рф.

Далі ОСОБА_7 , діючи умисно та усвідомлюючи протиправність своїх дій, добровільно надав згоду на свій безперешкодний вступ та розпочав «службу» у незаконно створеному структурному підрозділі «мвс лнр», а саме у так званому «старобільському слідчому ізоляторі управління виконання покарань мвс лнр» (російською, мовою оригіналу « ІНФОРМАЦІЯ_3 », далі «старобільський сіувп мвс лнр»), роботу якого організовано в незаконно захоплених адміністративних будівлях ДУ «Старобільський слідчий ізолятор», розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , тобто ОСОБА_7 таким чином перейшов на бік ворога, усвідомлюючи при цьому те, що в період триваючого збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, вказане шкодить суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.

Таким чином, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , підозрюється у вчиненні державної зради, а саме діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту та в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

У зв`язку зі збройною агресією російської федерації, введеним воєнним станом на території Україні, захопленням території м. Старобільськ Луганської області, беручи до уваги існування достатніх підстав вважати, що ОСОБА_7 перебуває на тимчасово окупованій території України, зазначене повідомлення про підозру та повістки про виклики на 01.09.2024; 02.09.2024; та 03.09.2024 відповідно до вимог ч. 1 ст. 278, ст. ст. 111, 135 КПК України направлено у спосіб, передбачений для вручення повідомлень, а саме опубліковано на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5 та офіційному сайті видання Кабінету Міністрів України, тобто засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження газети «Урядовий кур`єр» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) від ІНФОРМАЦІЯ_6 , за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_7 для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, допиту в якості підозрюваного тощо.

Жодного разу у призначений час громадянин України ОСОБА_7 у призначене місце не з`явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.

Стороною обвинувачення, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, повідомлено ОСОБА_7 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України у відповідності та у спосіб, передбачений діючим кримінальним процесуальним законодавством України.

Таким чином у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , набув статусу підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

В ході досудового розслідування встановлені ризики, передбачені пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду свідчать такі обставини:

- тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, в якому він підозрюється (відповідно до ст. 12 КК України вказаний злочин відноситься до категорії особливо тяжких злочинів та санкція ч. 2 ст. 111 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацію майна);

- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення;

- неприбуття на виклик до слідчого три рази поспіль: 01.09.2024; 02.09.2024; та 03.09.2024 та не повідомлення органу досудового розслідування та Луганську обласну прокуратуру про причини та неможливість прибути, що свідчить про те, що підозрюваний на цей час вже переховується від органу досудового розслідування;

- спосіб вчинення злочину вчинення його умисно, під час воєнного стану, що має негативні наслідки для всієї територіальної громади та України в цілому, знаходиться на окупованій території, співпрацюючи з окупаційною адміністрацією країни-агресора рф, що з великою часткою ймовірності спонукатиме його до втечі.

Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення свідчить:

- тимчасова окупація території України, а саме територія АДРЕСА_1 , на якій створений незаконний орган, в якому підозрюваний розпочав «службу», що дає йому можливість продовжувати працювати та унеможливлює реальне відбування покарання, яке може бути призначене у разі його засудження за цей злочин;

- поведінка підозрюваного ОСОБА_7 , який своїми діями демонструє підтримку прийняття рішення країни-агресора російською федерацією від 24.02.2022 щодо проведення на території суверенної держави України, так званої «спеціальної воєнної операції», підтримав дії рф та незаконних збройних формувань, так званої «лнр», спрямовані на захоплення території України, вступивши та розпочавши свою «службу» у незаконно створеному структурному підрозділі окупаційної адміністрації рф - так званому « ІНФОРМАЦІЯ_8 », розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , завдаючи шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.

Всі ці обставини в своїй сукупності свідчать про те, що перебуваючи без запобіжного заходу, підозрюваний ОСОБА_7 зможе продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України.

Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжні заходи у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 КК України.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, до нього може бути застосований виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор у судовому засіданні підтримала клопотання та просила його задовольнити.

Захисник в судовому засіданні просила вирішити питання на розсуд суду.

Вислухавши прокурора, захисника, дослідивши клопотання та надані письмові докази, слідчий суддя вважає, що клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч.1 ст.176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам визначеним положенням цієї статті.

Статтею178 КПК України визначено обов`язок суду, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінити в сукупності всі обставини вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та особу підозрюваного.

Ураховуючи зібрані органом досудового слідства докази та встановлені під час розгляду клопотання обставини, слідчий суддя вважає обґрунтованою повідомлену громадянину ОСОБА_7 підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_7 слідчий суддя ураховує, що вказаний у клопотанні слідчого ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, є доведеним.

Так, про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_7 хоча і є особою раніше не судимою, однак підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, яке у відповідності до ст. 12 КК України, є особливо тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна.

Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі Ilijkov v. Bulgaria від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був установлений.

Щодо ризику,передбаченого п.5ч.1ст.177КПК України,а самепродовження кримінальногоправопорушення,у якомупідозрюється ОСОБА_7 або вчинення інших кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України, то про його наявність свідчить те, що тимчасова окупація території України, а саме територія м.Старобільськ Луганськоїобласті,на якій створений незаконний орган, в якому підозрюваний почав «службу», що дає йому можливість продовжувати працювати та унеможливлює реальне відбування покарання, яке може бути призначене у разі його засудження за цей злочин, поведінка підозрюваного ОСОБА_7 , який своїми діями демонструє підтримку прийняття рішення країни-агресора російською федерацією від 24.02.2022 щодо проведення на території суверенної держави України, так званої «спеціальної воєнної операції», підтримав дії рф та незаконних збройних формувань, так званої «лнр», спрямовані на захоплення території України, вступивши та розпочавши свою «службу» у незаконно створеному структурному підрозділі окупаційної адміністрації рф - так званому « ІНФОРМАЦІЯ_8 », розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , завдаючи шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.

Всі ці обставини в своїй сукупності свідчать про те, що перебуваючи без запобіжного заходу, підозрюваний ОСОБА_7 зможе продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України.

Обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», слідчий суддя вважає необхідним застосувати підозрюваній найбільш тяжкий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначеного раніше ризику.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є тримання під вартою.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 т. 111 КК України, до нього може бути застосований виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим, згідно з ч. 4 ст. 183 КК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 181, 183, 193, 196 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_5 , погоджене заступником начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури ОСОБА_8 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023050020000467 від 18 серпня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Обрати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжнийзахід увигляді триманняпід вартою.

На підставіч.6ст.193КПК України,розглянути питанняпро застосуванняобраного запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоюпісля затриманняпідозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і не пізніше як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено, підписано та оголошено о 08год. 45 хв. 18 жовтня 2024 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1