Рішення

від 10.10.2024 по справі 206/2746/24

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа 206/2746/24

Провадження 2/206/1215/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

10 жовтня 2024 року у залі суду в м. Дніпрі Самарський районний суду м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Сухорукова А.О.,

секретаря Ляшко Б.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету позову: Самарська районна у місті Дніпрі рада, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

29.05.2024року відпозивача доСамарського районногосуду м.Дніпропетровська засобамипоштового зв`язкунадійшла зазначенапозовна заява. В прохальній частині позову позивач просить суд:

-визнати ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням: квартирою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

І. Стислий виклад позиції позивача.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що 07.05.1980 ОСОБА_5 (матері позивача), як наймачу житлового приміщення, був виданий виконавчим комітетом Самарської районної ради народних депутатів міста Дніпропетровська ордер 346 від 07.05.1980 року на проживання в квартирі АДРЕСА_2 . У зв`язку зі смертю ОСОБА_6 , рішенням виконавчого комітету Самарської районної у місті Дніпропетровську ради № 137 від 18.03.2016 року про зміну договору найму жилого приміщення ОСОБА_1 , було вирішено КП «Житлове господарство Самарського району» Дніпропетровської міської ради внести зміни до договору найму жилого приміщення, а саме: на трикімнатну квартиру АДРЕСА_3 , у зв`язку зі смертю наймача ОСОБА_6 , укласти договір найму з донькою, ОСОБА_1 , за взаємною згодою членів сім`ї. На даний час позивач є наймачем вищезазначеного житлового приміщення та зазначена квартира знаходиться у комунальній власності Самарської Районної у місті Дніпрі ради. Відповідно до довідки № 461 від 01.02.2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані та становлять склад сім`ї: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (наймач); ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (донька); ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (брат); ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (сестра). Проте, ОСОБА_2 (брат позивача) фактично не проживає та не користується вищезазначеним житловим приміщенням з 2014 року по теперішній час, що підтверджується складеним головою правління ОСББ «Немировича-Данченка 26» Івановою С., в присутності мешканців будинку, актом від 07.05.2024 року про не проживання особи за місцем реєстрації, а саме за адресою: АДРЕСА_1 . Причини не проживання брата за зазначеною адресою позивачу не відомі. Відповідачу ніколи не чинились перешкоди у користуванні квартирою. Фактичне місце проживання відповідача позивачу невідоме. Даних про те, що відповідач звертався з заявою про подовження зберігання за ним вищезазначеного житлового приміщення понад 6 місяців, у зв`язку з поважністю причин не проживання, відсутні. З огляду на викладене, позивач звернулась до суду з позовом про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. (а.с. 2-4)

Позивач ОСОБА_1 при поданні позову просила проводити розгляд справи без її участі, просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Від відповідачавідзиву напозовну заявуі всіхдоказів,які можливодоставити досуду,що підтверджуютьзаперечення протипозову наадресу судуне надходило,відповідач продень тачас розглядусправи повідомленийналежним чином,шляхом направленнясудової повісткипоштою,про щов матеріалахсправи містятьсяконверт наадресу відповідача,повернутий поштоюз відміткою«повертається,за закінченнямтерміну зберігання» (а.с. 25). Суд повідомляв відповідача про судове засідання, шляхом надання оголошення на сайті «Судова влада України» (а.с. 28). Отже, відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Відповідно до ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У зв`язку з вищенаведеним, суддя вважає можливим застосувати положення ст. 280 ЦПК України та розглянути справу заочно.

Треті особи ОСОБА_4 та ОСОБА_3 направили до суду заяви, в яких просять розглядати справу без їх участі, позовні вимоги підтримали у повному обсязі (а.с. 29-32).

Представник третьої особи Самарської районної у місті Дніпрі ради у судове засідання не з`явився, повідомлений про розгляд справи належним чином, письмових пояснень по справі не надходило.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

15 липня 2024 року відкрито провадження у справі, призначено судове засідання для розгляду справи по суті (а.с. 23).

Під час розгляду справи судом досліджено письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних відносин.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 07.05.1980 року ОСОБА_6 виконавчим комітетом Самарської районної ради народних депутатів міста Дніпропетровська видано ордер № 346 на право зайняття 3-кімнатної квартири АДРЕСА_2 . (а.с. 16-17).

Рішенням виконавчого комітету Самарської районної у місті Дніпропетровську ради № 137 від 18.03.2016 року про зміну договору найму жилого приміщення ОСОБА_1 , було вирішено КП «Житлове господарство Самарського району» Дніпропетровської міської ради внести зміни до договору найму жилого приміщення, а саме: на трикімнатну квартиру АДРЕСА_3 , у зв`язку зі смертю наймача ОСОБА_6 , укласти договір найму з донькою, ОСОБА_1 , за взаємною згодою членів сім`ї (а.с. 14).

З довідки № 461 від 01 лютого 2024 року про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, виданої Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, вбачається, що за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 наймач (зареєстрована з 21.01.1998 року), ОСОБА_4 донька (зареєстрована з 14.10.2002 року), ОСОБА_2 брат (зареєстрований з 13.12.1990 року) та ОСОБА_3 - сестра (зареєстрована з 04.10.2007 року) (а.с. 15).

Відповідно до акту про не проживання особи за місцем реєстрації від 07.05.2024 року, складеним в присутності мешканців будинку, за підписами сусідів та голови правління ОСББ «Немировича-Данченка 26» Світлани Іванової встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , дійсно фактично не проживає за місцем реєстрації у період з 2014 року по теперішній час (а.с. 13).

ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно зі ст.18Житлового кодексу України управління житловим фондом здійснюється власником або уповноваженим ним органом у межах, визначених власником.

Відповідно до ст. 15 ЖК України, виконавчі комітети районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів на території району, міста, району в місті здійснюють управління житловим фондом місцевих Рад, здійснюють контроль за використанням і схоронністю житлового фонду, приймають рішення про надання жилих приміщень у будинках житлового фонду місцевої Ради, видають ордери на жилі приміщення.

Згідно зі ст.30Закону України«Про місцевесамоврядування» від21.05.1997року №280/97-ВР (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин), до відання виконавчих органів міських рад належать повноваження щодо управління об`єктами житлово-комунального господарства, що перебуває у комунальній власності відповідних територіальних громад, розподіл та надання відповідно до законодавства житла, що належить до комунальної власності.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 61 ЖК України, користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.

Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору судом.

Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців у випадках:

1) призову на строкову військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу, а також призову офіцерів із запасу на військову службу на строк до трьох років - протягом усього періоду проходження зазначеної військової служби; призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період - протягом усього періоду проходження військової служби, а якщо під час її проходження вони отримали поранення, інше ушкодження здоров`я та перебувають на лікуванні в медичних закладах або потрапили в полон чи визнані безвісно відсутніми - на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах після звільнення з військової служби після закінчення ними лікування в медичних закладах, незалежно від строку лікування, повернення з полону, скасування рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою чи ухвалення судом рішення про оголошення особи померлою;

2) тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв`язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання;

3) влаштування дитини (дітей) на виховання до родичів, опікуна чи піклувальника, у прийомну сім`ю, дитячий будинок сімейного типу, заклад для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - протягом усього часу їх перебування у родичів, опікуна чи піклувальника, прийомній сім`ї, дитячому будинку сімейного типу, закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Якщо з будинку, квартири (їх частини) вибула дитина (діти) і членів її (їх) сім`ї не залишилося, це житло може бути надано за договором оренди іншому громадянину до закінчення строку перебування дитини (дітей) у дитячому закладі або до досягнення нею (ними) повноліття і повернення від родичів, опікуна чи піклувальника, в окремих випадках - до закінчення навчання в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності, у тому числі для громадян, які потребують соціальної допомоги та соціальної реабілітації, а також в професійно-технічних чи вищих навчальних закладах або до закінчення строку служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях;

4) виїзду у зв`язку з виконанням обов`язків опікуна чи піклувальника, наданням батькам-вихователям житлового будинку або багатокімнатної квартири для створення дитячого будинку сімейного типу - протягом усього часу виконання таких обов`язків;

5) влаштування непрацездатних осіб, у тому числі дітей з інвалідністю, у будинку-інтернаті та іншій установі соціальної допомоги - протягом усього часу перебування в них;

6) виїзду для лікування в лікувально-профілактичному закладі - протягом усього часу перебування в ньому;

7) взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк чи довічне позбавлення волі - протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання, якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім`ї.

Якщо в будинку, квартирі (їх частині) не залишилися проживати інші члени сім`ї наймача, це житло може бути надано за договором оренди (найму) у встановленому законом порядку іншому громадянину до звільнення таких осіб з-під варти або до відбуття ними покарання.

У випадках, передбачених пунктами 1-7 цієї статті, право користування жилим приміщенням зберігається за відсутнім протягом шести місяців з дня закінчення строку, зазначеного у відповідному пункті.

Відповідно до ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Статтею 3Закону України«Про свободупересування тавільний вибірмісця проживанняв Україні» визначено, що реєстрація - це внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Згідно зі ст.7Закону України«Про свободупересування тавільний вибірмісця проживанняв Україні»від 11.12.2003року №1382-IV (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин), зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі рішення суду про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Відповідно до пунктів 3, 26 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року № 207, реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.

Зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, зокрема, рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про зняття з реєстрації місця проживання особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Аналіз викладених вище норм вказує, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням за двох умов: непроживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин такого непроживання. Саме на позивача процесуальний закон покладає обов`язок довести факт відсутності відповідача понад встановлені ст. 71 ЖК України строки у жилому приміщенні без поважних причин. Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.

При вирішенні питання про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, враховуються причини її відсутності, а підставою для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, може слугувати лише свідома поведінка такої особи, яка свідчить про втрату нею інтересу до такого житлового приміщення.

Зазначені правові позиції викладені в постановах Верховного Суду від 22.11.2018 року, справа № 760/13113/14-ц, та від 09.12.2020 року, справа № 209/2642/18, які відповідно до ч. 4 ст.263ЦПК України беруться судом до уваги.

При визнанні судом осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, юридичним наслідком є зняття таких осіб з реєстраційного обліку за адресою зазначеного житла.

Таким чином, під час ухвалення рішення про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, не існує необхідності ще й вирішувати вимогу про зняття з реєстрації.

Такі правові висновки викладено в постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 465/2559/14-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 2/0808/1282/2012, колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 грудня 2021 року у справі № 947/14605/20.

Так, згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст.13ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Також, відповідно до вимог ст. 12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У ході судового розгляду справи було встановлено, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрований в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , головним квартиронаймачем якої є позивач ОСОБА_1 , проте не проживає в ній понад встановлені законом строки та втратив інтерес до користування спірною квартирою. А іншого суду доведено не було. Таким чином, позивач довела належними та допустимими доказами факт свідомої поведінки відповідача, яка свідчить про втрату ним інтересу до такого житлового приміщення, отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 142 ЦПК України, у разі, зокрема, задоволення позову судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 5, 7, 10-13, 19, 23, 76-81, 89, 133, 141, 209, 210, 213, 228, 229, 258, 259, 263-265, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету позову: Самарська районна у місті Дніпрі рада, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) таким, що втратив право користування житловим приміщенням: квартирою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто Самарським районним судом м. Дніпропетровська за письмовою заявою відповідача, поданою протягом двадцяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.

Повне судове рішення складено 22 жовтня 2022 року.

Суддя А.О.Сухоруков