Рішення

від 10.10.2024 по справі 610/1912/24

БАЛАКЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 610/1912/24

провадження № 2/610/869/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2024Балаклійський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Тімонової В.М.,

за участю секретаря судового засідання Черепахи А.А.,

представника позивача адвоката Дідурик Л.І. (в режимі відеоконференції),

відповідачки ОСОБА_1 ,

представника відповідачки адвоката Зінов`євої А.Ю. (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 610/1912/24 (провадження № 2/610/869/2024) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Балаклійського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа на стороні позивача - ОСОБА_3 , про звільнення від сплати заборгованості по аліментах.

ВСТАНОВИВ:

17 червня 2024 року до Балаклійського районного суду Харківської області надійшла вказана позовна заява ОСОБА_2 , у якій уточнивши вимоги, просив звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, які стягуються на підставі виконавчого листа № 610/588/21, виданого 22.12.2021 Балаклійським районним судом Харківської області на підставі рішення суду від 11.05.2021; зобов`язати Балаклійський ВДВС в Ізюмському районі Харківської області зарахувати добровільно сплачені аліменти в сумі 226641,98 грн. в рахунок погашення заборгованості.

Зазначає, що рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 11.05.2021 у справі № 610/588/21, з нього на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на його утримання на період навчання в розмірі 1/6 частини доходу. Постановою Харківського апеляційного суду від 29.11.2021 змінено стягувача на ОСОБА_1 , на користь якої він повинен сплачувати аліменти. З вказаною постановою він не був ознайомлений, тому він перераховував кошти на рахунок сина ОСОБА_3 . Постановою державного виконавця Балаклійського ВДВС в Ізюмському районі Харківської області СМУ МЮ (м.Харків) 10.01.2022 відкрито виконавче провадження № 68084680 на підставі виконавчого листа № 610/588/21, виданого 22.12.2021 Балаклійським районним судом Харківської області на примусове виконання рішення суду від 11.05.2021, згідно якого з нього стягуються аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку щомісячно, яку він не отримував. 16.01.2024 він отримав ухвалу Балаклійського районного суду Харківської області про відкриття провадження по справі за позовом ОСОБА_1 про стягнення з нього неустойки внаслідок заборгованості по аліментам та дізнався про вказане виконавче провадження. Зазначив, що на рахунок сина ОСОБА_3 ним добровільно було перераховано 226641,98 грн., особисто 145924 грн., його батьками та знайомими 81655,29 грн. Водночас повідомив державному виконавцю про добровільне виконання рішення суду про сплату аліментів на користь сина ОСОБА_3 , надавши квитанції із зазначенням підстав перерахування грошових сум та просив зарахувати вказані суми в рахунок обов`язкових платежів на підставі рішення суду про стягнення аліментів. Державним виконавцем відмовлено у зарахуванні сплачених аліментів, оскільки відповідно до виконавчого листа стягувачем є ОСОБА_1 , а отримувачем у квитанціях та платіжних дорученнях є ОСОБА_3 . Також отримав розрахунок заборгованості від 04.06.2024 в розмірі 152278,00 грн.

Ухвалою від 21.06.2024 прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено проведення судового засідання в порядку загального позовного провадження.

03.07.2024 представником відповідача Балаклійського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції через «Електронний суд», подано відзив на позовну заяву, у якому вказав, що в даному провадженні Відділ не може виступати як відповідач, оскільки предметом позову є майнові права платника аліментів та отримувача аліментів, Відділ в цих спірних відносинах реалізує функцію виконання судового рішення в межах та обсягах, визначених Законом України «Про виконавче провадження».

На примусовому виконанні у Відділі перебуває виконавче провадження № 68084680 з примусового виконання виконавчого листа № 610/588/21, виданого 22.12.2021 Балаклійським районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 04.03.2021 та до досягнення ним 23 річного віку або припинення навчання, тобто по 30.06.2024.

В даному виконавчому провадженні боржником виступає ОСОБА_2 , стягувачем ОСОБА_1 .

Частиною 5 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» встановлена заборона перерахування коштів іншим особам, які не є стягувачами.

Відповідно до вказаних вище обставин, врахувати в рахунок погашення боргу по аліментах перераховані боржником кошти на користь ОСОБА_3 неможливо, оскільки стягувачем згідно виконавчого листа №610/588/21 є ОСОБА_1 (а.с. 70-71).

16.07.2024 відповідачем ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву, у якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі та вказала, що позивач був обізнаним про обов`язок щодо сплати аліментів, отримувачем яких є вона, та не вчиняв дій для виплати аліментів на утримання своєї дитини, внаслідок чого виникла заборгованість по сплаті аліментів. Належних та допустимих доказів позивачем не надано. Крім того, додані позивачем копії квитанцій не є належними доказами сплати ним аліментів, оскільки отримувачем коштів не є стягувач ОСОБА_1 , а платниками за частинами квитанцій є треті особи, а не позивач, та квитанції не містять посилання на рішення суду, виконавчий документ або статтю СК України (а.с. 91-95).

01.08.2024 через «Електронний суд» позивачем подано відповідь на відзив ОСОБА_1 , у якій просив вирішити справу за його позовом з урахуванням наданих ним пояснень та позовних вимог та вказав, що Відповідач ОСОБА_1 наполягає про те, що про постанову стало відомо йому лише 16.01.2024, коли отримав ухвалу Балаклійського районного суду по відкриття провадження по справі № 610/434/23 від 02.01.2024 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки внаслідок заборгованості по аліментам. Про неможливість її отримання також свідчить те що, з 10 січня 2022 року зі своєю сім`єю він переїхав у м. Київ, і не проживав з цього періоду в м. Харкові. З цього періоду він працював на постійній основі в м. Києві.

Щодо посилання Відповідача на те, що він був обізнаний про відкриття виконавчого провадження вказав, що ні представником Балаклійського відділу державної служби в Ізюмському

районі, ні Відповідачем не надано до суду доказів про вручення постанови про відкриття виконавчого провадження № 68084680 йому як цього вимагає діюче законодавство. Не надсилання постанови про відкриття виконавчого провадження, свідчить по пряме порушення норм закону, а саме ч.1 ст. 28 Закону України « Про виконавче провадження».

Щодо перерахунку коштів в розмірі 6915,09 грн. на розрахунковій рахунок Відповідача зазначив, що вказана сума була стягнута виконавчою службою з його розрахункового рахунку без зазначення номера виконавчого провадження, а ні посилання що це стягнення по аліментам, тому вважати це повідомленням про відкриття саме виконавчого провадження № 68084680 не вважається за можливе, так як повідомленням про відкриття виконавчого провадження вважається надсилання постанови про відкриття виконавчого провадження Боржнику, відповідно до ст.28 ЗУ «Про виконавче провадження».

Щодо повідомлення про відкриття виконавчого провадження на підприємство, де він працював вказав, що з додатків відзиву не вбачається ніяких доказів поштових відправлень на адресу Боржника, як цього вимагає чинне законодавство, та закон ЗУ «Про виконавче провадження». На момент відкриття виконавчого провадження Позивач не працював на підприємстві, на яке посилається в своєму відзиві Відповідач.

Також, чинним законодавством не передбачено повідомлення Боржника про хід виконавчого провадження іншим чином, а ніж поштовим повідомленням, в разі якщо в виконавчих документах зазначено електронний адрес на електрону адресу. А в випадку надсилання постанови про виконавче провадження рекомендованим листом і ні яким іншим чином.

Щодо посилання на квитанцію про сплату державного мита по виконавчому провадженню № 68084680, відповідач в своєму відзиві посилається на квитанцію, яка знаходиться у виконавця, тоді як ні відповідачем, ні представником виконавчої служби вказані документі не представлені.

Позивач перераховував вказані кошті безпосередньо сину ОСОБА_3 , тому що син не проживав з матір`ю з моменту вступу до вищого навчального закладу, проживав самостійно в Харкові, і аліменти, які йому були присудженні за рішення суду використовував на власний розсуд і навчання. Певній час з матір`ю не спілкувався. Так, як не працювали жодні державні органи в окупованому Балаклійському районі, єдиним шляхом перераховувати кошти за рішенням суду було їх добровільне виконання, що передбачено чинним законодавством (а.с. 113-119).

05.08.2024від 3-оїособи на стороні позивача - ОСОБА_3 надійшла відповідь на відзив, у якій просив розглядати справу за його відсутності з урахуванням відзиву, позов задовольнити у сумі 226641,98 грн. та зазначив, що з 03.03.2021 він систематично отримував від батька матеріальну допомогу у вигляді аліментів, які були призначені йому відповідно до рішення суду від 11.05.2021. За рахунок цих коштів оплачувалось навчання та пов`язані з цим витрати, а також використовував на власні потреби. З початку навчання він мешкає у м. Харкові, відокремлено від батьків, і не проживає разом із матір`ю та живе самостійний незалежним від батьків життям. Він неодноразово повідомляв матері про те, що батько сплачує йому аліменти, які він використовує на навчання та власні потреби. Гроші на аліменти він отримував за рішенням суду від батька ОСОБА_2 , бабусі ОСОБА_4 та дідуся ОСОБА_5 . Вказав, що відповідно до доданих до справи квитанцій він отримав від батька та за його дорученням аліменти у розмірі 226641,98 грн., які спрямовані на виконання рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 11.05.2021. Вважає, що вправі сам розпоряджатися коштами, які були призначені за рішенням суду на свій погляд та на свої особисті потреби, так як відповідно до вимог ст. 179 СК України аліменти є безпосередньою його власністю (а.с. 134-138).

05.08.2024 через «Електронний суд» позивачем подано відповідь на відзив Балаклійського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області, у якій вказав, що представником ВДВС не надано до суду доказів про вручення йому постанови про відкриття виконавчого провадження № 68084680, як цього вимагає діюче законодавство. Не надсилання постанови про відкриття виконавчого провадження та ненадання можливості виконати рішення суду за приписом апеляційного суду привело до того, що виникла заборгованість перед стягувачом аліментів, але власник аліментів ОСОБА_3 підтверджую що їх отримав, про що свідчить його відзив та документи що додані до відзиву.

Тому Балаклійський відділ державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції безпосередньо повинен бути стороною в процесі, як суб`єкт власних повноважень, якій безпосередньо прийняв участь у формуванні цієї заборгованості. Про це свідчіть довідка, яка була надана до матеріалів позовної заяви, так відповідно до ЗУ « Про виконавче провадження» саме державний виконавець розраховує цю заборгованість. А в разі звільнення судом від заборгованості вносить вказанні суми до розрахунку, як державний орган, якому це право надано відповідно до чинного законодавства, надає новий розрахунок з урахуванням сплачених коштів, та здійснює низку дій щодо зняття обмежень до Боржника .

Данні щодо розрахункового рахунку, який має стягувач ОСОБА_1 , на адресу Боржника не надсилалось та не повідомлялось про хід виконавчого провадження, це унеможливило сплачувати вказані коштів, призначені за рішенням суду саме на розрахунковий рахунок Стягувача. Єдиним шляхом перераховування коштів, це було перераховування їх безпосередньо сину, як власнику коштів згідно їх призначенням в добровільному порядку.

Розрахункового рахунку колишньої дружини він не має, а в період окупації Балаклійського району мав можливість сплачувати кошти лише в добровільному порядку сину. Відповідно до вимог ст.179 СКУ аліменти є безпосередньо власністю дитини, тобто порушення його прав не відбулось (а.с. 146-147).

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 15.08.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 16.09.2024 заяву представника відповідача адвоката Зінов`євої А.Ю. про відвід судді залишено без задоволення.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Дідурик Л.І. позов підтримала та наполягала на його задоволенні.

Відповідачка та її представник адвокат Зінов`єва А.Ю. позов не визнали та просили відмовити у його задоволенні.

Представник відповідача Балаклійського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до суду не з`явився, у відзиві просив розгляд справи проводити без участі представника.

Третя особа на стороні позивача - ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, у відзиві просив розгляд справи проводити без його участі з урахуванням відзиву.

Відповідно до ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 13ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

При цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 2 ст.77ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст.81ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, вислухавши представника позивача, відповідачку та її представника, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 18.05.2021 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 04 березня 2021 року і до закінчення сином навчання, тобто по 30 червня 2024 року, але не довше ніж до досягнення ним 23 років.

Постановою Харківського апеляційного суду від 29.11.2021 рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 11 травня 2021 року змінено в частині визначення стягувача аліментів. Викладено абзац другий рішення в наступній редакції: « Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який продовжує навчання, у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 04 березня 2021 року і до досягнення ним 23 річного віку або припинення навчання, тобто по 30 червня 2024 року». (а.с. 47-57).

Постановою державного виконавця Балаклійського ВДВС в Ізюмському районі Харківської області СМУ МЮ (м. Харків) 10.01.2022 відкрито виконавче провадження № 68084680 на підставі виконавчого листа № 610/588/21 виданого 22.12.2021 Балаклійським районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який продовжує навчання, у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 04 березня 2021 року і до досягнення ним 23 річного віку або припинення навчання, тобто по 30 червня 2024 року (а.с. 11-12).

09.02.2024 ОСОБА_2 звернувся до Балаклійського ВДВС в Ізюмському районі Харківської області СМУ МЮ (м. Харків) з заявою про зарахування сплачених ним коштів на рахунок сина ОСОБА_3 в рахунок аліментів у розмірі 159679,15 грн., надавши копії квитанцій (а.с. 13-15).

13.02.2024 Балаклійським ВДВС в Ізюмському районі Харківської області СМУ МЮ (м. Харків), на заяву ОСОБА_2 від 09.02.2024, останньому було відмовлено у зарахуванні сплачених ним коштів на рахунок сина ОСОБА_3 в рахунок аліментів у розмірі 159679,15 грн., оскільки стягувачем по вказаному виконавчому провадженні є ОСОБА_1 .

З розрахунку заборгованості по аліментах ОСОБА_2 згідно виконавчого листа №610/588/21 від 22.12.2021 вбачається, що заборгованість по аліментах станом на 01.07.2024 становить 152278,82 грн. (а.с. 46).

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 СК України, за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості по аліментам, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Аналіз зазначених вище правових норм дає підстави для висновку про те, що платник аліментів може бути звільнений за рішенням суду від сплати аліментів або заборгованості за аліментами, у разі якщо доведе суду наявність передбачених законом обставин.

В обґрунтування підстав позову про звільнення від сплати заборгованості по аліментам позивач посилався, окрім іншого, на те, що він сплачував аліменти на користь сина ОСОБА_3 . На підтвердження даного факту надав копії квитанцій та виписки з банківського рахунку на загальну суму 227629,42 грн.:

Платіжну інструкцію №Р24А631879378D71757 від 21 грудня 2022 року на суму 19750 грн.;

Платіжну інструкцію №Р24А631834547 D06490 від 21 грудня 2022 року на суму 301,51 грн.;

Довідку про перерахунок коштів від 21.04.2023 про сплату 02 серпня 2022 року на суму 1500 грн.;

Довідку про перерахунок коштів від 21.04.2023 про сплату 24 квітня 2022 року на суму 1500 грн.;

Довідку про перерахунок коштів від 21.04.2023 про сплату 06 квітня 2022 року на суму 1500 грн.;

Платіжну інструкцію №Р24АР24А1822022760С7823 від 19.12.2022 на суму 1507,54 грн.;

Платіжну інструкцію № Р24А819125567 D41494 від 10 лютого 2023 року на суму 3015,08 грн.;

Платіжну інструкцію №Р24АР24А909009303 D56328 від 03.03.2023 на суму 5025,13 грн.;

Платіжну інструкцію № Р24А2515863365 D2775 від 27.03.2024 на 2000 грн.;

Платіжну інструкцію №24А2093262135 D1993 від 17.12.2023 на суму 1000 грн.;

Платіжну інструкцію №24А2092020659 D1652 від 17.12.2023 на суму 2500 грн.;

Платіжну інструкцію №Р24АР24А891268972 D55440 від 27.02.2023 на 10050 грн.;

Платіжну інструкцію № Р24АР24А845748451D63973 від 16.02.2023 на 30050 грн.;

Платіжну інструкцію № ЕСМ_Р24А2123071081 D8784 від 23.12.2023 на 10000 грн.;

Платіжну інструкцію № Р24А2186179870С1576 від 21 квітня 2022 року на 21000 грн.;

Платіжну інструкцію № Р24Б229011669 D63013 від 04 вересня 2022 року на 10050 грн.;

Платіжну інструкцію №Р24АР24А909947109 D41910 від 03.03.2023 на суму 3015,08 грн.;

Платіжну інструкцію № Р24А819105347 D12016 від 10 лютого 2023 року на 2010,05 грн.;

Платіжну інструкцію № Р24А2092020659 D1652 від 17 грудня 2023 року на 2500 грн.;

Платіжну інструкцію № Р24А2093262135 D1993 від 17 грудня 2023 року на 1000 грн.;

Платіжну інструкцію №Р24АР24А870570262С33261 від 08.01.2021 на 1005,03 грн.;

Квитанцію №1605038537221 від 03.06.2024 на 30000 грн.;

Платіжну інструкцію №ЕСМ_Р24А895221593 D08511 від 28.02.2023 на суму 2000 грн.;

Квитанцію № 1583172774921 від 09.05.2024 на 500 грн.;

Квитанцію № 1583194289421 від 09.05.2024 на 25000 грн.;

Квитанцію № 20 від 07.06.2024 на 19800 грн.;

Платіжну інструкцію №Р24Р24А703869073D81161 на 20050 грн. (а.с. 20-45).

Аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини (частина перша статті 179 СК України).

Вказане відповідає постанові Верховного Суду № 760/17498/22 від 13.06.2024.

Згідно ч.3 ст. 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

З вказаного вбачається, що закон не містить заборони щодо можливості сплати аліментів відразу на ім`я дитини.

Так, відповідно до платіжної інструкції №Р24А631879378D71757 від 21 грудня 2022 року (на суму 19750 грн.), платіжної інструкції №Р24А631834547D06490 від 21 грудня 2022 року (на суму 301,51 грн.), довідки про перерахунок коштів від 21.04.2023 (про сплату 02 серпня 2022 року на суму 1500 грн.), довідки про перерахунок коштів від 21.04.2023 (про сплату 24 квітня 2022 року на суму 1500 грн.), довідки про перерахунок коштів від 21.04.2023 (про сплату 06 квітня 2022 року на суму 1500 грн.), платіжної інструкції №Р24АР24А1822022760С7823 від 19.12.2022 (на суму 1507,54 грн.), платіжної інструкції №Р24АР24А891268972D55440 від 27.02.2023 (на суму 10050 грн.), платіжної інструкції № Р24АР24А845748451D63973 від 16.02.2023 (на суму 30050 грн.), платіжної інструкції №Р24АР24А909947109D41910 від 03.03.2023 (на суму 3015,08 грн.), платіжної інструкції №Р24АР24А870570262С33261 від 08.01.2021 (на суму 1005,03 грн.), квитанції №1605038537221 від 03.06.2024 (на суму 30000 грн.), квитанції № 1583172774921 від 09.05.2024 (на суму 500 грн.), квитанції № 1583194289421 від 09.05.2024 (на суму 25000 грн.), квитанції № 20 від 07.06.2024 (на суму 19800 грн.), платіжної інструкції №Р24Р24А703869073D81161 (на суму 20050 грн.) ОСОБА_2 сплатив на рахунок сина ОСОБА_3 аліменти згідно з рішенням суду № 610/588/21 в сумі 165529,16 грн.

У вказаних копіях квитанцій та виписки з банківського рахунку зазначено інформацію щодо даних отримувача коштів та призначення платежів, зокрема, про сплату аліментів за рішенням суду № 610/588/21.

Відповідно до статті 229 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення, або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

Застосовуючи принцип диспозитивності, що закріплений у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Отже, саме позивач, як особа, що на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами на звернення до суду за захистом порушеного права, визначає докази, якими підтверджуються доводи позову та спростовуються заперечення відповідача проти позову.

Суд також враховує, що статтями 22, 24 Конституції України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

В Рішенні Конституційного суду України № 11-рп/2012 зазначається, що засада рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом забезпечує гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, закріпленого в ч. 1 ст.55 Конституції України.

Ця засада є похідною від загального принципу рівності громадян перед законом, визначеного ч. 1 ст. 24 Основного Закону України, і стосується, зокрема, сфери судочинства.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав.

Тобто, суд конституційної юрисдикції тлумачить даний принцип, як принцип, який дає змогу усім учасникам реалізувати свої процесуальні права.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові в справі № 219/1704/17 від 13 травня 2020 року, яка, з точки зору ч.4ст. 263 ЦПК України, має враховуватися судом, у контексті дотримання принципу змагальності сторін, у процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.

Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача.

Справедливість, добросовісність та розумність відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України є одними із загальних засад цивільного законодавства. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. десятий п.9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп\2003).

Виходячи з принципу справедливості, добросовісності та розумності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та звільнення позивача від сплати заборгованості по аліментам в сумі 165529,16 грн., які стягуються на користь ОСОБА_1 на підставі виконавчого листа № 610/588/21, виданого 22.12.2021 Балаклійським районним судом Харківської області на підставі рішення суду від 11.05.2021, оскільки аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.

Стосовно наданих позивачем копій квитанцій на загальну суму 62100,71 грн.: платіжної інструкції № Р24А819125567D41494 від 10 лютого 2023 року на суму 3015,08 грн.; платіжної інструкції №Р24АР24А909009303D56328 від 03.03.2023 на суму 5025,13 грн.; платіжної інструкції № Р24А2515863365D2775 від 27.03.2024 на суму 2000 грн.; платіжної інструкції №24А2093262135D1993 від 17.12.2023 на суму 1000 грн.; платіжної інструкції №24А2092020659D1652 від 17.12.2023 на суму 2500 грн.; платіжної інструкції № ЕСМ_Р24А2123071081D8784 від 23.12.2023 на 10000 грн.; платіжної інструкції № Р24А2186179870С1576 від 21 квітня 2022 року на 21000 грн.; платіжної інструкції № Р24Б229011669D63013 від 04 вересня 2022 року на 10050 грн.; платіжної інструкції № Р24А819105347D12016 від 10 лютого 2023 року на 2010,05 грн.; платіжної інструкції № Р24А2092020659D1652 від 17 грудня 2023 року на 2500 грн.; платіжної інструкції № Р24А2093262135D1993 від 17 грудня 2023 року на 1000 грн.; платіжної інструкції №ЕСМ_Р24А895221593D08511 від 28.02.2023 на суму 2000 грн., то вони не можуть бути прийняти до уваги та розгляду суду у зв`язку з тим, що вказані письмові докази жодного відношення до сплати аліментів не мають, оскільки кошти оплачувались сторонніми особами та не містять відомостей щодо призначення платежів.

Щодо зобов`язання Балаклійського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зарахувати добровільно сплачені аліменти в сумі 226 641,98 грн. в рахунок погашення заборгованості, суд приходить до наступного.

Статтею 175 ЦПК України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

За теоретичним визначенням «відповідач» - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Отже, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

З огляду на зазначене визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язок суду, який виконується під час розгляду справи.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язок суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Так, позивачем пред`явлено позов до Балаклійського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 8 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Оскільки, предметом позову є майнові права платника аліментів та отримувача аліментів, а Балаклійський відділдержавної виконавчоїслужби вІзюмському районіХарківської областіСхідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції в цих спірних відносинах реалізує функцію виконання судового рішення в межах та обсягах, визначених Законом України «Про виконавче провадження», тому він не може виступати по вказаній справі як відповідач.

Оскільки, Балаклійський відділ державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції є неналежним відповідачем по справі, тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем за подання до суду позовної заяви сплачено за дві позовні вимоги 1211,20 грн. та 2275,79 грн. судового збору (а.с. 1, 2).

Оскільки позовну вимогу майнового характеру про звільнення від сплати заборгованості по аліментах задоволено частково, а у задоволенні позовної вимоги немайнового характеру щодо зобов`язання Балаклійського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зарахувати добровільно сплачені аліменти в сумі 226 641,98 грн. в рахунок погашення заборгованості відмовлено, у відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, стягненню з відповідача підлягає судовий збір у сумі 1662,14 гривень.

Крім того, позивачем у позові та відповідачем у відзиві зазначено про стягнення витрат на правову допомогу, але докази щодо витрат на правову допомогу не надали.

Статтею 246 ЦПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відтак, суд вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання розподілу судових витрат за клопотанням сторін.

Суд зазначає, що у разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Керуючись ст. 3, 12, 13, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Балаклійського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа на стороні позивача - ОСОБА_3 , про звільнення відсплати заборгованостіпо аліментах- задовольнити частково.

Звільнити ОСОБА_2 від сплати заборгованості по аліментам в розмірі 165529,16 грн. (сто шістдесят п`ять тисяч п`ятсот двадцять дев`ять грн. 16 коп.), які стягуються на користь ОСОБА_1 на підставі виконавчого листа № 610/588/21, виданого 22.12.2021 Балаклійським районним судом Харківської області на підставі рішення суду від 11.05.2021.

У зобов`язанні Балаклійського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зарахувати добровільно сплачені аліменти в сумі 226 641,98 грн. в рахунок погашення заборгованості - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1662,14 грн. (одна тисяча шістсот шістдесят дві грн. 14 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Встановити представникам сторін строк для подання доказів щодо розміру понесених ними судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 23 жовтня 2024 року на 15.30 годину.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач:Балаклійський відділдержавної виконавчоїслужби вІзюмському районіХарківської областіСхідного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місце знаходження: 64207, Харківська область, Ізюмський район, м. Балаклія, пл. Ростовцева, 1.

Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складено 22 жовтня 2024 року.

Суддя В. М. Тімонова