Постанова

від 22.10.2024 по справі 619/4720/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року

м. Харків

справа № 619/4720/18

провадження № 22-ц/818/3370/24

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,

за участі секретаря Сізонової О.О.

учасники справи:

заявник: державний виконавець Дергачівського відділу державної виконавчої служби Харківського району Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шиян О.А.,

заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в режимі відеоконференції цивільну справу за заявою державного виконавця Дергачівського відділу державної виконавчої служби Харківського району Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шиян О.А. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_3 до виконання зобов`язань, покладених на неї виконавчим листом № 619/4720/18, виданого 06.07.2021 року за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 24 липня 2024 року, постановлену суддею Остропілець Є.Р.,

в с т а н о в и в:

У липні 2024 року державний виконавець Дергачівського відділу державної виконавчої служби Харківського району Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шиян О.А.звернувся до суду із заявою про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_3 до виконання зобов`язань, покладених на неї виконавчим листом № 619/4720/18, виданого 06.07.2021 року.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 24 липня 2024 року у задоволенні заяви державного виконавця Дергачівського відділу державної виконавчої служби Харківського району Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шиян О.А. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_3 до виконання зобов`язань, покладених на неї виконавчим листом № 619/4720/18, виданого 06.07.2021 року відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву у повному обсязі.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що висновки суду не відповідають заявленим вимогам. Судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги, що забезпечення виконання судового рішення є обов`язком держави, яка повинна забезпечувати ефективні системи виконання судових рішень, а також функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалено обов`язкове судове рішення. Отже жодних законних підстав вважати, що боржник має поважні причини для невиконання рішення суду та для відмови у задоволенні заяви державного виконавця у суду першої інстанції, не було.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимогст.367 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до частин 1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив із того, що звернення державного виконавця до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України повинно бути як крайній захід, який застосовується до боржника, коли державним виконавцем виконані вже всі можливі дії щодо примусового виконання судового рішення, оскільки це веде до обмеження вказаного конституційного права громадянина. В поданні державним виконавцем не обґрунтовано, в чому саме, є крайня необхідність, в розумінні ст. 2 "Свобода пересування" Протоколу N 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосування обмеження виїзду боржника за кордон, і яким чином це сприятиме погашенню боржником існуючого боргу. Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду, зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон. Окрім того, факт ухилення має підтверджуватись сукупністю доказів, які державний виконавець зазначає у поданні. Державний виконавець повинен був довести факти умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього виконавчим документом зобов`язань.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на виконанні у Дергачівському відділі державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції знаходиться виконавче провадження НОМЕР_4 з виконання виконавчого листа № 619/4720/18 виданий 06.07.2021 року про визначення ОСОБА_2 додаткового способу участі у спілкуванні та вихованні малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : два тижні влітку, за домовленістю з ОСОБА_5 під час відпустки батька, для спільного з батьком відпочинку та оздоровлення сина.

За вказаним виконавчим документом боржником є - ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка згідно матеріалів виконавчого провадження є громадянкою Україна.

Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п`ятої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження".

11.05.2023 року державним виконавцем винесена постанова НОМЕР_4 про відкриття виконавчого провадження та направлена сторонам виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення, №6230264477694, №6230264477708.

11.05.2023 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у розмірі 269,00 грн.

11.05.2023 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 13 400,00 грн.

18.05.2023 року, 04.07.2023 року державним виконавцем сформовано та направлено вимогу щодо стану рахунків боржника.

02.07.2023 року надійшла заява від стягувача ОСОБА_2 про хід виконання вчинених дій та прийнятих рішень, щодо примусового виконання судового рішення по справі №619/4720/18 з 11.05.2023 року по 02.07.2023 року у ВП НОМЕР_4.

04.07.2023 року державним виконавцем сформовано запити до Державної фіскальної служби про реєстраційні номери облікових карток платників податків та джерела доходів.

04.07.2023 року державним виконавцем сформовано запити до Міністерства внутрішніх справ України про наявність транспортних засобів, що зареєстровані за боржником.

04.07.2023 року сформовано запит до Державної фіскальної служби, щодо наявності у боржника рахунків в банківських установах.

04.07.2023 року сформовано запит до Державної прикордонної служби України, щодо перетину боржником державного кордону України.

11.07.2023 року державним виконавцем направлено відповідь ОСОБА_2 на заяву від 02.07.2023 року про хід виконання ВП НОМЕР_4 та направлено рекомендованою кореспонденцією АТ «УКРПОШТА» №6230264520956 та додатково проінформовано на електронну адресу стягувача ІНФОРМАЦІЯ_10.

11.07.2023 року направлено виклик державного виконавця боржнику ОСОБА_6 на 25.07.2023 року, на 12:00 год., для визначення часу та місця побачення стягувача з дитиною. (Рекомендованою кореспонденцією згідно квитанції АТ «УКРПОШТА» №6230264520964).

11.07.2023 року направлено виклик стягувачу ОСОБА_2 , на 25.07.2023 року, на 12:00 год. для визначення часу та місця побачення з дитиною (Рекомендованою кореспонденцією згідно квитанції№6230264520930).

21.07.2023 року сформовано та направлено запит до Міністерства внутрішніх справ, щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів.

24.07.2023 року з метою неупередженого, своєчасного і в повному обсязі виконання рішення суду, на електронну адресу боржника ІНФОРМАЦІЯ_3 було направлено вимогу виконавця про надання інформації щодо фактичного місця перебування та реєстрації. З метою виконання рішення суду на відомі відділу електронні адреси боржника ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 направлено запит про місце знаходження боржника та сина ОСОБА_7 .

24.07.2023 року боржнику державним виконавцем направлено виклик повідомлення на електронну адресу боржника ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно з інформацією Генерального консульства України в Гамбурзі, 29.07.2023 року ОСОБА_1 зверталась до установи із заявою щодо продовження строку дії паспорту громадянина України для виїзду за кордон.

Починаючи з 24 лютого 2022 року Російська Федерація здійснює військову агресію проти України, у зв`язку з цим боржник ОСОБА_1 разом з сином ОСОБА_7 покинули територію України, про що свідчить повідомлення яке надійшло від боржника на електронну пошту відділу 24.04.2022 року.

Неодноразово державним виконавцем було направлено електронні запити до Державної прикордонної служби, щодо перетину боржником державного кордону.

Згідно відповідей, наданих Державною прикордонною службою, вбачається, що відсутні дані перетину боржником державного кордону.

На адресу боржника АДРЕСА_1 , рекомендованою кореспонденцією неодноразово було направлено виклики та постанови державного виконавця.

Вся направлена кореспонденція повернута до відділу у зв`язку з закінченням терміну зберігання.

31.07.2023 року на електронну пошту відділу надійшла заява боржника ОСОБА_3 . В якій боржник повідомила, що у зв`язку зі збройною агресією Російської федерації проти України, рятуючи сина ОСОБА_4 , 2015 р.н., вона була змушена покинути територію України. Повідомила, що на даний час разом з сином ОСОБА_7 перебуває у Німеччині (м. Бремен) у статусі біженців, про що надала відповідні документи, а саме посвідченнями на право проживання № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , тому з`явитися на виклик державного виконавця та бути присутньою при проведенні виконавчих дій, вона не в змозі.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власно ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів. Про відкладення проведення виконавчих дій виконавець виносить відповідну постанову.

01.08.2023 року державним виконавцем була винесена постанова про відкладення проведення виконавчих дій.

03.08.2023 року на електронну адресу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 було направлено запит про надання підтверджуючих документів, що станом на теперішній час вона дійсно перебуває на території Німеччини м. Бремен.

04.08.2023 року на електронну адресу відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшла відповідь від ОСОБА_1 на запит державного виконавця від 04.08.2023 року, про те, що для отримання підтверджуючих документів, боржник звернеться до відповідних органів, а в якості доказу наразі надає копію квитка на своє ім`я, який було придбано нею 31.07.2023 року з Бремена до Гамбурга і назад.

07.08.2023 року державним виконавцем направлено запит стягувачу про можливість проведення виконавчих дій та побачення з дитиною, як додаткового способу спілкування та виховання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під час відпустки батька, для спільного відпочинку та оздоровлення сина на території Німеччини, а саме: м.Бремен, як запропонувала ОСОБА_1 у зв`язку з виниклими обставинами, які не залежать від боржника.

31.08.2023 року направлено вимогу на отримання інформації, яка містить банківську таємницю для виявлення наявності або стану рахунків боржника.

31.08.2023 року, 06.09.2023 року, 07.11.2023 року, 21.12.2023 року, направлено повторні запити до Державної прикордонної служби України щодо перетину боржником державного кордону.

Згідно відповідей Державної прикордонної служби України, боржник ОСОБА_1 кордон не перетинала.

21.12.2023 року державним виконавцем сформовано платіжну інструкцію та стягнуто виконавчий збір та витрати виконавчого провадження з боржника у розмірі 13 400,00 грн. - виконавчий збір, 269,00 грн.- витрати виконавчого провадження.

08.01.2024 року головним державним виконавцем Стадніченко Т.О. направлено запити до Іміграційного офісу міста Бремен Управління у справах іноземців на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та до Посольства України в Федеративній Республіці Німечинна за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Генерального консульства України у Гамбурзі Hamburggc_deg@mfa.gov.ua, ІНФОРМАЦІЯ_9 .

18.01.2024 року на електронну пошту відділу надійшла відповідь на запит від Генерального консульства України в Гамбурзі в якій вказано, що відповідними німецькими органами підтверджено перебування станом на 17.01.2024 року дружини ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , та його сина ОСОБА_4 , в місті Бремен.

13.05.2024 року державним виконавцем направлено запит до КЗ «ОПОРНИЙ ЗАКЛАД ОСВІТИ МАЛОДАНИЛІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ», щодо навчання в освітньому закладі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та повідомити період літніх канікул в даному освітньому закладі.

Згідно відповіді від 20.05.2024 року №188 дитина ОСОБА_4 дійсно навчається у 3-Б класі КЗ «Опорний заклад освіти Малоданилівський ліцей» Малоданилівської селищної ради Харківської області. Навчання відбувається в дистанційному режимі, асинхронному форматі, так як ОСОБА_4 разом з матір`ю перебуває за кордоном. Навчання в закладі завершується 31.05.2024 року. Термін літніх канікул з 01.06.2024 року по 31.08.2024 року.

14.05.2024 року державним виконавцем, на адресу боржника вказану у виконавчому документі та на відому відділу електронну пошту боржника було направлено виклик ОСОБА_6 , з`явитись до виконавця, 20.05.2024 року за адресою: АДРЕСА_2 , та письмово повідомити державного виконавця про зручне для неї місце проведення побачення сина ОСОБА_7 із стягувачем ОСОБА_2

14.05.2024 року додатково направлено вимогу до Генерального консульства України в Гамбурзі щодо передачі виклику боржнику ОСОБА_1 14.05.2024 року державним виконавцем направлено виклик стягувачу на 20.05.2024 року.

15.05.2024 року на електронну пошту відділу надійшла заява стягувача ОСОБА_2 , щодо неможливості з`явитися на виклик державного виконавця. З приводу вирішення питання у визначенні місця побачення з дитиною прошу врахувати заяву від 10.05.2024 року.

Боржник ОСОБА_1 на виклик державного виконавця 20.05.2024 року не з`явилася.

21.05.2024 року, керуючись ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження», розділом 9 частина 5 Інструкції з організації примусового виконання рішень, державним виконавцем була винесена постанова про визначення часу та місця побачення стягувача з дитиною.

Рішення боржником ОСОБА_5 не виконано, боржником не забезпечено побачення стягувача з дитиною у визначений час та місці побачення, про причини не виконання рішення суду боржник не повідомила, про що було складено відповідний акт державного виконавця від 04.06.2024 року ВП№71792814.

В обґрунтування заяви Дергачівський відділ державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції посилався на те, що на виконанні у Дергачівського ВДВС у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції знаходиться виконавче провадження НОМЕР_4 з виконання виконавчого листа № 619/4720/18 виданий 06.07.2021 року про визначення ОСОБА_2 додаткового способу участі у спілкуванні та вихованні малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : два тижні влітку, за домовленістю з ОСОБА_5 під час відпустки батька, для спільного з батьком відпочинку та оздоровлення сина. За вказаним виконавчим документом боржником є - ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка згідно матеріалів виконавчого провадження є громадянкою Україна. Виходячи з вищевикладеного просив тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України фізичну особу - боржника ОСОБА_8 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 до виконання зобов`язань, покладених на неї виконавчим листом № 619/4720/18 виданий 06.07.2021 року про визначення додаткового способу участі у спілкуванні та вихованні малолітнього сина.

Відповідно до ч. 3 ст. 441 ЦПК України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Пунктом 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» (Закон № 1404-VIII) у редакції, діючій на час виникнення спірних правовідносин) виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Згідно роз`яснень, наданих Верховним Судом України у листі від 01.02.13 року «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України», у сучасній українській мові слово "ухилення" тлумачиться так: 1) відступати, відхилятися, вивертатися; 2) намагатися не робити чого-небудь, не брати участі в чомусь; уникати; 3) навмисно не давати відповіді на запитання або говорити про щось інше. Отже, з погляду значення словосполучення "ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)", позначає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків. У зв`язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України. Особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне."

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказів, які б свідчили про те, що боржник ОСОБА_1 дійсно ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, не надано.

Починаючи з 24 лютого 2022 року Російська Федерація здійснює військову агресію проти України, у зв`язку з цим боржник ОСОБА_1 разом з сином ОСОБА_7 покинули територію України, про що свідчить повідомлення яке надійшло від боржника на електронну пошту відділу ДВС 24.04.2022 року.

Також ОСОБА_1 повідомляла ВДВС, що на даний час разом з сином ОСОБА_7 перебуває у Німеччині (м. Бремен) у статусі біженців, про що надала відповідні документи (а саме посвідченнями на право проживання НОМЕР_5, № НОМЕР_3 ), тому з`явитися на виклик державного виконавця та бути присутньою при проведенні виконавчих дій вона не має можливості. Зазначала, що не може наражати сина ОСОБА_7 на небезпеку, оскільки в Україні продовжено військовий стан, відбуваються воєнні дії, ворог продовжує завдавати ракетних ударів по всій території держави, тому готова надати можливість для побачення ОСОБА_2 з сином ОСОБА_7 , на території Німеччини.

У межах справи, що переглядалась у касаційному порядку (справа № 619/3051/17) Верховним Судом вже роз`яснювалось заявнику, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини вимагає визначення найкращих інтересів дитини та передбачає, що зв`язки дитини з сім`єю повинні зберігатися, за винятком випадків, коли це може шкодити його здоров`ю та розвитку. З урахуванням введення воєнного стану в Україні, вирішуючи спори, що стосуються прав та інтересів дитини, першочерговим завданням держави є забезпечення її безпеки і права на життя.

Верховний Суд неодноразово зауважував, що першочерговим завданням держави є забезпечення безпеки і права на життя дитини, що проголошено статтею 6 Конвенції про права дитини, а тому, розглядаючи справи про визначення місця проживання дитини з урахуванням особливостей, спричинених введенням в Україні воєнного стану, вирішуючи спори, що стосуються прав та інтересів дитини, судове рішення має бути спрямованим на забезпечення її безпеки і права на життя (постанови Верховного Суду від 09 лютого 2023 року у справі № 753/572/20, від 24 травня 2023 року у справі № 127/9377/21, від 14 червня 2023 року у справі № 760/31518/21, постанова Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року у справі № 607/20787/19).

Крім того з матеріалів справи вбачається та підтверджується актами державного виконавця від 13 липня 2023 року, 24 листопада 2023 року, постановами про відкладення виконавчих дій від 18 липня 2023 року та від 03 серпня 2023 року складеними щодо відсутності матері ОСОБА_3 та її дитини у зареєстрованому місці проживання на території України.

З огляду на те, що м. Харків і Харківська область перебувають під постійною загрозою як ракетних ударів, так і авіаударів й артилерійських обстрілів, а мати з дитиною з 10 червня 2022 року перебувають на території Німеччини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви ВДВС.

Дана правова позиція узгоджується з висновком Верховного Суду викладеним в постанові від 26.06.2024 року у справі №619/3051/17:

Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст.2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Відповідно до ст. 313 ЦК України, фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Звернення державного виконавця до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України повинно бути як крайній захід, який застосовується до боржника коли державним виконавцем виконані вже всі можливі дії щодо примусового виконання судового рішення, оскільки це веде до обмеження вказаного конституційного права громадянина.

В поданні державним виконавцем не обґрунтовано, в чому саме, є крайня необхідність, в розумінні ст. 2 "Свобода пересування" Протоколу N 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосування обмеження виїзду боржника за кордон, і яким чином це сприятиме погашенню боржником існуючого боргу.

Подання державного виконавця повинно відповідати вимогам, що визначені листом Міністерства юстиції України від 06 червня 2008 року № 25-32/507 «Щодо виїзду за кордон осіб, які мають невиконанні зобов`язання, покладених на них рішеннями судів», а саме: ухилення боржника від виконання своїх обов`язків повинно бути обґрунтовано та проведено достатньо заходів примусового виконання рішень передбачених Законом України «Про виконавче провадження» у повній мірі з додаванням копій документів виконавчого провадження.

Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду, зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон. Окрім того, факт ухилення має підтверджуватись сукупністю доказів, які державний виконавець зазначає у поданні.

Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду, а витребування таких доказів судом самостійно без наявності передбачених законом підстав у чітко визначених випадках було б порушення принципу змагальності сторін в судовому процесі, що є неприпустимим.

Виходячи з вищевикладеного та наявних матеріалів справи колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо недоведеності факту умисного ухилення боржниці від виконання покладених на неї виконавчим документом зобов`язань.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_3 .

Ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам законом та фактичним обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст.375 ЦПКУкраїни суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст.367,368,369,375,381,382,383,384ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 24 липня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Н.П. Пилипчук

О.Ю. Тичкова

Повний текс постанови складено 22.10.2024 року