Рішення

від 21.10.2024 по справі 131/779/24

ІЛЛІНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 131/779/24

Провадження № 2/131/193/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 р. м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Шелюховського М.В.,

розглянувши у судовому засіданні без фіксації судового процесу технічними засобами цивільну справу за позовом Керівника Немирівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Фермерське господарство "Україна",-

ВСТАНОВИВ:

До Іллінецького районного суду Вінницької області надійшла цивільна справа за позовом Керівника Немирівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Фермерське господарство "Україна".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Згідно інформацій з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта у громадянки російської федерації ОСОБА_1 у приватній власності перебуває земельна ділянка сільськогосподарського призначення.

Так, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.12.2016 за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0521285500:03:000:0109, площею 2,7129 га.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 31.12.2004, серії ВВТ № 329169, посвідченого державним нотаріусом Іллінецької державної нотаріальної контори Вінницької області Воронюк В.К., спадкоємицею майна ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 є її дочка громадянка російської федерації ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видане вказане свідоцтво, складається з права на земельну ділянку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Зоря» с. Павлівка, Іллінецького району, Вінницької області, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН № 0498740, виданого Іллінецькою районною державною адміністрацією 29.02.2000.

У подальшому ОСОБА_1 видано державний акт серії ЯЖ № 394310 від 06.04.2009 на право власності на земельну ділянку площею 2,7129 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та яка розташована на території Павлівської сільської ради Іллінецького району Вінницької області.

Право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0521285500:03:000:0109 відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зареєстроване за громадянкою російської федерації ОСОБА_1 12.12.2016 за № 32867853.

На момент державної реєстрації права власності та до теперішнього часу відповідач - ОСОБА_1 є громадянкою російської федерації.

Зазначений факт підтверджується також копією паспорта громадянина російської федерації ОСОБА_1 , серія та номер: НОМЕР_1 , виданий 18.06.2003, видавник: ОВД «Хамовники» м. Москва, країна громадянства: російська федерація.

Відповідно до інформації Управління Державної міграційної служби України за обліками територіальних органів та підрозділів ДМС громадянка рф ОСОБА_1 паспортом громадянина України та посвідкою на постійне проживання в Україні не документувалася.

Поряд з цим, 12.12.2016 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано договір оренди вищевказаної земельної ділянки. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно орендарем земельної ділянки є Фермерське господарство «Україна» (код ЄДРПОУ 20092010), орендодавцем - ОСОБА_1 , договір оренди укладений 14.12.2011 строком на 15 років, з правом пролонгації.

Згідно із відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 27.03.2024 власником земельної ділянки площею 2,7129 га з кадастровим номером 0521285500:03:000:0109 є ОСОБА_1 .

Таким чином, всупереч положенням ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України відповідач не відчужив дану земельну ділянку протягом року з набуття права власності на неї та продовжує нею володіти по цей час.

За вказаних обставин, окружною прокуратурою виявлено порушення ст. ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст. ст. 80, 81, 145 Земельного кодексу України у зв`язку з перебуванням у приватній власності ОСОБА_1 вищезазначеної земельної ділянки, тому Керівник Немирівської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 23 травня 2024 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами загального позовного провадження.

Прокурор Тузюк Ю.М. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області уповноваженого представника до суду не направили, надали в провадження суду клопотання, відповідно до якого просять провести розгляд справи за їх відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлялася шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України відповідно до вимог ч.11 ст.128 ЦПК України, про причини неявки відомостей не надходило. У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надала.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ФГ «Україна» надав суду заяву про проведення судового засідання, за відсутності третьої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи неявку в судове засідання належним чином повідомленої відповідачки, яка про причини неявки не повідомила, неподання відповідачкою відзиву на позов, згоду представника позивача на ухвалення заочного рішення, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідачки та ухвалення заочного рішення у даній справі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 31 грудня 2004 року посвідченого державним нотаріусом Іллінецької державної нотаріальної контори Воронюк В.К. спадкоємцем ОСОБА_3 її донька ОСОБА_1 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 , громадянка російської федерації (а.с. 18). Згідно даного свідоцтва спадщина, складається з земельної ділянки (паю) площею 2,7129 га, яка передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0521285500:03:000:0109, що знаходиться на території Павлівської сільської ради Іллінецької ТГ Вінницької області.

З копії державного акту про право власності на землю серії ЯЖ №394310 вбачається, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,7129 га, яка розташована на території Павлівської сільської ради Іллінецького району Вінницької області.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 371587464 від 27.03.2024, земельна ділянка з кадастровим номером 0521285500:03:000:0109, площею 2,7129 га, яка розташована на території Павлівської сільської ради Іллінецького району Вінницької області належить громадянці рф ОСОБА_1 інше речове право: право оренди земельної ділянки, орендодавець: ОСОБА_1 , орендар: ФГ «Україна» на підставі договору оренди землі № б/н від 14.12.2011 року (а.с. 16-17).

З листа Департамента з питань громадянства , паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України №6.5-1858/6-24 від 22 лютого 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспортом громадянина України та паспортом громадянина України для виїзду за кордон не документувалася, з заявою про оформлення громадянства України не зверталася (а.с.31).

Приписи ст. 131-1 Конституції України, ст. 56 ЦПК України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наділяють прокурора повноваженнями на представництво в суді інтересів держави у виключних випадках, а саме: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Оскільки Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, у відповідності до положень ст. 145 Земельного кодексу України, Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», Положення про Головне управління Держгеокадастру Вінницькій області здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, то воно наділене правом на подання такого роду позовів.

З метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави 26.03.2024 Немирівською окружною прокуратурою Вінницької області до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області спрямовано лист в порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру», яким повідомлено про виявлені порушення та встановлення причин не звернення до суду з позовною заявою про конфіскацію вказаної вище земельної ділянки (а.с. 33-34).

Листом № 0-2-6-2747/2-24 від 28.03.2024 Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області було повідомлено Немирівську окружну прокуратуру, про те що заходи щодо конфіскації зазначеної вище земельної ділянки в дохід держави не вжито, та повідомлено про неможливість забезпечення подання позовів через значну кількість земельних ділянок, які підлягають конфіскації на території області, що дає підстави прокурору вживати заходи представництва інтересів держави в суді (а.с.35).

Отже, прокурором була надана можливість компетентному органу відреагувати на порушення інтересів держави щодо спірних земельних ділянок, зокрема, шляхом вчинення дій для відновлення порушених прав та інтересів держави, а зазначені причини не є поважними та не дають підстав залишити без реагування указані порушення.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Частиною 3 статті 56 ЦПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Підставою представництва прокурором інтересів держави в даних спірних правовідносинах є бездіяльність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області (ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Правовий висновок щодо застосування ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Так, за п. 76-77 зазначеної постанови Великої Палати Верховного Суду прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Згідно з п. 80 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 по справі №912/2385/18 невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 81 вказаної вище постанови).

У зв`язку з вищезазначеним, в даному випадку представництво інтересів держави в суді здійснюється прокурором, який виконує субсидіарну роль, щоб ці інтереси не залишились незахищеними.

Зазначене повністю відповідає практиці Європейського суду з прав людини та узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду.

Положення статей 13,14 Конституції України визначають, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Суб`єктами права приватної власності на землю згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України визначено громадян України та юридичних осіб. Проте з урахуванням змісту частини другої статті 81 та інших норм Земельного кодексу України суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Зокрема, іноземні громадяни та особи без громадянства відповідно до частини другої статті 81 Земельного кодексу України можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності. Згідно із ч. 3 ст. 81 Земельного кодексу України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

Відповідно до частини п`ятої статті 22 Земельного кодексу України набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог статті 130 цього Кодексу, а саме: іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення. Одночасно за змістом частини четвертої статті 81 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені ч.ч. 2, 4 ст. 145 Земельного кодексу України, а саме, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 346 Цивільного кодексу України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного та надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Звернення прокурора з вказаним позовом є законним, оскільки ст.131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наділено прокурора правом на звернення до суду за захистом інтересів держави у випадку коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Також, звернення прокурора з вказаним позовом до суду беззаперечно переслідує «суспільний», «публічний» інтерес, оскільки реагування прокурора у даному разі спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності використання іноземним громадянином земельних ділянок сільськогосподарського призначення, яке відбувається з порушенням вимог чинного законодавства.

Підставою для представництва в суді інтересів держави стали факти порушення законодавства при використанні іноземним громадянином ОСОБА_1 земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яку вона не відчужила упродовж року після набуття права власності. Дана процедура безумовно передбачена чинним земельним законодавством (ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України). Ця норма є імперативною та не передбачає винятків.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації таких прав.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями (особами без громадянства) встановлені нормами розділу V Закону України «Про міжнародне приватне право», положеннями Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 38 Закону України «Про міжнародне приватне право», право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно з ч. 1 ст. 39 даного Закону, виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Статтею 22 Земельного кодексу України визначено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо). Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність або надаються у користування громадянам для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно ст. 148 Земельного кодексу України земельна ділянка може бути конфіскована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та на умовах, встановлених законом.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

На підставі викладеного, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_4 , будучи іноземним громадянином, протягом року з часу переходу права власності на земельну ділянку кадастровий номер 0521285500:03:000:0190 площею 2,7129 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, не відчужила їх, тому право власності на зазначену земельну ділянку підлягає примусовому припиненню шляхом конфіскації.

Задоволення такого позову призведе до відновлення порушених прав та законних інтересів держави, виходячи з того, що стан збереження земель сільськогосподарського призначення має загальнонаціональне значення.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 81, 145 Земельного кодексу України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 268, 280-283, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Керівника Немирівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Фермерське господарство "Україна" - задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , громадянки російської федерації) на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 0521285500:03:000:0190, площею 2,7129 га, яка розташована на території Іллінецької територіальної громади (колишньої Павлівської сільської ради Іллінецького району Вінницької області), шляхом їх конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , громадянки російської федерації) на користь Вінницької обласної прокуратури (49044, м. Вінниця, вул. Монастирська, 33, МФО 820172, Державна казначейська служба України, м. Київ р/р UA568201720343110002000003988 код за ЄДРПОУ 02909909) 3028, 00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі в 30 денний строк з дня виготовлення повного тексту судового рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: Немирівська окружна прокуратура Вінницької області області, код ЄДРПОУ 02909909, місцезнаходження: 22800, Вінницька область, м. Немирів, вул. Шевченка, 23.

Позивач: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, код ЄДРПОУ 39767547 місцезнаходження: 21027, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Келецька, 63.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ,зареєстроване у встановленому порядку місце реєстрації та проживання: російська федерація АДРЕСА_1 .

Третя особа: ФГ «Україна», код ЄДРПОУ 20092010, місцезнаходження: 22511, Вінницька область, Вінницький район, с. Стара Прилука, вул. Промислова, 29.

Суддя: