Постанова

від 10.10.2024 по справі 909/192/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2024 р. Справа №909/192/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої суддіОрищин Г.В.,

суддівГалушко Н.А.,

Желіка М.Б.

секретар судового засідання Хом`як Х.А.

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Філдсервіс»

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 03.07.2024 (повний текст рішення складено 15.07.2024, суддя Максимів Т. В.)

у справі № 909/192/24

за позовом Дочірнього підприємства ПрАТ «Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Філдсервіс»

про стягнення заборгованості за договором в сумі 336506 грн 30 коп.

за участю представників:

від позивача Альховська С.В.

від відповідача Шевченко А.В. (в режимі відеоконференції)

Дочірнє підприємство «Західукртехнологія» ПрАТ «НАК «Надра України» звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області 04.03.2024 з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Філдсервіс» 336506,30 грн заборгованості, з яких: 302097,10 грн заборгованості за договором оренди індивідуально-визначеного майна за №01-115/22 від 28.12.2022; 5460,56 грн заборгованості за договором №03-41/23 на відшкодування витрат зі сплати земельного податку від 23.02.2023; 28948,64 грн заборгованості за договором №03-61/23 на відшкодування витрат зі сплати земельного податку від 23.03.2023, покликаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо сплати орендних платежів та витрат зі сплати земельного податку відповідно до умов вказаних договорів.

19.04.2024 позивач через систему «Електронний суд» подав заяву про збільшення позовних вимог, яку суд визнав такою, що відповідає вимогам ст. 46 ГПК України, відтак позовними вимогами є стягнення 374423,66 грн заборгованості за договорами оренди індивідуально-визначеного майна та на відшкодування витрат зі сплати земельного податку.

Розглянувши позовні вимоги ДП «Західукртехнологія» ПрАТ «НАК «Надра України» про стягнення з ТОВ «Філдсервіс» 374423,66 грн, Господарський суд Івано-Франківської області в рішенні від 03.07.2024, задоволив їх частково; з відповідача на користь позивача стягнув 336083,88 грн заборгованості за договором №01-115/22 оренди індивідуально-визначеного майна від 28.12.2022 року; 4550,47 грн заборгованості за договором №03-41/23 на відшкодування витрат по сплаті земельного податку від 23.02. 2023 року та 32879,22 грн заборгованості за договором №03-61/23 на відшкодування витрат по сплаті земельного податку від 22.03.2023 року, а також 5602,70 грн судового збору; в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 910,09 грн заборгованості за договором №03-41/23 на відшкодування витрат по сплаті земельного податку від 23.02.2023 року відмовив; 13,65 грн судового збору поклав на позивача.

Задовільняючи частково позовні вимоги ДП «Західукртехнологія» ПрАТ «НАК «Надра України», місцевий господарський суд встановив, що:

- ТОВ «Філдсервіс» допустило порушення умов укладених між сторонами договорів та за період з січня 2023 по лютий 2024 не сплатило орендну плату, а також не оплатило витрати по сплаті земельного податку в порядку та розмірі, передбаченому відповідними договорами, внаслідок чого в останнього перед позивачем виникло 373513,51 грн заборгованості;

- ДП «Західукртехнологія» ПрАТ «НАК «Надра України» та ТОВ «Філдсервіс» є учасниками договору простого товариства з частками 25% та 75%, відповідно. Проте, на твердження відповідача про розподіл витрат зі сплати орендної плати та земельного податку, суд зазначив, що цивільним законодавством ( ч. 2 ст. 1138 ЦК України) передбачений солідарний обов`язок учасників договору простого товариства за всіма спільними зобов`язаннями незалежно від підстав їх виникнення, однак приписи ч. 1 ст. 543 ЦК України наділяють кредитора правом вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого окремо. Таким чином, позивач вправі звернутися з позовом до суду про стягнення орендної плати та витрат зі сплати земельного податку згідно договорів тільки до відповідача;

-вимоги позивача про стягнення з відповідача 910,09 грн заборгованості за договором №03-41/23 на відшкодування витрат по сплаті земельного податку від 23.02.2023 не підлягають задоволенню, оскільки в розрахунку заборгованості вказану суму позивач визначає як податок на додану вартість (ПДВ), відшкодування якого не передбачено умовами укладеного договору. Відтак, в задоволенні стягнення з відповідача на користь позивача 910,09 грн заборгованості за означеним договором відмовлено.

Відповідач не погодився з ухваленим рішенням, оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права та прийняв рішення, яке не відповідає фактичним обставинам справи та полягає в такому:

-між ДП «Західукргеологія» ПрАТ «НАК «Надра України» (позивач) та ТОВ «Філдсервіс» (відповідач) укладений договір простого товариства за №01-51/21 від 05.10.2021. Договором простого товариства передбачається розподіл відповідальності учасників відповідно до їх часток, тобто 75% - відповідальність ТОВ «Філдсервіс», 25% - відповідальність ДП «Західукргеологія» ПрАТ «НАК «Надра України». Оскільки, позивач та відповідач є учасниками договору простого товариства, то, відповідно, мають спільні зобов`язання, які виникли зі спільної діяльності;

-враховуючи, що майно за договором оренди було прийняте в строкове платне користування з метою провадження спільної діяльності за договором простого товариства, зобов`язання з виплати орендної плати за використання такого майна є спільними зобов`язаннями учасників спільної діяльності. Отже, обов`язок з виконання такого зобов`язання та відповідальність за його невиконання має бути розподілена між учасниками відповідно до положень Цивільного кодексу України та договору простого товариства у відповідності до часток кожного учасника.

З огляду на вказане, відповідач просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 03.07.0224 у цій справі та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог про стягнення з ТОВ «Філдсервіс» на користь позивача 75524,28 грн за договором оренди індивідуально визначеного майна за №01- 115/22 від 28.12.2022; 1365,14 грн за договором №03-41/23 на відшкодування витрат по сплаті земельного податку від 23.02.2023 та 7237,16 грн за договором №03-61/23 на відшкодування витрат по сплаті земельного податку від 23.03.2023 відмовити.

Процесуальний хід розгляду цієї апеляційної скарги відображений у відповідних ухвалах Західного апеляційного господарського суду; за клопотанням представника відповідача, розгляд справи відбувся в режимі відеоконференції.

В дане судове засідання прибула представниця позивача, а на зв`язок із судом вийшов представник відповідача, який підтримав вимоги своєї апеляційної скарги.

Позивач своїм правом, наданим ст. 263 ГПК України, не скористався, відзиву на апеляційну скаргу не подав, однак його представник в судовому засіданні заперечив доводи апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, судова колегія встановила таке:

28.12.2022 між Дочірнім підприємством ПрАТ «НАК «Надра України» «Західукргеологія» (далі ДП «Західукргеологія», орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Філдсервіс» (далі орендар), яке діє як оператор спільної діяльності за договором простого товариства №01-51/21 від 05.10.2021 року було укладено договір оренди №01-115/22 індивідуально-визначеного майна (далі - договір оренди), відповідно до умов якого орендодавець зобов`язався передати, а орендар зобов`язався прийняти в строкове платне користування окреме індивідуально-визначене майно, а саме розвідувальну свердловину №3 Вільхівська Вільхівської площі, в тому числі обладнання, яке задіяне на пошуковій свердловині №3 Вільхівська Вільхівської площі, а саме: фонтанна арматура АФКЗ-65х350, інв. № 3903, колонна головка ОКК1-350х146х219, інв. №3902 (далі майно), яка розташована за адресою: Україна, Івано-Франківська область, Рожнятівський район, на віддалі 750 м на південний-схід від церкви с. Вільхівка і від церкви с. Рошняте 1700 м на південний-захід, є власністю Приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Надра України» та обліковується на балансі ДП «Західукргеологія». Разом з тим, сторони погодили, що строк оренди майна за договором становить 2 роки 11 місяців, а його перебіг розпочинається з дати підписання орендодавцем та орендарем акта приймання-передачі майна (п. 1.1, 11.2 договору оренди).

Орендар, у відповідності до п.2.1 договору, вступає у строкове платне користування майном з дати підписання акта приймання-передачі майна між орендодавцем та орендарем.

30.12.2022 між орендодавцем та орендарем було підписано акт приймання-передачі, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально-визначене майно, що є предметом договору оренди №01-115/22 та є власністю ПрАТ «Національна акціонерна компанія «Надра України» і обліковується на балансі Дочірнього підприємства «Західукргеологія». За вказаним актом майно передане орендарю в належному стані, претензії орендаря щодо стану майна відсутні.

Відповідно до п. 3.1 договору оренди, на період проведення робіт з освоєння та дослідження свердловини, але не більше ніж 60 (шістдесят) робочих днів з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі майна, орендна плата визначається за домовленістю сторін і становить 20000,00 (двадцять тисяч гривень 00 копійок) грн за базовий місяць оренди, без урахування ПДВ. Базовий місяць оренди - це місяць, в якому було підписано цей договір. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за місяць оренди. В разі дефляції (індекс інфляції не перевищує одиниці) індексація за даний місяць не проводиться (3.2 договору).

За умовами п. 3.4 договору, орендна плата перераховується орендарем на рахунок орендодавця не пізніше 20 (двадцятого) числа місяця, наступного за місяцем оренди, за який проводиться оплата.

Відповідно до п. 3.5 договору оренди, нарахування орендної плати у розмірі визначеному п. 3.1 цього договору починається з дати підписання сторонами акта приймання-передачі майна, нарахування орендної плати, визначеної п. 3.1.1. договору починається з 61 (шістдесят першого) робочого дня, з дати підписання сторонами акта приймання-передачі майна.

Орендар самостійно відшкодовує землевласнику/землекористувачу суму втрат за користування землею під майном на підставі окремого договору укладеного між орендарем та землевласником/землекористувачем (п.3.8. договору оренди).

Відповідач в період з січня 2023 року по лютий 2024 року орендну плату не сплачував, внаслідок чого в останнього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 336083,88 грн.

23.02.2023 між Дочірнє підприємство «Західукргеодогія» (сторона-1) та ТОВ «Філдсервіс» (сторона-2) було укладено договір на відшкодування витрат по сплаті земельного податку №03-41/23 (надалі - договір №03-41/23), згідно з п. 1.1 якого, керуючись п. 3.8. договору оренди, у зв`язку з тим, що сторона-1 несе витрати за користування землею площею 0,20 га, на якій знаходиться розвідувальна свердловина №3 Вільхівська Вільхівської площі, яка розташована на території Дубівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області, а сторона-2 є власником нерухомого майна розміщеного за цією адресою і вона зобов`язалася щомісячно відшкодовувати стороні-1 витрати за користування землею площею 0,20 га, на якій розташована розвідувальна свердловина №3 Вільхівська Вільхівської площі.

Відповідно до п.1.2. договору №03-41/23, сторона 1 користується земельною ділянкою, на якій знаходиться розвідувальна свердловина №3 Вільхівська Вільхівської площі на підставі угоди №03-08/21 на проведення геологорозвідувальних робіт від 25 лютого 2022 року, укладеної з Дубівською сільською радою Калуського району Івано-Франківської області.

Відповідно до п. 1.3. договору №03-41/23 відшкодування витрат по сплаті за користування землею здійснюється на підставі рахунків виставлених стороною-1 та/або актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) виставлених стороною-1.

За умовами п.1.4. договору №03-41/23, орієнтовна сума витрат по сплаті за користування землею на період строку дії цього договору становить 4550,38 грн без ПДВ (сума витрат може змінюватися у випадку затвердження нової редакції податкової декларації з плати за землю).

Пунктом 2.1. договору №03-41/23 передбачено, що сторона-1 зобов`язується у строк до 15 числа, наступного за звітним місяцем, надати стороні-2 рахунок, а сторона-2 зобов`язується в строк до 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем, на підставі виставлених рахунків відшкодувати стороні-1 витрати за користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 4.1. договору №03-41/23 цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до 25 лютого 2023 року або до припинення договору оренди №01-115/22 індивідуально визначеного майна від 28 грудня 2022 року.

В п. 4.2. договору №03-41/23, відповідно до ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України, сторони домовились, що умови цього договору застосовуються до відносин між ними, які виникли з 30 грудня 2022 року.

Відповідач допустив порушення умов означеного договору в частині здійснення погашення витрат по сплаті земельного податку за лютий 2023 року, внаслідок чого в нього утворилась заборгованість в сумі 5460,56 грн.

22.03.2023 Дочірнє підприємство ПрАТ «НАК «Надра України» «Західукргеодогія» (сторона-1) та ТОВ «Філдсервіс» (сторона-2) уклали договір №03-61/23 на відшкодування витрат по сплаті земельного податку (надалі договір №03-61/23), згідно з п. 1.1. якого, керуючись п. 3.8. договору оренди №01-115/22, у зв`язку з тим, що сторона-1 несе витрати за користування землею площею 0,20 га, на якій знаходиться розвідувальна свердловина №3 Вільхівська Вільхівської площі, яка розташована на території Дубівської сільської ради Калуського району, Івано-Франківської області, а сторона-2 є власником нерухомого майна розміщеного за цією адресою, сторона-2 зобов`язується щомісячно відшкодовувати стороні-1 витрати за користування землею площею 0,20 га, на якій розташована розвідувальна свердловина №3 Вільхівська Вільхівської площі.

Відповідно до п. 1.2. договору №03-61/23, сторона-1 користується земельною ділянкою на якій знаходиться розвідувальна свердловина №3 Вільхівська Вільхівської площі на підставі угоди №03-54/23 на проведення геологорозвідувальних робіт від 09.03.2023 року, укладеної з Дубівською сільською радою Калуського району Івано-Франківської області.

Відповідно до 1.3. договору №03-61/23 передбачено, що відшкодування витрат по сплаті за користування землею здійснюється на підставі рахунків виставлених стороною-1 та/або актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) виставлених стороною-1.

Відповідно до п.1.4.договору №03-61/23, орієнтовна сума витрат по сплаті за користування землею на період строку дії цього договору становить 17532,29 грн в т.ч. ПДВ 2922,05 грн. (Сума витрат може змінюватися у випадку затвердження нової редакції податкової декларації з плати за землю).

В п.2.1. договору №03-61/23 передбачено, що сторона-1 зобов`язується у строк до 15 числа, наступного за звітним місяцем, надати стороні-2 рахунок, а сторона-2 зобов`язується в строк до 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем, на підставі виставлених рахунків відшкодувати стороні-1 витрати за користування земельною ділянкою.

Згідно з п. 4.1. договору №03-61/23 цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до 31.08.2023 або до припинення договору оренди №01-115/22 індивідуально визначеного майна від 28.12.2022.

В п. 4.2. договору №03-61/23, відповідно до ч. 3 ст.631 Цивільного кодексу України, сторони домовились, що умови цього договору застосовуються до відносин між ними, які виникли з 25 лютого 2023 року.

Відповідач взяті на себе зобов`язання за договором щодо оплати витрат за користування земельною ділянкою не виконав, відтак в останнього перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 32879,22 грн.

14.12.2023 позивач направив на адресу відповідача вимогу за №01-880/13 про погашення заборгованості за означеними договорами, яка була отримана відповідачем (а.с. 29-30 т. 1) та залишена останнім без відповіді та задоволення, що слугувало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, 05.10.2021 між ДП «Західукргеологія» ПрАТ «Надра України» (підприємство) та ТОВ «Філдсервіс» (інвестор), які тут і далі за текстом іменуються - учасники, уклали договір простого товариства №01-51/21, відповідно до п. 1.1 якого предметом цього договору є спільні дії учасників на основі об`єднання їх вкладів без створення окремої юридичної особи для досягнення наступної мети:

- організації та ведення спільної виробничо-господарської і комерційної діяльності для здійснення користування нафтогазоносними надрами, експлуатації родовища в межах ділянки надр, визначеної спеціальним дозволом, та реалізації видобутої нафти;

- збору, зберігання та транспортування видобутої нафти до пункту доставки для її подальшої реалізації відповідно до умов цього договору;

- отримання прибутку учасниками в результаті здійснення такої спільної господарської діяльності.

Відповідно до пп. 3.5.2 п. 3.5 договору, оператор має право вчиняти правочини від імені учасників, пов`язані з веденням спільної діяльності, в порядку, визначеному даним договором.

Згідно з пп.3.6.2 п. 3.6 договору, учасники мають право на підставі укладених з ними договорів, виконувати необхідні для ведення спільної діяльності роботи та надавати послуги з урахуванням умов, передбачених цим договором.

В п. 6.2 договору визначено, що частки учасників у праві спільної часткової власності визначаються відповідно до пропорції, визначеної у пункті 6.4 даного договору.

У випадку припинення даного договору спільне майно учасників підлягає реалізації, відповідно до п. 6.4 договору, а отримані від спільної діяльності кошти (після сплати всіх необхідних платежів, погашення грошових зобов`язань, у тому числі і тих, строк виконання яких не настав), розподіляються між учасниками у наступній пропорції:

- підприємство - 25%;

- інвестор - 75%.

За умовами п. 9.1 договору, спільні витрати і збитки у разі припинення спільної діяльності, покриваються учасниками відповідно до часток у праві спільної часткової власності, визначених пунктом 6.4 цього договору.

Дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх на відповідність фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду з огляду на таке:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договору.

Стаття 67 ГК України регламентує, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання, в силу яких один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст.173, 174 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, у відповідності до с. 1ст. 193 ГК України, повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Правочином, в розумінні ч. 1 ст. 202 ЦК України, є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. При цьому, за правилами статті 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

За змістом ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то, за умовами ст. 530 ЦК України, воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. (ст. 629 ЦК України)

Згідно з ч. 1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Згідно з частинами 1, 5 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно із ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Порушення відповідачем зобов`язання зі сплати орендних платежів та витрат по сплаті земельного податку за період січня 2023 року - лютого 2024 року в сумі 373513,51 грн підтверджується матеріалами справи, та, загалом, не заперечується відповідачем. Відтак, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в цій частині. Разом з тим, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у стягненні з відповідача 910,09 грн заборгованості за договором №03-41/23 на відшкодування витрат по сплаті земельного податку від 23.02.2023 року, позаяк в розрахунку заборгованості означену суму позивач визначає як податок на додану вартість (ПДВ), відшкодування якого не передбачено умовами укладеного договору.

Водночас доводи апелянта про те, що зобов`язання з оплати орендної плати і витрат зі сплати земельного податку та відповідальність за їх невиконання має бути розподілена між учасниками договору простого товариства відповідно до їх часток, відхиляються судовою колегією виходячи з такого:

Відповідно до ч. 2 ст. 1138 ЦК України, якщо договір простого товариства пов`язаний із здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, учасники відповідають солідарно за всіма спільними зобов`язаннями незалежно від підстав їх виникнення. Таким чином, закон передбачає солідарний обов`язок учасників договору простого товариства за всіма спільними зобов`язаннями незалежно від підстав їх виникнення.

Однак, за умовами ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Відтак, позивач вправі звернутися з позовом до суду про стягнення орендної плати та витрат зі сплати земельного податку згідно договорів тільки до відповідача.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.544 ЦК України, боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

З огляду на вказані обставини, судова колегія вважає висновок місцевого господарського суду про стягнення з відповідача на користь позивача 336083,88 грн заборгованості за договором №01-115/22 оренди індивідуально-визначеного майна від 28.12.2022; 4550,47 грн заборгованості за договором №03-41/23 на відшкодування витрат по сплаті земельного податку від 23.02.2023 та 32879,22 грн заборгованості за договором №03-61/23 на відшкодування витрат по сплаті земельного податку від 22.03.2023 правомірним та законним.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Арґументи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, не доводять порушення або неправильного застосування судом під час розгляду справи норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для зміни чи скасування ухваленого у цій справі рішення.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 129, 269, 273, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Філдсервіс» відмовити.

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 03.07.2024 у справі № 909/192/24 залишити без змін.

Судові витрати покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню.

Справу повернути до Господарського суду Івано-Франківської області.

Повний текст постанови складено 22.10.2024

Головуючий суддяГ.В. Орищин

суддяН.А. Галушко

суддяМ.Б. Желік