Постанова

від 24.09.2024 по справі 910/13158/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2024 р. Справа№ 910/13158/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Гончарова С.А.

Яковлєва М.Л.

за участю секретаря судового засідання Сабалдаш О.В.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 24.09.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мета-Капітал» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 (повний текст рішення складено та підписано 14.12.2023)

у справі № 910/13158/23 (суддя Князьков В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мета-Капітал»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міррен Торг»

про стягнення 8 284 933,00 грн.

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мета-Капітал" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тантієма» (назву змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Міррен Торг») про стягнення 8 284 933,00 грн, з яких безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 5 697 041,92 грн, відшкодування реальних збитків в сумі 2 587 891,38 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання з боку відповідача своїх обов`язків за договором підряду на будівництво №18 від 17.10.2016, зокрема, заявником наголошено, що підрядником було отримано попередню оплату на загальну суму 25 200 419,12 грн, тоді як вартість фактично виконаних підрядником робіт та переданих будівельних матеріалів є меншою, а отже, за даними позивача, розмір оплачених проте не виконаних робіт становить 4 889 664,80 грн. Крім того, обґрунтовуючи позовні вимоги позивачем також вказано на невиконанні відповідачем свого обов`язку з повернення 807 377,12 грн попередньої оплати, як то було передбачено п.7 додаткової угоди №3 від 22.10.2019 до договору підряду. До того ж, позивачем наголошено, що після дострокового розірвання договору відповідачем також не було повернуто частину будівельних матеріалів, які було передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Тантієма" для виконання робіт за спірним договором. Як вказує позивач, вартість неповернутих будівельних матеріалів становить 2 587 891,38 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тантієма» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мета-Капітал» суму переплати в розмірі 807 377,12 грн та судовий збір в сумі 9 688,53 грн.

Відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення безпідставно набутих грошових коштів в розмірі 4 889 664,80 грн та збитків в сумі 2 587 891,38 грн.

Судовий збір в розмірі 89 730,67 грн залишено за позивачем.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мета-Капітал» звернулося 01.01.2024 електронною поштою на адресу Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, яка сформована в системі «Електронний суд» 29.12.2023, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 у справі № 910/13158/23 в частині відмови у стягненні з відповідача коштів в сумі 4 889 664,80 грн. та збитків в сумі 2 587 891,38 та прийняти в цій частині нове рішення яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник вказав, що місцевий господарський суд, не повно та не об`єктивно з`ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, а тому, на думку скаржника, рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/13158/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Коробенко Г.П., ОСОБА_1

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.01.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/13158/23. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мета-Капітал» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 у справі № 910/13158/23.

18.01.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/13158/23.

У зв`язку з перебуванням судді Коробенка Г.П. у відпустці з 22.01.2024 по 04.02.2024, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями у справі №910/13158/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: ОСОБА_1, Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 прийнято справу № 910/13158/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мета-Капітал» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 визначеною колегією суддів, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мета-Капітал» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 у справі № 910/13158/23 залишено без руху, запропоновано апелянту подати докази, що підтверджують доплату судового збору у встановленому законодавством розмірі, а саме 19 116,21 грн.

01.02.2024 на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху на електронну адресу Північного апеляційного господарського суду надійшла заява, яка сформована в системі «Електронний суд» 31.01.2024, з доказами, що підтверджують доплату судового збору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мета-Капітал» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 у справі №910/13158/23, розгляд справи призначено на 21.03.2024.

У зв`язку з тим, що головуючий суддя Тищенко О.В. у призначену дату судового засідання перебуватиме у відрядженнях та у відпустці, враховуючи принцип незмінності складу суду, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.03.2024 розгляд справи № 910/13158/23 призначено на 25.04.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 відкладено розгляд справи на 24.06.2024.

24.06.2024 розгляд справи №910/13158/23 не відбувся у зв?язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 розгляд справи призначено на 17.07.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2024 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Мета-Капітал» про зміну найменування та адреси відповідача (ТОВ «Тантієма»), змінено найменування та адресу відповідача - з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тантієма» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Міррен Торг» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 82, офіс 256), відкладено розгляд справи на 06.08.2024.

06.08.2024 розгляд справи №910/13158/23 не відбувся у зв`язку з перебуванням головуючого судді Тищенко О.В. у відпустці за сімейними обставинами.

У зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 07.08.2024 у справі №910/13158/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Гончаров С.А., ОСОБА_1

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 прийнято справу №910/13158/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мета-Капітал» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2024 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: ОСОБА_1, Гончаров С.А. Розгляд справи №910/13158/23 призначено на 24.09.2024.

У зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 у відставку, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 24.09.2024 у справі №910/13158/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Яковлєв М.Л., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2024 прийнято справу №910/13158/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мета-Капітал» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Гончаров С.А., Яковлєв М.Л.

В судове засідання 24.09.2024 з`явився представник позивача.

Представники відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки до суду не повідомив. Про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, зі змінами, внесеними Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ, Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-ІХ, Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ, Указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 №2738-ІХ, Указом Президента України від 06.02.2023 №58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 №2915-IX, Указом Президента України від 01.05.2023 №254/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 №3057-IX, Указом Президента України від 26.07.2023 №451/2023, затвердженим Законом України від 27.07.2023 №3275-IX, Указом Президента України від 06.11.2023 №734/2023, затвердженим Законом України від 08.11.2023 №3429-IX, Указом Президента України від 05.02.2024 №49/2024, затвердженим Законом України від 06.02.2024 №3564-ІХ, Указом Президента України від 06.05.2024 №271/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 08.05.2024 №3684-IX, Указом Президента України від 23.07.2024 №469/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №3891-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12.08.2024 строком на 90 діб, тобто до 09 листопада 2024 року.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд справи у розумний строк, застосувавши ст. ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст.ст. 2, 11 ГПК України.

У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно до ч.1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТА-КАПІТАЛ» (замовник), Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАНТІЄМА» (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРІОРЗ ІНТЕРНЕШНЛ» (генеральний підрядник) було укладено договір підряду на будівництво №18 від 17.10.2016, за умовами п.1.1 якого підрядник зобов`язується за завданням замовника та під керівництвом генерального підрядника на свій ризик, власними або залученими силами виконати роботи з виготовлення та встановлення кованих виробів «Головного будинку» (будівля №1) на об`єкті замовника: «Будівництво реабілітаційного-оздоровчого комплексу», розташованого за адресою: Київська область, Обухівський район, пгт. Козин, вул. Обухівське шосе, 169-А, а замовник зобов`язується своєчасно прийняти та в повному обсязі оплатити виконану роботу.

01.08.2019 сторонами було укладено додаткову угоду №2 до договору №18 від 17.10.2016, згідно п.1 якої на підставі п. 4. додаткової угоди №10 від 31.07.2019 про дострокове розірвання договору генерального підряду на будівництво №88 ИГ від 10.06.2013, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТА-КАПІТАЛ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРІОРЗ ІНТЕРНЕШНЛ» права та обов`язки генерального підрядника за трьохсторонніми договорами, які укладені на підставі договору генерального підряду на будівництво № 88 ИГ від 10.06.2013 припинені з 01.08.2019.

У п.2 додаткової угоди №2 від 01.08.2019 сторони дійшли згоди внести зміни до договору підряду на будівництво №18 від 17.10.2016, та викласти преамбулу Договору у наступній редакції: «Юридична особа за законодавством України, Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТА - КАПІТАЛ», яке є платником податку на прибуток підприємств на загальних умовах за ставкою, яка передбачена в п.136.1 ст. 136 Податкового кодексу України, далі - «Замовник», в особі Директора Бородай Анастасії Олександрівни, яка діє на підставі Статуту, з однієї сторони,

Юридична особа за законодавством України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Тантієма»», яке є платником податку на прибуток підприємств на загальних умовах за ставкою, яка передбачена в пункті 136.1 статті 136 Податкового кодексу України, далі - «Підрядник», в особі директора Шкляр Ольги Олексіївни, яка діє на підставі Статуту з другої сторони».

В п. 3 додаткової угоди №2 сторони також домовились викласти п.1.1 договору в наступній редакції: «За цим договором підрядник зобов`язується за завданням замовника на свій ризик, власними або залученими силами виконати роботи з виготовлення та встановлення кованих виробів для «Головного будинку» (Будівля №1) на Об`єкті Замовника: «Будівництво Реабілітаційного-оздоровчого комплексу, розташованого за адресою: Київська область, Обухівський район, смт Козин, вул. Обухівське шосе, 169А», замовник зобов`язується своєчасно прийняти та в повному обсязі оплатите виконану роботу.

Остаточний розрахунок за фактично виконані Роботи, за вирахуванням авансу пропорційно вартості виконаних Робіт, здійснюється Замовником на підставі підписаного Замовником Акту приймання виконаних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3 та документів, необхідних за законодавством України (у тому числі виконавчої документації на Роботи, дозвільної, технічної та експлуатаційної документації на матеріали та обладнання).

Розрахунки проводяться протягом 10 банківських днів з дня підписання Замовником зазначених вище акту виконаних робіт у формі КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3) на підставі виставленого Підрядником рахунку-фактури та прийняття Замовником документів, необхідних за законодавством України (в тому числі виконавчої документації на Роботи, дозвільної, технічної та експлуатаційної документації на матеріали та обладнання).

Прийняття і підписання Замовником акта виконаних робіт, а також оплата сум за таким актом - є достатнім підтвердженням Сторін щодо фактичних (фізичних) обсягів виконаних робіт та їх вартості згідно підписаного Договору, але після підписання акта виконаних робіт Замовник зберігає за собою право заявити про недоліки в роботі, які можуть бути виявлені у відповідності з цим Договором (п.4.1.2 договору №18 від 17.10.2016 в редакції додаткової угоди №2 від 01.08.2019).

Пунктами 4.3, 4.4 договору №18 від 17.10.2016 в редакції додаткової угоди №2 від 01.08.2019 унормовано, що підрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, готує відповідні документи і подає їх на підписання Замовнику до 25 числа кожного звітного місяця. Замовник підписує подані Підрядником документи, що підтверджують виконання Робіт, або обґрунтовує причини відмови від їх підписання протягом 7 (семи) робочих днів. У разі не направлення Замовником у вищевказаний термін письмової відмови від підписання документів, акти виконаних робіт вважаються прийнятими в редакції Підрядника і підлягають оплаті з боку Замовника.

На виконання умов договору №18 від 17.10.2016 позивачем було перераховано на рахунок відповідача грошові кошти на загальну суму 25 200 419,12 грн, з яких за: платіжним дорученням №1252 від 29.11.2016р. на суму 5 785 569,85 грн, платіжним дорученням №98 від 27.01.2017р. на суму 6 590 247,65 грн, платіжним дорученням №476 від 28.04.2017р. на суму 65 496,78 грн, платіжним дорученням №493 від 05.05.2017р. на суму 6 447 372,97 грн, платіжним дорученням №719 від 04.07.2017р. на суму 6 043 370,71 грн, платіжним дорученням №830 від 21.07.2017р. на суму 11 688,33 грн, платіжним дорученням №831 від 21.07.2017р. на суму 4 995,01 грн, платіжним дорученням №1108 від 06.10.2017р. на суму 72 631,57 грн, платіжним дорученням №1135 від 06.10.2017р. на суму 19 576,65 грн, платіжним дорученням №1260 від 10.11.2017р. на суму 104 334,34 грн, платіжним дорученням №1285 від 17.11.2017р. на суму 55 135,26 грн.

У додатковій угоді №3 від 22.10.2019 до договору №18 від 17.10.2016 сторони узгодили зменшити суму договору на 2 937 384,38 грн, в тому числі податок на додану вартість 20% - 489 564,06 грн. З урахуванням положень даної додаткової угоди, додаткової угоди №1 від 28.09.2017, додаткової угоди №2 від 17.07.2019 сума договору, сума зазначена в п. 2.1. договору, становить 24 505 627,24 грн. в т.ч. ПДВ 4 084 271,21 грн.

Згідно п.5 додаткової угоди №3 від 22.10.2019 до договору №18 від 17.10.2016 сторони підтверджують, що вартість виконаних підрядником робіт становить 7 253 954,88 грн., в т.ч ПДВ - 1 208 992,48 грн.

У п.6 додаткової угоди №3 від 22.10.2019 до договору №18 від 17.10.2016 сторони узгодили, що підрядник передає замовнику матеріали відповідно до додатка №2 і Додатка №5 до даної додаткової угоди на суму 17 251 672,36грн.

Згідно п.7 додаткової угоди №3 від 22.10.2019 до договору №18 від 17.10.2016 підрядник зобов`язується повернути замовнику суму переплати в розмірі 807 377,12 грн, в тому числі податок на додану вартість 134 562,85 грн.

За взаємною згодою сторін сума притриманих (утримання) в розмірі 5 (п`ять) відсотків від вартості виконаних робіт виплачується підряднику через 1 (один) календарний рік після підписання сторонами останнього акту виконаних робіт, при умові відсутності у замовника претензій щодо якості виконаних робіт (п.8 додаткової угоди №3 від 22.10.2019 до договору №18 від 17.10.2016).

У п.9 додаткової угоди №3 від 22.10.2019 до договору №18 від 17.10.2016 сторони домовились, що фактом передачі матеріалів є підписання сторонами відповідних видаткових накладних.

Всі інші умови договору залишаються без змін та підлягають виконанню з урахуванням змін, внесених даною додатковою угодою. Ця Додаткова угода набуває чинності з моменту її підписання сторонами та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договором. Дана додаткова угода складена українською мовою в 2 (двох) примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному примірнику для кожної зі сторін, і є невід`ємною частиною договору підряду на будівництво №18 від "17" жовтня 2016 (п.п.10, 11, 12 додаткової угоди №3 від 22.10.2019 до договору №18 від 17.10.2016).

Як вбачається з представлених суду документів, на виконання додатків №2 та №5 до додаткової угоди №3 від 22.10.2019 до договору №18 від 17.10.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАНТІЄМА» передано та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТА-КАПІТАЛ» прийнято ковані вироби на загальну суму 17 251 672,55 грн, на підтвердження чого контрагентами складено та підписано видаткові накладні №27 від 16.12.2019, №28 від 16.12.2019, №29 від 16.12.2019, №30 від 16.12.2019, №31 від 16.12.2019, №32 від 12.12.2019, №33 від 12.12.2019, №34 від 12.12.2019, №35 від 12.12.2019, №36 від 12.12.2019.

02.01.2023 позивач направив на адресу відповідача претензію №23/12-22 від 23.12.2022, в якій просив повернути на поточний банківський рахунок замовника суму переплати за договором в розмірі 807 377,12 грн. протягом 7 календарних днів від дати претензії.

Відповідач у своєму листі-відповіді №1 від 04.01.2023 зазначив, що в додатковій угоді від 08.09.2021 визначено порядок погашення суми коштів, який передбачає, що строк повернення коштів розпочне свій сплив після того, як замовником будуть оплачені грошові кошти за новими контрактами.

20.01.2023 позивач направив відповідачеві повідомлення №20/01-23 про розірвання договору підряду на будівництво №18 від 17.10.2016, в якому повідомив, що вказаний договір підряду вважається розірваним з 20.01.2023 на підставі п.12.2 Договору. Крім того, зазначив, що оскільки підстава, на якій підрядником отримано грошові кошти та будівельні матеріали, наразі відпала, підрядник безпідставно утримує кошти в сумі 4 889 664,80 гри., в т.ч ПДВ, суму переплати в розмірі 807 377,12 грн. в тому числі ПДВ, а також будівельні матеріали замовника на загальну суму 2 587 891,38 грн.

А тому, у вказаному повідомленні вимагав протягом 7 календарних днів від дати даного повідомлення повернути на банківський рахунок ТОВ «МЕТА-КАПІТАЛ» грошові кошти в сумі 5 697 041,92 грн. та повернути замовнику будівельні матеріали, що не були використані у роботах.

Отже, позивач звернувся з вказаним позовом та стверджує, що підрядником було отримано попередню оплату на загальну суму 25 200 419,12 грн, але вартість фактично виконаних підрядником робіт та переданих будівельних матеріалів є меншою, а отже, за даними позивача, розмір оплачених проте не виконаних робіт становить 4 889 664,80 грн. Також відповідачем в порушення умов додаткової угоди №3 не повернуто 807 377,12 грн попередньої оплати.

Позивач вказує, що після дострокового розірвання договору відповідачем також не було повернуто частину будівельних матеріалів, які було передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Тантієма" для виконання робіт за спірним договором, вартість яких становить 2 587 891,38 грн..

Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з цим позовом.

Відповідач, в свою чергу, проти задоволення позовних вимог надав заперечення посилаючись на те, що ним було передано позивачу матеріали на загальну суму 21 776 082,06 грн., а залишок майна на суму 2 729 545,18 грн. було викрадено за період з 24.02.2022 по 31.03.2022 внаслідок військових дій, на підставі чого було відкрито кримінальне провадження. Разом з тим, відповідач вважає, що позивач не вірно тлумачить п.7 додаткової угоди №3 від 22.10.2018 стосовно строку повернення відповідачем суми переплати. Проте, відповідач просив застосувати строки позовної давності до вимог про стягнення суми переплати в розмірі 807 377,12 грн.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України).

Підрядник зобов`язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна (ст.841 Цивільного кодексу України).

За приписами ст.846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Отже, в 2016 році між сторонами був укладений договір підряду, на виконання умов якого протягом 2016-2017 року позивач перерахував відповідачеві грошові кошти на загальну суму 25 200 419,12 грн.

Разом з тим, сторони неодноразово вносили зміни до договору підряду, укладаючи додаткові угоди до нього, і відповідно в 2019 році сторони уклали додаткову угоду №3, за умовами якої сума договору становила 24 505 627,24 грн.

Також, в додатковій угоді №3 сторони узгодили, що вартість виконаних підрядником робіт становить 7 253 954,88 грн. і підрядник має передати замовнику матеріали відповідно до додатка №2 і додатка №5 до даної додаткової угоди на суму 17 251 672,36 грн.

Таким чином, фактично суму договору становить сума вартості виконаних підрядником робіт становить 7 253 954,88 грн (п.5 додаткової угоди) та вартість матеріалів відповідно до додатка №2 і додатка №5 до даної додаткової угоди на суму 17 251 672,36 грн.

Доказів перерахування грошових коштів в якості авансування виконання робіт після укладення додаткової угоди №3 від 22.10.2019 до договору №18 від 17.10.2016 матеріали справи не містять.

Частиною 3 ст. 6 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. А згідно з ст.627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, виходячи з аналізу ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, колегія суддів зазначає, що погоджуючи за власним волевиявленням (добровільно) умови договору, сторона договору погоджується із обов`язковістю їх виконання на підставі норм статей 525, 526 ЦК України.

А тому, умови додаткової угоди №3 від 22.10.2019 до договору підряду №18 від 17.10.2016 є обов`язковими для обох сторін та мають виконуватись ними.

При цьому, колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, що не можуть бути прийняті посилання позивача на наявність помилки у п.5 додаткової угоди №3 від 22.10.2019, а саме помилковому використанні слова «виконаних» замість «виконуваних», оскільки фактично сторонами, а насамперед позивачем не було надано суду доказів вчинення замовником робіт жодних дій щодо виправлення такої помилки, та/або заявлення про неї підряднику до моменту відкриття провадження по справі.

І як вірно звернув увагу суд першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мета-Капітал" не зверталось до суду з окремим позовом про визнання недійсною вказаної додаткової угоди, в тому числі п.5 вказаної угоди, доказів протилежного матеріали справи не містять, як і не містять заяви позивача, поданої до закінчення підготовчого провадження, що передбачено ч.3 ст.237 Господарського процесуального кодексу України, про визнання недійсним повністю чи у певній частині пов`язаний з предметом спору правочину.

При цьому, позивач необґрунтовано в своїй апеляційній скарзі стверджує, що суд першої інстанції невиправдано поклав обов`язок по вчиненню дій щодо виправлення помилки виключно на позивача, оскільки в силу вимог ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, оцінюючи зміст додаткової угоди №3 від 22.10.2019 та докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів апеляційного суду погоджується місцевим господарським судом, що відповідачем виконано роботи на суму 7 253 954,88 грн., а також, передано позивачеві ковані вироби на загальну суму 17 251 672,55 грн.

А тому суд першої інстанції обґрунтовано залишив без задоволення позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Капітал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тантієма" в частині стягнення безпідставно набутих грошових коштів в розмірі 4 889 664,80 грн.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначено вище, згідно з п.7 додаткової угоди №3 від 22.10.2019 до договору №18 від 17.10.2016 підрядник зобов`язувався повернути замовнику суму переплати в розмірі 807 377,12 грн, в тому числі податок на додану вартість 134 562,85 грн.

Водночас, сторони не передбачили строки повернення суми переплати в розмірі 807 377,12 грн.

Як підтверджується матеріалами справи, 02.01.2023 позивач направив на адресу відповідача претензію, в якій просив повернути на поточний банківський рахунок замовника суму переплати за договором в розмірі 807 377,12 грн. протягом 7 календарних днів від дати претензії, а тому, з врахуванням ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що строк повернення підрядником суми переплати в розмірі 807 377,12 грн, згідно додаткової угоди №3 від 22.10.2019 до договору №18 від 17.10.2016 настав.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Капітал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тантієма" в частині стягнення 807 377,12 грн. підлягають задоволенню.

Колегія суддів також погоджується з судом першої інстанції щодо відсутності підстав для застосування строків позовної давності до позовних вимог про стягнення 807 377,12 грн, оскільки загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки, в той час як строк повернення відповідачем суми переплати в розмірі 807 377,12 грн. було визначено на підставі ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України згідно з претензією №23/12-22 від 23.12.2022, а позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом 18.08.2023, тобто в межах строку позовної давності.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Капітал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тантієма" про стягнення реальних збитків в сумі 2 587 891,38 грн, виходячи з наступного.

За приписами ст. 22 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування збитків, які їй було завдано в результаті порушення її цивільного права. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначено вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Для застосування таких правових наслідків порушення зобов`язань як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. Відсутність хоча б одного з вище перелічених елементів, які створюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов`язань.

За приписами ст.841 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна.

Отже, виходячи з наведеного у сукупності, при зверненні до суду з вимогами про стягнення збитків, завданих втратою переданих замовником підряднику будівельних матеріалів та матеріальних цінностей, позивачем повинно бути доведено суду обставини передання певних матеріалів саме в межах договору підряду, протиправні дії (неналежне виконання підрядником умов договору), що призвели до втрати таких цінностей (вина, причинно-наслідковий зв`язок).

Позивач в обґрунтування своїх вимог про стягнення збитків стверджує, що ним в межах договору №18 від 17.10.2016 було передано відповідачу такі будівельні матеріали:

- Поруччя латунне в кількості 19,28 м. (позиція 1 в Акті №MKER-001020 від 13.12.2019р.);

- Поруччя латунне B111 23 23'58 в кількості 9,53 м. (позиція 1 в Акті №MKER-001021 від 13.12.2019р.);

- Огорожа В111 900 4767 в кількості 9,53 м. (позиція 2 в Акті №MKER-001021 від 13.12.2019р.);

- Поруччя латунне B111 23,58 в кількості 76,43 м. ( позиція 1 в Акті №MKER-001022 від 13.12.2019р.);

- Поруччя латунне B111 23,58 в кількості 13 м. ( позиція 1 в Акті №MKER-001023 від 13.12.2019р.);

- Сходова огорожа зимових садів в кількості 13м. ( позиція 2 в Акті №MKER-001023 від 13.12.2019р. відсутні дороговартісні комплектуючі);

- Поруччя B 106а L =2016 в кількості 7,21 м. (позиція 1 в Акті №MKER-001024 від 13.12.2019р.);

- Поруччя латунне B 106 23'58 в кількості 7,21 м. (позиція 2 в Акті №MKER-001024 від 13.12.2019р.);

- Частина сходової огорожі в кількості 63,45м. (позиція 2 в Акті №MKER-001022 від 13.12.2019р.).

Проте, як зазначає позивач, відповідачем вищевказані будівельні матеріали повернуто не було.

Колегія суддів наголошує, що дійсно, на підтвердження передачі цих матеріалів позивачем надані відповідні акти, але жоден з них не містить посилання на укладений між сторонами договір №18 від 17.10.2016.

Крім того, місцевий господарський суд звернув увагу, що зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що сторонами у 2020 році було складено та підписано акт №MKER-MK0086 списання сходової огорожі (виготовлення, збірка, дробеструйна обробка) у кількості 46,430 погонних метрів загальною вартістю 1019128,29 грн. В акті вказано, що вказані матеріали були використані у господарській діяльності. Одночасно, зі змісту позову вбачається, що до розміру збитків позивачем також включено вартість сходової огорожі зимових садів в кількості 13м. Тобто, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів у суду відсутня можливість достеменно встановити, що сходова огорожа, визначена позивачем як неповернута, до будівельних матеріалів вартістю 1019128,29 грн, які було списано згідно акту №MKER-MK0086.

До того ж, позивачем до позовної заяви в обґрунтування вимог про стягнення збитків було додано акт приймання-передачі кованих виробів від 12.12.2022, в якому вказано про передання підрядником замовнику кованих виробів, а також міститься посилання на договір відповідального зберігання №1 від 23.01.2020.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами укладався договір відповідального зберігання. Проте, відповідного договору сторонами до матеріалів справи представлено не було, що фактично нівелює можливість суду достеменно встановити обставини, на які посилається позивач в якості обґрунтування позову в частині стягнення збитків. Зокрема, суд зауважує, що підставою позовних вимог є саме неналежне виконання відповідачем своїх обов`язків за договором підряду, тоді як з матеріалів справи вбачається, що зберігання будівельних матеріалів здійснювалось на підставі окремого договору відповідального зберігання №1 від 23.01.2020, укладеного між позивачем та відповідачем.

Для правильного вирішення спору суду в межах наданих йому повноважень процесуальним законом належить дослідити умови укладеного між сторонами договору, якими опосередковувалися спірні правовідносини, зміст наданих сторонами доказів на підтвердження своїх аргументів щодо позову, і на підставі цього встановити наявність (відсутність) підстав для стягнення з відповідача збитків за Договором.

Визначення поняття доказів, вимоги щодо доказів, властивостей доказів та порядку їх оцінки урегульовано у главі 5 "Докази та доказування" Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, які б доводили завдання йому збитків з боку відповідача в межах договору №18 від 17.10.2016, що виключає обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Капітал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тантієма" про стягнення реальних збитків в сумі 2 587 891,38 грн.

Щодо інших аргументів скаржника колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають, зводяться до незгоди зі встановленими судом обставинами та до переоцінки доказів.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мета-Капітал» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 у справі № 910/13158/23 слід відмовити, а оскаржуване рішення - залишити без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мета-Капітал» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 у справі № 910/13158/23 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 у справі № 910/13158/23 - залишити без змін.

3. Судові витрати (судовий збір) за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.

4. Матеріали справи № 910/13158/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Дата складання повного тексту постанови 18.10.2024.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді С.А. Гончаров

М.Л. Яковлєв