Ухвала
від 22.10.2024 по справі 314/4755/24
ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/4755/24

Провадження № 2-а/314/40/2024

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.10.2024 м.Вільнянськ

07 грудня 2021 року

СуддяВільнянського районного суду Запорізької області Капітонов Є.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

До Вільнянського районного суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків з огляду на наступне.

Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Статтею 160 КАС України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути враховані позивачем при складанні та поданні позовної заяви до суду.

Вивченням матеріалів позовної заяви, встановлено, що даний позов не відповідає вимогам ст.ст. 160-161 КАС України.

Вимогами ч.3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Проте, позивачем до позовної заяви не додано документа, що підтверджує сплату судового збору чи документа, що підтверджує підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

З 01 листопада 2011 року набрав чинності Закон України «Про судовий збір», яким регулюються питання розміру судового збору, порядку його сплати та звільнення від сплати, а не Кодексом України про адміністративні правопорушення.

З огляду на те, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП, оскарження постанов у справі про адміністративні правопорушення до суду відбувається у порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, отже застосуванню підлягають приписи КАС України та Закону України «Про судовий збір».

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» встановлені пільги щодо сплати судового збору.

Слід зазначити, що відповідно до статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18.03.2020 року у справі № 543/775/17, провадження № 11-1287апп18, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Також, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, який передбачав, що судовий збір при оскарженні постанов про адміністративне правопорушення сплаті не підлягає, та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

Таким чином, позивачем за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення має бути сплачено судовий збір.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Також Законом України від 19.09.2013 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» внесені зміни до положень КпАП щодо сплати судового збору. Так статтею 40-1 КпАП визначено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а розмір та порядок сплати судового збору встановлюється законом. Згідно з приписами частини сьомої статті 283 КпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина п`ята статті 4 Закону).

Інших видів платежів (зокрема, у вигляді державного мита) у випадку звернення особи до суду Закон України «Про судовий збір» не передбачає.

Тож особи, стосовно яких ухвалено судове рішення про накладення адміністративного стягнення, є платниками судового збору. У випадку незгоди із судовим рішенням про накладення адміністративного стягнення, прийнятим за наслідками розгляду справи цієї категорії, учасники справи вправі оскаржити його в апеляційному порядку і Закон України «Про судовий збір» винятків чи застережень щодо сплати судового збору за оскарження таких судових рішень не містить.

Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі № 543/775/17.

Таким чином, позивач при подачі даної позовної заяви позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (496,20грн.).

Тому, позивачу необхідно здійснити оплату судового збору за подання до суду адміністративної позовної заяви про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір», тобто 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605, 60 грн. та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, суддя приходить до висновку, про необхідність залишення позовної заяви без руху та надання строку позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно виконати вимоги даної ухвали суду. У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Керуючись статтями 2, 5, 122, 123, 160, 161, 169, 171 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - залишити без руху.

Надати позивачу строк на усунення недоліків терміном десять днів з моменту отримання копії ухвали, шляхом подачі до суду оригіналу квитанції про сплату судового збору.

Роз`яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Є. М. Капітонов

22.10.2024

СудВільнянський районний суд Запорізької області
Дата ухвалення рішення22.10.2024
Оприлюднено24.10.2024
Номер документу122466273
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших зборів

Судовий реєстр по справі —314/4755/24

Рішення від 27.01.2025

Адміністративне

Вільнянський районний суд Запорізької області

Капітонов Є. М.

Рішення від 27.01.2025

Адміністративне

Вільнянський районний суд Запорізької області

Капітонов Є. М.

Ухвала від 13.11.2024

Адміністративне

Вільнянський районний суд Запорізької області

Капітонов Є. М.

Ухвала від 25.10.2024

Адміністративне

Вільнянський районний суд Запорізької області

Капітонов Є. М.

Ухвала від 22.10.2024

Адміністративне

Вільнянський районний суд Запорізької області

Капітонов Є. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні