Рішення

від 18.10.2024 по справі 332/6074/23

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/6074/23

Провадження №: 2/332/444/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2024 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді - Марченко Н.В.,

при секретарі судового засідання - Петракей Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Заводського районного суду м. Запоріжжя, в режимі відеоконференції, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Дубровської Олени Миколаївни до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Орган опіки та піклування Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, Дніпрорудненська міська військова адміністрація Василівського району Запорізької області про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Дубровської Олени Миколаївни звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Орган опіки та піклування Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про позбавлення батьківських прав.

Позов мотивовано тим, що 22 червня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений шлюб. Від шлюбу у подружжя ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась донька ОСОБА_3 . Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 05 квітня 2021 р. шлюб між подружжям ОСОБА_1 розірваний. Підставою розірвання шлюбу стала подружня зрада дружини. Місце проживання дитини цим судом не вирішувалось. Цим рішенням суду встановлено, що мати дитини ще в грудні 2020 р. перейшла жити до іншого чоловіка, залишивши дитину з батьком. З грудня 2020 р. дитина ОСОБА_3 проживає з батьком, з початком військової агресії рф вони евакуювались до Закарпатської області, с. Минай, де фактично і проживають. Батько ОСОБА_1 утримує та виховує дитину самостійно, мати дитини ще до розірвання шлюбу не опікувалась дитиною, займалась влаштуванням власного життя, всі турботи по забезпеченню та вихованню дитини ніс батько та його родичі. Останні відоме місце проживання матері ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 . Позивачу ОСОБА_1 відомо, що мати дитини ОСОБА_2 з початком військової агресії рф проти України, залишилась за зареєстрованим місцем проживання, жодного інтересу до долі дитини не виявила і тепер не виявляє. Умови проживання позивача та його родини повністю відповідають санітарним та побутовим вимогам, будинок де проживає та виховується ОСОБА_3 , обладнаний всім необхідним для проживання та виховання дитини, створені сприятливі для її розвитку умови, дитина забезпечена всім необхідним, батько працює. Згідно висновку оцінки потреб сім`ї складеного за місцем проживання сім`ї

ОСОБА_1 з`ясовано, що складні життєві обставини у сім`ї відсутні. З того часу, як донька відповідачки - ОСОБА_2 виїхала на не окуповану територію відповідачка перестала спілкуватись з нею, вона не цікавиться її долею, та не телефонує, змінила номер телефону, не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, не підтримує її морально та психологічно, під час останнього спілкування по телефону назвала доньку «зрадницею». Таким чином, викладені факти як в сукупності так і по одинці спонукали ОСОБА_1 звернутися до суду з відповідним позовом.

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 06.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне провадження.

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 20.08.2024 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Дніпрорудненську міську військову адміністрацію Василівського району Запорізької області.

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 01.10.2024 підготовче провадження закрито, судовий розгляд призначений на 18.10.2023.

Позивач у судове засідання не з`явився. У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, просила їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явилася, повідомлена вчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток засобом поштового зв`язку та через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Оголошення про виклик до суду відповідача було опубліковано на офіційному веб-сайті судової влади 11.01.2024, 13.08.2024, 09.09.2024 та 08.10.2024. Відзив на позов не надала, заяв та клопотань до суду не надходило.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Дніпрорудненської міської військової адміністрації Василівського району Запорізької області у судове засідання не з`явився. Засобом поштового зв`язку направив заяву про розгляд справи за його відсутності, просив рішення по справі прийняти на підставі наявних в матеріалах справи документам.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Органу опіки та піклування Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області в судове засідання не з`явилася, через підсистему «Електронний суд», направила заяву про розгляд справи за її відсутності, не заперечує проти задоволення заявлених вимог по справі.

Відповідно до ч. 4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі наявних у справі доказів, прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі ст. 280 ЦПК України.

Вислухавши представника позивача, дослідивши докази у справі, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з нижченаведених підстав.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 27.12.2007, серія НОМЕР_1 ( а.с. 8).

Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 05.04.2021 по справі №311/747/21 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що зареєстрований 22.06.2007 Дніпрорудненською міською радою Василівського району Запорізької області, за актовим записом № 63 - розірвано ( а.с. 10-11).

Заочним рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 25.12.2023 по цивільній справі ЄУН 332/4460/23, стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі 5000 грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 07.08.2023 року ( а.с. 91-93).

Відповідно до Довідок від 01.09.2022 №2104-5002186330 та №2104-5002186321 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_3 ( а.с. 7, 9).

Згідно Висновку про визначення місця проживання дитини Виконавчого комітету Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області від 20.07.2023 №962/02-23, орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( а.с. 13-15).

Відповідно до заяви ОСОБА_2 від 02.07.2024, яка була направлена через мессенджер «Телеграм» на номер телефону представника позивача - адвоката Дубровської О.М., остання повідомила, що вона перебуває в м. Дніпрорудному і не збирається повертатись на підконтрольну Україні територію ( а.с. 94).

Відповідно до Висновку Виконавчого комітету Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно її доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . - орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав по відношенню до її дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с. 125-128).

Рішенням Виконавчого комітету Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області від 26.09.2024 №500, затверджено Висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно до її доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с. 124).

Суд вважає зазначений висновок обґрунтованим та таким, що не суперечить інтересам дитини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 171 Сімейного кодексу України, дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

У судовому засіданні неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пояснила, що вона не спілкується з матір`ю з 2021 року, не заперечує проти позбавлення її батьківських прав.

Згідно зі ст.150 СК України батьки зобов`язані виховувати своїх дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

У принципі 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння, вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько може бути позбавлений батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

За роз`ясненнями, наданими у п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно зі ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

За викладених обставин, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо належних доказів на підтвердження свідомого нехтування та відмови відповідачки від виконання своїх обов`язків відносно дитини, суд вважає, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, у зв`язку із чим, з метою захисту прав та інтересів неповнолітньої дитини, суд приходить до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача відносно неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Питання про відшкодування судових витрат позивачем не заявлено, тому судом не вирішується.

На підставі викладеного та керуючись ст. 164, 166, 180-182 СК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 258-259, 265, 268, 354-355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Дубровської Олени Миколаївни до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Орган опіки та піклування Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, Дніпрорудненська міська військова адміністрація Василівського району Запорізької області про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення виготовлено 22.10.2024.

Суддя Н.В. Марченко