Вирок

від 22.10.2024 по справі 443/1787/24

ЖОВКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №443/1787/24

Провадження №1-кп/443/160/24

ВИРОК

іменем України

22 жовтня 2024 року Жидачівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жидачеві обвинувальний акт про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Броди Львівської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України,

в с т а н о в и в:

постановою Буського районного суду Львівської області від 25.11.2022 у справі №943/1423/22, яка набрала законної сили 06.12.2022 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.

Крім цього, постановою Буського районного суду Львівської області від 01.12.2022 року у справі №943/1440/22, яка набрала законної сили 12.12.2022 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 5 (п`ять) років.

Також, постановою Буського районного суду Львівської області від 12.12.2022 у справі №943/1399/22, яка набрала законної сили 23.12.2022 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Згідно, постанови Буського районного суду Львівської області від 20.12.2022 у справі №943/1453/22, яка набрала законної сили 31.12.2022 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Крім цього, постановою Буського районного суду Львівської області від 20.12.2022 року у справі №943/1454/22, яка набрала законної сили 31.12.2022 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 5 (п`ять) років.

Також, постановою Буського районного суду Львівської області від 28.02.2023 у справі №943/1538/23, яка набрала законної сили 11.01.2023 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 5 (п`ять) років.

Крім цього, постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 23.08.2023 у справі №466/7898/23, яка набрала законної сили 04.09.2023 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 гривень з позбавленням права всіма видами транспортними засобами на 10 (десять) років.

Однак, ОСОБА_4 ,якийна підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 147 від 09.07.2020 проходить службу у вказаній військовій частині, достовірно знаючи про наявність вказаних постанов суду, які набрали законної сили та будучи ознайомленим з ними, з метою невиконання постанов суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом та маючи реальну можливість їх виконати, підриваючи авторитет правосуддя України, в порушення ч.2 ст.13 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, діючи зпрямим умислом,не виконавпостанов судута 20.11.2023 близько 20.55 год. керував автомобілем марки SKODA OKTAVIA із р.н.з. НОМЕР_2 рухаючись у АДРЕСА_3 , порушив правила дорожнього руху, за що відповідно на ОСОБА_4 було складено адміністративний протокол за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковані як умисне не виконання постанови суду, що набрала законної сили, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.382 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі та пояснив, що дійсно здійснював керування транспортним засобом будучи позбавленим права керування, про що йому було відомо. Вказав, що відомості викладені в обвинувальному акті відповідають фактичним обставинам справи. Розкаюється у вчиненому та обіцяє більше такого не вчиняти.

Враховуючи те, що обвинувачений повністю визнав свою вину, не заперечував фактичні обставини та судом було встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, переконавшись у добровільності та істинності його позиції, суд, роз`яснивши всім учасникам судового провадження правові наслідки, передбачені ч.3 ст.349 КПК України та отримавши на це їх згоду, визнав не доцільним дослідження інших доказів у справі.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкриміновано, доведена повністю.

Виходячи з вимог ст.337 КПК України, зокрема те, що судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд, розглянувши дане кримінальне провадження дійшов висновку, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1 ст.382 КК України є правильною, оскільки останній умисно не виконав постанови суду, що набрала законної сили, якою на нього було накладено стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на певний строк, що в свою чергу унеможливлює керування ним транспортними засобами.

У відповідності до ст.12 КК України кримінальне правопорушення скоєне обвинуваченим є нетяжким злочином.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.

Відповідно до правових орієнтирів, визначених у ст.ст. 50, 65 КК України метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових злочинів. Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч. 1 ст. 1 КК України, завдань Закону про кримінальну відповідальність, правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання кримінальним правопорушенням.

Призначаючи обвинуваченому вид та міру покарання, суд, у відповідності дост.65 КК України, враховує ступінь тяжкості та характер вчиненого кримінального правопорушення, обставини, при яких його вчинено, відомості про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, визнав вину, на обліку в лікаря - психіатра та лікаря - нарколога не перебуває, за місцем проживання скарг та зауважень немає.

Таким чином, виходячи із цілей та принципів права, справедливості й достатності обраного покарання, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, враховуючи характер вчиненого кримінального правопорушення, суд дійшоввисновку,що обвинуваченомунеобхідно призначитипокарання увиді штрафув межахсанкції статтіза якоюкваліфіковано йогодії, оскільки саме такий вид покарання суд вважає необхідним та достатнім для виправлення засудженого.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався.

Речові докази та судові витрати відсутні.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не заперечувалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Головуючи суддя ОСОБА_1