Постанова

від 22.10.2024 по справі 910/3596/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2024 р. Справа №910/3596/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Буравльова С.І.

Андрієнка В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.04.2024

у справі №910/3596/24 (суддя Зеленіна Н.І.)

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦМ"

про визнання недійсними рішень загальних зборів, скасування реєстраційних записів та поновлення на посаді

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 у справі №910/3596/24 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто без розгляду, на підставі частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Ухвала місцевого господарського суду обґрунтована тим, що позивач не виконав вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 28.03.2024 у справі №910/3596/24 і не усунув встановлені у ній недоліки, що стало підставою для повернення позовної заяви без розгляду. При цьому, суд першої інстанції суд відмовив позивачу у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, ОСОБА_1 звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 у справі №910/3596/24 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та незаконною з огляду на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи. Крім того, на думку скаржника, місцевим господарським судом порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права.

Так, скаржниця зазначає, що суд першої інстанції діяв всупереч вимогам закону, оскільки за наявності підстав, від звільнення від сплати судового збору її не звільнив. Довідку податкового органу про доходи позивачки безпідставно відхилив, а також проігнорував заявлене клопотання про продовження процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви, внаслідок чого ухвалив незаконне рішення про повернення позовної заяви.

Крім того, в прохальній частині апеляційної скарги міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 у справі №910/3596/24.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі №910/3596/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - ОСОБА_2., судді: Владимиренко С.В., Руденко М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/3596/24. Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 у справі №910/3596/24 до надходження даної справи з суду першої інстанції.

03.06.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/3596/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2024 апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

24.06.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 у справі №910/3596/24. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 у справі №910/3596/24. Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2024, у зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 05.09.2024 про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.09.2024 справу №910/3596/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Андрієнко В.В., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 у справі №910/3596/24 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Сулім В.В., Андрієнко В.В. Розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 у справі №910/3596/24 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024, у зв`язку з перебуванням судді Суліма В.В. з 19.10.2024 до 25.10.2024 у відрядженні, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2024 справу №910/3596/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 у справі №910/3596/24 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Андрієнко В.В.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу

Відповідач, у порядку статті 263 ГПК України своїм правом не скористався, до Північного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції

За приписами пункту 6 частини 1 статті 255 ГПК України, окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві.

Згідно з частинами 1, 2 статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31-34 частини 1 статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно зі статтею 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, встановив таке.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦМ" (далі - ТОВ "ТЦМ"), в якому просить:

- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників відповідача, оформлене протоколом загальних зборів учасників ТОВ "ТЦМ" від 25.09.2023 №25/09/2023-1, підписи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на якому засвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стеблиною О.В за реєстровими №№1884, 1885;

- скасувати реєстраційний запис №1000731070008032179 від 29.09.2023 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вчинений державним реєстратором Солом`янської РДА в м. Києві Бондар Тетяною Анатоліївною, згідно з яким відбулися зміни відомостей про кінцевого бенефіціарного власника, розмір статутного фонду, склад засновників, структуру власності, установчих документів та керівника ТОВ "ТЦМ" з ОСОБА_1 на ОСОБА_3 ;

- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників відповідача, оформлене протоколом загальних зборів учасників ТОВ "ТЦМ" від 03.10.2023 №25/09/2023-1, підпис ОСОБА_4 на якому засвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць О.Я. за реєстровим №720;

- скасувати реєстраційний запис №1000731070009032179 від 04.10.2023 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць О.Я., згідно з яким відбулась зміна відомостей про керівника ТОВ "ТЦМ" з ОСОБА_3 на ОСОБА_4 ;

- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників відповідача, оформлене протоколом загальних зборів учасників ТОВ "ТЦМ" від 14.11.2023 №14/11/2023-1, підписи ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на якому засвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стеблиною О.В. за реєстровими №№2167, 2168;

- скасувати реєстраційний запис №1000731070010032179 від 20.11.2023 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць О.Я., згідно з яким відбулась зміна розміру статутного капіталу ТОВ "ТЦМ" з 10 000,00 грн на 100 000,00 грн, а також зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи;

- скасувати реєстраційний запис №1000731070011032179 від 21.11.2023 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць О.Я., згідно з яким відбулась зміна кінцевого бенефіціарного власника або зміна відомостей про кінцевого беніфіціарного власника ТОВ "ТЦМ" та структуру власності, зміна установчих документів тощо;

- поновити ОСОБА_1 на посаді директора ТОВ "ТЦМ" з 26.09.2023.

Крім того, разом з позовною заявою, позивачкою подано клопотання про звільнення її від сплати судового збору за подання позову, у якому остання просить звільнити її від сплати судового збору посилаючись на пункт 3 частини 1 та частину 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір", оскільки основа позовна вимога (поновлення на роботі) спрямована на захист трудових прав позивачки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2024 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду належних доказів направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів на юридичну адресу місцезнаходження відповідача, а також доказів сплати судового збору у строк протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без руху, суд зазначив про те, що матеріали позовної заяви не містять доказів на підтвердження надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу місцезнаходження відповідача, що свідчить про невиконання позивачем вимог частини 1 статті 172 ГПК України. У той же час, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлений позов є корпоративним, а не трудовим, у зв`язку з чим звільнив позивачку від сплати судового збору в межах заявленої нею вимоги про поновлення її на посаді директора ТОВ "ТЦМ". Разом із тим, суд дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення позивачки від сплати судового збору у розмірі 21 196,00 грн за заявлені вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства та скасування реєстраційних дій, оскільки доказів, на підставі яких можна було б звільнити позивачку від сплати судового збору, відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", нею до позову не надано.

12.04.2024 через відділ діловодства (канцелярії) Господарського суду міста Києва Юрік О.Є. подано заяву про усунення недоліків позовної заяви. Крім того, в цій заяві позивачка просила звільнити її від сплати судового збору за подання позовної заяви, а також у разі виявлення інших недоліків позовної заяви - продовжити процесуальний строк на їх усунення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 у справі №910/3596/24 позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ "ТЦМ" про визнання недійсними рішень загальних зборів, скасування реєстраційних записів та поновлення на посаді у справі повернуто без розгляду.

Постановляючи вказану ухвалу місцевим господарським судом встановлено, що ОСОБА_1 , в якості доказу про майновий стан, надано копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 06.03.2024 за період 1 квартал 2023 року - 4 квартал 2023 року. Проте, на переконання суду першої інстанції, надана позивачем довідка не може бути належним доказом на підтвердження скрутного матеріального становища позивачки, оскільки така довідка не відображає відомості про об`єктивний матеріальний стан позивача, у зв`язку з чим місцевий господарський суд відмовив у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору. Оскільки позивачка не виконала вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 28.03.2024 та не усунула встановлені у ній недоліки, позовна заява повернута судом першої інстанції без розгляду в порядку частин 4, 6 статті 174 ГПК України.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (частина 1 статті 2 ГПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1 статті 14 ГПК України).

Статтею 1 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

За статтею 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

За змістом частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється, у тому числі, за подання до суду позовної заяви, апеляційної і касаційної скарг на судові рішення. Розміри ставок судового збору визначені у статті 4 цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини 1, частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.

З наведених норм права вбачається, що за подання до суду позовної заяви позивач повинен сплатити судовий збір. Проте, суд за клопотанням такого позивача може звільнити його від сплати судового збору в разі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу цього позивача.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За приписами частин 1-4 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених процесуальним законом вимог, протягом п`яти днів з дня надходження її до суду постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються її недоліки, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Аналогічні положення містить стаття 185 ЦПК України і стаття 169 КАС України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 119 ГПК України (стаття 127 ЦПК України та стаття 121 КАС України) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Згідно з частинами 4, 6, 7 статті 119 ГПК України одночасно з поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущений строк. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, позивач має додати до позовної заяви докази сплати судового збору. У випадку коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, він може клопотати про звільнення його від сплати судового збору. Таке клопотання позивач повинен заявити в позовній заяві. Тобто, строк подання такого клопотання визначений днем подання позовної заяви.

У разі пропущення позивачем зазначеного процесуального строку подання клопотання про звільнення його від сплати судового збору він може подати до суду заяву про поновлення такого строку одночасно з клопотанням про звільнення його від сплати судового збору та доказами, що підтверджують таке клопотання.

Якщо суд визнає причини пропуску позивачем вказаного строку поважними, він може поновити пропущений строк та розглянути клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору по суті. В іншому випадку таке клопотання підлягає залишенню без розгляду.

У разі коли суд поновив пропущений строк та розглянув клопотання по суті, він постановляє ухвалу про звільнення позивача від сплати судового збору або відмову у задоволенні вказаного клопотання.

Якщо позовна заява залишається судом без руху, то позивачу надається строк для усунення її недоліків. Цей строк встановлюється судом, проте не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, строк для усунення недоліків позовної заяви до десяти днів є строком, що встановлюється судом, відповідно може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Разом із тим строк для усунення недоліків позовної заяви понад десять днів є строком, встановленим законом, відповідно може бути поновлений судом за заявою учасника, якщо суд визнає причини його пропуску поважними. Строк, встановлений законом, не може бути поновлений судом з власної ініціативи.

У разі коли після постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без руху та надання позивачу строку на усунення її недоліків, а саме подання доказів сплати судового збору, позивач звернувся до суду з клопотанням про звільнення його від сплати судового збору, суд може залишити таке клопотання без розгляду з підстав пропущення строку його подання або за заявою позивача поновити цей строк та розглянути клопотання по суті.

У випадку залишення судом клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору без розгляду або відмови в задоволенні такого клопотання суд постановляє ухвалу, яку направляє позивачу.

Отримавши її, позивач повинен виконати ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху, а саме подати суду докази сплати судового збору. У випадку якщо позивач не встигає цього зробити до закінчення строку наданого судом або встановленого законом на усунення недоліків, він може звернутись до суду з заявою, відповідно, про продовження або поновлення зазначеного строку.

Для цього перед постановленням ухвали про повернення позовної заяви з підстави неусунення позивачем її недоліків суд має переконатись, що позивач отримав ухвалу про залишення без розгляду або відмову в задоволенні його клопотання про звільнення від сплати судового збору та має розумний строк для сплати судового збору і подання заяви про продовження або поновлення строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору. Відповідно до частини 1 статті 174 ГПК України такий строк не повинен перевищувати п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Якщо позивач звернувся до суду з заявою про продовження або поновлення встановленого судом або законом строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору, то суд може продовжити або поновити пропущений строк, прийняти докази сплати судового збору та відкрити провадження у справі, якщо визнає причини його пропуску поважними, або відмовити у продовженні, поновленні пропущеного строку та повернути позовну заяву.

У цій справі позивачка звернулась до суду з позовом 25.03.2024. До позовної заяви позивачка не додала доказів сплати судового збору, проте заявила клопотання про звільнення її від сплати судового збору на підставі пункту 3 частини 1 та частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2024 звільнено позивачку від сплати судового збору в межах заявленої нею вимоги про поновлення її на посаді директора ТОВ "ТЦМ". У той же час, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення позивачки від сплати судового збору у розмірі 21 196,00 грн за заявлені вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства та скасування реєстраційних дій, у зв`язку з чим залишив позовну заяву без руху та надав їй строк на усунення недоліків протягом п`яти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвалу позивачка отримала 10.04.2024, отже, повинна була усунути недоліки позовної заяви до 15.04.2024.

12.04.2024 позивачка подала заяву про усунення недоліків позовної заяви, у якій, зокрема просила суд звільнити її від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини 1 та частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір", а також у разі виявлення інших недоліків позовної заяви - продовжити процесуальний строк на їх усунення. Крім того, до вищенаведеної заяви долучено докази про звільнення її від сплати судового збору, а саме копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 06.03.2024 №2659-24-01657.

Ухвалою від 29.04.2024 суд першої інстанції розглянув по суті заяву позивачки про звільнення від сплати судового збору, відмовив у задоволенні цієї заяви за недостатністю доказів та повернув позовну заяву, у зв`язку з неподанням доказів сплати судового збору.

З наведеного вбачається, що місцевий господарський суд одночасно постановив ухвалу про відмову позивачці в задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору та повернення позовної заяви. Внаслідок цього позивачка була позбавлена можливості дізнатись про те, що їй відмовили у задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору та, відповідно, не змогла сплатити судовий збір і усунути недоліки позовної заяви.

Слід зауважити, що суд першої інстанції отримав клопотання позивачки про звільнення від сплати судового збору 12.04.2024, коли до кінця строку на усунення недоліків залишалось три дні. Якщо б позивачка дізналась про відмову їй у задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору раніше 29.04.2024, в неї була б можливість сплатити судовий збір та подати суду відповідні докази в межах установленого строку або клопотати про його поновлення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд, ухваливши рішення про відмову у звільненні клопотання позивачки від сплати судового збору, мав постановити відповідну ухвалу, направити її останній та переконатись, що вона отримала цю ухвалу і має розумний строк для сплати судового збору та подання заяви про продовження або поновлення строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору.

Схожа за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.10.2023 у справі №910/10939/22.

Оскільки суд першої інстанції неправильно застосував наведені процесуальні норми ГПК України колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції від 29.04.2024 про повернення позовної заяви підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на помилковість висновків суду першої інстанції про те, що надана позивачем довідка не може бути належним доказом на підтвердження скрутного матеріального становища позивачки, оскільки така довідка не відображає відомості про об`єктивний матеріальний стан позивача.

Так, в ухвалі від 18.01.2021 у справі №215/325/19 Верховний Суд зазначив, що документом, який відображає всю суму доходу позивача за попередній календарний рік може бути, зокрема, довідка про суми виплачених доходів та утриманих податків, яка формується на підставі відомостей, що містяться у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.

З наданої позивачкою копії відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору (за 2023 рік) від 06.03.2024 №2659-24-01657 вбачається, що загальна сума доходу позивачки за 2023 рік складає 317 642,02 грн, у той час як 5% від цієї суми складає 15 882,10 грн, що є меншим від суми судового збору у розмірі 21 196,00 грн, визначеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2024 у справі №910/3596/24.

За таких обставин колегія вважає, що наведені в апеляційній скарзі доводи є суттєвими та дають підстави вважати, що суд першої інстанції діяв не у спосіб, визначений процесуальним законом, та передчасно повернув позивачу позовну заяву з підстав неусунення недоліків позовної заяви.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За змістом статті 280 ГПК України підставами для скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Згідно з частиною 3 статті 271 ГПК України у випадку скасування судом апеляційної інстанції ухвали про повернення позовної заяви справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 у справі №910/3596/24 є такою, що постановлена з неповним дотриманням норм процесуального права, а відтак, підлягає скасуванню з направленням даної справи до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.

Судові витрати

У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського суду з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно з загальними правилами статті 129 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 у справі №910/3596/24 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 у справі №910/3596/24 скасувати.

3. Справу №910/3596/24 передати на розгляд до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.І. Буравльов

В.В. Андрієнко