Рішення
від 14.10.2024 по справі 904/2770/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2024м. ДніпроСправа № 904/2770/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Кшенської Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Кам`янської окружної прокуратура Дніпропетровської області, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, в інтересах держави в особі:

Позивача-1: Кам`янської міської ради, м. Кам`янське, Дніпропетровська область

Позивача-2: Департаменту освіти Кам`янської міської ради, м. Кам`янське, Дніпропетровська область

до Відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПОРТ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН", м. Дніпро

Відповідача-2: Комунального закладу "Ліцей інформаційних технологій" Кам`янської міської ради, м. Кам`янське, Дніпропетровська область.

про визнання недійсними додаткових угод до договору постачання електричної енергії, повернення безпідставно сплачених коштів в розмірі 99 846,45 грн.

Представники:

Прокурор: Шустова Віра Анатоліївна, посвідчення № 069879 від 01.03.2023

від позивача-1: не з`явився

від позивача-2: не з`явився

від відповідача-1: Букур Максим Євгенович свідоцтво серії ДП №3377, адвокат

від відповідача-2: не з`явився

РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Керівник Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області, в інтересах держави в особі позивача-1: Кам`янської міської ради, позивача-2: Департаменту освіти Кам`янської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПОРТ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН", відповідача-2 Комунального закладу "Ліцей інформаційних технологій", в якій просить:

1. Визнати недійсною додаткову угоду №1 від 15.05.2023 до Договору №ЕЕ/23 від 01.03.2023, укладену між Комунальним закладом Ліцей інформаційних технологій Кам`янської міської ради та ТОВ ЕКСПОРТ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН.

2. Визнати недійсною додаткову угоду №2 від 27.06.2023 до Договору №ЕЕ/23 від 01.03.2023, укладену між Комунальним закладом Ліцей інформаційних технологій Кам`янської міської ради та ТОВ ЕКСПОРТ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН.

3. Визнати недійсною додаткову угоду №3 від 01.08.2023 до Договору №ЕЕ/23 від 01.03.2023, укладену між Комунальним закладом Ліцей інформаційних технологій Кам`янської міської ради та ТОВ ЕКСПОРТ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН.

4. Визнати недійсною додаткову угоду №4 від 04.09.2023 до Договору №ЕЕ/23 від 01.03.2023, укладену між Комунальним закладом Ліцей інформаційних технологій Кам`янської міської ради та ТОВ ЕКСПОРТ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН.

5. Визнати недійсною додаткову угоду №5 від 26.09.2023 до Договору №ЕЕ/23 від 01.03.2023, укладену між Комунальним закладом Ліцей інформаційних технологій Кам`янської міської ради та ТОВ ЕКСПОРТ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН.

6. Визнати недійсною додаткову угоду №7 від 11.12.2023 до Договору №ЕЕ/23 від 01.03.2023, укладену між Комунальним закладом Ліцей інформаційних технологій Кам`янської міської ради та ТОВ ЕКСПОРТ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН.

7. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю ЕКСПОРТ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН повернути на користь Департаменту освіти Кам`янської міської ради Дніпропетровської області грошові кошти у розмірі 99 846, 45 грн.

Ухвалою від 27.06.2024 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 08.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 06.08.2024.

22.07.2024 від Позивача-2 засобами поштового зв`язку надійшли пояснення по справі.

24.07.2024 через систему "Електронний суд" від Відповідача-1 надійшов відзив на позов.

01.08.2024 через "Електронну пошту суду " від Відповідача-2 надійшли пояснення по справі.

05.08.2024 через систему "Електронний суд" від Відповідача-1 надійшла заява про участь в режимі відеоконференції.

Судове засідання 06.08.2024 не відбулося в зв`язку з відпусткою судді Назаренко Н.Г.

Ухвалою від 07.08.2024 призначено підготовче засідання на 13.08.2024.

Ухвалою від 12.08.2024 у задоволені заяви Відповідача-1 про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції відмовлено.

В судовому засіданні Прокурор надав усні пояснення по справі.

Позивач-1 свого представника в судове засідання не направив, пояснень щодо неможливості бути присутнім в судовому засіданні суду не надали, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Позивач-2 свого представника в судове засідання не направив, пояснень щодо неможливості бути присутнім в судовому засіданні суду не надали, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідач-1 свого представника в судове засідання не направив, пояснень щодо неможливості бути присутнім в судовому засіданні суду не надали, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідач-2 свого представника в судове засідання не направив, пояснень щодо неможливості бути присутнім в судовому засіданні суду не надали, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою від 13.08.2024 відкладено підготовче засідання на 09.09.2024.

Ухвалою від 09.09.2024 задоволено заяву Відповідача-1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

В судовому засіданні 09.09.2024 Відповідач-1 проти позову заперечив.

Прокурор в судове засідання не з`явився.

Позивач-1 свого представника в судове засідання не направив, пояснень щодо неможливості бути присутнім в судовому засіданні суду не надали, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Позивач-2 свого представника в судове засідання не направив, пояснень щодо неможливості бути присутнім в судовому засіданні суду не надали, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідач-2 свого представника в судове засідання не направив, пояснень щодо неможливості бути присутнім в судовому засіданні суду не надали, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

10.09.2024 від Відповідача-2 надійшли пояснення по справі.

Суд не приймає пояснення відповідача-2, оскільки, всупереч приписам ст. ст.. 42, 170, 178 ГПК України до них не додано доказів їх направлення іншим сторонам процесу.

25.09.2024 від Позивача-2 через електронну адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності представника Департаменту освіти Кам`янської ради.

27.09.2024 від Відповідача-2 через електронну адресу суду надійшло клопотання в якому просять розглядати справу у відсутності представника Комунального закладу "Ліцей інформаційних технологій" Кам`янської міської ради.

27.09.2024 надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності представника Департаменту освіти Кам`янської ради.

В судовому засіданні 30.09.2024 суд розпочав розгляд справи по суті.

Суд заслухав вступне слово Прокурора та Відповідача-1.

Прокурор заперечив проти відзиву Відповідача-1.

Позивач-1 свого представника в судове засідання не направив, пояснень щодо неможливості бути присутнім в судовому засіданні суду не надали, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Позивач-2 свого представника в судове засідання не направив, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідач-2 свого представника в судове засідання не направив, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою від 30.09.2024 відкладено судове засідання з розгляду справи по суті на 14.10.2024.

14.10.2024 в судовому засіданні продовжено розгляд справи по суті.

Прокурор підтримав позовні вимоги.

Відповідач-1 проти позову заперечив.

Позивач-1 свого представника в судове засідання не направив, пояснень щодо неможливості бути присутнім в судовому засіданні суду не надав, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Позивач-2 свого представника в судове засідання не направив, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, направив клопотання про розгляд справи без його участі..

Відповідач-2 свого представника в судове засідання не направив, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

14.10.2024 в судовому засіданні, в порядку ст. 240 ГК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача-1, встановив наступне.

ПОЗИЦІЯ ПРОКУРОРА.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Додаткові угоди № 1,2,3,4,5,7 до Договору №ЕЕ/23 від 01.03.2023 укладені всупереч Закону України Про публічні закупівлі, Закону України При ринок електричної енергії та підлягають визнанню судом недійсними, що є підставою для стягнення надміру сплачених грошових коштів.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА-1.

Позивач-1 письмових пояснень по суті спору не надав.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА-2.

Позивач-2 зазначив, що заявлений позов не підтримує, вказав, що оспорювані угоди укладалися щомісячно, іноді декілька разів на місяць. Тому при укладанні додаткових угод були враховані коливання ціни товару на ринку, що відбулося з моменту останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару, і відповідно збільшено ціну за одиницю товару на відсоток коливання ціни.

Позивач-2 також вказав, що у разі не укладання додаткових угод і на цій підставі розірвання договору, поставку електроенергії мав здійснювати постачальник «останньої надії», і як наслідок, значне збільшення ціни, за якою постачалась би електроенергія відповідачу-2.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА-1.

Відповідач-1 проти позову заперечив, зазначив, що постановою КМУ від 12.10.2022 №1178, на виконання указу Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні», затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Вказаний порядок уточнює порядок здійснення публічних закупівель, які проводяться після затвердження вказаного нормативного акту, а отже закупівля Відповідачем 2 електричної енергії за Договором №ЕЕ/23 від 01.03.2023 мала здійснюватись саме з урахуванням даної постанови КМУ.

Зокрема, на період воєнного стану діють правила, згідно із якими можливість змінювати ціну за одиницю товару не обмежена 10 відсотками й така зміна здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку). Ця постанова змінила не тільки порядок проведення торгів в період дії постанови, але й порядок зміни ціни при виконанні договорів в період дії постанови і не містить обмежень для виконання вже діючих договорів. Цією постановою було скасовано обмеження в 10 % підвищення від початкової ціни згідно договору про закупівлю.

Відповідно до умов Додаткової угоди №1 від 15.05.2023 до Договору № ЕЕ/23 від 01.03.2023 про постачання електричної енергії, Сторони погодили зміну ціни за кіловат електроенергії, у т.ч. у з`язку зі зміною тарифу на передачу електричної енергії, а також зміною середньозваженої ціни на ринку товарів «на добу наперед».

При цьому, підтвердженням збільшення тарифу на передачу електроенергії є постанова НКРЕКП від 21.12.2022 №1788.

Таким чином, на думку відповідача-1, документально підтверджено підвищення Додатковою угодою №1 від 15.05.2023 такої складової як тариф на передачу електроенергії та в цій частині підвищення ціни за одиницю товару є законним.

Листом від 24.04.2023 №03/04-2 ТОВ «ЕКСПОРТ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН» відповідно до п.4.16 Договору постачання електричної енергії, завчасно, тобто не пізніше ніж за 20 днів, повідомило Замовника КЗ «Ліцей інформаційних технологій» Кам`янської міської ради про наявність коливання ціни на ринку товарів з посиланням (скріншотами) на інформацію з сайту Оператора ринку https://www.oree.com.ua/. Зокрема, документально підтверджується інформація з аналітичних матеріалів AT «Оператор ринку» за підсумками березня 2023 року, середньозважені ціни базового навантаження в «ОЕС України» було сформовано на рівні 3 239,27 грн/МВт*год для ринку «на добу наперед» (РДН) та 3 539,56 грн/МВт*год для внутрішньодобового ринку (ВДР).

Відповідач-1 вказує, що інформацією, розміщеною на сайті Оператора ринку https://www.oree.com.ua/ підтверджується середньозважена ціна на рівні 3,23927 кВт/ год, яка і була запропонована Замовнику перед укладенням Додаткової угоди №1.

На думку відповідача-1, помилковим є твердження керівника прокуратури про те, що Додаткова угода №1 не містить документального підтвердження коливання ціни на ринку товарів, що прямо спростовується наданими ним листами ТОВ «ЕКСПОРТ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН», які направлялися на адресу КЗ «Ліцей інформаційних технологій» Кам`янської міської ради.

Відповідач-1 стверджує, що зміна тарифу на постачання електричної енергії не потребує підтвердження коливання ціни в силу постанови НКРЕКП від 21.12.2022 №1788.

Аналогічним чином, змінювалась ціна на електричну енергію згідно додаткових угод №2 від 27.06.2023 та №3 від 01.08.2023 до Договору № ЕЕ/23 від 01.03.2023 - виключно шляхом збільшення тарифів на послуги з передачі електричної енергії та на послуги з розподілу електричної енергії, підвищення яких відбулося у відповідності до постанов НКРЕКП №1788 та №1796 від 21.12.2022.

При цьому, середньозважена ціна на ринку товарів електричної енергії, за вказаними угодами №1 та №2 до Договору № ЕЕ/23 від 01.03.2023, взагалі не змінювалася, що підтверджується як умовами п.4.1., так і умовами Специфікації до оспорюваного Договору,

У додатковій угоді №4 від 04.07.2023 складовою збільшення ціни за один кіловат електроенергії була середньозважена ціна електричної енергії на РДН ОЕС України, яка за період з квітня 2024 року по вересень 2024 року та зросла більше ніж на 13%, що підтверджується листом ТОВ «ЕКСПОРТ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН», скерованого на адресу КЗ «Ліцей інформаційних технологій» Кам`янської міської ради від 29.08.2023 №87/08, з посиланням на дані веб-сайту «Оператор ринку» https://www.oree.com.ua/. В подальшому з вересня 2023 року по грудень 2023 року середня ціна на електричну енергію на ринку «на добу наперед» лише зростала, загальне підвищення якої, протягом вказаного періоду склало більше 18%, що стало підставою для укладення додаткових угод №5 від 26.09.2023, №7 від 11.12.2023.

Відповідач-1 зазначив, що підвищення складової середньозваженої ціни електричної енергії на ринку «на добу наперед» стало підставою для укладання додаткових угод №4 від 04.07.2023, №5 від 26.09.2023, №7 від 11.12.2023 і зміна ціни за один кіловат електроенергії у вказаних додаткових угодах була пропорційною середньозваженій ціні на ринку електроенергії «на добу наперед» та підтверджується відповідними даними веб-сайту «Оператор ринку» https://www.oree.com.ua/.

Відповідач-1 стверджує, що необхідність підвищення ціни за один кіловат електроенергії, викликана виключно тим, що залишення попередньо узгодженої у Договорі про закупівлю ціни, було б очевидно невигідним та збитковим для Постачальника, який у такому разі змушений був компенсувати операторам системи різницю середньозваженої ціни на електричну енергію, а також підвищеного тарифу на постачання та розподіл електроенергії за власний рахунок.

На думку відповідача-1, помилковими є доводи керівника прокуратури про те, що ціна за одиницю товару згідно додаткових угод зросла на 123,9% від початкової ціни, зазначеної у договорі постачання електричної енергії, оскільки початково у Договорі сторони узгодили ціну 5,44 грн за 1 кіловат електричної енергії (з ПДВ), у т.ч. середньозважена ціна електричної енергії як товару 3,088 грн (без ПДВ), а згідно останньої оспорюваної додаткової угоди №7 від 11.12.2023, ціна за 1 кіловат електричної енергії складає 7,56 грн (з ПДВ), у т.ч. середньозважена ціна електричної енергії як товару 4,3578 грн (без ПДВ), тобто загальне збільшення ціни за 1 кіловат електроенергії склало 38,97%, а середньозважена ціна електричної енергії як товару збільшилася на 41,12%.

Відповідач-1 вказав, що на веб-сайті https://www.eeu.com.ua/, який використовується ТОВ «ЕКСПОРТ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН» на стартовій сторінці відображено калькуляцію цін на електричну енергію, яка є різною для різних споживачів, та для зручності користувачів система пропонує розрахувати ціну за 1 кіловат електричної енергії, в залежності від: прогнозованого обсягу споживання (кіловат), оператора електричної енергії, класу споживання. При цьому, відповідна калькуляція дозволяє розрахувати ціну на електричну енергію в різні періоди часу, зокрема на момент подання відзиву можливо розрахувати ціну починаючи з вересня 2023 року по серпень 2024 року.

За таких обставин, будь-який користувач, у т.ч. Замовник - КЗ «Ліцей інформаційних технологій» Кам`янської міської ради можуть дізнатися поточні, а також попередні ціни (тарифи) на електричну енергію для споживачів. У вкладці «інформація для споживачів» наявна інформація про складові ціни тарифу на електричну енергію для споживачів, де розміщена інформація з посиланням на сторонні джерела відкритих даних про те, яким чином ТОВ «ЕКСПОРТ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН» формує ціну (тариф) на електричну енергію.

Відповідач-2 також зазначив, що в прохальній частині позовної заяви керівник прокуратури просить суд стягнути з ТОВ «ЕКСПОРТ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН» необґрунтовано отримані кошти у розмірі 99 846, 45 грн саме на користь Департаменту освіти Кам`янської міської ради, а не на користь КЗ «Ліцей інформаційних технологій» Кам`янської міської ради, який є стороною Договору постачання електричної енергії та є розпорядником бюджетних коштів. Натомість, Департамент освіти Кам`янської міської ради не є стороною Договору ЕЕ/23 від 01.03.2023 та не може бути отримувачем бюджетних коштів, які були сплачені КЗ «Ліцей інформаційних технологій» Кам`янської міської ради.

На думку відповідача-1, вимога про стягнення коштів саме на рахунок Департаменту освіти Кам`янської міської ради не може бути задоволена, оскільки, по-перше, таке повернення коштів буде автоматично зменшувати обсяг бюджетного фінансування КЗ «Ліцей інформаційних технологій» Кам`янської міської ради, що само по собі є порушенням інтересів вказаного навчального закладу, а по-друге, Департамент освіти Кам`янської міської ради є неналежним отримувачем коштів, оскільки КЗ «Ліцей інформаційних технологій» Кам`янської міської ради не підпорядковується напряму Департаменту освіти Кам`янської міської ради.

Також відповідач-1 вказав, що чинне законодавство, в тому числі Закон України «Про місцеве самоврядування», не наділяє Кам`янську міську раду правом на звернення з позовом до підлеглих комунальних підприємств та їх контрагентів з питань, що стосуються укладання, виконання та розірвання договорів, укладених такими комунальними підприємствами та їх контрагентами, в тому числі, з вимогами про застосування реституції, як наслідку нікчемності договорів; а також не наділяє правом на подання позовів в інтересах таких комунальних підприємств.

А отже, Кам`янська міська рада не є належним позивачем за цим позовом.

Департамент освіти Кам`янської міської ради взагалі не може бути належним позивачем за вказаним позовом, оскільки не має жодного відношення ані до укладеного договору поставки електричної енергії №ЕЕ/23 від 01.03.2023, ані до майнових відносин, які будуються між КЗ «Ліцей інформаційних технологій» як самостійною юридичною особою та Кам`янською міською радою як засновником указаної юридичної особи.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА-2.

Заперечення відповідача-2 судом не прийнято, оскільки ним не надано доказів направлення сторонам по справі.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з наявністю правових підстав для визнання недійсними додаткових угод та стягнення надмірно сплачених коштів за договором.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Як убачається з матеріалів справи, Кам`янською окружною прокуратурою під час вивчення інформації, розміщеної на електронній платформі публічних закупівель «Prozorro» встановлено, що закладом освіти КЗ «Ліцей інформаційних технологій» Кам`янської міської ради (надалі Замовник, Споживач) 09.02.2023 розпочато процедуру відкритих торгів по закупівлі електричної енергії (ДК 021:2015: 09310000-5) для потреб закладу (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-02-09-013281-a).

За результатами проведеної процедури закупівлі 01.03.2023 Замовником з переможцем ТОВ «ЕКСПОРТ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН» (надалі Постачальник) укладено договір № ЕЕ/23 про постачання електричної енергії до закладу освіти у кількості 143 579 кВт/год за ціною 5,44 грн (з ПДВ) на загальну суму 781 069,76 грн. (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1., п. 1.2. Договору, найменування товару: Електрична енергiя (код згiдно Нацiонального класифiкатора ДК 021:2015:09310000-5) (далi - товар або електрична енергiя). Постачання товару за цим договором передбачає поставку електричної енергiї для забезпечення потреб електроустановок Споживача за допомогою технiчних засобiв розподiлу електричної енергiї.

Очiкуваний обсяг постачання електричної енергiї на перiод до 31.12.2023 становить 143 579 кВт/год, та вiдповiдає очiкуваному обсягу закупiвлi послуг з розподiлу (передачi) електричної енергiї у оператора системи (п. 1.4., п.12.1 Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору, Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, що становить: 5,44 грн, в т.ч. ПДВ -0,9066667 грн.

Відповідно до п.4.3 Договору ціна за одиницю товару (1 кВт) може змінюватись виключно з підстав, передбачених ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», п. 19 постанови КМУ № 1178 «Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі». В разі зміни регульованих складових ціни електричної енергії (тарифу на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, інші регульовані компоненти), ціна за одиницю товару змінюється пропорційно зміні цих показників, сума договору змінюється пропорційно зміні цих показників, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

Згідно з положеннями ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Відповідно до п.19 постанови КМУ від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.

Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається у комерційній пропозиції Постачальника (п. 4.4. Договору).

Прокурор зазначив, що відповідно до п.1 Розділу «Узгодження порядку зміни ціни» Комерційної пропозиції, Постачальник здiйснює коригування цін шляхом збiльшення/зменшення відповідної регульованої складової з дати її введення в дію. Підтвердженням необхідності внесення таких змін є чинні нормативно-правові акти уповноваженого органу щодо встановлення (зміни) цін (тарифів), які враховуються при розрахунку ціни на електричну енергію. Таке коригування здійснюється згідно пп.7 п.19 Особливостей № 1178.

Відповідно до п.3 Розділу «Узгодження порядку зміни ціни» Комерційної пропозиції, зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна вести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю та момент його укладення. Таке коригування здійснюється згідно пп.2 п.19 Особливостей № 1178. Зміна ціни на ринку «на добу наперед» підтверджується інформацією з сайту Оператора ринку https://www.oree.com.ua/.

Додатковою угодою №1 від 15.05.2023 у зв`язку зі зміною тарифу на послуги з передачі електричної енергії для користувачів системи з 01.04.2023 по 30.06.2023 (включно), що встановлений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання і сфері енергетики та комунальних послуг від 21.12.2022 № 1788, сторонами погоджено внесення змін до п. 1.4 Договору та зменшено обсяг постачання електричної енергії до 137 885,871 кВт*год. Одночасно погоджено зміни п.4.1 Договору та збільшено ціну за електричну енергію з 01.04.2023 до 5,6814 грн/ кВт*год (в т.ч. ПДВ -0,9469 грн). При цьому у п.8 додаткової угоди №1 зазначено, що ця угода набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.2023. Умови цієї додаткової угоди до Договору застосовуються до відносин, що виникли між Сторонами з 01 квітня 2023 року, відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України. Таким чином договірну ціну на електричну енергію збільшено на 4,4%.

Додатковою угодою №2 від 27.06.2023 у зв`язку зі зміною тарифу на послуги з розподілу електричної енергії відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання і сфері енергетики та комунальних послуг, від 21.12.2022 № 1796 «Про встановлення тарифів з розподілу електричної енергії АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» із застосуванням стимулюючого регулювання, сторонами погоджено внесення змін до п. 1.4 Договору та зменшено обсяг постачання електричної енергії до 134 437,538 кВт*год. Одночасно погоджено зміни п.4.1 Договору та збільшено ціну за електричну енергію з 01.06.2023 до 5,870388 грн/кВт*год (в т.ч. ПДВ 0,978398 грн). При цьому у п.8 додаткової угоди №2 зазначено, що ця угода набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.2023. Умови цієї додаткової угоди до Договору застосовуються до відносин, що виникли між Сторонами з 01 червня 2023 року, відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України. Таким чином договірну ціну на електричну енергію збільшено на 7,9%.

Додатковою угодою №3 від 01.08.2023 у зв`язку зі зміною тарифу на послуги з передачі електричної енергії для користувачів системи з 01.07.2023 по 31.12.2023 (включно), що затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання і сфері енергетики та комунальних послуг від 21.12.2022 № 1788, та зміною тарифу на послуги з розподілу електричної енергії відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання і сфері енергетики та комунальних послуг, від 21.12.2022 № 1796 «Про встановлення тарифів з розподілу електричної енергії АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» із застосуванням стимулюючого регулювання, сторонами погоджено внесення змін до п. 1.4 Договору та зменшено обсяг постачання електричної енергії до 128 913,735 кВт*год.

Одночасно погоджено зміни п.4.1 Договору та збільшено ціну за електричну енергію з 01.07.2023 до 6,219696 грн/кВт*год (в т.ч. ПДВ 1,036616 грн). При цьому у п.8 додаткової угоди №3 зазначено, що ця угода набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.2023. Умови цієї додаткової угоди до Договору застосовуються до відносин, що виникли між Сторонами з 01 липня 2023 року, відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України. Таким чином договірну ціну на електричну енергію збільшено на 14,3%.

Додатковою угодою №4 від 04.09.2023 у зв`язку зі зміною середньозваженої ціни закупівлі електричної енергії на ринку «на добу наперед», сторонами погоджено внесення змін до п. 1.4 Договору та зменшено обсяг постачання електричної енергії до 122 004,126 кВт*год. Одночасно погоджено зміни п.4.1 Договору та збільшено ціну за електричну енергію з 01.08.2023 до 6,736416 грн/кВт*год (в т.ч. ПДВ 1,122736грн). При цьому у п.7 додаткової угоди №4 зазначено, що ця угода набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.2023. Умови цієї додаткової угоди до Договору застосовуються до відносин, що виникли між Сторонами з 01 серпня 2023 року, відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України. Таким чином договірну ціну на електричну енергію збільшено на 23,8%.

Додатковою угодою №5 від 26.09.2023 у зв`язку зі зміною середньозваженої ціни закупівлі електричної енергії на ринку «на добу наперед», сторонами погоджено внесення змін до п. 1.4 Договору та зменшено обсяг постачання електричної енергії до 115 574,773 кВт*год. Одночасно погоджено зміни п.4.1 Договору та збільшено ціну за електричну енергію з 01.09.2023 до 7,327248 грн/кВт*год (в т.ч. ПДВ 1,221208грн). При цьому у п.7 додаткової угоди №5 зазначено, що ця угода набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.2023. Умови цієї додаткової угоди до Договору застосовуються до відносин, що виникли між Сторонами з 01 вересня 2023 року, відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України. Таким чином договірну ціну на електричну енергію збільшено на 34,5%.

Додатковою угодою №6 від 16.10.2023 сторонами погоджено внесення змін до п. 1.4 Договору та зменшено обсяг постачання електричної енергії до 90 544, 912 кВт*год. Одночасно погоджено зміни п.4.2 Договору та зменшено загальну вартість Договору до 597 669,76 грн. (в т.ч. ПДВ 99 611,63 грн).

Додатковою угодою №7 від 11.12.2023 у зв`язку зі зміною середньозваженої ціни закупівлі електричної енергії на ринку «на добу наперед», сторонами погоджено внесення змін до п. 1.4 Договору та зменшено обсяг постачання електричної енергії до 89 640,091 кВт*год. Одночасно погоджено зміни п.4.1 Договору та збільшено ціну за електричну енергію з 01.11.2023 до 7,561932 грн/кВт*год (в т.ч. ПДВ 1,260322 грн). При цьому у п.7 додаткової угоди №7 зазначено, що ця угода набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.2023. Умови цієї додаткової угоди до Договору застосовуються до відносин, що виникли між Сторонами з 01 листопада 2023 року, відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України. Таким чином договірну ціну на електричну енергію збільшено на 39%.

Додатковою угодою №8 від 18.12.2023 сторонами погоджено внесення змін до п. 1.4 Договору та зменшено обсяг постачання електричної енергії до 86 334,057 кВт*год. Одночасно погоджено зміни п.4.2 Договору та зменшено загальну вартість Договору до 572 669,76 грн. (в т.ч. ПДВ 95 444,96 грн).

Додатковою угодою №9 від 22.12.2023 сторонами погоджено внесення змін до п. 1.4 Договору та зменшено обсяг постачання електричної енергії до 84 842 кВт*год. Одночасно погоджено зміни п.4.2 Договору та зменшено загальну вартість Договору до 561 386,93 грн. (в т.ч. ПДВ 93 564,48 грн).

Додатковою угодою №10 від 29.12.2023 сторонами продовжено строк дії договору до повного виконання своїх зобов`язань в зв`язку з затримкою фінансування.

Прокурор зазначає, що додаткові угоди № 1,2,3,4,5,7 укладені всупереч Закону України «Про публічні закупівлі», Закону України «При ринок електричної енергії» та підлягають визнанню судом недійсними, що є підставою для стягнення надміру сплачених грошових коштів.

Вказане стало причиною звернення Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Стаття 131-1 Конституції України передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (ч.3 ст.53 ГПК України).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст.174 ГПК (ч.4 ст.53 ГПК України).

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (ч.5 ст.53 ГПК України).

Положення щодо представництва інтересів держави прокурором у суді закріплені у ст.23 Закону «Про прокуратуру».

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч.3 ст.23 Закону «Про прокуратуру»).

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови від 27.02.2019 у справі №761/3884/18, від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц, від 20.07.2022 у справі №910/5201/19, від 05.10.2022 у справах №923/199/21 та №922/1830/19).

Разом з тим, наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва (ч.4 ст.23 Закону «Про прокуратуру»).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Водночас невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Водночас Велика Палата Верховного Суду у пункті 8.11 постанови від 28.09.2022 у справі № 483/448/20 дійшла такого висновку: «У кожному випадку звернення до суду в інтересах держави перед тим, як визначити коло відповідачів, прокурор має встановити насамперед: а) суб`єкта, якому належать повноваження звертатися до суду за захистом відповідного права або інтересу; б) ефективний спосіб захисту такого права чи інтересу; в) залежно від установленого - коло відповідачів. При цьому слід мати на увазі, що вимогу про визнання недійсним договору може заявити як його сторона, так й інша заінтересована особа.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст.23 Закону «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо про причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Так, відповідно до ст. 142 Конституції України, ч.3 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування Україні», матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 5 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування. Згідно з ч. 5 ст. 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», видатки місцевого бюджету здійснюються із загального та спеціального фондів місцевого бюджету відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України ґрунтується на таких принципах: ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Згідно з положеннями ст. 22 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів, що уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, зобов`язані ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.

Згідно з ст. 26 Бюджетного кодексу України, контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема, досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів, шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень ( пункт 3 частини 1 статті 26).

Відповідно до пункту 13 частини 4 статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільський, селищний, міський голова є розпорядником бюджетних коштів.

Відповідно до ч.3 ст. 26 Бюджетного кодекс України розпорядники бюджетних коштів організовують внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечують їх здійснення у своїх установах і на підприємствах, в установах, організаціях, що належать до сфери управління таких розпорядників бюджетних коштів.

Статтею 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Згідно зі Статутом КЗ «Ліцей інформаційних технологій» Кам`янської міської ради, затвердженим рішенням міської ради № 1688-41/VIII від 17.11.2023, заклад є комунальним унітарним закладом загальної середньої освіти, створеним відповідно до законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про повну загальну середню освіту» та інших законодавчих актів України.

Засновником та власником закладу є Кам`янська міська рада. Заклад є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахункові та інші рахунки у фінансових установах і банках державного сектору та може мати бланки, печатки, штампи зі своїм найменуванням та символікою. Заклад як суб`єкт господарювання діє у статусі бюджетної установи.

Фінансування закладу здійснюється з державного та місцевого бюджетів відповідно до Бюджетного кодексу України, інших джерел, не заборонених законодавством.

Фінансова автономія закладу в частині використання бюджетних коштів передбачає самостійне здійснення витрат у межах затверджених кошторисами обсягів, зокрема на укладення відповідно до законодавства цивільно-правових угод (господарських договорів) для забезпечення діяльності закладу. Фінансово-господарська діяльність закладу здійснюється на основі кошторису, затвердженого Уповноваженим органом.

У своїй фінансово-господарській діяльності заклад підпорядковується засновнику Кам`янській міській раді, виконавчому комітету Кам`янської міської ради, Уповноваженому органу.

Відповідно до Положення про Департамент освіти Кам`янської міської ради, затвердженого рішенням міської ради №1298-37/VIII від 25.08.2023, департамент є виконавчим органом Кам`янської міської ради, утворюється Кам`янською міською радою,є підзвітним, підконтрольним міській раді, підпорядкованим міському голові, виконавчому комітету міської ради.

Департамент є уповноваженим органом міської ради, який відповідає за реалізацію державної політики у галузі освіти Департамент є юридичною особою публічного права, має самостійний кошторис, рахунки в органах казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України, своїм найменуванням та іншими реквізитами, власні бланки, печатки, штампи, передбачені діловодством.

Департаменту підпорядковуються комунальні заклади дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти (крім дитячо-юнацьких спортивних шкіл та закладів спеціалізованої мистецької освіти).

Відповідно до п. 2.12 Положення одним з основних завдань Департаменту є здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю підпорядкованих закладів.

Відповідно до п. 3.19 Положення Департамент здійснює управління бюджетними коштами у межах повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.

Відповідно до ч. 3 ст. 140 Конституції України, ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Отже, захист інтересів держави у спірних правовідносинах відповідно до законодавства мають здійснювати Кам`янська міська рада Дніпропетровської області та Департамент освіти Кам`янської міської ради Дніпропетровської області, які є органами уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах.

Так, Кам`янською окружною прокуратурою в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» направлено на адресу Департаменту освіти Кам`янської міської ради лист (запит) за № 56-976вих-24 від 12.02.2024 щодо виявлених порушень інтересів держави та вжиття заходів реагування.

На вказаний запит Департаментом освіти Кам`янської міської ради надано відповідь № 01-13/05 від 26.02.2024 щодо відповідності укладених додаткових угод до Договору вимогам законодавства, відсутність порушень інтересів держави, і, як наслідок відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави у суді.

Кам`янською окружною прокуратурою в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» направлено на адресу Кам`янської міської ради лист (запит) за № 56- 2615вих-24 від 22.04.2024 щодо виявлених порушень інтересів держави та вжиття заходів реагування.

На вказаний запит Кам`янською міською радою надано відповідь № 8 вих-04/438 від 14.05.2024 надано інформацію про наявність належних підстав для підвищення ціни за електричну енергію та не відображено вжиття будь-яких заходів, спрямованих на розірвання діючого договору чи визнання недійними додаткових угод до нього.

Ураховуючи, що додаткові угоди до договору укладені у 2023 році, зволікання Позивача зі стягненням відповідних коштів з Відповідачів не сприяє поверненню бюджетних коштів та створює загрозу державним інтересам у цій сфері.

Наведені обставини, а також той факт, що уповноваженими органами, не здійснюється захист порушених інтересів держави в передбаченому законом порядку, є підставою для звернення керівника Кам`янської окружної прокуратури з даним позовом до суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 у подібних за змістовним критерієм (зокрема суб`єктним складом та у правовідносинах, де Рада не була безпосередньо стороною договору) міститься, наступний висновок: використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - територіальної громади. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади.

Отже, оскільки засновником комунального закладу та власником її майна є територіальна громада в особі Ради, яка фінансує і контролює діяльність цього комунального закладу, а також зобов`язана контролювати виконання місцевого бюджету, зокрема, законність та ефективність використання комунальним закладом коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що Рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету, а тому є належним позивачем у справі. Схожі висновки викладені у постановах КГС ВС від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, від 26.10.2022 у справі № 904/5558/20 (підпункти 5.50, 5.51) та від 21.12.2022 у справі № 904/8332/21 (пункт 33).

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначаються Законом України "Про публічні закупівлі".

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції (преамбула).

Відповідно до статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі", закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Учасник - переможець процедури закупівлі під час укладення договору повинен надати дозвіл або ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством.

Забороняється укладання договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 628, статтею 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 7 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", у договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються, зокрема, перелік послуг, що надаються електропостачальником (п.2); ціна електричної енергії та послуг, що надаються (п.3).

При цьому, вартість кожної зі складових в Договорі не вказана. Саме по собі це є порушенням вимог ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", адже в Законі чітко вказано, що в договорі має бути зазначена ціна електроенергії (як товару) та послуг, що надаються (передача, розподіл та послуги постачальника) та порушенням прав покупця (незазначення вартості цих складових ускладнювала розуміння, яка закупівельна вартість електроенергії закладається у ціну договору, та як зміна (коливання) цієї складової впливатиме в подальшому на ціну за одиницю товару).

Також, згідно з ч. 9 ст. 56 Закону, загальні положення та умови договору мають бути справедливими і прозорими, викладеними чітко і ясно, не містити процедурних перешкод, що ускладнюють здійснення прав споживача.

Відповідно до пункту 3.1.1 глави 3.1 розділу III Правил роздрібного ринку електричної енергії постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником останньої надії. Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника останньої надії визначаються у встановленому законодавством порядку.

З урахуванням змін, що відбулися з 01.07.2019 у структурі ринку електричної енергії, а також у взаємовідносинах між учасниками ринку електричної енергії, кінцева ціна електропостачальників як за вільними цінами, так і постачальників універсальних послуг та постачальника "останньої надії", за якою вони здійснюють постачання електричної енергії, у загальному випадку складається з таких складових:

- закупівельна ціна на електричну енергію як товар (ціна, за якою електропостачальник закупив електричну енергії на ринку електричної енергії); - тариф на послуги з передачі електричної енергії (який у загальному випадку оплачується електропостачальником оператору системи передачі, як зазначено вище); - тариф на послуги з розподілу електричної енергії оператора системи розподілу на підставі договору укладеного між споживачем/ електропостачальником та оператором системи розподілу, на території якого знаходяться споживачі електропостачальника; - тариф (ціна) на послуги електропостачальника.

Вказана структура ціни для споживача наведена і в листі НКРЕКП №8312/13.1/7-19 від 08.08.2019 (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v8312874-19#Text).

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

За частиною другою статті 189 Господарського кодексу України (далі - ГК України) ціна є істотною умовою господарського договору.

Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частинами першою, другою статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі Закон № 922-VIII) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Пунктами 2, 7 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку:

- збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю (п.2),

- зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни (п.7).

Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 41 цього Закону, зокрема за пунктом 2 частини 5 наведеної норми - збільшення ціни за одиницю товару пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку, при цьому не більше ніж на 10% та не збільшуючи загальну суму договору.

Вказана норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%.

Інше тлумачення відповідної норми Закону "Про публічні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. При цьому, кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 924/674/21, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов:

якщо відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Законодавство про публічні закупівлі, як у редакції Закону №922-VIII до 19.04.2020 (положення пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону), так і у редакції цього закону після внесення змін (положення пункту 2 частини п`ятої статті 41 цього Закону) встановлює спеціальний порядок зміни істотних умов договору, укладеного за результатами проведення закупівлі за державні кошти та містить обмеження щодо заборони збільшення ціни за одиницю товару більш, ніж на 10% незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод) (п.7.50 постанови Верховного Суду від 16.02.2023 у справі №903/383/22).

Згідно Висновку Великої палати Верховного Суду про застосування пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", який викладено у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 (провадження № 12-57гс23):

ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається (п.88);

зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (п.89);

у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі (п.90).

В іншому випадку не досягається мета Закону № 922-VIII, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Згідно з тендерною пропозицією Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКСПОРТ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" взяло на себе зобов`язання та надало певні гарантії, яких повинно було дотримуватись, при цьому, погодилось постачати електричну енергію Замовнику за ціною та на умовах, передбачених у договорі. Підписанням основного Договору №ЕЕ/23 від 01.03.2023 та додатків до нього Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКСПОРТ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" засвідчило можливість та погодження виконати домовленість, вказану у Договорі та додатках до нього, тобто добровільно взяло на себе зобов`язання поставити Споживачу електричну енергію у період з 01.03.2023 по 31.12.2023 в обсязі 143 579 кВт*год, за ціною 5,44 грн за одиницю, в тому числі ПДВ 0,9066667 грн, на загальну суму 781 069,76 грн, в тому числі ПДВ 130 178,29 гривень (UA-2023-02-09-013281-а).

Проте, будучи обізнаним про ринкові ціни на електричну енергію, Відповідач, задля перемоги у відкритих торгах, занизив пропоновану ціну за електричну енергію, а в подальшому, шляхом укладання додаткових угод, домігся збільшення ціни. В свою чергу, Верховний суд України у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямими порушенням принципів процедури закупівлі.

Станом на момент підписання Договору №ЕЕ/23 від 01.03.2023 сторонами було погоджено всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за Договором відповідно до вимог частини третьої статті 180 Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі".

Разом з цим, як убачається з матеріалів справи, внаслідок укладання спірних додаткових угод №1 від 15.05.2023, №2 від 27.06.2023, №3 від 01.08.2023, №4 від 04.09.2023, №5 від 26.09.2023, №7 від 11.12.2023 до Договору №ЕЕ/23 про постачання електричної енергії споживачу від 01.03.2023 збільшено ціну за одиницю товару з 5,44грн за кВт*год до 7,561932грн за кВт*год.

Установлено, що внаслідок укладення:

-додаткової угоди №1 від 15.05.2023 сторони з 01.04.2023 збільшили ціну на електричну енергію до 5,6814 грн за кВт*год, в т.ч. ПДВ 0,9469 грн, тобто на 4,4%;

-додаткової угоди №2 від 27.06.2023 сторони з 01.06.2023 року збільшили ціну на електричну енергію до 5,870388 грн за кВт*год, в т.ч. ПДВ 0,978398грн, тобто на 7,9%;

-додаткової угоди №3 від 01.08.2023 сторони з 01.07.2023 збільшили ціну на електричну енергію до 6,219696 грн, в тому числі ПДВ 1,036616 гривень, тобто на 14,3%;

-додаткової угоди №4 від 04.09.2023 сторони з 01.08.2023 збільшили ціну на електричну енергію до 6,736416 грн, в тому числі ПДВ 1,122736 грн, тобто на 23,8%;

-додаткової угоди №5 від 26.09.2023 сторони з 01.09.2023 збільшили ціну на електричну енергію до 7,327248 грн, в тому числі ПДВ 1,221208 грн, тобто на 34,7%;

-додаткової угоди №7 від 11.12.2023 сторони з 01.11.2023 збільшили ціну на електричну енергію до 7,581932 грн, в тому числі ПДВ 1,260322 грн, тобто на 39%.

Отже, після укладення Додаткових угод ціна за одиницю товару збільшилася на 39% порівняно з погодженою ціною під час закупівлі.

Під час розгляду справи № 927/491/19 (постанова від 18.06.2021) Об`єднана Палата Верховного Суду дійшла таких висновків:

- передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод) ( пункт 124 постанови).

Тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі (пункт 125 постанови).

Відповідно до ст. 5 Закону "Про публічні закупівлі", закупівлі здійснюються за принципом відкритості та прозорості на всіх їх стадіях; метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції (пункт 126 постанови).

У пункті 127 цієї постанови Об`єднана Палата Верховного Суду зазначила про те, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення більш як на 45% шляхом так званого "каскадного" укладення чотирьох додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця (пункт 127 постанови).

Таким чином, згідно з вищенаведеним висновком Верховного Суду Закон України "Про публічні закупівлі" дозволяє змінювати ціну за одиницю товару у межах 10 % та лише за умови суттєвого, документально підтвердженого, коливання ціни товару на ринку.

Разом з цим, застосування нових цін у спірних додаткових угодах суперечить імперативним вимогам нормативно-правових актів, які регулюють постачання електричної енергії споживачам, та якими сторони керувалися при укладенні Договору, та Комерційній пропозиції, яка є додатком до Договору, зокрема:

- п. 4 ч. 3 ст. 57 Закону України "Про ринок електричної енергії"; п. 3.1.1 ПРРЕЕ щодо обов`язку електропостачальника у чіткий та прозорий спосіб інформувати своїх споживачів про зміну будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір;

- п. 3.2.4. ПРРЕЕ, яким передбачено, що у разі зміни умов договору про постачання електричної енергії споживачу, у тому числі комерційної пропозиції, електропостачальник не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування повідомляє про це споживача з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір;

- п. 11 ч. 1 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" щодо права споживача отримувати від відповідного електропостачальника повідомлення про його наміри внести зміни до будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до внесення;

- п. 10.6. Комерційної пропозиції, Постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов договору споживача, в тому числі умов Комерційної пропозиції, не пізніше, ніж за 20 днів до дати їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати цей Договір.

Таким чином, застосування нових цін у оспорюваних додаткових угодах раніше ніж через 20 днів після надходження відповідної пропозиції від постачальника про зміну умов договору є неправомірним.

На адресу замовника постачальником направлялись листи щодо необхідності підвищення ціни на електричну енергію (т.1, зв.бік .а.с. 96-97, 101-102, 110).

При цьому, постачальник посилався у своїх листах на частину шосту статті 67 Закону України "Про ринок електроенергії", якою визначено, що за результатами торгів відповідно до правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку оприлюднюються ціна та обсяги купівлі-продажу електричної енергії для кожного розрахункового періоду та інші показники, що можуть використовуватися як орієнтир для укладення правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії на ринку електричної енергії.

Однак, починаючи з 29.08.2021 ця правова норма викладена в редакції Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" № 1639-IX від 14.07.2021 і більше не містить положень щодо використання таких показників як орієнтиру.

Крім того, постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним (п. 134 постанови Верхового Суду від 18.06.2021у справі №927/491/19).

Частиною 5 статті 56 Закону "Про ринок електричної енергії" визначено, що для забезпечення постачання електричної енергії споживачам електропостачальники здійснюють купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту (сегменти ринку).

У листі НКРЕКП №8312/13.1/7-19 від 08.08.2019 регулятор зазначає, що ціна електричної енергії як товару формується залежно від сегменту ринку, на якому електропостачальник здійснює її закупівлю.

Згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, викладено висновок про те, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі (пункт 56).

Отже, що оспорювані додаткові угоди суперечать вимогам статті 41 Закону «Про публічні закупівлі» та положенням статті 203, 215 Цивільного кодексу України, відповідно підлягають визнанню недійсними. Оскільки спірні додаткові угоди до договору підлягають визнанню недійсними, підстава для оплати поставленого товару за ціною, встановленою у додаткових угодах, фактично відпала, а тому, сплачені грошові кошти за такими додатковими угодами у розмірі 99 846,45 грн, необхідно повернути Департаменту освіти Кам`янської міської ради.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення безпідставно надмірно сплачених бюджетних коштів, суду необхідно було врахувати правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 15.06.2021 року у справі № 904/5726/19, згідно з яким в процесуальному законодавстві діє принцип «jura novit curia» («суд знає закони»), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus), та наділений повноваженнями самостійно здійснити правову кваліфікацію спірних правовідносин, зокрема, шляхом вирішення питання застосування до спірних правовідносин відповідних норм права.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі 917/1739/17 зроблено висновок, що правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. При цьому незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові. Суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом необхідно керуватися при вирішенні спору. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Верховний Суд неодноразово викладав висновки щодо необхідності визначення усіх сторін оспорюваного правочину як належних відповідачів при вирішенні спору за позовом заінтересованої особи, яка не є стороною такого правочину, зокрема, в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30.07.2020 в справі № 670/23/18, від 18.11.2020 у справі № 318/1345/17, від 14.04.2021 у справі № 552/3469/18, від 01.07.2021 у справі № 542/546/19-ц та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.01.2022 у справі № 917/2041/20, від 26.09.2023 у справі № 910/2392/22.

Відповідно до ч. ч.1, 2 ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Ініціювання зміни умов договору в бік збільшення закупівельної ціни на предмети закупівлі відразу після підписання договору без належних обґрунтувань коливання ціни на ринку споживчих товарів свідчить про недобросовісну конкуренцію та неправомірну поведінку переможця процедури закупівель і суперечить меті закупівель щодо здійснення її за найнижчою ціною.

Отже, можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі".

Наведене узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, які викладені в постановах від 16.04.2019 у справі №915/346/18, від 23.01.2020 у справі №907/788/18, від 12.02.2020 у справі №913/166/19, а також у постановах від 21.03.2019 у справі № 912/898/18, від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18, від 25.06.2019 у справі № 913/308/18 та від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

Таким чином, вказане збільшення ціни сторонами шляхом укладання спірних додаткових угод до договору суперечить п.2, п.7 частини 5 статті 41 цього Закону України Про публічні закупівлі.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Оскільки зазначені додаткові угоди №1 від 15.05.2023, №2 від 27.06.2023, №3 від 01.08.2023, №4 від 04.09.2023, №5 від 26.09.2023, №7 від 11.12.2023 до Договору №ЕЕ/23 про постачання електричної енергії споживачу від 01.03.2023 є недійсними та не породжують правових наслідків, правовідносини між відповідачем-1 та відповідачем-2 щодо ціни електричної енергії, поставленої за договором №ЕЕ/23 про постачання електричної енергії споживачу від 01.03.2023, мали регулюватись пунктом 4.1. договору, згідно з яким ціна за одиницю електричної енергії складає 5,44 грн за 1 кВт/год, в тому числі ПДВ 0,9066667 грн.

Фактично спожитий обсяг електричної енергії за Договором становить 84 842 кВт*год. Ціна за одиницю товару (1 кВт електричної енергії) за Договором (без врахування змін внесених додатковими угодами) становила 5,44 грн.

Вартість поставленої за Договором електроенергії за цінами, визначеними у Договорі (без врахування змін внесених додатковими угодами) мала б становити: 84 842 кВт/ год * 5,44 грн = 461 540, 48 грн.

Вартість поставленої за Договором електричної енергії з урахуванням ціни за додатковими угодами становила 561 386,93 грн.

Отже, різниця між вартістю поставленої електроенергії за цінами, визначеними додатковими угодами та вартістю поставленої електроенергії за цінами, визначеними у Договорі становить: 561 386,93 грн. - 461 540, 48 грн. = 99 846, 45 грн.

Таким чином, грошові кошти в сумі 99 846, 45 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем-2, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач-2 зобов`язаний повернути грошові кошти позивачу-2, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України (п.82 постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 (провадження №12-57гс23)).

За таких обставин, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсягу.

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів по 8 478,40 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Кам`янської окружної прокуратура Дніпропетровської області, в інтересах держави в особі: Позивача-1: Кам`янської міської ради, Позивача-2: Департамента освіти Камянської міської ради до Відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПОРТ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН", Відповідача-2: Комунального закладу "Ліцей інформаційних технологій" Кам`янської міської ради про визнання недійсними додаткових угод до договору постачання електричної енергії, повернення безпідставно сплачених коштів в розмірі 99 846,45 грн. - задовольнити.

Визнати недійсною додаткову угоду №1 від 15.05.2023 до Договору №ЕЕ/23 від 01.03.2023, укладену між Комунальним закладом «Ліцей інформаційних технологій» Кам`янської міської ради (код ЄДРПОУ 21910479, 51937, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, просп. Перемоги, буд. 47) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКСПОРТ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН» (код ЄДРПОУ 44593973, 49009, м. Дніпро, вул. Володимира Вернадського, буд. 23).

Визнати недійсною додаткову угоду №2 від 27.06.2023 до Договору №ЕЕ/23 від 01.03.2023, укладену між Комунальним закладом «Ліцей інформаційних технологій» Кам`янської міської ради (код ЄДРПОУ 21910479, 51937, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, просп. Перемоги, буд. 47) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКСПОРТ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН» (код ЄДРПОУ 44593973, 49009, м. Дніпро, вул. Володимира Вернадського, буд. 23).

Визнати недійсною додаткову угоду №3 від 01.08.2023 до Договору №ЕЕ/23 від 01.03.2023, укладену між Комунальним закладом «Ліцей інформаційних технологій» Кам`янської міської ради (код ЄДРПОУ 21910479, 51937, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, просп. Перемоги, буд. 47) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКСПОРТ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН» (код ЄДРПОУ 44593973, 49009, м. Дніпро, вул. Володимира Вернадського, буд. 23).

Визнати недійсною додаткову угоду №4 від 04.09.2023 до Договору №ЕЕ/23 від 01.03.2023, укладену між Комунальним закладом «Ліцей інформаційних технологій» Кам`янської міської ради (код ЄДРПОУ 21910479, 51937, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, просп. Перемоги, буд. 47) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКСПОРТ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН» (код ЄДРПОУ 44593973, 49009, м. Дніпро, вул. Володимира Вернадського, буд. 23).

Визнати недійсною додаткову угоду №5 від 26.09.2023 до Договору №ЕЕ/23 від 01.03.2023, укладену між Комунальним закладом «Ліцей інформаційних технологій» Кам`янської міської ради (код ЄДРПОУ 21910479, 51937, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, просп. Перемоги, буд. 47) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКСПОРТ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН» (код ЄДРПОУ 44593973, 49009, м. Дніпро, вул. Володимира Вернадського, буд. 23).

Визнати недійсною додаткову угоду №7 від 11.12.2023 до Договору №ЕЕ/23 від 01.03.2023, укладену між Комунальним закладом «Ліцей інформаційних технологій» Кам`янської міської ради (код ЄДРПОУ 21910479, 51937, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, просп. Перемоги, буд. 47) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКСПОРТ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН» (код ЄДРПОУ 44593973, 49009, м. Дніпро, вул. Володимира Вернадського, буд. 23).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПОРТ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН» (код ЄДРПОУ 44593973, 49009, м. Дніпро, вул. Володимира Вернадського, буд. 23) на користь Департаменту освіти Кам`янської міської ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 24604168, майдан Петра Калнишевського, 2, м. Кам`янське Дніпропетровська область, 51931) грошові кошти у розмірі 99 846, 45 грн., про що видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПОРТ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН» (код ЄДРПОУ 44593973, 49009, м. Дніпро, вул. Володимира Вернадського, буд. 23) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури судовий збір у сумі 8 478,40 грн. (реквізити отримувача: 49044, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UА228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800), про що видати наказ.

Стягнути з Комунального закладу «Ліцей інформаційних технологій» Кам`янської міської ради (код ЄДРПОУ 21910479, 51937, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, просп. Перемоги, буд. 47) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури судовий збір у сумі 8 478,40 грн. (реквізити отримувача: 49044, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UА228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800), про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 22.10.2024.

Суддя Н.Г. Назаренко

СудГосподарський суд Дніпропетровської області
Дата ухвалення рішення14.10.2024
Оприлюднено24.10.2024
Номер документу122467389
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв

Судовий реєстр по справі —904/2770/24

Ухвала від 27.11.2024

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Чус Оксана Володимирівна

Ухвала від 18.11.2024

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Чус Оксана Володимирівна

Рішення від 14.10.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Назаренко Наталія Григорівна

Ухвала від 30.09.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Назаренко Наталія Григорівна

Ухвала від 09.09.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Назаренко Наталія Григорівна

Ухвала від 09.09.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Назаренко Наталія Григорівна

Ухвала від 13.08.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Назаренко Наталія Григорівна

Ухвала від 12.08.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Назаренко Наталія Григорівна

Ухвала від 07.08.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Назаренко Наталія Григорівна

Ухвала від 08.07.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Назаренко Наталія Григорівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні