Рішення

від 22.10.2024 по справі 905/972/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.10.2024 Справа №905/972/24

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., за участі секретаря судового засідання Ісмаілової М.Я., розглянувши у cудовому засіданні справу

за позовною заявою: Акціонерного товариства "Укртрансгаз", м.Київ

до відповідача: Комунального підприємства "Покровськтепломережа", м.Покровськ, Донецька область

про стягнення 44502523,46грн.

Представники:

від позивача: (в режимі відеоконференції): адвокат Кухтик В.М.

від відповідача: (в режимі відеоконференції): начальник юридичного відділу Кіш Ю.А.

Суть справи:

Через підсистему "Електронний суд" від Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі АТ "Укртрансгаз") до Господарського суду Донецької області надійшла позовна заява до відповідача Комунального підприємства "Покровськтепломережа" (далі КП "Покровськтепломережа") про стягнення 36752677,83грн. компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за період жовтня 2016 року, січня-лютого 2017 року, квітня-жовтня 2018 року, 3% річних в сумі 1487753,52грн. та інфляційних втрат в сумі 4148515,92грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що відповідач у спірний період мав договірні відносини з постачання природного газу з АТ "НАК Нафтогаз України", натомість постачальник не здійснив постачання визначених обсягів природного газу відповідачу, внаслідок чого відповідач у період жовтня 2016 року, січня-лютого 2017 року, квітня-жовтня 2018 року здійснив відбір природного газу з газотранспортної системи, з ресурсу позивача обсягом 13339,191 тис.куб.м., без поданих номінацій будь-яким замовником послуг транспортування. Враховуючи, що відповідач здійснив відбір природного газу з газотранспортної системи в обсязі 13339,191 тис.куб.м. у період жовтень 2016 року, січень-лютий 2017 року, квітень-жовтень 2018 без поданих постачальником газу номінацій, вартість вказаних обсягів компенсується позивачу відповідно до порядку встановленого частиною 2 статті 8 Закону України №1730 "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення".

Ухвалою від 18.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.08.2024.

26.07.2024 через систему Електронний суд до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку із відпусткою його представника.

01.08.2024 через систему Електронний суд до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (з додатками). У поданому відзиві відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою від 13.08.2024 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів з наступного дня після закінчення шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі; підготовче засідання відкладено на 17.09.2024.

14.08.2024 та 20.08.2024 через систему Електронний суд до суду від позивача надійшли: відповідь на відзив (з додатками) та заява про збільшення розміру позовних вимог б/н від 20.08.2024 (з додатками).

Ухвалою від 17.09.2024 прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог б/н від 20.08.2024 та підготовче засідання відкладено на 01.10.2024.

Ухвалою від 01.10.2024 закрито підготовче провадження та розгляд справи призначено по суті в судовому засіданні 22.10.2024.

14.10.2024 через систему Електронний суд до суду від позивача надійшли додаткові докази на заперечення відповідача викладені у судовому засіданні від 01.10.2024.

Присутній в судовому засіданні 22.10.2024 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав та мотивів, викладених у позові; на задоволенні позовних вимог наполягав у повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позову.

З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 ГПК України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

встановив:

АТ "Укртрансгаз" є особою, яка до 31.12.2019 виконувала функції оператора газотранспортної системи - суб`єкта господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників) (пункт 19 частини 1 статті 1 Закону "Про ринок природного газу").

КП "Покровськтепломережа" є споживачем - юридичною особою, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини (пункт 37 частини 1 статті 1 ЗУ «Про ринок природного газу»).

КП "Покровськтепломережа" є захищеним споживачем природного газу у розумінні пункту 10 статті цього Закону, оскільки здійснює надання важливих суспільних послуг та є виробником теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об`єктів, не пристосованих до зміни палива та приєднаних до газотранспортної або газорозподільної системи.

Відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 №742-р «Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року», від 04.10.2017 №720-р «Деякі питання опалювального сезону 2017/18 року», від 03.10.2018 №717-р «Деякі питання опалювального сезону 2018/19 року» на ПАТ НАК «Нафтогаз України» та постачальників природного газу до початку протягом опалювальних сезонів 2016/17, 2017/18, 2018/19 покладено обов`язок видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені з ними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2016 № 357 «Про затвердження Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії», та з дотриманням принципу недискримінації.

Отже, на підставі вказаного розпорядження, яке є обов`язковим до виконання, на ПАТ НАК «Нафтогаз України» та постачальників природного газу покладено обов`язок видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям ще на початку опалювального сезону.

Відповідно до статті 1 Кодексу газотранспортної системи номінація попереднє повідомлення, надане замовником послуг транспортування Оператору газотранспортної системи, стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу.

Як вбачається з матеріалів справи, між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі АТ "НАК "Нафтогаз України") (постачальником) та КП "Покровськтепломережа" (споживач) укладено договори постачання природного газу №4544/1617-ТЕ-6 від 30.08.2016, №4833/1617-БО-6 від 27.10.2016, №3239/1718-БО-6 від 25.09.2017, №3238/1718-ТЕ-6 від 25.09.2017, №3240/1718-КП-6 від 25.09.2017, №3598/18-ТЕ-6 від 09.10.2018, №3599/18-БО-6 від 09.10.2018, №3600/18-КП-6 від 09.10.2018 на постачання природного газу на виконання розпоряджень Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 №742-р «Деякі питання опалювального сезону 2016/17», від 04.10.2017 №720-р «Деякі питання опалювального сезону 2017/2018 року», від 03.10.2018 №717-р «Деякі питання опалювального сезону 2018/2019 року» (копії договорів наявні в матеріалах справи).

Відповідно до п.1 глави1 розділу ХІ Кодексу ГТС , замовники послуг транспортування зобов`язані подати Оператору ГТС номінації та/або місячну номінацію по точках входу та точках виходу.

Разом з тим, як зазначено позивачем, за результатами опрацювання поданих номінацій останнім було встановлено відсутність поданих номінацій АТ НАК «Нафтогаз України» у спірний період (жовтень 2016 року, січень-лютий 2017 року, квітень-жовтень 2018 року) в обсязі 13339,191 тис.м.куб. для КП «Покровськтепломережа».

Загальний обсяг відбору у вказані періоди, що складає 13339,191 тис.куб.м., підтверджуються:

1.Звітами про поділ фактичного обсягу природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ «Донецькоблгаз» з реєстру НАК "Нафтогаз України" та звітами про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу відібраного з точки виходу ПАТ Донецькоблгаз», між замовниками послуги транспортування (постачальниками), згідно з якими, у графі «Підтверджений обсяг за місяць всього» зазначено « 0», водночас, у графі «Фактичний обсяг за місяць всього» зазначено про відбір КП «Покровськтепломережа» природного газу в наступних обсягах та періодах:

- за жовтень 2016 року обсягом 2397,858 тис.куб.м.;

- за січень 2017 року обсягом 5441,029 тис.куб.м.;

- за лютий 2017 року обсягом 4869,178 тис.куб.м.;

- за квітень 2018 року обсягом 607,933 тис.куб.м.;

- за травень 2018 року обсягом 10,513 тис.куб.м.;

- за червень 2018 року обсягом 9,186 тис.куб.м.;

- за липень 2018 року обсягом 5,401 тис.куб.м.;

- за серпень 2018 року обсягом 9,428 тис.куб.м.;

- за вересень 2018 року обсягом 9,163 тис.куб.м.;

- за жовтень 2018 року обсягом 9,502 тис.куб.м.

2.Актами приймання-передачі природного газу в загальному обсязі 13339,191 тис.куб.м. від 31.10.2016, від 31.01.2017, 28.02.2017, від 30.04.2018, від 31.05.2018, від 30.06.2018, від 31.07.2018, від 31.08.2018, від 30.09.2018, від 31.10.2018, підписаними КП «Покровськтепломережа».

Акти приймання-передачі природного газу на вказаний обсяг було підписано відповідачем та направлено для підписання до НАК "Нафтогаз України", однак згідно з листами НАК "Нафтогаз України" №26-8315/1.2-16 від 21.11.2016, №26-1643/1.2-17 від 16.02.2017, №26-2718/1.2-17 від 16.03.2017, №26-3165/1.2-18 від 11.05.2018, №26-3887/1.2-18 від 13.06.2018, №26-4347/1.2-18 від 11.07.2018, №26-5125/1.2-18 від 10.08.2018, №26-5883/1.8-18 від 14.09.2018, №26-6658/1.8-18 від 19.10.2018, №26-7338/1.2-18 від 16.11.2018, акти приймання-передачі природного газу було повернуто відповідачу без підписання з посиланням на те, що по КП «Покровськтепломережа» не були підтверджені планові обсяги (номінації) природного газу у вказані в актах періоди. Таким чином, компанія не здійснювала постачання природного газу відповідачу у вказаному періоді для зазначених вище категорій споживачів.

Крім того, позивач посилається на те, що факти відбору природного газу відповідачем у спірні періоди та у визначеному позивачем обсязі також підтверджується судовими рішеннями у справах №905/1751/19, №905/1140/18, №905/762/20, №905/2044/19, що згідно з частиною 4 статті 75 ГПК України мають преюдиційне значення та повторного доведення не потребують.

Таким чином, позивач стверджує, що хоч між НАК «Нафтогаз України» та КП «Покровськтепломережа» і діяли договірні відносини з постачання природного газу, однак обсяг відбору газу в розмірі 13339,191 тис.куб.м. у період жовтень 2016 року, січень лютий 2017 року, квітень жовтень 2018 року відповідачем був здійснений саме з ресурсу позивача без поданих номінацій, внаслідок чого позивач має право на компенсацію вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу в розмірі 37866395,34грн., а також отриманні нарахованих на цю суму 1612270,79грн. 3% річних та 5023857,33грн. інфляційний втрат, а всього - 44502523,46грн.

До позовної заяви додано таблицю з розрахунком суми основного боргу, із якого вбачається, що вартість газу за жовтень 2016 року розділено на дві складові, розраховані за цінами за 1000 куб.м. для різних категорій споживачів: населення 4942,00 грн.; бюджетні організації 5916,00грн. Вартість газу за січень 2017 року розділено на дві складові, розраховані за цінами за 1000 куб.м. для різних категорій споживачів: населення 4942,00 грн.; бюджетні організації 4942,00грн. Вартість газу за лютий 2017 року розділено на дві складові, розраховані за цінами за 1000 куб.м. для різних категорій споживачів: населення 4942,00 грн.; бюджетні організації 4942,00грн. Вартість газу за квітень 2018 року розділено на три складові, розраховані за цінами за 1000 куб.м. для різних категорій споживачів: населення 4942,00 грн.; бюджетні організації 7907,20грн.; інші організації 7907,20грн. Вартість газу за травень 2018 року жовтень 2018 року розраховано виходячи з ціни 7907,20грн за 1000 куб.м. із позначкою у відповідній графі таблиці бюджетні організації.

Зазначені в розрахунку позивача ціни на природний газ відповідають цінам зазначеним НАК «Нафтогаз України» в листі №23/4-1305-21 щодо цін на природний газ для виробників теплової енергії, реалізований у період з грудня 2015 по грудень 2019 років за договорами постачання природного газу з НАК «Нафтогаз України».

Позивач з метою врегулювання спірних відносин звертався до відповідача листами №1001 ВИХ-21-7914 від 26.10.2021 та №1001 ВИХ-21-9375 від 08.12.2021, проте спір врегульовано не було.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позові; вважає позовні вимоги необґрунтованими, безпідставними, просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заперечуючи проти позову відповідач посилається на судову практику щодо покладання на НАК «Нафтогаз України» спеціального обов`язку постачати природний газ виробникам теплової енергії, який є саме його обов`язком, а не правом. Відповідач стверджує про те, що оскільки постачальник та Оператор ГТС/ГРМ не припинили споживання природного газу, то поставка відбулась належним чином. Визначені Оператором ГРМ об`єми (обсяги) споживання природного газу по об`єктах споживача є обов`язковими у відносинах між постачальником та Оператором ГТС при наданні послуг з балансування та співставленні підтвердженого обсягу природного газу по об`єктах споживачів (затвердженої номінації) та його фактичного споживання (алокації). Отже, Кодекс газотранспортної системи передбачає подання номінацій/алокацій природного газу виключно у розрізі замовників послуг транспортування природного газу та споживачів природного газу, без поділу таких номінацій/алокацій на підвиди постачання/споживання газу. Відтак, відмова у наданні номінацій, не узгоджується з нормами законодавства та умовами укладених між сторонами договорів. Планові обсяги постачання природного газу визначені сторонами в п.2.1. кожного з договорів, і такі обсяги постачання є узгодженими в силу умов вказаних договорів. Оператор ГТС не може додатково до послуг з транспортування природного газу вимагати від споживача оплату за природний газ, що фактично був поставлений НАК «Нафтогаз України».

Також, відповідач зазначає, що відповідного механізму повернення обсягів природного газу, про які вказує позивач, не існувало. Відповідачу не зрозуміло, яким чином, на який розрахунковий рахунок і за яким призначенням КП «Покровськтепломережа» повинно було перераховувати кошти в сумі 1113717,51 грн. щомісячно, як зазначено в позовній заяві, враховуючи, що жодним документом сума боргу не встановлена (акти підписані без заборгованості), листів з пропозицією сплачувати саме таку суму заборгованості перед АТ «Укртрансгаз» на адресу КП «Покровськтепломережа» не надходило.

Позивач у відповіді на відзив, зокрема, зазначає, що відсутність повідомлення про припинення постачання природного газу та невжиття заходів з боку Оператора ГТС/ГРМ з примусового обмеження (припинення) подачі газу також не свідчить про споживання природного газу з ресурсу НАК «Нафтогаз України» за укладеним договором. В даному випадку відповідачем з газотранспортної системи позивача фізично отримано природний газ, натомість господарська операція щодо постачання обсягу природного газу не відбулася. Посилання відповідача на судову практику є недоречним, оскільки у минулий період часу не існувало норми матеріального права, закріпленої у частині 2 статті 8 Закону №1730, якою станом на теперішній час врегульовано спірні питання постачання природного газу минулих періодів.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з такого:

Предметом спору у цій справі є стягнення з КП «Покровськтепломережа» 37866395,34грн. компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за жовтень 2016 року, січень-лютий 2017 року та квітень-жовтень 2018 року; 1612270,79грн. 3% річних та 5023857,33грн. інфляційних втрат.

Правове регулювання взаємовідносин оператора ГРС із суб`єктами ринку природного газу, а також визначення правових, технічних, організаційних та економічних засад функціонування ГРС здійснюється Кодексом ГТС, Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496, а також положеннями Закону "Про ринок природного газу", Цивільного кодексу України (далі - ЦК) та Господарського кодексу України (далі - ГК).

Згідно з частинами 2, 3 гл.1 розділу І Кодексу ГТС (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) цей Кодекс є регламентом функціонування ГТС України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування ГТС України. Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб`єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності.

Відповідно до ч.5 гл.1 розділу І Кодексу ГТС:

- номінація - попереднє повідомлення, надане замовником послуг транспортування оператору ГТС, стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до ГТС в точках входу та відібрані з ГТС в точках виходу;

- несанкціонований відбір природного газу - відбір природного газу: за відсутності по суб`єкту ринку природного газу підтвердженої номінації (підтвердженого обсягу природного газу) на відповідний розрахунковий період; без укладення відповідного договору з постачальником; шляхом самовільного під`єднання та/або з навмисно пошкодженими приладами обліку природного газу або поза охопленням приладами обліку; шляхом самовільного відновлення споживання природного газу.

Відповідно до ч.1 гл.3 розділу І Кодексу ГТС оператор ГТС на підставі договору транспортування природного газу та згідно з умовами, визначеними в цьому Кодексі, надає суб`єктам ринку природного газу, зокрема, послуги транспортування природного газу ГТС через газотранспортну систему в межах договірних потужностей та підтверджених номінацій.

Пунктом 4 гл.3 розділу І Кодексу ГТС визначено, що експлуатацію газотранспортної системи здійснює виключно оператор газотранспортної системи.

Згідно з п.9 гл.1 розділу VІІІ Кодексу ГТС замовник послуг транспортування на підставі договору транспортування може замовити в оператора ГТС нижче наведені послуги, що є складовими послуги транспортування: доступ до потужності в точці входу або виходу з ГТС; замовлення фізичного транспортування природного газу ГТС на підставі підтвердженої номінації; послугу балансування обсягів природного газу, які подаються до ГТС та які відбираються з неї.

Для отримання послуг із транспортування (фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою) замовник послуг транспортування подає оператору газотранспортної системи номінації та/або місячну номінацію по точках входу та точках виходу в установленому цим розділом порядку (п.1 гл.1 розділу XI Кодексу ГТС).

Укладення договору транспортування природного газу магістральними трубопроводами, а також подання та підтвердження номінацій є необхідною передумовою для відбору природного газу в межах ГТС.

Частиною 1 статті 11 Закону "Про ринок природного газу" визначено, що з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб`єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов`язки в обсязі та на умовах, визначених КМУ після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства. Такі обов`язки мають бути чітко визначеними, прозорими, недискримінаційними та заздалегідь не передбачати неможливість їх виконання. Такі обов`язки не повинні обмежувати постачальників, створених відповідно до законодавства інших держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у праві на здійснення постачання природного газу споживачам України. Такі обов`язки не можуть покладатися на споживачів.

КМУ відповідно до статті 11 Закону "Про ринок природного газу" прийняв постанови від 01.10.2015 №758, від 22.03.2017 №187 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу". Указані постанови зобов`язували НАК "Нафтогаз України" постачати природний газ виробникам теплової енергії, які здійснюють виробництво теплової енергії для всіх категорій споживачів.

30.11.2016 набрав чинності Закон України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» (1730), який визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

У пояснювальній записці до проекту цього Закону зазначено про таке.

Прийняття законопроекту обумовлюється необхідністю врегулювання комплексу нагальних проблем підприємств житлово-комунального господарства та погашення кредиторської заборгованості підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожитий природний газ та електричну енергію, що виникла в умовах неповного фінансування передбачених державним та/або місцевими бюджетами видатків для розрахунків за теплову енергію, спожиту підприємствами, організаціями та установами, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів; неповної оплати видатків, передбачених бюджетами всіх рівнів на фінансування пільг та субсидій, встановлених законодавством відносно оплати за енергоносії; неповної та/або невчасної оплати видатків на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги опалення та постачання гарячої води, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню і організаціям та установам, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, а також заборгованості із сплати вищезазначеними підприємствами штрафних та фінансових санкцій, нарахованих на заборгованість за спожиті енергоносії в період правової неврегульованості питання нарахування та стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення квартирної плати та за житлово-комунальні послуги.

Відповідно до статті 1 Закону 1730 заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, є, зокрема кредиторська заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед постачальником природного газу, операторами ГРС, оператором ГТС та особою, що виконувала функції оператора ГТС до 31.12.2019 включно, за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії (у тому числі за договорами купівлі-продажу природного газу для власних потреб, що був використаний виключно для виробництва теплової та електричної енергії), надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (у тому числі у разі заміни сторони у зобов`язанні та/або у разі правонаступництва), а також послуги з його розподілу і транспортування.

Дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ та інші енергоносії та послуги з розподілу і транспортування природного газу, теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а також підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію, послуги з її розподілу/передачі, за питну воду, придбану з метою її подальшої реалізації споживачам, та/або за очищення стічних вод іншими підприємствами централізованого водопостачання і водовідведення (стаття 2 Закону 1730).

29.08.2021 набрав чинності Закон "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" (далі - Закон 1639-IX), яким внесено зміни до Закону 1730, зокрема, його статтю 8 доповнено частиною 2.

У пояснювальній записці до проекту Закону 1639-IX вказано, зокрема, таке.

Прийняття законопроекту обумовлюється необхідністю врегулювання комплексу нагальних проблем, що унеможливлюють подальше реформування ринку природного газу, перехід до прозорих конкурентних відносин у всіх сегментах ринку та припинення державного втручання в його функціонування шляхом покладення на суб`єктів ринку спеціальних обов`язків для забезпечення загальносуспільних інтересів в процесі його функціонування, насамперед, шляхом урегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу та супутніх ринків, загальний обсяг якої станом на 01.05.2021 може перевищити 100 млрд. грн, а саме: 1) заборгованості постачальників природного газу, в тому числі підтвердженої судовими рішеннями, за договорами купівлі-продажу (постачання) природного газу для постачання побутовим споживачам; 2) заборгованості постачальників природного газу, в тому числі підтвердженої судовими рішеннями, за договорами про надання послуг транспортування природного газу перед особою, що здійснює функції оператора ГТС з 01.01.2020; 3) заборгованості операторів ГРС, в тому числі підтвердженої судовими рішенням та/або реструктуризованої, за договорами купівлі-продажу (постачання) природного газу для виробничо-технологічних потреб, укладеними з НАК "Нафтогаз України"; 4) заборгованості операторів ГРС, в тому числі підтвердженої судовими рішенням, за договорами про надання послуг транспортування природного газу перед особою, що здійснювала функції оператора ГТС до 31.12.2019; 5) заборгованості операторів ГРС, в тому числі підтвердженої судовими рішенням та/або реструктуризованої, за договорами транспортування природного газу, укладеними з особою, що здійснює функції оператора ГТС з 01.01.2020; 6) заборгованості особи, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31.12.2019, перед НАК "Нафтогаз України"; 7) заборгованість особи, що здійснює функції оператора ГТС з 01.01.2020, перед НАК "Нафтогаз України"; 8) заборгованості виробників теплової енергії за природний газ, поставлений НАК "Нафтогаз України" в рамках спеціальних обов`язків використаний для їх виробництва, а також неоплаченої вартості обсягів природного газу, відібраних з ГТС підприємствами теплоенергетики протягом 2015-2019 років без документального оформлення, отримання номінацій або включення до реєстру.

Окремої уваги в контексті подолання кризових явищ на ринку природного газу потребує питання удосконалення механізмів урегулювання заборгованості виробників та надавачів комунальних послуг за спожиті енергоносії, визначених Законом 1730.

За час реалізації Закону 1730 передбачені ним механізми урегулювання заборгованості довели свою ефективність, але наразі Закон у чинній редакції фактично вичерпав свої можливості.

Загальний борг теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ станом на 01.04.2021 склав понад 58 млрд грн, у тому числі 8 млрд грн - пені та штрафні санкції. При цьому заборгованість, утворена після 01.07.2016, що не підлягає реструктуризації умовах, визначених Законом 1730, становить близько 40 млрд грн та є об`єктом для нарахування штрафних санкцій, включення яких до тарифів заборонено Законом "Про природні монополії". Відповідно такі нарахування з боку контрагентів на заборгованість за природний газ, його розподіл та транспортування, а також електричну енергію не мають джерел відшкодування.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону 1730, підприємства, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, які протягом періоду з 01.12.2015 по 31.12.2019 здійснювали відбір природного газу з ГТС без поданих номінацій, зобов`язані протягом 72 місяців, починаючи з 01.10.2021, щомісяця рівними частинами компенсувати особі, що здійснювала функції оператора ГТС до 31.12.2019 включно, вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами реалізації природного газу категоріям споживачів, визначеними положенням про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затверджених постановами КМУ на виконання ст.11 Закону "Про ринок природного газу", чинних протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів.

Верховний Суд у постанові від 03.04.2024 у справі №922/2737/23 зазначив, що відповідно до норм права, передбачених Кодексом ГТС (п.8 гл.3 розділу XII, п.1 гл.1 розділу XIV), у разі несанкціонованого відбору газу споживачем весь відповідний обсяг вноситься в алокацію на відповідного оператора ГРС, а останній, як замовник послуг транспортування, є відповідальним за виникнення небалансу, у тому числі щодо споживачів, з якими укладені договори постачання.

З цих норм права вбачається, що обсяги газу, відібрані споживачами за відсутності по оператору ГРС підтвердженої номінації та віднесені в алокацію останнього, оплачуються таким оператором ГРС на користь оператора ГТС на підставі договору транспортування природного газу.

Однак, як зазначалося вище, 14.07.2021 законодавцем прийнято Закон 1639-IX, що спрямований на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу шляхом урегулювання заборгованості, зокрема виробників теплової енергії за природний газ, поставлений НАК "Нафтогаз України" в рамках спеціальних обов`язків використаний для їх виробництва, а також неоплаченої вартості обсягів природного газу, відібраних з ГТС підприємствами теплоенергетики протягом 2015 - 2019 років без документального оформлення, отримання номінацій або включення до реєстру.

Аналіз приписів Закону 1730 дає підстави для висновку, що необхідними та визначальними умовами для застосування положень ст.8 цього Закону є: 1) учасниками процедури врегулювання заборгованості мають бути - підприємства, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води та особа, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31.12.2019 включно; 2) заборгованість складається з вартості об`ємів природного газу, відбір якого відбувався без поданих постачальником газу номінацій та за умови відсутності підписаних актів приймання-передачі природного газу з постачальниками щодо таких обсягів; 3) період заборгованості - відбір природного газу відбувся упродовж 01.12.2015-31.12.2019; 4) строк оплати настав з 01.10.2021.

Зазначене узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 04.05.2023 у справі №914/1940/22, а також Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.02.2024 у справі №905/2044/19.

Верховний Суд у постанові від 04.05.2023 у справі №914/1940/22 зазначив таке:

Як встановлено судами попередніх інстанцій: відбір природного газу відповідачем відбувся без поданих постачальником газу (ПАТ "НАК "Нафтогаз України") номінацій та за відсутності підписаних актів приймання-передачі природного газу з постачальниками щодо таких обсягів у період з жовтня 2016 року по лютий 2018 року (листи ПАТ "НАК "Нафтогаз України", адресовані КП "Бродитеплоенерго", акти приймання-передачі природного газу та договори постачання природного газу, укладені між відповідачем та третьою особою; звіти [алокації] про фактичні обсяги природного газу по постачальниках та акти наданих послуг з розподілу природного газу за договором, укладеним між АТ "Львівгаз" та КП "Бродитеплоенерго"); вказані обставини також встановлено у рішеннях суду зі справи №914/1945/19 та справи №910/341/17 (щодо самого факту відбору природного газу та обсягів відібраного відповідачем природного газу з газотранспортної системи АТ "Укртрансгаз") та які в силу положень статті 75 ГПК України не підлягають повторному доведенню; розрахунок вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу у визначених періодах у загальному розмірі 2 504,054 тис.м3 позивачем здійснено за цінами реалізації природного газу по категоріям споживачів, які були чинні протягом періоду таких відборів; між сторонами відсутні суперечності стосовно того, що відповідачем здійснювався такий відбір природного газу без поданих та підтверджених номінацій у спірний період у вказаному об`ємі; відсутні докази оплати відповідачем вартості відібраного без номінацій природного газу ні на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України", ані на користь АТ "Укртрансгаз".

Таким чином, з урахуванням вставлених судом апеляційної інстанції обставин в аспекті порушених у касаційній скарзі питань, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення частини другої статті 8 Закону №1730-VIII у редакції Закону №1639-ІХ та, відповідно про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

У контексті спірних правовідносин та з урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин, Суд також зазначає, що згідно з пунктом 6 статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 цієї статті, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Такі засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії.

Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці (вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.03.2021 у справі №180/1735/16-ц)".

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 16.02.2024 у справі №905/2044/19 зазначив, що відібрання підприємствами обсягів природного газу з ГТС без номінацій призводить до негативного небалансу, який вноситься в алокацію на оператора ГРС та який потребує балансування в системі (відновлення обсягу відібраного газу з ГТС шляхом його закупівлі), зокрема з боку оператора ГТС. Тобто в такому випадку відбувається надання оператором ГТС послуг балансування, які підлягають оплаті (компенсації вартості газу, необхідного для відновлення балансу ГТС). Разом з цим витрати оператора ГТС на закупівлю природного газу, відібраного підприємствами без номінацій протягом періоду з 01.12.2015 до 31.12.2019, компенсуються такими підприємствами у порядку, передбаченому ч.2 ст.8 Закону 1730-VIII.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що відбір природного газу відповідачем відбувся без поданих постачальником газу (ПАТ "НАК "Нафтогаз України") номінацій та за відсутності підписаних актів приймання-передачі природного газу з постачальником щодо таких обсягів у період з жовтня 2016 року, січня-лютого 2017 року, квітня-жовтня 2018 року (листи ПАТ "НАК "Нафтогаз України", адресовані КП "Покровськтепломережа", вказані обставини також встановлено у рішеннях суду по справах №905/1751/19, №905/1140/18, №905/762/20, №905/2044/19 (щодо самого факту відбору природного газу та обсягів відібраного відповідачем природного газу з газотранспортної системи АТ "Укртрансгаз") та які в силу положень статті 75 ГПК України не підлягають повторному доведенню; розрахунок вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу у визначених періодах у загальному розмірі 13339,191 тис.м.куб. позивачем здійснено за цінами реалізації природного газу по категоріям споживачів, які були чинні протягом періоду таких відборів; відсутні докази оплати відповідачем вартості відібраного без номінацій природного газу ні на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України", ані на користь АТ "Укртрансгаз".

Отже, враховуючи, що КП «Покровськтепломережа» здійснило відбір природного газу з газотранспортної системи в обсязі 13339,191 тис.м.куб. у вказані вище періоди без поданих постачальником газу номінацій, вартість вказаних обсягів компенсується позивачу відповідно до порядку, встановленого частини 2 статті 8 Закону України №1730.

Виходячи з вказаних норм права, в силу вимог Закону України № 1730 у відповідача - КП «Покровськтепломережа» виникло зобов`язання компенсувати позивачу вартість відібраних у період жовтень 2016 року, січень-лютий 2017 року, квітень-жовтень 2018 року без номінацій обсягів природного газу в загальному обсязі 13339,191 тис.м.куб.

Згідно зі статтею 8 Закону №1730 визначено, що компенсація позивачу має бути здійснена за цінами реалізації природного газу, чинних протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок вартості відібраних відповідачем без номінацій обсягів природного газу у визначених періодах у загальному розмірі 80187660,75грн. судом встановлено, що розрахунок здійснено за цінами реалізації природного газу по категоріям споживачів відповідно до цін зазначених НАК «Нафтогаз України» в листі №23/4-1305-21 щодо цін на природний газ для виробників теплової енергії, реалізований у період з грудня 2015 по грудень 2019 років за договорами постачання природного газу з НАК «Нафтогаз України», що відповідає приписам статті 8 Закону №1730.

Частина 2 статті 8 Закону 1730, визначає, що підприємства, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, які протягом періоду з 01.12.2015 по 31.12.2019 здійснювали відбір природного газу з ГТС без поданих номінацій, зобов`язані протягом 72 місяців, починаючи з 01.10.2021, щомісяця рівними частинами компенсувати особі, що здійснювала функції оператора ГТС до 31.12.2019 включно, вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу.

Отже, відповідач починаючи з 01.10.2021, щомісяця рівними частинами зобов`язаний компенсувати позивачу вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу, яка загалом складає 80187660,75грн. Відповідно, розмір щомісячної оплати (починаючи з 01.10.2021) складає 1113717,51грн.

Позивачем заявлено до стягнення компенсація за період жовтень 2021 липень 2024 строк оплати по якій за висновком суду настав, а тому відповідач зобов`язаний був сплати вказану компенсацію в загальній сумі 37866395,34грн.

Доказів сплати компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу відповідач до суду не надав, доводів, наведених в обґрунтування позову не спростував.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 37866395,34грн. компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу є правомірними та підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 1612270,79грн. 3% річних та 5023857,33грн. інфляційних втрат, нарахованих за загальний період з 01.11.2021 по 16.08.2024.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивачем надано розрахунок 3 % річних та інфляційні втрати за загальний період з 01.11.2021 по 16.08.2024. Нарахування здійснене по кожному місяцю окремо та складає: 3 % річних у загальній сумі 1612270,79грн.; інфляційні втрати у загальній сумі 5023857,33грн.

Здійснивши перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних втрат на предмет правильності та обґрунтованості, суд дійшов висновку про правомірне здійснення нарахування позивачем зазначених сум, та, відповідно, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Відповідач контррозрахунок 3 % річних та інфляційні втрати суду не надав, заперечень та доказів на спростування розрахунку позивача не представив.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.

Розподіл судових витрат

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 12, 13, 73-79, 86, 91, 129, 165, 236-238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Комунального підприємства "Покровськтепломережа" про стягнення 37866395,34грн. компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за період жовтня 2016 року, січня-лютого 2017 року, квітня-жовтня 2018 року, 3% річних в сумі 1612270,79грн. та інфляційних втрат в сумі 5023857,33грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства «Покровськтепломережа» (вул.Захисників України, буд. 4-А, м.Покровськ, Донецька область, 85300; код ЄДРПОУ: 32213475) на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (Кловський узвіз, 9/1, м.Київ, 01021; код ЄДРПОУ 30019801) 37866395,34грн. компенсації вартості відібраного без номінацій обсягу природного газу у жовтні 2016 року, січні лютому 2017 року, квітні жовтні 2018 року, 1612270,79грн. 3% річних, 5023857,33грн. інфляційних втрат та витрати зі сплати судового збору у розмірі 534030,29грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено та підписано 22.10.2024.

Суддя М.О. Лейба