Рішення

від 16.10.2024 по справі 910/6733/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.10.2024Справа №910/6733/24за позовом Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації

до Громадської організації «Наш Добробут»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмету на стороні позивача - Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва»

про розірвання договору та зобов`язання вчинити дії

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Швець В.М.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Громадської організації «Наш Добробут» про розірвання договору №974/1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 11.12.2019 та зобов`язання Громадської організації «Наш Добробут» вчинити дії - звільнити орендоване нежитлове приміщення загальною площею 73,0 кв.м., яке знаходиться в буд. 17 на вулиці Білоруській у м. Києві.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем істотних умов договору №974/1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 11.12.2019, що є підставою для розірвання такого договору оренди та звільнення нежитлового приміщення, що є комунальною власністю територіальної громади міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2024 у справі №910/6733/24 прийнято позовну заву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначене у підготовче засідання на 07.08.2024.

Протокольною ухвалою суду від 07.08.2024 відкладено підготовче засідання на 04.09.2024.

Через діловодство суду 29.08.2024 від представника Шевченківської районної в міста Києві державної адміністрації надійшло клопотання про перенесення підготовчого засідання.

Протокольною ухвалою суду від 04.09.2024 відкладено підготовче засідання на 02.10.2024.

Протокольною ухвалою суду від 02.10.2024 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 16.10.2024.

У судовому засіданні 16.10.2024 суд заслухав вступне слово представника позивача, який підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов.

Представник відповідача та третьої особи у судове засідання 16.10.2024 не з`явилися, причин неявки суду не повідомили, про місце, дату та час судового розгляду були належним чином повідомлені.

Відповідач не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим їм процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Суд дослідив зібрані в матеріалах справи докази, заслухав пояснення представника позивача, як щодо дослідження доказів, так і по суті позовних вимог.

16.10.2024 у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

11.12.2019 між Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець) та Громадською організацією «Наш Добробут» (орендар) та Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" (підприємство-балансоутримувач) було укладено договір №974/1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 10.09.2019 №35/170, розпорядження Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 21.10.2019 №791 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлове приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться на вулиці Білоруській, 17 для розміщення громадської організації.

Об`єктом оренди є нежитлові приміщення підвалу загальною площею 73 кв.м., згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід`ємну частину цього договору (пункт 2.1 договору).

Згідно п. 3.1, 3.2 договору орендна плата визначена на підставі методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яка передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280, і становить без ПДВ: 24,09 грн за 1 кв м орендної площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку вересень 2019 року 1758,74 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

За умовами пунктів 3.6, 3.7, 3.9 договору оренда плата сплачується орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця. Оплата витрат на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об`єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у т.ч. покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), компенсація витрат підприємства-балансоутримувача за користування земельною ділянкою не входить до складу орендної плати.

Підпунктами 4.2.3, 4.2.13 договору визначено обов`язки орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати оренду плату та інші платежі; сплачувати на підставі договору з підприємством-балансоутримувачем, пропорційно орендованій площі, частку витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, на ремонт покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо, послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання внутрішньобудинкових мереж та компенсацію витрат підприємства-балансоутримувача за користування земельною ділянкою, за послуги з управління об`єктом нерухомості.

Відповідно до підпункту 4.2.16 договору орендар зобов`язаний протягом місяця після укладення цього договору застрахувати об`єкт не менше ніж на його вартість за висновком про вартість/актом оцінки на користь підприємства-балансоутримувача, який несе ризик випадкової загибелі чи пошкодження об`єкта, у порядку визначеному законодавством, і надати орендодавцю та підприємству-балансоутримувачу копії страхового полісу/договору і платіжного доручення про сплату страхового внеску.

Згідно з пунктом 6.7 договору при невиконанні або порушенні однією із сторін умов цього договору та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України, цей договір може бути розірваний достроково на вимогу однієї із сторін за рішенням суду.

Аналогічні положення також закріплено і в п. 9.6 договору.

У пункті 9.4 договору передбачено, що він припиняється у разі невиконання або систематичного неналежного виконання істотних умов договору.

У разі закінчення/припинення дії цього договору або при його розірванні орендар зобов`язаний за актом приймання-передачі повернути об`єкт підприємству-балансоутримувачу у стані, не гіршому, ніж в якому перебував об`єкт на момент передачі його в оренду, з урахуванням всіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об`єкта без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди (пункт 7.5 договору).

Згідно пункту 4.2.20 договору після припинення дії цього договору протягом 3 календарних днів передати майно по акту приймання передачі підприємству-балансоутримувачу.

Відповідно до п. 9.1 договору цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє до 09.12.2022.

До матеріалів справи долучено акт приймання-передачі нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Білоруській, 17 від 11.12.2019.

Відповідно до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону.

Вказане свідчить про те, що договір від 11.12.2019 №974/1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду є діючим.

Згідно пункту 1.2.1 рішення Київської міської ради від 30.03.2022 №4551/4592 "Про деякі питання комплексної підтримки суб`єктів господарювання міста Києва під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-IX" на період дії воєнного стану та протягом одного місяця з дати його припинення орендарі за договорами оренди комунального майна територіальної громади міста Києва звільняються від орендної плати, крім орендарів, визначених у позиціях 1.2.2 та 1.2.3 цього рішення.

Рішенням Київської міської ради від 14.12.2023 №7531/7572 "Про бюджет міста Києва на 2024 рік" зупинено дію підпунктів 1.1, 1.2, 1.4 пункту 1 рішення Київської міської ради від 30.03.2022 №4551/4592, якими було передбачено звільнення від орендної плати на час дії воєнного стану.

Підпунктом 19.11 пункту 19 рішення Київської міської ради від 14.12.2023 №7531/7572 визначено, що на період з 01 січня 2024 року до 01 липня 2024 року розмір орендної плати за користування комунальним майном територіальної громади міста Києва становить 50% від визначеної у договорах оренди комунального майна територіальної громади міста Києва.

На виконання рішення Київської міської ради від 14.12.2023 №7531/7572 Громадській організації «Наш Добробут» з 01.01.2024 нараховується орендна плата у розмірі 50 % від визначеної у договорі оренди суми орендної плати.

Однак з січня 2024 року відповідач в порушення істотних умов договору не сплачує орендну плату, в результаті чого за ним обліковується заборгованість у розмірі 6 562,88 грн.

Також на виконання умов договору оренди, 16.06.2020 між Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" (виконавець) та Громадською організацією «Наш Добробут» (споживач) було укладено Договір №1485/Е про надання послуг з обслуговування будинків і прибудинкових.

Проте Громадська організація «Наш Добробут» з 31.07.2022 не здійснює оплату послуг з обслуговування будинків і прибудинкових територій.

Підпунктом 4.2.12 пункту 4 договору передбачений обов`язок орендаря самостійно сплачувати вартість фактично спожитих комунальних послуг постачальникам таких послуг, які надаються за окремими договорами, укладеними орендарем з цими організаціями (водопостачання, каналізація, газ, електрична та теплова енергія, вивіз сміття і т.п.) за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання.

За доводами позивача Громадська організація «Наш Добробут» не уклала з постачальниками комунальних послуг відповідних договорів про надання таких послуг.

Згідно підпункту 4.2.15 пункту 4 договору орендар зобов`язаний протягом місяця після укладання цього договору застрахувати об`єкт не менше ніж на його вартість за висновком про вартість/актом оцінки на користь підприємства-балансоутримувача, який несе ризик випадкової загибелі чи пошкодження об`єкта, у порядку, визначеному законодавством, і надати орендодавцю та підприємству-балансоутримувачу копії страхового полісу/договору і платіжного доручення про сплату страхового внеску.

Однак Громадська організація «Наш Добробут» об`єкт оренди не застрахувала.

Враховуючи вище зазначені порушення істотних умов договору №974/1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 11.12.2019, Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" звернулось до Громадської організації «Наш Добробут» з листом від 04.03.2024 №160/вих з проханням сплатити заборгованість з орендної плати та інших платежів, проте таке прохання було залишене громадською організацією без реагування.

Вказане слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом про розірвання договору оренди та звільнення орендованого приміщення.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з частиною першою статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (частина 1 статті 175 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічний за змістом припис міститься і в частині першій статті 193 Господарського кодексу України.

Внаслідок укладення Договору №974/1 від 11.12.2019 між сторонами, згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки і за своєю правовою природою вказаний договір є договором оренди, який підпадає під правове регулювання глави 58 Цивільного кодексу України та параграфу 5 глави 30 Господарського кодексу України, а також Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до частин 1, 6 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Суд встановив факт користування відповідачем орендованим майном - нежитловим приміщенням загальною площею 73 кв.м, яке розташоване в будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, 17.

Відтак у відповідача, у зв`язку з укладенням Договору №974/1 від 11.12.2019 та прийняттям в користування об`єкта оренди, виникло зобов`язання зі сплати орендної плати та інших платежів за весь час користування об`єктом оренди.

Частиною першою статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Орендна плата з урахуванням її індексації є однією з істотних умов договору оренди (частина перша статті 284 Господарського кодексу України).

За змістом частини 1 статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-XII (в редакції, чинній станом на дату укладення Договору) істотними умовами договору оренди є, зокрема, орендна плата з урахуванням її індексації; страхування орендарем взятого ним в оренду майна.

Згідно статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-XII (в редакції, чинній станом на дату укладення Договору) за договором оренди орендаря може бути зобов`язано використовувати об`єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду, та виробляти продукцію в обсягах, необхідних для задоволення потреб регіону. Орендар зобов`язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню. Орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-XII (в редакції, чинній станом на дату укладення Договору) ризик випадкової загибелі чи пошкодження об`єкта оренди несе орендодавець, якщо інше не встановлено договором оренди. Орендар, який затримав повернення об`єкта оренди орендодавцю, несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження. Орендоване майно страхується орендарем на користь того учасника договору оренди, який бере на себе ризик випадкової загибелі чи пошкодження об`єкта оренди. Передача в оренду майна, що було застраховане орендодавцем або балансоутримувачем, не припиняє чинності договору страхування.

З 01.02.2020 набрав чинності Закон України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-IX, згідно з положеннями якого орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором (частина 1 статті 17 Закону).

Відповідно до статті 19 Закон України "Про оренду державного та комунального майна" рішення про відмову у продовженні договору оренди може бути прийнято: у випадках, передбачених статтею 7 цього Закону; якщо орендоване приміщення необхідне для власних потреб балансоутримувача, які обґрунтовані у письмовому зверненні балансоутримувача, поданому ним орендарю; якщо орендар, який бажає продовжити договір оренди майна в порядку, встановленому частиною другою статті 18 цього Закону, не надав звіт про оцінку об`єкта оренди у визначений цим Законом строк; якщо орендар порушував умови договору оренди та не усунув порушення, виявлені балансоутримувачем або орендодавцем у строк, визначений у приписі балансоутримувача та/або орендодавця; якщо орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців; якщо орендар станом на дату довідки балансоутримувача, передбаченої частиною шостою статті 18 цього Закону, має заборгованість зі сплати орендної плати або не здійснив страхування об`єкта оренди, чи має заборгованість зі сплати страхових платежів.

Згідно з частиною шостою статті 20 Закон України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов`язаний застрахувати орендоване нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно на користь балансоутримувача, а єдиний майновий комплекс - на користь орендодавця згідно з Порядком передачі майна в оренду.

Частинами першою і другою статті 773 Цивільного кодексу України передбачено, що наймач зобов`язаний володіти та/або користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.

Якщо наймач володіє та/або користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 зазначеного Кодексу передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17 зазначено, що застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Наявність заборгованості у відповідача з орендної плати та з оплати послуг з обслуговування будинку і прибудинкової території свідчить про істотне порушення громадською організацією умов договору №974/1 від 11.12.2019, оскільки сплата орендної плати є істотною умовою договору оренди, й позивач як орендодавець не отримав того, на що він розраховував при укладанні договору.

При цьому факт систематичного порушення договору оренди щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім цього, страхування орендарем прийнятого ним в оренду майна є істотною умовою договору оренди у розумінні статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-XII, який був чинним станом на дату укладення договору та положень самого договору №974/1 від 11.12.2019.

Отже, оскільки матеріалами справи підтверджується істотне порушення відповідачем умов договору №974/1 від 11.12.2019, що полягає у систематичному невиконанні зобов`язання зі сплати орендних платежів за користування приміщенням, у зв`язку з чим позивач значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору, а також враховуючи те, що відповідач не надав доказів страхування орендованого майна на користь підприємства-балансоутримувача, позовні вимоги в частині розірвання договору № №974/1 від 11.12.2019 є обґрунтованими.

Відповідно до пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону. Норма щодо продовження договору, встановлена цим пунктом, не застосовується до договорів, щодо яких рішення про їх продовження прийнято на аукціоні і аукціон оголошено до дати набрання чинності цією постановою. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.

Отже договір оренди №974/1 від 11.12.2019 є продовженим та діючим, в зв`язку з оголошенням в Україні воєнного стану.

В зв`язку з вище зазначеним суд вважає вимогу позивача про розірвання договору №974/1 від 11.12.2019 обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача вчинити дії - звільнити орендоване приміщення.

За приписами частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною 1 статті 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Отже, як зазначеними положеннями Закону України "Про оренду державного та комунального майна", так і умовами Договору оренди передбачені правові наслідки припинення договору оренди, зокрема, необхідність повернення орендованого майна.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Отже, для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її переконання, порушує її права й охоронювані законом інтереси (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 910/7164/19).

За приписами частини 2 статті 5 Господарського процесуального кодексу України, у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги) (стаття 173 ГПК України).

Згідно частини 1 статті 2 Господарського процессуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Таким чином, суд вважає, що припинення договору оренди має супроводжуватись звільненням орендарем займаного приміщення.

З огляду на прийняття судом рішення щодо розірвання договору №974/1 від 11.12.2019, суд дійшов висновку про те, що вимога щодо зобов`язання відповідача вчинити дії - звільнити орендоване приміщення, є належним та ефективним способом захисту прав позивача та забезпечить відновлення його порушених прав, у зв`язку з чим така позовна вимога підлягає задоволенню.

Суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги про зобов`язання відповідача звільнити нежитлове приміщення першого поверху загальною площею 73 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Білоруській, 17, яке є об`єктом оренди за вищевказаним договором.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем належними доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано. Про наслідки не подання відзиву, відповідач був належним чином повідомлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації - задовольнити.

2. Розірвати договір оренди №974/1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 11.12.2019.

3. Зобов`язати Громадську організацію «Наш Добробут» вчинити дії - звільнити орендоване нежитлове підвальне приміщення загальною площею 73 кв.м., яке знаходиться в будинку 17 на вулиці Білоруській у місті Києві.

4. Стягнути з Громадської організації «Наш Добробут» (03190, м. Київ, вул. Тешебаєва, 30, кв. 2, код ЄДРПОУ 40501187) на користь Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (01054, м. Київ, вулиця Богдана Хмельницького, буд. 24, код ЄДРПОУ 37405111) судовий збір у розмірі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення буде складений 22.10.2024.

Суддя Н.І. Зеленіна