Рішення

від 21.10.2024 по справі 473/4442/24

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 473/4442/24

РІШЕННЯ

іменем України

"21" жовтня 2024 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Лузан Л.В., за участю секретаря судового засідання Гоженко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Вознесенська міська рада Миколаївської області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,

ВСТАНОВИВ

в серпні 2024 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.

В обґрунтування заяви зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 (чоловік та батько заявниць). Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої ввійшла частка квартири АДРЕСА_1 . Іншими співвласниками квартири є заявниці. Заявниця ОСОБА_1 після смерті чоловіка ОСОБА_3 , як спадкоємиця першої черги за законом звернулася до Вознесенської державної нотаріальної контори Миколаївської області для оформлення спадкових прав, частково її оформила. Проте отримала відмову в оформленні спадкових прав щодо частки вищевказаної квартири з огляду на те, що відсутні докази належності спадкодавцю спадкового майна (у правовстановлюючому документі на квартиру прізвище останнього зазначено « ОСОБА_4 », замість вірного « ОСОБА_4 »). Аналогічні розбіжності наявні також в написанні прізвищ інших співвласників: « ОСОБА_1 , замість вірного « ОСОБА_5 » О.Л., « ОСОБА_6 , замість вірного « ОСОБА_7 . У зв`язку з чим, заявниці позбавлені можливості оформити спадкові права після смерті ОСОБА_3 , а також розпорядитися належним їм майном.

Посилаючись на викладене, заявниці просили про встановлення факту належності їм, а також спадкодавцю правовстановлюючого документа свідоцтва на право власності на житло, виданого органом приватизації Вознесенської міської ради Миколаївської області 18 лютого 1993 року, вказуючи на те, що можливість встановлення такого факту в адміністративному чи іншому порядку на час розгляду справи втрачена.

В судове засідання заявниці не з`явилися, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, заяву про встановлення факту належності правовстановлюючого документа підтримали.

Представник заінтересованої особи Вознесенської міської ради Миколаївської області в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти задоволення заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадженняце вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Перелік фактів, які підлягають встановленню судом в окремому провадженні викладений в ч. 1 ст. 315 ЦПК України та не є вичерпним (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).

Зокрема, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті (п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України).

Згідно п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно свідоцтва на право власності на житло від 18 лютого 1993 року, виданого Органом приватизації Вознесенської міської Ради народних депутатів Миколаївської області, ОСОБА_3 та члени його сім`ї: ОСОБА_1 , ОСОБА_8 набули в порядку приватизації у власність квартиру АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . Заявниця ОСОБА_1 після його смерті, як спадкоємець першої черги за законом, звернулася до Вознесенської державної нотаріальної контори Миколаївської області для оформлення спадкових прав, частково її оформила. Проте отримала відмову в оформленні спадкових прав щодо частки вищевказаної квартири, з огляду на те, що відсутні докази належності спадкоємцю спадкового майна (у правовстановлюючому документі на квартиру прізвище останнього зазначено « ОСОБА_4 », замість вірного « ОСОБА_4 »). Аналогічні розбіжності наявні також в написанні прізвищ інших співвласників: « ОСОБА_1 , замість вірного « ОСОБА_5 » О.Л., « ОСОБА_6 , замість вірного « ОСОБА_7 . У зв`язку з чим, заявниці позбавлені можливості оформити спадкові права після смерті ОСОБА_3 , а також розпорядитися належним їм майном.

Факт належності спадкодавцю, заявницям правовстановлюючого документа повністю підтвердився в сукупності дослідженими в судовому засіданні доказами, в тому числі: копією будинкової книги для прописки громадян, що проживають в квартирі АДРЕСА_1 , копією адресної картки особи, згідно яких ОСОБА_3 (за життя), ОСОБА_1 , ОСОБА_9 були зареєстровані за цією адресою; наявністю у спадкодавця (за життя), а в подальшомуу заявниць правовстановлюючого документа та іншої технічної документації щодо квартири.

З матеріалів справи вбачається, що усунення недоліків правовстановлюючого документа в адміністративному порядку на час розгляду справи є неможливим.

Зазначені обставини в своїй сукупності вказують на обґрунтованість заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.12,13, 259, 263 - 265, 315-319 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,заінтересована особа:Вознесенська міськарада Миколаївськоїобласті,про встановленняфакту належностіправовстановлюючого документа задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Вознесенську Миколаївської області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , правовстановлюючого документа, а саме свідоцтва на право власності на житло від 18 лютого 1993 року, виданого Органом приватизації Вознесенської міської Ради народних депутатів Миколаївської області (на підставі розпорядження (наказу) керівника органу приватизації від 17 лютого 1993 року, №66).

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.

Суддя Л.В. Лузан