Рішення

від 03.10.2024 по справі 910/7607/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.10.2024Справа №910/7607/24

За позовомПриватного акціонерного товариства "Виробничо-комерційна компанія "СТС"до1. Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Проперті" 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Айлерс" 4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Котранса"прозобов`язання усунути перешкоди у користуванні майном та визнання недійсним договору Суддя Бойко Р.В. секретар судового засідання Кучерява О.М.Представники сторін: від позивача:Іващенко В.І. від відповідача-1:Волосюк Т.С.від відповідача-2:не з`явивсявід відповідача-3:не з`явивсявід відповідача-4:не з`явивсяОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2024 Приватне акціонерне товариство "Виробничо-комерційна компанія "СТС" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення доказів до подання позовної заяви, у відповідності до якої просило витребувати у Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" з невідкладним наданням Приватному акціонерному товариству "Виробничо-комерційна компанія "СТС":

- відомостей про суб`єкта (суб`єктів) господарювання, який утримує (користується) парковкою за адресою: м. Київ, вул. Зодчих, 66-68, у період з 17.05.2023 по теперішній час та про підстави для такого утримання (користування);

- засвідчених копій документів (договорів), укладених між Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" та іншим (іншими) суб`єктом господарювання, щодо утримання (користування) парковки за адресою: м. Київ, вул. Зодчих, 66-68, у період з 17.05.2023 по теперішній час.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 розгляд заяви Приватного акціонерного товариства "Виробничо-комерційна компанія "СТС" про забезпечення доказів до подання позовної заяви було призначено у судовому засіданні на 21.06.2024; запропоновано Комунальному підприємству "Київтранспарксервіс" надати суду пояснення з приводу заяви Приватного акціонерного товариства "Виробничо-комерційна компанія "СТС" про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2024 заяву Приватного акціонерного товариства "Виробничо-комерційна компанія "СТС" про забезпечення доказів до подання позовної заяви задоволено. Витребувано у Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" відомості про суб`єкта (суб`єктів) господарювання, який утримує (користується) парковкою за адресою: м. Київ, вул. Зодчих, 66-68, у період з 17.05.2023 по теперішній час та про підстави для такого утримання (користування); засвідчені копії документів (договорів), укладених між Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" та іншим (іншими) суб`єктом господарювання, щодо утримання (користування) парковкою за адресою: м. Київ, вул. Зодчих, 66-68, у період з 17.05.2023 по теперішній час. Зобов`язано Комунальне підприємстве "Київтранспарксервіс" протягом 3 днів надати витребувані документи суду та Приватному акціонерному товариству "Виробничо-комерційна компанія "СТС".

У липні 2024 року Приватне акціонерне товариство "Виробничо-комерційна компанія "СТС" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Київтранспарксервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Проперті", Товариства з обмеженою відповідальністю "Айлерс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Котранса", в якому просить суд:

1) зобов`язати Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" усунути перешкоди у користуванні Приватним акціонерним товариством "Виробничо-комерційна компанія "СТС" 44 машино-місцями на паркувальному майданчику за адресою: м. Київ, вул. Зодчих, 66-68, в межах III територіальної зони паркування міста Києва, надавши Приватному акціонерному товариству "Виробничо-комерційна компанія "СТС" доступ до них;

2) визнати недійсним Договір №ДНП-2019-04/13 від 05.04.2019, укладений між Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест-Проперті", за яким права користування 44 машино-місцями на паркувальному майданчику за адресою: м. Київ, вул. Зодчих, 66-68, в межах III територіальної зони паркування міста Києва передавались Товариству з обмеженою відповідальністю "Айлерс" та Товариству з обмеженою відповідальністю "Котранса".

В обґрунтування позовних вимог Приватне акціонерне товариство "Виробничо-комерційна компанія "СТС" вказує, що незважаючи на чинність укладеного між позивачем та Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" Договору №ДНП-2015-07/56 від 30.07.2015, під час дії цього договору Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест-Проперті" уклали Договір №ДНП-2019-04/13 від 05.04.2019 на користування 44 машино-місцями на паркувальному майданчику за адресою: м. Київ, вул. Зодчих, 66-68, в межах III територіальної зони паркування міста Києва, які у подальшому, в тому числі і після набрання рішенням суду у справі №910/17304/21 законної сили, передавались у користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Айлерс" та Товариству з обмеженою відповідальністю "Котранса".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2024 відкрито провадження у справі №910/7607/24 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; визначено учасникам справи строки для подання заяв по суті спору; підготовче засідання призначено на 13.08.2024.

Разом із позовом Приватним акціонерним товариством "Виробничо-комерційна компанія "СТС" була подання заява про забезпечення позову шляхом заборони Комунальному підприємству "Київтранспарксервіс" до закінчення розгляду господарської справи вчиняти будь-які правочини, за якими будь-які особи можуть набувати права користування 44 машино-місцями на паркувальному майданчику за адресою: м. Київ, вул. Зодчих, 66-68, в межах III територіальної зони паркування міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2024 у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Виробничо-комерційна компанія "СТС" про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено повністю.

31.07.2024 Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" в системі "Електронний суд" було сформовано відзив на позов, в якому відповідач-1 заперечує проти позовних вимог та вказує, що строк дії Договору №ДНП-2015-07/56 від 30.07.2015 становить з 18.11.2015 по 29.07.2018, загалом 985 календарних днів, в той час як обчислення строку дії Договору вказане в позовній заяві, а саме "2 роки 8 місяців 12 днів" є невірним, оскільки кількість днів у році та місяцях є відмінною в різні періоди. Також відповідач-1 вказує, що 20.11.2023 листом вих. №053/05-4304 КП "Київтранспарксервіс" повідомило Приватне акціонерне товариство "Виробничо-комерційна компанія "СТС" про відсутність наміру продовжити Договір №ДНП-2015-07/56 від 30.07.2015 у відповідності до п. 6.3 договору, а позивач не надає жодного належного та допустимого доказу щодо наявності підстав користування паркувальним майданчиком, закріпленим за КП "Київтранспраксервіс", за адресою: м. Київ, Святошинський р-н, вул. Зодчих, 66-68, та не обґрунтовує підстави своєї вимоги щодо визнання недійсним договору, укладеного КП "Київтранспраксервіс" з іншим суб`єктом господарювання на право здійснення діяльності з паркування транспортних засобів на спірному паркувальному майданчику.

02.08.2024 Приватним акціонерним товариством "Виробничо-комерційна компанія "СТС" в системі "Електронний суд" було сформовано відповідь на відзив, у якій позивач вказує, що КП "Київтранспарксервіс" визнало, що за Договором №ДНН-2015-07/56 від 30.07.2015 починаючи з 30.07.2018 строк надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування був встановлений сторонами 2 роки 8 місяців і 12 днів або 985 календарних днів, з яких таке право було надано лише 116 днів, а 869 днів - лишилось, оскільки відповідач-1 перешкоджає позивачу користуватись майном до цього часу. Також позивач звертає увагу суду, що пункт 1.3 Договору №ДНН-2015-07/56 від 30.07.2015 передбачав передачу фіксованих місць для паркування, як умову виконання договору, натомість КП "Київтранспарксервіс" вважає, що у правовідносинах найму строк користування майном, встановлений договором, спливає без передачі такого майна. Отже, Приватне акціонерне товариство "Виробничо-комерційна компанія "СТС" стверджує, що Договір №ДНН-2015-07/56 від 30.07.2015 в частині надання права на експлуатацію фіксованих місць для паркування строком ще на 869 днів (за наведеними у відзиві принципами розрахунків самого відповідача-1) на цей час є невиконаним, що порушує права позивача, встановлені цим договором, а тому позивач і звернувся до суду з метою усунення перешкод з боку КП "Київтранспарксервіс" для можливості виконання договору у цій частині, до вичерпання усього цього строку.

07.08.2024 Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" в системі "Електронний суд" було сформовано заперечення на відповідь на відзив (зареєстровані в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" 08.08.2024), в яких відповідач-1 вказує, що ним було належним чином у встановлені умовами Договору №ДНН-2015-07/56 від 30.07.2015 строки повідомлено позивача про намір припинити дію зазначеного договору. Крім того, відповідач-1 вважає, що, враховуючи, що майданчики для паркування наділені спеціальним статусом та враховуючи спеціальне законодавство, для надання послуг з паркування немає потреби у розробленні проектів відведення цих земельних ділянок, оскільки договір про надання в експлуатацію майданчиків для паркування є договором надання послуг. Відповідач-1 вважає, що позивач жодним чином не обґрунтовує недійсність вказаного Договору №ДНП-2019-04/13 від 05.04.2019, його суперечність Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, інтересам держави і суспільства, а тому у суду наявні усі підстави для відмови у задоволені позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Виробничо-комерційна компанія "СТС".

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 13.08.2024 запропоновано позивачу надати фотофіксацію спірної земельної ділянки на даний момент та договір оренди, на який посилається позивач; встановлено позивачу строк для надання доказів - 10 днів; запропоновано позивачу надати постанови Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, на які посилається позивач; оголошено перерву в підготовчому засіданні до 03.09.2024.

26.08.2024 Приватним акціонерним товариством "Виробничо-комерційна компанія "СТС" в системі "Електронний суд" було сформовано пояснення, в яких позивач вказує, що в 2009 році Приватне акціонерне товариство "Виробничо-комерційна компанія "СТС", як адміністратор "Шпалерного ринку", який розташований вздовж вулиці Зодчих навпроти будинків 70-74, на виконання взятих на громадських слуханнях зобов`язань, з метою створення нормативної кількості машиномість в районі роботи ринку, збудувало на прибудинковій території напроти будинку №68 гостьову парковку, проте рішенням Київської міської ради від 02.07.2015 №667/1531 було внесено зміни в рішення Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві", вказаний паркувальний майданчик (який був збудований, як гостьова парковка для мешканців будинку №68) був закріплений за Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс", а за Договором №ДНН-2015-07/56 від 30.07.2015 КП "Київтранспарксервіс" надало позивачу цю парковку для експлуатації фіксованих місць паркування. У період з 2015 року по 2018 рік Приватне акціонерне товариство "Виробничо-комерційна компанія "СТС" за Договором №ДНН-2015-07/56 від 30.07.2015 сплачувало КП "Київтранспарксервіс" встановлену вартість експлуатації фіксованих місць паркування (що встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 28.09.2022 у справі №910/17304/21), але для покупців ринку і мешканців прилеглих будинків цей майданчик залишався відкритим і безкоштовним, був облаштований лише дорожніми знаками, як це передбачалось рішенням Київської міської ради. У подальшому, відповідачі, порушуючи рішення Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві", в тому числі щодо технічного облаштування "Дорожніми знаками", загородили вказаний паркувальний майданчик парканом та обмежили доступ до нього шлагбаумом. На цей час паркувальний майданчик використовується в якості стихійного авторинку інтернет-магазином "Autoplus". При цьому, позивач вказує, що в Інтерактивній мапі паркувального простору Києва на офіційному інтернет-ресурсі міської влади паркувальний майданчик за адресою: м. Київ, вул. Зодчих, 66-68, в межах III територіальної зони паркування міста Києва не відображений. У зв`язку з наведеним позивач стверджує, що КП "Київтранспарксервіс" приховує відкриту офіційну інформацію про наявність паркувального майданчику по вул. Зодчих, 66-68, в той час як інші користувачі, порушуючи вимоги рішення Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві" обмежили до нього доступ та влаштували на ньому стихійний авторинок. На думку, позивача, діями відповідачів на цей час порушуються не лише права Приватного акціонерного товариства "Виробничо-комерційна компанія "СТС", а й інтереси територіальної громади, зокрема у мешканців будинку №68 відібрали безкоштовну гостьову парковку, збудовану позивачем для забезпечення нормативів паркування, яка на цей час перетворена на стихійний авторинок, що, очевидно, відбувається за допомогою корупційних маніпуляцій та приховування цієї інформації від громадськості з боку КП "Київтранспарксервіс". Також позивач вказує, що у відповідача-1 відсутній намір виконувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2022 у справі №910/17304/21, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2023, оскільки КП "Київтранспарксервіс" додатковими угодами від 23.06.2023 та від 29.06.2023 продовжено дію Договору №ДНП-2019-04/13 від 05.04.2019 ще на три роки із іншим користувачем.

02.09.2024 Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" в системі "Електронний суд" було сформовано письмові пояснення (зареєстровані в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" 03.09.2024), в яких відповідач-1 вказує, що землі, визначені як місця для паркування, наділені особливою специфікою їх правового режиму, що, зокрема виражається у відсутності необхідності у розробленні проектів їх відведення. Така спрощена процедура їх використання пов`язана з тими обставинами, що надання водієві місця для паркування автомобіля не є користуванням земельною ділянкою в розумінні норм Земельного кодексу України, а є наданням послуг (ст. 901 Цивільного кодексу України) з паркування автомобіля. Відповідач-1 також звертає увагу суду, що позивачем не надано суду доказів звернень до правоохоронних органів щодо незаконності діяльності КП "Київтранспарксервіс" з паркування транспортних засобів за адресою: м. Київ, Святошинський р-н, вул. Зодчих, 66-68, в тому числі здійснення діяльності, відмінної від платних послуг з паркування транспортних засобів.

Також 02.09.2024 Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" в системі "Електронний суд" було сформовано пояснення щодо правової природи договорів про надання послуг з паркування (зареєстровані в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" 03.09.2024), в яких відповідач-1 вказує, що із місту рішення Київської міської ради №4551/4592 від 30.03.2022 вбачається, що питання звільнення від сплати орендних платежів за користування комунальним майном територіальної громади міста Києва та питання звільнення від платежів суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для паркування відповідно до укладених з позивачем договорів, мають різний порядок врегулювання. Крім того, відповідач-1 вказує, що Департамент комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у листі від 02.05.2024 вих. №062/02-07-2381 повідомив що передача права на експлуатацію паркомісць не може бути предметом договору оренди комунального майна територіальної громади міста Києва.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 03.09.2024 долучено додаткові пояснення по справі; закрито підготовче провадження у справі №910/7607/24, встановлено порядок дослідження доказів - в порядку їх розміщення в матеріалах справи; призначено розгляд справи №910/7607/24 по суті на 17.09.2024.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до 03.10.2024 з метою надання Комунальному підприємству "Київтранспарксервіс" можливості повідомити інформацію щодо того, як спірний договір узгоджується із ст. 52-2 Закону України "Про дорожній рух" в аспекті забезпечення оплати вартості послуг з паркування та оплати послуг з користування майданчиком для платного користування через автоматизовану систему контролю оплати вартості послуг з паркування у тих місцевостях, де впроваджено таку систему.

17.09.2024 Приватним акціонерним товариством "Виробничо-комерційна компанія "СТС" в системі "Електронний суд" було сформовано пояснення, в яких позивач вказує, що ним було здійснено відповідне повідомлення вих. №0904/2024 від 04.09.2024 про можливі факти корупційних або пов`язаних із корупцією правопорушень, інших порушень Закону до Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

В судове засідання 03.10.2024 з`явились представники позивача та відповідача-1, надали пояснення по суті спору, за змістом яких представник Приватного акціонерного товариства "Виробничо-комерційна компанія "СТС" позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, а представник Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" проти позову заперечувала та просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідачі 2, 3, 4 явку своїх представників в призначене на 03.10.2024 судове засідання не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, хоча про місце, дату та час засідання були належним чином повідомлені, що підтверджується наступним.

Так, оскільки відповідачами 2, 3, 4 не було виконано свого обов`язку з реєстрації свого електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), то ухвала суду від 15.07.2024 про відкриття провадження у справі №910/7607/24 та всі послідуючі ухвали суду по справі направлялись Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвест-Проперті", Товариству з обмеженою відповідальністю "Айлерс", Товариству з обмеженою відповідальністю "Котранса" засобами поштового зв`язку на адреси місцезнаходження, які вказані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте поштові відправлення повертались до суду без вручення.

Зокрема, ухвала суду від 17.09.2024 про повідомлення дати, часу та місця судового засідання була надіслана Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвест-Проперті" 19.09.2024 на адресу, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (3022, м. Київ, вул. Ломоносова, буд. 36А, офіс 257), рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали.

Однак поштове відправлення №0600289044784 не було вручене під час доставки та повернулось до суду 03.10.2024 із зазначенням причин невручення на довідці відділення поштового зв`язку від 30.09.2024 - за закінченням терміну зберігання.

Товариству з обмеженою відповідальністю "Котранса" ухвала суду від 17.09.2024 про повідомлення дати, часу та місця судового засідання також надіслана 19.09.2024 на адресу, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (01024, м. Київ, вул. Льва Толстого, буд. 11/61, офіс 32), рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали.

Однак згідно інформації з пошукової системи Акціонерного товариства "Укрпошта" в Інтернеті поштове відправлення №0600289044814 не вручене під час доставки та було повернуто поштовим відділенням 29.09.2024 до суду із зазначенням причин невручення - адресат відсутній за вказаною адресою.

Товариству з обмеженою відповідальністю "Айлерс" ухвала суду від 17.09.2024 про повідомлення дати, часу та місця судового засідання надіслана 19.09.2024 на адресу, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (03113, м. Київ, провулок Артилерійський, буд. 5 А, офіс 11), рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали.

Однак згідно інформації з пошукової системи Акціонерного товариства "Укрпошта" в Інтернеті поштове відправлення №0600289044784 не вручене під час доставки та було повернуто поштовим відділенням 27.09.2024 до суду із зазначенням причин невручення - адресат відсутній за вказаною адресою.

Судом враховано, що всі попередні, направлені судом відповідачам 2, 3, 4 процесуальні документи, були повернуті відправнику без вручення з причин відсутності адресатів за вказаними адресами.

За змістом п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, враховуючи, що ухвала суду від 17.09.2024 направлялася відповідачам 2, 3, 4 на зазначені в відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адреси місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Проперті", Товариства з обмеженою відповідальністю "Айлерс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Котранса", а матеріали справи не містять доказів повідомлення іншої адреси перебування останніх, то, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що ухвала суду від 17.09.2024 є такою, що була вручена відповідачам 2, 3, 4.

Окрім того, вказана ухвала суду від 17.09.2024 була надіслана Товариству з обмеженою відповідальністю "Айлерс" на його електронну адресу - ajlers91@ukr.net, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та була вручена відповідачу 18.09.2024, що підтверджується довідкою Господарського суду міста Києва про доставку електронного листа.

Статтею 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено перелік відомостей, про юридичну особу, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Зокрема, передбачено, що до Єдиного державного реєстру вноситься інформація для здійснення зв`язку з юридичною особою: телефон, адреса електронної пошти (п. 18 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

З огляду на наведені приписи закону, суд приходить до висновку, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань електронна адреса Товариства з обмеженою відповідальністю "Айлерс" - ajlers91@ukr.net є офіційною електронною адресою відповідача-3 у розумінні законодавства, в тому числі Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається із автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" ухвала суду від 17.09.2024 була доставлена на електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Айлерс" - ajlers91@ukr.net 18.09.2024 о 14 год. 32 хв.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ним було вжито всіх можливих заходів для належного повідомлення відповідачів 2, 3, 4 про призначене на 03.10.2024 судове засідання.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Керуючись вказаними приписами господарського процесуального закону, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи №910/7607/24 по суті за відсутності представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Проперті", Товариства з обмеженою відповідальністю "Айлерс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Котранса".

В судовому засіданні 03.10.2024 судом завершено розгляд справи №910/7607/24 по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення, а також повідомлено присутніх в судовому засіданні представників сторін, що за наслідками розгляду даної справи в письмовому провадженні буде постановлено окрему ухвалу.

У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників Приватного акціонерного товариства "Виробничо-комерційна компанія "СТС" та Комунального підприємства "Київтранспарксервіс", всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.07.2015 між Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" (сторона-1) та Приватним акціонерним товариством "Виробничо-комерційна компанія "СТС" (сторона-2) укладено Договір №ДНН-2015-07/56 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування (надалі - Договір), за умовами п. 1.1. якого сторона-1 надає за плату стороні-2 право на організацію та експлуатацію 40 місць для платного паркування транспортних засобів, а також 4 спеціальних місця для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів, що розташовані на паркувальному майданчику за адресою: м. Київ, Святошинський район, вул. Зодчих, 66-68, в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва (фіксовані місця для паркування), а також здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхнього автотранспорту.

Відповідно до пункту 1.2 Договору під фіксованими місцями для паркування в цьому договорі визначено 40 місць для платного паркування транспортних засобів, а також 4 спеціальних місця для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів, що розташовані на паркувальному майданчику за адресою: м. Київ, Святошинський район, вул. Зодчих, 66-68, в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва.

Згідно з пунктом 2.1 Договору сторона-1 здійснює контроль за виконанням умов цього договору, а також за дотриманням стороною-2 Правил паркування транспортних засобів, затверджених Постановою КМУ від 03.12.2009 №1342 (надалі - Правила паркування) та Правил благоустрою м. Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051 (п.п. 2.1.1 Договору); здійснює моніторинг за обстеження території фіксованих місць для паркування. Виявлення за результатами моніторингу та обстеження території фіксованих місць для маркування кількості автомобілів, які не відповідають схемі ОДР, є підставою для внесення змін до схеми ОДР шляхом збільшення па відповідну кількість автомобілів (п.п. 2.1.2 Договору); Розробляє схему організації дорожнього руху за адресою, зазначеною в п. 1.1 Договору (п.п. 2.1.3 Договору); не несе відповідальності за збереження автотранспорту, майна, що в ньому заходиться, та будь-якого іншого майна, що розташоване на території фіксованих місць для паркування (п.п. 2.1.4 Договору); на час дії даного договору, не має права передавати право на експлуатацію фіксованих місць, для паркування третім особам та/або право на здійснення діяльності з паркування транспортних засобів на фіксованих місць для паркування третім особам (п.п. 2.1.5 Договору).

В свою чергу, згідно з п. 2.2 Договору сторона-2 самостійно несе відповідальність за наявність необхідних дозволів для ведення власної господарської діяльності, пов`язаної з облаштуванням, організацією та експлуатацією фіксованих місць для паркування, здійсненням розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування автотранспорту, а також за нарахування та сплату податків (п.п. 2.2.1 Договору); за власні кошти здійснює облаштування та обладнання фіксованих місць для паркування згідно з Правилами паркування (дорожніми знаками, дорожньою розміткою, шлагбаумом, приміщенням для охорони, огорожею, тощо) у відповідності до схеми ОДР (п.п. 2.2.2 Договору); здійснює експлуатацію фіксованих місць для паркування згідно з вимогами чинного законодавства України, в тому числі Правилами паркування, у відповідності до умов цього договору, схеми організації дорожнього руху (п.п. 2.2.3 Договору); зобов`язується утримувати фіксовані місця для паркування та прилеглу територію в належному санітарно-технічному стані, з дотриманням Правил благоустрою, норм і правил протипожежної безпеки, техніки безпеки, здійснює прибирання території та вивезення сміття, листя та снігу (п.п. 2.2.4 Договору); зобов`язується облаштувати та експлуатувати не більшу кількість місць для паркування транспортних засобів, ніж передбачено умовами договору (п.п. 2.2.5 Договору); зобов`язується своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки зі стороною-1 згідно з розділом 3 цього договору (п.п 2.2.6 Договору); забезпечує безоплатне паркування транспортних засобів, передбачених ст. 30 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (п.п. 2.2.7 Договору); не має права передавати фіксовані місця для паркування в експлуатацію третім особам (п.п. 2.2.8 Договору); зобов`язана звільнити фіксовані місця для паркування після припинення дії договору в порядку та строки, передбачені договором (п.п. 2.2.9 Договору); зобов`язується приймати участь під час здійснення контролю стороною-1 виконання стороною-2 умов цього договору (п.п. 2.2.10 Договору).

За невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть, відповідальність згідно умов договору та чинного законодавства України (п. 4.1 Договору).

У пункті 5.1 Договору вказано, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі якщо невиконання або неналежне виконання зобов`язань є наслідком дії непереборної сили або випадку, тобто надзвичайних і невідтворних обставин, які сторони не могли передбачити, ні запобігти розумними силами (обставин форс-мажору), а саме: пожежі, повені, землетрусу, страйку, масових безпорядків, війни, рішення органів державної влади або місцевого самоврядування, що роблять неможливим виконання сторонами взятих на себе зобов`язань, і якщо ці обставини безпосередньо вплинули на виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

У випадку виникнення для сторін подій непереборної сили, строк виконання ними своїх зобов`язань за цим договором відкладається на весь час, протягом якого триватиме ця подія непереборної сили (п. 5.2 Договору).

Якщо форс-мажорні обставини тривають більше 60 календарних днів, договір вважається таким, що припинив свою дію (п. 5.3 Договору).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з 18.11.2015 і діє до 29.07.2018 (п. 6.1 Договору, в редакції, викладеній у додатковій угоді №1 від 18.11.2015 до договору).

Якщо за 30 календарних днів до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін не попередить письмово другу сторону про свій намір припинити договір, його дія продовжується на такий самий термін (п. 6.3 Договору).

За умовами п. 6.5 Договору сторона-1 має право достроково розірвати цей договір в односторонньому порядку у будь-якому з наступних випадків:

а) у випадку, якщо сторона-2 три рази підряд прострочила оплату послуг сторони-1 більше, ніж на 5 робочих днів;

б) у випадку використання фіксованих місць для паркування не за цільовим призначенням.

Про дострокове розірвання договору відповідно до п. 6.5, сторона-1 надсилає стороні-2 письмове повідомлення не менш ніж за 15 календарних днів до дати розірвання договору. Повідомлення про розірвання договору надсилається в порядку, визначеному п. 8.3 даного договору. Договір є розірваним на тридцять перший календарний день з дати отримання повідомлення стороною-2 (п. 6.6 Договору).

Листом вих. №053/05-4434 від 13.11.2018 Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" повідомило Приватне акціонерне товариство "Виробничо-комерційна компанія "СТС" про розірвання з 22.11.2018 Договору №ДНП-2015-07/56 від 30.07.2015 в односторонньому порядку на підставі п. 6.5 (б) Договору.

05.04.2019 між Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" (сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест-Проперті" (сторона-2) укладено Договір №ДНП-2019-04/13 про надання в експлуатацію майданчика для паркування, у відповідності до п. 1.1 якого сторона-1 передає за плату стороні-2 в експлуатацію 40 місць для платного паркування транспортних засобів, а також 4 спеціальних місця для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю, що розташовані на майданчику для паркування за адресою: м. Київ, Святошинський район, вул. Зодчих, 66-68 в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва, для ведення діяльності з паркування транспортних засобів та здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхніх транспортних засобів.

Цей договір вважається укладеним і набирав чинності з дати підписання і діє до 31.12.2022 (п. 7.1 Договору №ДНП-2019-04/13 від 05.07.2019).

21.06.2019 Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест-Проперті" складено акт приймання-передачі паркувального майданчика, у відповідності до якого Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" на виконання своїх зобов`язань за Договором №ДНП-2019-04/13 від 05.07.2019 було передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест-Проперті" було прийнято в експлуатацію паркувальний майданчик на 44 машиномісця за адресою: м. Київ, Святошинський район, вул. Зодчих, 66-68 в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва.

Згідно п. 7.3 Договору №ДНП-2019-04/13 від 05.07.2019 якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору жодна з сторін не попередить письмово іншу сторону про свій намір припинити дію договору, його дія автоматично продовжується на 1 календарний рік.

18.10.2019 між Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" (сторона-1), Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест-Проперті" (сторона-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Айлерс" (сторона-3) укладено угоду №26 про заміну сторони Договору №ДНП-2019-04/13 від 05.07.2019, за умовами якої сторони погодилися замінити одну із сторін Договору про організацію фіксованих місць для паркування №ДНП-2019-04/13 від 05.04.2019, що укладений між Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест-Проперті", а саме передати стороні-3 усі права та обов`язки сторони-2 по Договору.

У жовтні 2021 року Приватне акціонерне товариство "Виробничо-комерційна компанія "СТС" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" про визнання недійсним правочину одностороннього розірвання Договору №ДНП-2015-07/56 від 30.07.2015.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.09.2022, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2023 у справі №910/17304/21, позов задоволено повністю та визнано недійним правочин щодо одностороннього розірвання листом вих. №053/05-4434 від 13.11.2018 Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" Договору №ДНН-2015-07/56 від 30.07.2015 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування, укладеного з Приватним акціонерним товариством "Виробничо-комерційна компанія "СТС".

04.11.2022 між Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" (сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Айлерс" (сторона-2) укладено Додаткову угоду №1, в якій сторони дійшли згоди внести зміни до пункту 7.1. Договору №ДНП-2019-04/13 від 05.04.2019 та виклали вказаний пункт в редакції, за якою строк дії договору було продовжено до 31.12.2025.

23.06.2023 між Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" (сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Айлерс" (сторона-2) укладено Додаткову угоду №2, в якій сторони дійшли згоди внести зміни до Договору №ДНП-2019-04/13 від 05.04.2019 та виклали певні пункти договору в новій редакцій.

23.06.2023 між Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" (сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Айлерс" (сторона-2) укладено Додаткову угоду №3, в якій сторони дійшли згоди внести зміни до пункту 7.1. Договору №ДНП-2019-04/13 від 05.04.2019 та виклали вказаний пункт в редакції, за якою строк дії договору було продовжено до 31.12.2028.

29.06.2023 між Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" (сторона-1), Товариством з обмеженою відповідальністю "Айлерс" (сторона-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Контраса" (сторона-3) укладено Додаткову угоду №4 про заміну сторони Договору №ДНП-2019-04/13 від 05.07.2019, за умовами якої сторони погодилися замінити одну із сторін Договору про організацію фіксованих місць для паркування №ДНП-2019-04/13 від 05.04.2019, що укладений між Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Айлерс", а саме передати стороні-3 усі права та обов`язки сторони-2 по Договору.

Постановою Верховного Суду від 17.08.2023 касаційну скаргу Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2023 у справі №910/17304/21 залишено без змін.

Приватне акціонерне товариство "Виробничо-комерційна компанія "СТС" звернулось до Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" із листом вих. №20 від 26.09.2023, в якому, посилаючись на судові рішення по справі №910/17304/21, запропонувало відповідачу-1 направити на адресу позивача проекти відповідних додаткових угод до Договору з метою актуалізації його основних умов на цей час, зокрема щодо розмірів платежів та визначення порядку і часу відновлення прав позивача.

Листом вих. №053/05-3996 від 26.10.2023 Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс", посилаючись на судові рішення по справі №910/17304/21, повідомило Приватне акціонерне товариство "Виробничо-комерційна компанія "СТС", що Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" розглядає можливість укладення додаткової угоди до Договору з метою його актуалізації з урахуванням правовідносин сторін та запропонувало позивачу надати власні чіткі пропозиції та проект додаткової угоди.

Листом вих. №053/05-4304 від 20.11.2023 Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс", посилаючись на п. 6.3 Договору, повідомило Приватне акціонерне товариство "Виробничо-комерційна компанія "СТС" про свій намір припинити Договір після закінчення терміну його дії, яким, на думку відповідача, є 21.12.2023.

Приватне акціонерне товариство "Виробничо-комерційна компанія "СТС" звернулось до Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" з листом вих. №25 від 21.11.2023, з яким, посилаючись на необхідність виконання судових рішень по справі №910/17304/21, позивач надіслав проект додаткової угоди, умови якої передбачали поновлення дії Договору з 01.01.2024 та продовження строку його дії до 31.12.2026.

У листі вих. №26 від 06.12.2023 Приватне акціонерне товариство "Виробничо-комерційна компанія "СТС" вказало, що з 25.11.2023 дія Договору була продовжена до 06.08.2026, в той час як з 22.11.2018 позивачу послуга за Договором не надається, а доступ до місць для організації паркування фізично обмежено парканом. У даному листі Приватне акціонерне товариство "Виробничо-комерційна компанія "СТС" повідомило Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" про свій намір скористатись переважним правом на укладення нового договору у разі закінчення дії Договору.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача, що незважаючи на чинність Договору №ДНП 2015-07/56 від 30.07.2015 та судові рішення по справі №910/17304/21, під час дії цього договору Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест-Проперті" уклали Договір №ДНП-2019-04/13 від 05.04.2019, які у подальшому, в тому числі і після набрання рішенням суду у справі №910/17304/21 законної сили, передавались у користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Айлерс" та Товариству з обмеженою відповідальністю "Котранса", у зв`язку з чим Приватне акціонерне товариство "Виробничо-комерційна компанія "СТС" просить суд зобов`язати Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" усунути перешкоди у користуванні Приватним акціонерним товариством "Виробничо-комерційна компанія "СТС" 44 машино-місцями на паркувальному майданчику та визнати недійсним Договір №ДНП-2019-04/13 від 05.04.2019.

Перед судом постало питання чи існують підстави для усунення позивачу перешкод у користуванні 44 машино-місцями на паркувальному майданчику та відповідно підстави для визнання недійсним Договору №ДНП-2019-04/13 від 05.04.2019, який на думку позивача, порушує його права.

Для правильного вирішення даного спору, необхідно визначити правову природу як укладеного між Приватним акціонерним товариством "Виробничо-комерційна компанія "СТС" та Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" правочину (правочин, яким позивач обґрунтовує наявність у нього порушеного права, за захистом якого він звернуся до суду), так і укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Котранса" та Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" правочину (оспорюваний правочин).

Сутність укладеного між сторонами Договору №ДНН-2015-07/56 від 30.07.2015 зводиться до того, що відповідач-1 передає позивачу за плату в експлуатацію 44 місця для паркування транспортних засобів за адресою: м. Київ, Святошинський район, вул. Зодчих, 66-68 в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва для ведення діяльності з паркування транспортних засобів та здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхнього автотранспорту.

Схемою ОДР по вул. Зодчих, 66-68 сторони погодили розміщення земельної ділянки у просторі (її довжину, ширину тощо), без конкретної чіткої прив`язки на місцевості, зазначивши приблизно місцезнаходження будинків №66 та №68, навпроти яких розміщено майданчик.

Аналогічні умови містить Договір №ДНП-2019-04/13 від 05.04.2019.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частинами 1 та 6 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України законодавець як істотні умови договору оренди, визначив, зокрема, строк, на який укладається договір оренди; орендну плату з урахуванням її індексації; умови повернення орендованого майна або викупу.

За приписами ч. 1 ст. 773 Цивільного кодексу України на наймача покладений обов`язок користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України встановлене загальне правило, за яким договір найму укладається на строк, встановлений договором. Аналогічні за змістом положення містить ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України, відповідно до якої строк договору оренди визначається за погодженням сторін.

Частиною 1 ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Відповідно до ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

В свою чергу як Договір №ДНН-2015-07/56 від 30.07.2015, так і Договір №ДНП-2019-04/13 від 05.04.2019, положення яких досліджені судом, встановлює обов`язок позивача / відповідача-4 (сторони-2) передати майданчик відповідачу та обов`язок останнього після закінчення договору звільнити майданчик. Протягом періоду перебування майданчика у сторони-2 (позивача / відповідача-4) остання споживає корисні властивості майна шляхом надання іншим особам послуг з паркування транспортних засобів на території майданчику, і таке перебування майна у позивача / відповідача-4 є користуванням майном. Саме за нецільове використання фіксованих місць для паркування Договорами наділено сторону-1 правом одностороннього розірвання договору.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 15.03.2024 у справі №910/1248/23 дійшла висновку, що майданчик для паркування є територією (земельною ділянкою), яка обладнана відповідно до вимог Правил паркування транспортних засобів і Правил дорожнього руху; територія як земельна ділянка є предметом матеріального світу, а тому майданчик для паркування є майном у розумінні Цивільного кодексу України. Правовідносини між сторонами, що засновані на договорі, пов`язані з користуванням відповідачем майданчиком для паркування як майном, мета такого користування витікає з функціональних якостей майна - надання третім особам місця для паркування транспортних засобів.

Відтак, договір, за яким одна особа надає іншій за плату місця для платного паркування транспортних засобів є договором найму.

За частиною першою статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Предметом користування за укладеним між сторонами договором є земельна ділянка, адже право її використання з метою одержання доходу надається відповідачем-1 позивачу / відповідача-4.

Відповідно до частини 1 статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини першої статті 79-1 цього Кодексу формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності (частина друга статті 79-1 Земельного кодексу України).

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі (частина третя статті 79-1 Земельного кодексу України).

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера (частина четверта статті 79-1 Земельного кодексу України).

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок (частина п`ята статті 79-1 Земельного кодексу України).

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї (частина дев`ята статті 79-1 Земельного кодексу України).

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі (частина десята статті 79-1 Земельного кодексу України).

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначений у статті 123 Земельного кодексу України.

Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання) (частина перша статті 123 Земельного кодексу України).

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки (абзац перший частини другої статті 123 Земельного кодексу України).

Отже, в розумінні наведених норм Земельного кодексу України рішення про передачу у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності має здійснюватися за проектом землеустрою щодо її відведення.

Згідно з підпунктом 14.1.104 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України майданчики для платного паркування - це площа території (землі), що належить на правах власності територіальній громаді або державі, на якій відповідно до рішення органу місцевого самоврядування здійснюється платне паркування транспортних засобів.

Підпунктом 14.1.229 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що спеціально відведені автостоянки - це площа території (землі), що належить на правах власності територіальній громаді або державі, яка визначається органами місцевого самоврядування із встановленням правил щодо відповідальності за збереження транспортного засобу. До спеціально відведених автостоянок можуть належати комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету з метою здійснення організації паркування транспортних засобів. Не належать до спеціально відведених автостоянок гаражі, автостоянки, власники або користувачі яких є платниками земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, а також земельні ділянки, що належать до прибудинкових територій.

За положеннями абзаців першого, другого підпункту 268-1.1.2 пункту 268-1.1 статті 268-1 Податкового кодексу України установлено, що перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, в якому зазначаються їх місцезнаходження, загальна площа, технічне облаштування, кількість місць для паркування транспортних засобів, затверджується рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про встановлення збору. Таке рішення разом з переліком осіб, які уповноважені організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів, надається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, контролюючому органу в порядку, встановленому розділом I цього Кодексу.

Системний аналіз наведених положень Земельного кодексу України та Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що відведення для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів спеціальних земельних ділянок, які затверджуються переліком відповідного органу місцевого самоврядування, має здійснюватися з урахуванням норм Земельного кодексу України щодо порядку формування земельної ділянки.

Така позиція є стабільною та викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі №520/12022/17 (справа щодо паркування у м. Одеса), у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25.01.2023 у справі №522/13231/17 (справа щодо паркування у м. Одеса), від 09.11.2022 у справі №1340/5450/18 (справа щодо паркування у м. Львові).

Відповідач-1 не зміг надати пояснень (крім того, що цей договір є договором надання послуг) щодо недотримання вимог Земельного кодексу України та передачу несформованої земельної ділянки (без кадастрового номеру), за відсутності рішення міської ради та проекту відведення, нотаріального посвідчення таких договорів і державної реєстрації відповідних прав на землю.

Стосовно посилань КП "Київтранспарксервіс" на розділ ХІІІ Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради №1051/1051 від 25.12.2008, рішення Київської міської ради №930/1591 "Про вдосконалення паркування автотранспорту в м. Києві" та майданчиків для паркування, які визначені додатком №1 до рішення Київської міської ради №242/5629 від 23.06.2011, а також на п. 20 Правил паркування транспортних засобів, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1342 від 03.12.2009, розрізняються: відведені майданчики для паркування та спеціально обладнані майданчики для паркування.

Відведені майданчики для паркування - майданчики для паркування, розміщені в межах проїзної частини вулиці або дороги та обладнані відповідно до вимог цих Правил і Правил дорожнього руху.

Спеціально обладнані майданчики для паркування - майданчики для паркування, розміщені поза межами проїзної частини вулиці або дороги та обладнані відповідно до вимог цих Правил і Правил дорожнього руху.

Пунктом 5 Правил визначено, що паркування може бути платним або безоплатним відповідно до рішення органу місцевого самоврядування або оператора, проте сторонами не заперечується, що спірний майданчик не призначений для безоплатного користування. Це підтверджується і змістом договорів в яких зазначено, що більшість місць для паркування надаються для платного паркування транспортних засобів, і лише незначна частина для безоплатного місць з інвалідністю.

Законом №1283-VII від 29.05.2014 доповнено Закон України "Про дорожній рух" статтею 52-2 такого змісту: "Стаття 52-2. Оплата послуг з паркування транспортних засобів. Під час розміщення транспортних засобів на майданчику для платного паркування особи, які розміщують транспортні засоби на майданчику для паркування, сплачують вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування за кожну годину паркування згідно з тарифом, встановленим органом місцевого самоврядування відповідно до порядку формування цих тарифів, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Положення частини першої цієї статті не застосовуються у випадках, визначених частинами шостою та сьомою статті 30 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо місць для безоплатного паркування, а також до осіб, які відповідно до закону звільняються від сплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів".

Закон набрав чинності 22.06.2014.

В редакції Закону №2262-VIII від 21.12.2017 (набрав чинності 27.09.2018) частина перша статті 52-2 Закон України "Про дорожній рух" має таку редакцію: "При розміщенні транспортних засобів на майданчику для платного паркування особи, які розміщують транспортні засоби на такому майданчику, оплачують вартість послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортного засобу згідно з тарифом, встановленим органом місцевого самоврядування відповідно до порядку формування тарифів на послуги з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Інспекторам з паркування забороняється приймати грошові кошти у готівковій формі в рахунок оплати вартості таких послуг та/або в рахунок оплати штрафів, накладених на місці вчинення правопорушення."

Тобто, контроль за оплатою плати за паркування здійснює інспектор із паркування.

Частиною третьою вказаної статті визначено, що міські, селищні, сільські ради можуть прийняти рішення про впровадження на території населеного пункту автоматизованої системи контролю оплати вартості послуг з паркування, програмно-технічний комплекс якої надає можливість в онлайн-режимі контролювати оплату послуг з користування майданчиками для платного паркування.

Судом встановлено, що Київською міською радою на виконання частини 3 статті 52-2 Закону України "Про дорожній рух" прийнято рішення про впровадження на території населеного пункту автоматизованої системи контролю оплати вартості послуг з паркування. Ця обставина підтверджена представником КП "Київтранспарксервіс".

Із відомостей мережі Інтернет вбачається, що тільки на розробку такого комплексу витрачено більше 100 млн. грн.

Положення закону не визначають можливість впровадження такої системи на частині паркувальних майданчиків міста.

Відповідно до частини четвертої статті 52-2 Закону України "Про дорожній рух" у разі впровадження у відповідному населеному пункті автоматизованої системи контролю оплати вартості послуг з паркування оплата послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів здійснюється шляхом перерахування грошових коштів через установи банків, платіжні пристрої (банківські автомати, платіжні термінали), паркувальні автомати, засоби мобільного зв`язку, за допомогою інших програмно-технічних комплексів, призначених для автоматизованого зарахування грошових коштів на відповідні рахунки.

Наведене свідчить про те, що особи, які розміщують транспортні засоби на майданчиках для паркування (користувачі) не мають права сплачувати за такі послуги у готівковій формі, а використовують допомогу програмно-технічних комплексів, призначених для автоматизованого зарахування грошових коштів на відповідні рахунки.

Сутність вказаних норм закону та впровадженою Київською міською радою на території міста Києва автоматизованої системи контролю оплати вартості послуг з паркування зводиться до а) виключення посередників в сфері паркування транспортних засобів, б) виключення розрахунків за такі послуги готівкою. Мета - прозоре наповнення бюджету коштами від паркування.

Частина перша статті 52-2 Закон України "Про дорожній рух" у редакції з 27.09.2018 забороняла інспекторам із паркування приймати готівку у якості сплати послуг з паркування.

Умови договорів про надання в експлуатацію майданчика для паркування суперечать частинам 1, 4 статті 52-2 Закону України "Про дорожній рух" адже передбачають існування між міською владою в особі оператора - КП "Київтранспарксервіс" та кінцевими користувачами (особами, які розміщують транспортні засоби на майданчиках для паркування) додаткового суб`єкта господарювання, який одержує кошти від користувачів.

Зміст частини першої вказаної статті зводиться до того, що особи, які розміщують транспортні засоби на майданчиках для паркування не тільки мають сплатити плату / тариф, відповідно до порядку формування тарифів на послуги з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів, а ці кошти мають надійти до бюджету територіальної громади.

Контроль за сплатою має здійснюватися інспекторами з паркування, які за своїм статусом не можуть працювати ні у позивача, ні у відповідачів 2-4.

Наведена норма закону знайшла своє втілення і в підзаконних актах:

Відповідно до п. 14 Правил паркування (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014) відведені майданчики для платного паркування обов`язково повинні бути обладнані паркувальними автоматами з розрахунку не менш як один автомат на 20 місць для паркування з обох боків уздовж проїзної частини вулиці, дороги або тротуару та/або інформаційними знаками про можливість і порядок надання послуги "мобільне паркування".

З 06.04.2021 цей пункт викладено в такій редакції: відведені майданчики для платного паркування повинні обов`язково бути обладнані паркувальними автоматами, платіжними пристроями та/або інформаційними знаками про способи та порядок оплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування.

Пункт 16 Правил паркування визначає, що на спеціально обладнаних майданчиках для платного паркування обов`язково повинні бути встановлені автоматичні в`їзні та виїзні термінали, а згідно пункту 19 паркувальні автомати, платіжні пристрої і автоматичні в`їзні та виїзні термінали на майданчиках для платного паркування встановлюються стаціонарно.

Посилання відповідача-1 на пункт 20 Правил паркування судом відхиляється з огляду на те, що він поширюється на майданчики, у разі їх призначення виключно для користувачів, які сплачують вартість послуг з утримання майданчиків для платного паркування у безготівковій формі за договором про паркування протягом визначеного строку, але не менш як один місяць (редакція до 31.03.2021), у разі їх призначення виключно для користувачів, які сплачують вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування у безготівковій формі за договором про паркування протягом визначеного строку, але не менш як один місяць (редакція після 31.03.2021).

За змістом п. 2 Правил паркування позивач та відповідач 2-4 не є користувачами, адже такими є особи, які розміщують транспортні засоби на майданчиках для паркування.

Відтак, передача спірного майданчика для паркування як позивачу, так і відповідачам 2-4 та їх експлуатація здійснюється з порушенням вказаних норм законодавства.

Щодо пункту 17.3.2 Правил благоустрою міста Києва

По-перше, термінологія "спеціально обладнаного місця" та "відведеного місця", яка використана у Правилах благоустрою міста Києва (п. 17.2), є відмінна від термінології "відведені майданчики для паркування" та "спеціально обладнані майданчики для паркування", що міститься в Правилах паркування.

По-друге, суд не стверджує про відсутність необхідності погодження будь-якого майданчика для паркування - як в межах проїжджої частини, так і поза межами із уповноваженим підрозділом Національної поліції. Це стосується навіть таких видів спеціально обладнаних майданчиків для паркування, як підземних та багатоповерхових.

Наведене обумовлене змістом пункту 8 Правил паркування та тим, що після введення таких об`єктів у експлуатацію, на їх території здійснюється рух транспортних засобів та пішоходів, а контроль такого руху здійснюється саме уповноваженим підрозділом Національної поліції.

В даному випадку, мова йде не про погодження із уповноваженим підрозділом Національної поліції правил розміщення та експлуатації місця для паркування, а про надання права суб`єкту господарювання здійснювати на спеціально обладнаному майданчику для паркування, який по суті є частиною земної поверхні, господарської діяльності з метою одержання прибутку.

Передача земельної ділянки для таких цілей потребує дотримання вимог Земельного кодексу України.

По-третє, пунктом 17.3.2 Правил благоустрою Київська міська рада визначила, що особливі умови користування земельними ділянками, на яких розташовані спеціально обладнані та відведені місця, полягають в розробці та погодженні в установленому цими Правилами порядку схем організації дорожнього руху, згідно з якими у оператора виникає право надання платних послуг паркування транспортних засобів та не потребує розроблення проектів відведення цих земельних ділянок. На таких земельних ділянках оператор не має права здійснювати будь-яку діяльність, окрім надання платних послуг з паркування транспортних засобів та обладнання таких місць, що полягає у запровадженні інноваційних технологій (сучасних систем паркування), нанесенні дорожньої розмітки, встановленні відповідних дорожніх знаків, огорожі та інших елементів благоустрою, у порядку визначеному цими Правилами. Допускається відсутність дорожньої розмітки в залежності від погодних умов, бруду тощо при наявності установлених відповідних за змістом дорожніх знаків, що позначають межі та спосіб поставлення транспортного засобу на стоянку.

В даному випадку не йде мова про передачу земельної ділянки суб`єкту господарювання для ведення бізнесу, а лише щодо реалізації обумовленого статтею 6 Закону України "Про дорожній рух" права міської ради прийняття рішення про розміщення, обладнання та функціонування майданчиків для паркування транспортних засобів, і стосується права виключно оператора - КП "Київтранспарксервіс" провадити діяльність із надання платних послуг.

Прикметно, що у п. 17.3.1 Правил благоустрою міста Києва зазначено, що організація та експлуатація місць платного паркування транспортних засобів здійснюється лише оператором або підприємствами, з якими оператор уклав відповідний договір. В той же час, пункт 17.3.2 Правил не стосується осіб, відмінних від оператора.

Положення останнього речення пункту п. 17.3.1 Правил благоустрою міста Києва в частині слів "або підприємствами, з якими оператор уклав відповідний договір" стосується підприємств, які мають оформлене відповідно до положень Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою. Поширення її на підприємства, які не мають оформленого права користування земельною ділянкою, як щодо позивача та відповідачів 2-4 суперечить описаним положенням Земельного кодексу України, а тому відповідно до частини 7 статті 11 Господарського процесуального кодексу України не застосовується судом у межах даної справи.

Таким чином, оператором відведених майданчиків для паркування - майданчики для паркування, які розміщені в межах проїзної частини вулиці, дороги або тротуару може бути виключно КП "Київтранспарксервіс", адже такі земельні ділянки не підлягають передачі в оренду.

При цьому, спеціально обладнані майданчики для паркування - підземних та/або багатоповерхових паркінгів (адже такі паркінги є частиною будівель під будівництво яких відводилася земля), а відкритих - у випадку відведення такій особі земельної ділянки у порядку, визначеному Земельним кодексом України, може бути особа, відмінна КП "Київтранспарксервіс". За відсутності оформленого у належному порядку права користування землею, виключно КП "Київтранспарксервіс" є оператором таких майданчиків для паркування.

Прикметним також є те, що п. 10 рішення Київської міської ради №281-2/1491 від 27.05.2004 було затверджено проект відведення земельних ділянок акціонерному товариству закритого типу виробничо-комерційній компанії "СТС" для будівництва, експлуатації та обслуговування ринку для продажу будівельних та господарських товарів з автостоянками, офісної будівлі та магазину на вул. Зодчих, 74 у Святошинському районі м. Києва, а також передано акціонерному товариству закритого типу виробничо-комерційній компанії "СТС", зокрема ділянку №3 площею 0,09 га та ділянку №4 площею 0,62 га, в межах червоних ліній, - в короткострокову оренду на 5 років для будівництва, експлуатації та обслуговування автостоянок.

Тобто Київська міська рада презюмувала, що передання в експлуатацію автостоянки (місць для паркування) відбувається в рамках правовідносин за договором оренди землі, проте в подальшому з невідомих причин та незмінності законодавства в цій частині почала в своїх рішеннях вважати, що передання в експлуатацію автостоянки (місць для паркування) є правовідносинами з надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Частинами першою та другою статті 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відтак, як укладений між позивачем та відповідачем-1 Договір №ДНН-2015-07/56 від 30.07.2015, так і укладений між відповідачем-1 та відповідачем-4 Договір №ДНП-2019-04/13 від 05.04.2019, предметом яких є надання за плату в експлуатацію майданчика для паркування, є нікчемними, адже укладені з порушенням публічного порядку передачі у найм земельних ділянок та за відсутності нотаріального посвідчення.

Оскільки судом встановлено, що укладений позивачем та відповідачем-1 Договір №ДНН-2015-07/56 від 30.07.2015 є нікчемним, то відсутнє у Приватного акціонерного товариства"Виробничо-комерційна компанія "СТС" право (правові підстави) користування 44 місцями для платного паркування транспортних засобів, що розташовані на паркувальному майданчику за адресою: м. Київ, Святошинський район, вул. Зодчих, 66-68, в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва, а відтак останнє не може бути захищене, в тому числі шляхом усунення перешкод у користуванні та визнанні недійсним Договору №ДНП-2019-04/13 від 05.04.2019.

Зокрема, Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 16.10.2020 у справі №910/12787/17 зазначив, що особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Оскільки у Приватного акціонерного товариства "Виробничо-комерційна компанія "СТС" відсутнє право користування 44 місцями для платного паркування транспортних засобів, що розташовані на паркувальному майданчику за адресою: м. Київ, вул. Зодчих, 66-68, яке б могло бути порушене внаслідок укладення Договору №ДНП-2019-04/13 від 05.04.2019, в той час як судом встановлено, що останній також є нікчемним з підстав, викладених у даному рішенні, то наведене є самостійною підставою для відмовити у задоволенні вимоги позивача про визнання недійсним вказаного договору.

Встановлені обставини також виключають необхідність дачі судом відповіді на інші питання, які входять у предмет доказування.

За таких обставин у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Виробничо-комерційна компанія "СТС" необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача покладаються на Приватне акціонерне товариство "Виробничо-комерційна компанія "СТС" у зв`язку з відмовою у задоволенні позову.

При цьому, зважаючи на фундаментальність встановленого у межах даної справи порушення законодавства у сфері надання у користування земельних ділянок комунальної власності та системність допущення такого порушення комунальним підприємством, незважаючи на постановлення на адресу Київської міської ради та на адресу Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" окремої ухвали від 16.05.2024 у справі №910/14587/22, суд вбачає за необхідне повторно постановити на адресу вказаних осіб окрему ухвалу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 79, 86, 129, 145, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Виробничо-комерційна компанія "СТС" (03170, м. Київ, вул. Зодчих, буд. 74, кв. 121; ідентифікаційний код 21457896) до 1. Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" (01030, м. Київ, вул. Леонтовича, буд. 6; ідентифікаційний код 35210739), 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Проперті" (03022, м. Київ, вул. Ломоносова, буд. 36А, офіс 257; ідентифікаційний код 41590189), 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Айлерс" (03113, м. Київ, провулок Артилерійський, буд. 5 А, офіс 11; ідентифікаційний код 42385710), 4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Котранса" (01024, м. Київ, вул. Льва Толстого, буд. 11/61, офіс 32; ідентифікаційний код 40720685) про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні майном та визнання недійсним договору відмовити повністю.

2. Судові витрати позивача, пов`язані із розглядом даної справи, покласти на Приватне акціонерне товариство "Виробничо-комерційна компанія "СТС".

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 22.10.2024.

Суддя Р.В. Бойко