Рішення

від 16.10.2024 по справі 910/8028/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.10.2024Справа №910/8028/24за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"

до Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення

про стягнення 2 735 620,29 грн,

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Швець В.М.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (далі - позивач, ДПЗД "Укрінтеренерго") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення (далі - відповідач, Концерн РРТ) про стягнення суми основного боргу в розмірі 2 521 593,69 грн, 54 339,42 грн інфляційних втрат, 159 687,18 грн 15% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача умов договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 07.08.2024.

Через систему "Електронний суд" 18.07.2024 від представника Концерну РРТ надійшов відзив на позовну заяву, в якому було заявлено клопотання про закриття провадження в частині стягнення 400 000 грн основного боргу.

Через систему "Електронний суд" 24.07.2024 від представника ДПЗД "Укрінтеренерго" надійшла відповідь на відзив, в якому зазначено, що частково сплачена заборгованість у розмірі 400 000 грн була зарахована в погашення періоду використання електричної енергії січень 2023 року та лютий 2023 року (частково).

Протокольною ухвалою суду 07.08.2024 відмовлено Концерну РРТ у задоволенні клопотання про закриття провадження в частині стягнення 400 000 грн основного боргу, враховуючи те, що спірна заборгованість виникла за період жовтень-грудень 2023 року, січень 2024 року, а згідно листа Концерну РРТ від 22.07.2024 №7215/ПОН вірним призначенням платежу платіжної інструкції №15621 від 16.07.2024 у сумі 400 000 грн є: за електричну енергію за січень 2023 року та лютий 2023 року (частково), договір останньої надії на сайті Укрінтеренерго, (Черкас.ф-я КРРТ); закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 04.09.2024.

У судовому засіданні 04.09.2024 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, про місце, дату та час судового розгляду був належним чином повідомлений.

Через систему "Електронний суд" 29.08.2024 від представника Концерну РРТ надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказ сплати частини заборгованості у сумі 200 000 грн.

Протокольною ухвалою суду 04.09.2024 відкладено судовий розгляд на 02.10.2024.

В судовому засіданні 02.10.2024 представник позивача заявила клопотання про відкладення судового засідання, у зв`язку з отриманням інформації про часткову оплату відповідачем заборгованості, а тому необхідний час для перевірки надходження коштів.

Протокольною ухвалою суду від 02.10.2024 відкладено судовий розгляд на 16.10.2024.

Через систему "Електронний суд" 15.10.2024 від представника ДПЗД "Укрінтеренерго" надійшло клопотання про зменшення позовних вимог, у зв`язку з частковим погашенням заборгованості Концерном РРТ у розмірі 400 000 грн за платіжними інструкціями №16062 від 27.08.2024, №4913 від 23.09.2024.

Розглянувши клопотання позивача про зменшення розміру позовних вимог, судом встановлено наступне.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Отже, в даному випадку, зменшити розмір позовних вимог позивач мав право до закінчення підготовчого засідання (протокольною ухвалою суду від 07.08.2024 закрито підготовче засідання та призначено судовий розгляд справи на 04.09.2024) або до початку першого судового засідання, тобто клопотання про зменшення позовних вимог від 15.10.2024 подано з пропуском встановленого законом строком та підлягає залишенню без розгляду на підставі частини 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 16.10.2024 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (частина 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

Зі змісту пункту 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що суд розглядає справу за відсутності учасника справи, якого було належним чином повідомлено про судове засідання, та яким не було повідомлено про причини неявки.

Представник відповідача про причини неявки у судове засідання 16.10.2024 не повідомив.

16.10.2024 у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між ДПЗД «Укрінтеренерго» (постачальник), який діє на підставі ліцензії на постачання електричної енергії споживачу, виданої постановою НКРЕКП від 06.11.2018 №1344 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 №1023-р, відповідно до статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 та Концерном радіозв`язку, радіомовлення та телебачення, Черкаська філія (Концерн РРТ) (споживач) укладений договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальника «останньої надії» та комерційної пропозиції, розробленої з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та у відповідності до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, оператором системи є ПАТ «Черкасиобленерго».

Положеннями п. 2.1. глави 2 договору про постачання електричної енергії з постачальником «останньої надії» встановлено, що споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, що зазначені в додатку 1 до договору (комерційна пропозиція).

Крім цього, п. 5.8. глави 5 договору про постачання електричної енергії з постачальником «останньої надії» встановлено, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Відповідно до положень п. 5.10 глави 5 договору про постачання електричної енергії з постачальником «останньої надії» оплата виставленого постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менш 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

Умовами пунктів 4.2.-4.8. розділу 4 комерційної пропозиції № 6 від 09.06.2023, що є невід`ємним додатком до договору встановлено наступне.

Оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку.

Розмір попередньої оплати визначається споживачем самостійно (без отримання рахунку від постачальника), виходячи зі свого прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни.

Постачальник, за вимогою споживача, може виставити споживачу рахунок на попередню оплату за розрахунковий або інший період (декада, тиждень, інший період), який споживач повинен оплатити протягом 5 (п`яти) робочих днів від дня отримання рахунка, але в будь в якому разі не пізніше чим за 1 (один) день до початку розрахункового періоду.

100% попередня оплата здійснюється споживачем не пізніше чим за 1 (один) день до початку розрахункового періоду.

Оплата за фактично спожиту у розрахунковому періоді електричну енергію (остаточний розрахунок) здійснюється споживачем в строк до 20-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, незалежно від отримання рахунку від постачальника.

Вартість фактично спожитої в розрахунковому періоді електричної енергії визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період.

Постачальник надсилає споживачу рахунок за фактично спожиту у Розрахунковому періоді електричну енергію до 14-го числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим.

У разі неотримання споживачем рахунку від постачальника, споживач самостійно визначає суму, яка підлягає оплаті, шляхом множення обсягу фактично спожитої електричної енергії у розрахунковому періоді на ціну, яка діяла у відповідному розрахунковому періоді. В разі здійснення споживачем оплати за розрахунковий період, сума, яка підлягає оплаті, зменшується на суму такої оплати.

У разі неотримання рахунку від постачальника споживач має про це письмово повідомити постачальника та зазначити електрону адресу на яку постачальник може відправити рахунок споживачу. У разі не звернення споживачем до постачальника про необхідність надання рахунку, споживач, у разі несплати спожитої електричної енергії, не має права посилатися на відсутність рахунку або іншого документу по цьому договору.

Рахунки вважаються отриманими споживачем належним чином у разі їх направлення будь яким із наступних способів:

- особистим врученням (нарочним) в приміщені Постачальника;

- поштою на адресу споживача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та/або на адресу, надану оператором системи (ОС) або споживачем постачальнику;

- засобами електронного зв`язку на електронну пошту споживача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, або зазначену ОС, або зазначену в листуванні між сторонами;

- засобами систем електронного документообігу, зокрема, але не виключно системи «М.Е.Dос» (якщо споживач використовує таку систему).

Датою отримання рахунку вважається дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача на рахунку або супровідному листі, та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій день з дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою).

У разі неотримання споживачем рахунків, надісланих поштою, рахунки вважаються врученими споживачу належним чином на третій календарний день від дати відправки постачальником відповідного поштового відправлення.

У разі направлення постачальником рахунків електронною поштою, датою отримання таких рахунків буде вважатися дата відправлення постачальником споживачу відповідного електронного повідомлення.

У разі направлення постачальником рахунків засобами систем електронного документообігу «М.Е.Dос», датою отримання таких рахунків буде вважатися дата зазначена в повідомлені про доставку документа адресату (споживачу) з відміткою «доставлено», яке згенероване системою електронного документообігу «М.Е.Dос».

Акт купівлі-продажу електричної енергії (надалі - акт купівлі-продажу) складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії споживачем.

Обсяг фактично спожитої електричної енергії споживачем визначається ОС, який виконує функції адміністратора комерційного обліку, в порядку, передбаченому кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії, а також тимчасовим порядком визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період, затверджений постановою НКРЕКП від 28.12.2018 №2118.

Після завершення розрахункового періоду та отримання даних від ОС постачальник надсилає на адресу електронної пошти споживача скановану версію акту купівлі-продажу, підписаного зі свого боку.

Споживач в триденний термін після отримання сканованої версії акту купівлі-продажу зі свого боку підписує його та направляє скановану версію акту купівлі-продажу на адресу електронної пошти постачальника.

Оригінал акту купівлі-продажу у двох примірниках надсилається поштою на поштову адресу споживача.

Підписаний з боку споживача один екземпляр оригіналу акту купівлі-продажу в триденний термін повертається на поштову адресу постачальника.

Сторони можуть підписати акт купівлі-продажу із застосуванням КЕП (кваліфікованого електронного підпису) за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації.

У разі наявності зауважень до акту купівлі-продажу, споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності. Уповноважені особи постачальника та споживача терміново проводять переговори з метою усунення розбіжностей, при цьому споживач або постачальник залучають ОС для врегулювання спірного питання. У разі якщо сторони договору не дійшли згоди у вирішенні суперечки, споживач вирішує спірне питання в порядку, що визначений кодексом комерційного обліку електричної енергії та іншими актами законодавства, що регулюють зазначені спірні відносини.

До усунення розбіжностей сторони договору керуються даними, що зазначені в акті купівлі-продажу складеному постачальником, з подальшим коригуванням даних після врегулювання розбіжностей.

У разі неповернення споживачем підписаного зі свого боку одного екземпляру оригіналу акту купівлі-продажу у встановлені строки або його не підписання з боку споживача у встановлений термін, документ вважається узгодженим та підтвердженим споживачем та приймається постачальником як узгоджений.

Документом, що підтверджує факт переходу права власності на електричну енергію від постачальника до споживача, є узгоджений сторонами акт купівлі-продажу оформлений відповідно до умов, визначених в цьому розділі.

На виконання зазначеного договору, за даними оператора системи розподілу ПАТ «Черкасиобленерго» (ліцензія на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, відповідно до постанови НКРЕКП від 16.11.2018 № 1447) на підставі звітів про фактичне споживання електричної енергії за жовтень - грудень 2023 року, січень 2024 року відповідачу позивачем складено:

рахунок №000001190043/22/О10/55824 від 08.11.2023 обсяг споживання електричної енергії по 2 класу - 73 065 кВт.*год. на загальну суму 460 887,30 грн (з ПДВ), який було отримано відповідачем електронною поштою 08.11.2023. Позивачем та відповідачем погоджено обсяги спожитої електричної енергії за жовтень 2023 року та вартість такої електричної енергії шляхом підписання акту №048163 купівлі-продажу електроенергії від 30.10.2023 до Договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії";

рахунок №000001190043/22/О11/57214 від 07.12.2023 обсяг споживання електричної енергії по 2 класу - 122 092 кВт.*год. на загальну суму 832 932,13 грн. (з ПДВ), який було отримано відповідачем електронною поштою 07.12.2023. Позивачем та відповідачем погоджено обсяги спожитої електричної енергії за листопад 2023 року та вартість такої електричної енергії шляхом підписання акту №049529 купівлі-продажу електроенергії від 30.11.2023 до Договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії";

рахунок №000001190043/22/О12/59482 від 11.01.2024 обсяг споживання електричної енергії по 2 класу - 138 269 кВт.*год. на загальну суму 986 286,60 грн. (з ПДВ), який було отримано відповідачем електронною поштою 11.01.2024. Позивачем та відповідачем погоджено обсяги спожитої електричної енергії за грудень 2023 року та вартість такої електричної енергії шляхом підписання акту №051756 купівлі-продажу електроенергії від 31.12.2023 до Договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії";

рахунок №000001190043/22/О01/60723 від 09.02.2024 обсяг споживання електричної енергії по 2 класу - 33 111 кВт.*год. на загальну суму 241 487,66 грн. (з ПДВ), який було отримано відповідачем електронною поштою 09.02.2024. Позивачем та відповідачем погоджено обсяги спожитої електричної енергії за січень 2024 року та вартість такої електричної енергії шляхом підписання акту №052985 купівлі-продажу електроенергії від 31.01.2024 до Договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

Заборгованість Концерну РРТ перед ДПЗД «Укрінтеренерго» за спожиту електричну енергію становить - 2 521 593,69 грн. (з урахуванням ПДВ), що і слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив та зазначив, що у Концерну РРТ зменшились доходи, внаслідок чого катастрофічно погіршилась фінансова платоспроможність; дебіторська заборгованість складає близько 213 мільйонів гривень, що в свою чергу, дефіцит обігових коштів в Концерні РРТ привів до суттєвої кредиторської заборгованості; за оперативними даними, станом на сьогодні вона сягає близько 95 млн грн проти 1,6 млн грн на початок військової агресії.

Представник відповідача наголошує, що поточна заборгованість Концерну РРТ перед енергопостачальними організаціями складає 83 млн. грн. Також, не виконуються зобов`язання перед контрагентами щодо оплати послуг оренди обладнання, послуг охорони та іншими постачальниками товарів, робіт, послуг, а згідно із загальновідомою інформацією, від початку воєнної агресії знищено та пошкоджено значну частину об`єктів Концерну РРТ, частина об`єктів знаходиться на тимчасово окупованій частині України, а шкода, завдана підприємству, оцінюється фахівцями в 600 млн. грн., що також впливає на фінансове становище Концерну.

Також представник Концерну РРТ стверджує, що концерн вживає всіх можливих заходів по виконанню своїх зобов`язань перед позивачем.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За загальним правилом, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (частина 2 статті 638 Цивільного кодексу України).

Частина 1 статті 205 Цивільного кодексу України передбачає, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини 2 статті 205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 (надалі - Правила/ПРРЕЕ).

Відповідно до ч. 1 ст. 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина 1 статті 634 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, а відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Згідно з частиною 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Судом встановлено, що на виконання зазначеного договору ДПЗД "Укрінтеренерго" на підставі даних отриманих від оператора системи розподілу ПАТ «Черкасиобленерго» (ліцензія на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, відповідно до постанови НКРЕКП від 16.11.2018 №1447) та на підставі звітів про фактичне споживання електричної енергії за жовтень - грудень 2023 року, січень 2024 року було виставлено відповідачу рахунки за електроенергію від 08.11.2023 №000001190043/22/О10/55824, від 07.12.2023 №000001190043/22/О11/57214, від 11.01.2024 №000001190043/22/О12/59482, від 09.02.2024 №000001190043/22/О01/60723 на загальну суму 2 521 593,69 грн.

Отже, згідно означених документів, загалом Концерном РРТ було спожито електричної енергії на суму 2 521 593,69 грн.

Станом на день звернення ДПЗД "Укрінтеренерго" до суду, вартість спожитої електричної енергії у сумі 2 521 593,69 грн Концерном РРТ оплачена не була.

В процесі розгляду справи Концерн РРТ оплатив частково наявну заборгованість у сумі 400 000,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями: №16062 від 27.08.2024, №4913 від 23.09.2024 про оплату заборгованості за спожиту електроенергію за 10/2023 згідно рахунку №000001190043/22/О10/55824 від 08.11.2023 .

Відповідно до статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо: 2) відсутній предмет спору.

Судом встановлено, що в частині позовних вимог про стягнення суми основного боргу у розмірі 400 000 грн спір у справі відсутній, в зв`язку з їх оплатою, а тому провадження у справі в цій частині підлягає закриттю.

Доказів сплати грошових коштів у розмірі 2 121 593,69 грн (2 521 593,69 грн - 400 000 грн) станом на дату розгляду справи у суді відповідачем не надано.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Наявність та розмір заборгованості Концерну РРТ за спожиту електричну енергію у період жовтень-грудень 2023, січень 2024 у сумі 2 121 593,69 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, та не заперечується відповідачем, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 2 121 593,69 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 15% річних у розмірі 159 687,18 грн та втрати від інфляції у розмірі 54 339,42 грн за загальний період з 16.11.2023 по 31.05.2024.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Пунктом 7.4 комерційної пропозиції передбачено, що споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електричної енергії, на вимогу постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також 15% річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

Оскільки умовами договору сторонами погоджено інший розмір процентів річних ніж той, що визначений у статтею 625 Цивільного кодексу України, суд вважає обґрунтованим нарахування позивачем 15% річних.

Суд перевірив розрахунок позивача та вважає його арифметично невірним, а отже з відповідача на користь позивача підлягають стягненню втрати від інфляції у розмірі 43 420,75 грн та 15% річних у розмірі 127 207,50 грн.

Відповідно до статті 74, 75 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтею 2, 74, 76-80, 129, 231, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення суму основного боргу у розмірі 400 000,00 грн, в зв`язку з відсутністю предмету спору.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, б. 10, код ЄДРПОУ 01190043) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, б. 85, код ЄДРПОУ 1948060) суму основного боргу в розмірі 2 121 593 (два мільйони сто двадцять одну тисячу п`ятсот дев`яносто три) грн 69 коп., 43 420 (сорок три тисячі чотириста двадцять) грн 75 коп. інфляційних втрат, 127 207 (сто двадцять сім тисяч двісті сім) грн 50 коп. 15% річних, 34 383 (тридцять чотири тисячі триста вісімдесят три) грн 33 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 22.10.2024.

Суддя Н.І. Зеленіна