Ухвала

від 22.10.2024 по справі 910/9074/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

22.10.2024Справа № 910/9074/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євростоун Україна»

до товариства з обмеженою відповідальністю «А-Н-К»

про стягнення 37196,00 грн,

Представники:

не викликались

УСТАНОВИВ:

22 липня 2022 року до суду звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Євростоун Україна» до товариства з обмеженою відповідальністю «А-Н-К» про стягнення 37196,00 грн. Також позивач просить покласти на відповідача судові витрати з оплати судового збору у розмірі 3028 грн та оплати професійної правничої допомоги у розмірі 14455,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не оплатив штрафні санкцій за простій та додатковий переїзд по рейсу м. Ладісполі (Італія) - м. Ветербо (Італія) згідно з рахунком № 103 від 27.06.2024 в розмірі 37196 грн.

Суд своєю ухвалою від 25.07.2024 відкрив провадження у справі № 910/9074/24, і, оскільки спір є малозначним, постановив розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

02 вересня 2024 року відповідач подав клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з оплатою ним 22 липня 2024 року 37196,00 грн боргу (платіжна інструкція № 113 від 22.07.2024).

Одночасно відповідач заперечив проти покладення на нього 14455,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач заперечив проти закриття провадження у справі, вважаючи, що заява подана неналежним представником відповідача (у довіреності на представника не визначено право представництва інтересів відповідача у господарських судах та заперечується право директора на видачу довіреності), та відсутність підстав для закриття внаслідок понесення позивачем витрат на правову допомогу.

Здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, боржника (процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи (ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України).

Процесуальна правоздатність відрізняється від цивільної правоздатності. Процесуальна правоздатність виникає в особи з моменту виникнення процесуальних правовідносин. До виникнення процесуальних правовідносин у особи існує лише право звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних чи оспорюваних прав, свобод або інтересів (ст. 55 Конституції України, ст. 4 ГПК України). Для того, щоб особа стала носієм процесуальної правоздатності, необхідний юридичний факт, який би обумовив виникнення судового процесу. Процесуальна правоздатність поза рамками процесуальних правовідносин не існує.

З огляду на це порядок набуття процесуальних прав та обов`язків і процесуального представництва юридичної особи є предметом регулювання процесуального закону.

Процесуальне законодавство передбачає дві форми участі сторони у справі: участь через представника (представництво) і особисту участь (самопредставництво).

При розгляді справ у малозначних спорах представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років і має цивільну процесуальну дієздатність (ч. 2 ст. 57 ГПК України). Довіреність юридичної особи є одним із документів, що підтверджують повноваження представника сторони (ч. 1 ст. 60 ГПК України). Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (ч. 3 ст. 60 ГПК України).

Заява про закриття провадження у справі від імені товариства з обмеженою відповідальністю «А-Н-К» підписана представником Жмарьовою О.М., яка діяла на підставі довіреності № 1 від 25.08.2024 (строк дії до 24.08.2025), підписаної директором цього товариства - Бондаренком Володимиром Станіславовичем. У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні відомості щодо обмеження повноважень у останнього щодо представництва юридичної особи. Довіреність № 1 від 25.08.2024 уповноважує Жмарьову О.М. бути представником товариства з обмеженою відповідальністю «А-Н-К» у місцевих, апеляційних та касаційних судах України з усіма правами, у тому числі з правом підпису та подання заяв з процесуальних питань. Господарський суд міста Києва є місцевим судом.

Отже, заява про закриття провадження у справі від імені товариства з обмеженою відповідальністю «А-Н-К», що підписана представником Жмарьовою О.М., вчинена у порядок та спосіб набуття відповідачем процесуальних прав та обов`язків, і відповідає порядку здійснення ним процесуального представництва.

Пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету (ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України).

Положення ст. 4 ГПК України щодо права на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів, є реалізацією ч. 1 ст. 55 Конституції України, відповідно до якої кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, та ч. 2 ст. 124 Конституції України, відповідно до якої юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

У матеріальному сенсі позов - це право на задоволення своїх позовних вимог. У процесуальному сенсі позов - це звернена до суду вимога про захист своїх прав та інтересів. Подання позовної заяви є формою реалізації права на позов.

З огляду на це, вирішення питання відсутності предмету спору повинно здійснюватися на момент подання позовної заяви, а не відкриття провадження у справі.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен постановити рішення. Судові витрати, до складу яких належать витрати на професійну правничу допомогу, не становлять предмет позову, їх розподіл регулюється нормами процесуального закону, а тому на стан розрахунків з цих витрат не впливає вирішення питання з`ясування відсутності предмету спору

Оскільки відповідач борг сплатив тільки у день пред`явлення позову (22 липня 2022 року), заява про закриття провадження у справі підлягає задоволенню.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» суд повертає суму судового збору в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

При вирішенні питання розподілу 14455,00 грн витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених ним витрат позивач долучив до матеріалів справи:

- договір про надання правової допомоги № 73/24 від 19.07.2024;

- ордер;

- свідоцтво;

- акт наданих послуг № 1 від 14.08.2024;

- платіжну інструкцію № 193 від 19.07.2024 на суму 14455,00 грн.

Згідно з актом наданих послуг від 14.08.2024 адвокат надав послуги професійної правничої допомоги, що включають: попередню консультацію клієнта щодо можливості подання позову (4000,00 грн); ознайомлення з наявними у клієнта документами та їх правовий аналіз (2000,00 грн); отримання у клієнта додаткових документів щодо наданих послуг товариством з обмеженою відповідальністю «А-Н-К та їх аналіз (2000,00 грн); консультування клієнта щодо виробленої правової позиції та судової стратегії у зв`язку з поданням позову (2000,00 грн); підготовка позовної заяви (4000,00 грн); виїзд до Господарського суду міста Києва та подання позовної заяви (400,00 грн). Крім того було витрачено 55,00 грн на поштові відправлення.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Окрім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

Оцінюючи за критерієм співмірності та відповідності понесених витрат позивачем на послуги професійної правничої допомоги, суд вважає, що розподілу підлягають витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6455,00 грн (ознайомлення з наявними у клієнта документами та їх правовий аналіз (2000,00 грн); підготовка позовної заяви (4000,00 грн); виїзд до Господарського суду міста Києва та подання позовної заяви (400,00 грн); 55,00 грн на поштові відправлення

Такі витрати як попередня консультація клієнта щодо можливості подання позову (4000,00 грн), отримання у клієнта додаткових документів щодо наданих послуг товариством з обмеженою відповідальністю «А-Н-К та їх аналіз (2000,00 грн) не пов`язані з судовими витратами, а консультування клієнта щодо виробленої правової позиції та судової стратегії у зв`язку з поданням позову (2000,00 грн) є складовою такої дії як підготовка позовної заяви.

Керуючись статтями 129, 231, 234 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євростоун Україна» до товариства з обмеженою відповідальністю «А-Н-К».

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «А-Н-К» (вул. Васильківська, 34, м. Київ, 03022, код 40994059) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Євростоун Україна» (вул. Свободи, 21, смт Клавдієво-Тарасове, Бучанський район, Київська область, 07850, код 39599622) 6455,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Євростоун Україна» (код 39599622) з Державного бюджету України 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн судового збору, сплаченого платіжною інструкцією № 194 від 19.07.2024

Ухвала набрала законної сили 22.10.2024.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів.

Суддя С. А. Ковтун