Рішення

від 22.10.2024 по справі 910/8050/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.10.2024Справа № 910/8050/24За позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван"

про стягнення 23536,42 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карaван" про стягнення 23536,42 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 2266-1 від 29.11.2019.

Ухвалою суду від 04.07.2024 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

11.07.2024 від позивача через канцелярію суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали від 04.07.2024.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

Оскільки у відповідача відсутній зареєстрований електронний кабінет у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційну системі, що забезпечує обмін документам, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 12.07.2024 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача: 01054, місто Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок 13/2, літера Б, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Ухвала суду від 12.07.2024 направлена на адресу місцезнаходження відповідача повернута на адресу суду поштовим відділенням зв`язку з посиланням на закінчення строку зберігання поштового відправлення.

Виходячи зі змісту статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою КМУ від 05.03.2009 №270, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі № 908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17).

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі № 908/1724/19, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20, від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20, від 07.09.2022 у справі № 910/10569/21).

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17.

Європейський суд з прав людини зазначав, що відсутнє порушення, якщо відповідач у цивільній справі відсутній, при цьому його не було знайдено за адресою, яку надали позивачі, а місце його перебування неможливо було встановити, незважаючи на зусилля національних органів влади, зокрема, розміщення оголошень у газетах та подання запитів до поліції (рішення у справі "Нун`єш Діаш проти Португалії" - Nunes Dias - Portugal, від 10.04.2003, заяви № 69829/01, № 2672/03).

Як зазначено судом вище місцезнаходженням відповідача, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є: 01054, місто Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок 13/2, літера Б. Інших адрес місцезнаходження матеріали справи не містять.

При цьому відповідно до приписів ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" внесені до Єдиного державного реєстру вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Однак, відповідач не забезпечив та не створив умови доставки та вручення йому поштових відправлень відповідно до вимог Закону "Про поштовий зв`язок" та Правил № 270 за адресою, визначеною у відомостях в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, адреса відповідача є актуальною та отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Караван" від суду листа з ухвалою про відкриття провадження у справі перебувало поза межами контролю цього суду.

Отже, згідно із п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

29.11.2019 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "Караван" (орендар) та Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (підприємство-балансоутримувач) укладено договір № 2266-1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (нова редакція договору про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва в оренду від 30.09.2016 №2266).

Відповідно до п. 1.1 договору, орендодавець на підставі протоколу постійної комісії Київської міської ради з питань власності від "03" жовтня 2019 року № 37/172 (п. 364) передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва (далі - об`єкт оренди), яке знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Мілютенка, будинок № 34 літера А для розміщення суб`єкта господарювання, що здійснює побутове обслуговування населення.

Цей договір визначає взаємовідносини сторін щодо строкового, платного користування орендарем об`єктом оренди (п.1.2 договору).

Відповідно до статті 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно з ч.1 ст. 765 ЦК України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що об`єктом оренди є: нежитлові приміщення загальною площею: 77,40 кв.м, у т. ч. підвал - 0,80 кв.м, 1 поверх - 3,60 кв.м, 2 поверх - 2,40 кв м, 3 поверх - 70,60 кв м, згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід`ємну частину договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 30.09.2016 № 2266.

Стан об`єкта на дату передачі його орендареві, визначається в акті приймання-передачі за узгодженим висновком підприємства-балансоутримувача і орендаря, є невід`ємною частиною договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 30.06.2016 №2266 (п.2.3 договору).

Згідно пункту 1 Договору № 2266 від 30.09.2016, що укладений між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Караван"(орендар) та Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (підприємство-балансоутримувач) підприємство-Балансоутримувач (позивач) за згодою Орендаря (відповідача) передав, а Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) приймав на себе права та обов`язки Орендодавця по Договору оренди від 09.12.2009 № 03/3544.

30.09.2016 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Караван"(орендар) та Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (підприємство-балансоутримувач) укладено договір оренди № 2266.

Пунктом 2.1 договору від 30.09.2016 № 2266 визначено, що об`єктом оренди є нежитлові приміщення загальною площею 77,40 кв. м, в т.ч. 1 поверх - 1,60 кв. м, 2 поверх - 2,40 кв. м, 3 поверх - 70,60 кв. м, підвал - 0,80 кв. м, згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід`ємну частину договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 09.12.2009 № 03/3544.

Згідно пункту 2.3 Договору від 30.09.2016 № 2266 стан об`єкта оренди на дату його передачі орендареві визначається в акті приймання-передачі, за узгодженим висновком Підприємства-балансоутримувача і орендаря, що є невід`ємною частиною Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 09.12.2009 № 03/3544.

До матеріалів справи долучено акт приймання-передачі від 09.12.2009, що є додатком до договору оренди № 03/3544 від 09.12.2009, згідно якого Товариству з обмеженою відповідальністю "Караван" було передано об`єкт оренди, нежитлове приміщення, загальною площею 79,1 кв м (ательє з індивідуального виготовлення та ремонту одягу), за адресою: вул. Мілютенка, 34 літера А.

Актом від 04.03.2010 встановлено, що дійсна площа об`єкта оренди становить 79,40 кв м.

Отже, матеріалами справи підтверджено передачу відповідача майна в оренду, в тому числі за договором № 2266-1 від 29.11.2019.

Відповідно до п. 2.2 договору № 2266-1, вартість об`єкта оренди, згідно із затвердженим 10.07.2019 висновком про вартість майна станом на 31.05.2019 становить: 1208280,00 грн.

Згідно з п. 3.1 договору № 2266-1, орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21 квітня 2015 року № 415/1280 (із змінами, внесеними рішенням Київської міської ради від 08.02.2018 № 21/4085) в редакції Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 06.12.2018 № 253/6304 та становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку жовтень 2019 року: 52,03 грн за 1 кв.м., що в цілому складає: 4027,27 грн.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (п. 3.2 договору).

Відповідно до п. 3.5 договору додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.

Орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача, починаючи з дати підписання цього договору (п.3.6 договору).

Згідно з п.3.7 договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця за поточний місяць.

Відповідно до п.п. 4.2.2 п. 4.2. договору, орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з п.9.1 договору цей договір є укладений з моменту підписання його сторонами і діє з 29.11.2019 до 27.11.2022.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, який затверджений Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. В подальшому дія воєнного стану неодноразово продовжувалася, тобто, останній триває і на теперішній час.

Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» визначено, що договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону. Норма щодо продовження договору, встановлена цим пунктом, не застосовується до договорів, щодо яких рішення про їх продовження прийнято на аукціоні і аукціон оголошено до дати набрання чинності цією постановою. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.

Отже, договір оренди від 29.11.2019 № 2266-1 є чинним.

Згідно довідки заборгованості про нарахування і надходження орендної плати договір № 2266-1 від 29.11.2019 заборгованість ТОВ "Караван" станом на 17.06.2024 за період з 01.01.2024 по 30.06.2024 становить 22626,93 грн з ПДВ.

Орендна плата нараховувалась з урахуванням пункту 19.11 рішення Київської міської ради від 14.12.2023 № 7531/7572 (із змінами та доповненнями) «Про бюджет міста Києва на 2024 рік», згідно якого установлено, що на період з 01.01.2024 до 01.07.2024 розмір орендної плати за користування комунальним майном територіальної громади міста Києва становить 50 % від визначеної у договорах оренди комунального майна територіальної громади міста Києва

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ст. 530 ЦК України).

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Отже, як зазначає позивач та підтверджується долученою до матеріалів справи довідкою, заборгованість ТОВ "Караван" з орендної плати по об`єкту за адресою: м. Київ, вул. Мілютенка, 34 літ А, станом на 17.06.2024 за період з 01.01.2024 по 30.06.2024 становить 22626,93 грн з ПДВ.

Будь-яких доказів оплати матеріали справи не містять.

Відповідач не заперечив та не спростував обставин щодо суми наявної заборгованості, як і не спростував обставин користування об`єктом оренди за договором № 2266-1 від 29.11.2019.

Враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період з 01.01.2024 по 30.06.2024 в розмірі 22626,93 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача за загальний період з 01.01.2024 по 17.06.2024 пеню у розмірі 500,74 грн, 3% річних у розмірі 172,15 грн та втрати від інфляції у розмірі 236,60 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

У відповідності до п. 6.2. договору, за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати на користь підприємства-балансоутримувача орендар сплачує пеню у розмірі 0,5 % від розміру несплачених платежів з орендної плати за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд перевірив розрахунок позивача та вважає його не обгрунтованим та не вірним, оскільки, позивачем не враховано умови договору, якими визначено, що оплата орендної плати здійснюється не пізніше 5 числа поточного місяця за поточний місяць. Отже прострочення відповідача настало з 6 числа поточного місяця за поточний місяць. Натомість, позивач розраховує пеню за зобов`язаннями по кожному місяцю, починаючи з 1 числа поточного місяця за поточний місяць.

Згідно перерахунку суду, здійсненого в межах визначених позивачем періодів та сум, але починаючи з 6 числа поточного місяця, з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 411,64 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як уже було зазначено вище судом, згідно умов договору оплата орендної плати та компенсації витрат за користування земельною ділянкою має здійснюватися орендарем не пізніше 5 числа поточного місяця. Отже, відповідач є таким, що прострочив оплачу кожного чергового платежу з 6 числа поточного місяця. Натомість, при здійсненні розрахунків штрафних санкцій позивач визначав період починаючи з 1 числа поточного місяця. Вказані обставини не вплинули на розрахунок втрат від інфляції, оскільки, вони визначаються не на кожну конкретну дату, а за місяць в цілому. Суд погоджується з розрахунком втрат від інфляції, здійсненим позивачем, а отже з відповідача підлягає стягненню сума у розмірі 236,60 грн.

Суд здійснив перерахунок 3% річних, з урахуванням строку виникнення зобов`язань з 06 числа поточного місяця, в межах визначеного позивачем періоду та сум. Згідно розрахунку суду з відповідача підлягають стягненню 3 % річних у розмірі 139,82 грн.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, про наслідки був повідомлений ухвалою суду від 12.07.2024.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно сумі задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст. 129, ч. 9 ст. 165, ст.ст. 236-238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван" (01054, місто Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок 13/2, літера Б, ідентифікаційний код: 25594561) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, будинок 51-А; ідентифікаційний код: 03366500) заборгованості з орендної плати в розмірі 22626 (двадцять дві тисячі шістсот двадцять шість) грн 93 коп., 3% річних у розмірі 139 (сто тридцять дев`ять) грн. 82 коп., інфляційні втрати у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 60 коп., пеню у розмірі 411 (чотириста одинадцять) грн 64 коп. та судовий збір у розмірі 3012 (три тисячі дванадцять) грн. 28 коп.

3. В частині позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 32,33 грн та пені у розмірі 89,10 грн - відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя І.В.Усатенко