Ухвала

від 17.10.2024 по справі 910/14262/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

17.10.2024Справа № 910/14262/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Яременко Т.Є., розглянувши заяву Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання рішення у господарській справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Івашківські сади"

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

про стягнення 492 106, 60 грн.

Представники:

від позивача (стягувача): не з`явився;

від відповідача (боржник): Подольський А.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Івашківські сади" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 492 106, 30 грн., з яких: 427 794, 80 грн. - основного боргу, 14 707, 75 грн. - 3 % річних та 49 603, 75 грн. - інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 1505/01/20 від 15.06.2020.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Івашківські сади" - задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Івашківські сади" 427 794 (чотириста двадцять сім тисяч сімсот дев`яносто чотири) грн 80 коп. - заборгованості, 14 707 (чотирнадцять тисяч сімсот сім) грн 75 коп. - 3 % річних, 43 290 (сорок три тисячі двісті дев`яносто) грн 41 коп. - інфляційних втрат та 7 286 (сім тисяч двісті вісімдесят шість) грн 89 коп. - судового збору. В іншій частині позову - відмовлено.

02.01.2024 до суду надійшла заява Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання рішення (сформована в системі "Електронний суд"), в якій відповідач просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 у справі № 910/14262/23 на строк один рік з моменту ухвалення рішення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 заяву Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання рішення у справі № 910/14262/23 - повернуто без розгляду.

17.01.2024 до суду надійшла заява Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання рішення (сформована в системі "Електронний суд"), в якій відповідач просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 у справі № 910/14262/23 на строк один рік з моменту ухвалення рішення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 заяву Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання рішення у справі № 910/14262/23 - повернуто без розгляду.

03.06.2024 до суду надійшла заява Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання рішення (сформована в системі "Електронний суд"), в якій відповідач просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 у справі № 910/14262/23 на строк один рік з моменту ухвалення рішення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заява Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання рішення у справі № 910/14262/23 до повернення матеріалів справи № 910/14262/23 до Господарського суду міста Києва.

Постановою Північного апеляційного господарського суду міста Києва від 17.09.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2023 у справі № 910/14262/23 змінено. Викладено резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2023 у справі № 910/14262/23 у такій редакції: « 1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Івашківські сади» - задовольнити частково. Стягнути з Державного підприємства «Гарантований покупець» (вул. Симона Петлюри, буд. 27, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Івашківські сади» (вул. Ломоносова, буд. 30 А, с. Івашківці, Хмельницький район, Хмельницька область, 31345, ідентифікаційний код - 42686160) 150 533 (сто п`ятдесят тисяч п`ятсот тридцять три) грн. 50 коп. - заборгованості, 14 707 (чотирнадцять тисяч сімсот сім) грн. 75 коп. - 3 % річних, 43 290 (сорок три тисячі двісті дев`яносто) грн. 41 коп. - інфляційних втрат та 7 286 (сім тисяч двісті вісімдесят шість) грн. 89 коп. - судового збору. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 277 261, 30 грн. закрити. В іншій частині позову - відмовити».

26.09.2024 матеріали справи № 910/14262/23 надійшли до Господарського суду міста Києва з Північного апеляційного господарського суду.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 01.10.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Івашківські сади" про ухвалення додаткового рішення - задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Івашківські сади" 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині заяви відмовлено.

02.10.2024 на виконання додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2024 у даній справі видано наказ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2024 заяву Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 у справі № 910/14262/23 призначено до розгляду у судовому засіданні на 17.10.2024.

14.10.2024 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Івашківські сади" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якій позивач просить суд надати адвокату, Гриценюку Івану Анатолійовичу, як представнику позивача можливість брати участь у судовому засіданні по справі №910/14262/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, розгляд якої має відбутися 17.10.2024 року.

14.10.2024 до суду надійшли заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Івашківські сади" на заяву про відстрочення, в яких позивач зокрема зазначає, що відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження наявності обставин, які ускладнюють чи унеможливлюють виконання рішення та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Івашківські сади" у задоволенні заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У цьому судовому засіданні представник відповідача підтримав подану заяву про відстрочення виконання судового рішення.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак про час та місце розгляду заяви був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою Господарського суду міста Києва про доставлення процесуального документа (ухвали суду від 01.10.2024) до електронного кабінету позивача.

Отже, дослідивши матеріали заяви Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання рішення, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви, з огляду на наступне.

Згідно статті 129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Частиною 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Як на підставу для відстрочення виконання рішення суду у даній справі відповідач вказує на те, що обсяг виконання зобов`язання Гарантованого покупця з оплати відпущеної електричної енергії виробникам за «зеленим» тарифом ставиться Законом України «Про ринок електричної енергії» в залежність від виконання визначених законом спеціальних обов`язків НЕК «Укренерго», а несплата НЕК «Укренерго» послуг у 2021-2023 роках та тривале ухилення від підписання актів купівлі-продажу стало підставою неможливості розрахунку у повному обсязі з виробниками за «зеленим» тарифом.

На думку відповідача, часткова оплата ним вартості послуг за спірний період позивачу; необхідність підтримання фіксованої ціни на електричну енергію для побутових споживачів на рівні, визначеному Положенням ПСО; фінансування діяльності гарантованого покупця лише в межах кошторису затвердженого Регулятором; участь Гарантованого покупця у функціонуванні критичної сфери інфраструктури; відсутність вини щодо несвоєчасної оплати послуг та складний фінансовий стан ДП «Гарантований покупець» є тими винятковими обставинами для відстрочення виконання рішення суду на один рік з моменту ухвалення.

Відповідно до ч. 3-5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до ч. 1 ст.18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

З огляду на викладені норми вбачається, що рішення суду, яке набрало законної сили підлягає безумовному виконанню у визначеному законодавством порядку та строки, однак у виключних випадках суд, за наявності обґрунтованих обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання, може відстрочити таке виконання.

Конституційний Суд України у своєму рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012 вказав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу №5-рп/2013 Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Тобто, відстрочення виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком, а обґрунтування пов`язаних з цим обставин та подання доказів, які свідчать про наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, покладається на зацікавлену особу.

Можливість розстрочення або відстрочення виконання рішення суду залежить виключно від винятковості обставин, які виникли у процесі виконання рішення суду.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, розстрочка/відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у статті 6 Конвенції.

Отже, питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Подібна за своїм змістом правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/1180/19 та від 03.09.2020 у справі №905/30/16.

Особа, яка подала заяву про відстрочку/розстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у даній справі, а також повідомити суд, що така обставина зникне за час на який здійснена відстрочка виконання рішення.

За змістом ст.ст. 73, 74 Господарського просувального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зазначає, що фактично обґрунтування поданої заяви про відстрочення виконання рішення суду зведені до ненадходження коштів від Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» та відсутність відповідного фінансування.

У той же час згідно з частиною 1 статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а статтями 525, 526 цього Кодексу і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Між позивачем та відповідачем виникли господарські відносини, а приписи Господарського кодексу України не передбачають привілейованого становища суб`єктів господарювання, які фінансуються за рахунок бюджету, у питаннях відповідальності за порушення зобов`язань.

Частина 2 статті 617 Цивільного кодексу України та частина 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.02.2018 р. у справі № 910/15430/16, від 27.04.2018 р. у справі № 910/313/17 та від 02.05.2018 р. у справі № 910/3816/16.

За таких обставин, факт відсутності фінансування та ненадходження коштів від Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» не можуть бути достатньою підставою, що ускладнює виконання рішення або робить його неможливим. При цьому, заявником не надано доказів того, що протягом одного року відповідач отримає грошові кошти від Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» або будь-яких інших осіб в обсязі, достатньому для виконання рішення суду.

Відсутність відповідних асигнувань чи будь-яких інших надходжень коштів від контрагентів боржника не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, про що зазначав Європейський суд з прав людини у рішеннях «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» та «Бакалов проти України» та не є тими обставинами, з якими приписи статті 331 Господарського процесуального кодексу України пов`язують можливість надання відстрочки.

Суд також зазначає, що Державним підприємством "Гарантований покупець" не надано належних доказів на підтвердження скрутного фінансового становища - відсутності грошових коштів на банківських рахунках, в матеріалах справи відсутні відповідні банківські виписки по рахунках відповідача.

При цьому, судом враховано, що Європейський суд з прав людини, рішення якого відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судом як джерело права, неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони, якою у даному випадку є позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Івашківські сади".

Підставою для встановлення відстрочки виконання рішення суду може бути доведена належними та допустимими доказами обставина, яка робить виконання такого рішення неможливим. Більше того, заявник має довести повну відсутність грошових коштів та майна, за рахунок якого можливо задовольнити вимоги.

Господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту скрутного економічного становища відповідача, при цьому, доказів відсутності у відповідача коштів для виконання рішення суду у даній справі також не надано, як і не надано доказів того, що у майбутньому відповідач матиме фінансову можливість виконати рішення суду.

Отже, звертаючись із заявою про відстрочення виконання рішення, відповідач не довів належними та допустимими доказами наявність виключних обставин, які можуть бути підставою для надання відстрочки.

За таких обставин, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін та приймаючи до уваги що заявником (боржником) всупереч приписам частини 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України не надано належних доказів неможливості чи утруднення на даний час виконання рішення суду, відсутності коштів та винятковості випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов`язує можливість надання відстрочення виконання судового рішення, суд приходить до висновку, що заява Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 у справі № 910/14262/23 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 232-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 у справі № 910/14262/23 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 22.10.2024.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, протягом десяти днів з дня її проголошення, з урахуванням вимог ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С. О. Щербаков