Рішення

від 11.09.2024 по справі 911/1348/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2024 р. м. Київ Справа № 911/1348/24

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

за участю секретаря Комісарчук Д-М.О.

розглянувши справу № 911/1348/24

за позовом Комунального підприємства «Агентство регіонального розвитку» Славутицької

міської ради Вишгородського району Київської області,

м. Славутич Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелліор», м. Славутич Київської

області

про стягнення 31 424,53 грн та розірвання договору оренди

Представники:

від позивача: Прохоренко Н.В., довіреність №1-11/301 від 21.06.2024

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

27.05.2024 Комунальне підприємство Агентство регіонального розвитку Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області (далі-позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом № 1-11/269 від 23.05.2024 (вх. № 737/24) до Товариства з обмеженою відповідальністю Мелліор (далі-відповідач), в якому просить суд стягнути з відповідача 31 424,53 грн та розірвати Договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності № 64-БК від 22.11.2019.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за Договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності № 64-БК від 22.11.2019, в частині сплати орендних платежів, у зв`язку з чим у відповідача за період: грудень 2023 - квітень 2024 утворилась заборгованість в сумі 7 232,86 грн, з огляду на наявність якої нараховані 434,44 грн пені, 45,49 грн 3 % річних та 43,78 грн інфляційних нарахувань. Крім того, на виконання умов Договору № 64-БК від 22.11.2019, 22.11.2019, між позивачем та відповідачем був укладений Договір № 64/64-БК-Е про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна, за яким в свою чергу у відповідача перед позивачем за період липень 2023 року - березень 2024 утворилась заборгованість з відшкодування витрат в сумі 19 849,90 грн, з огляду на наявність якої позивачем нараховані 3 041,53 грн пені 297,82 грн 3 % річних та 478,71 грн інфляційних нарахувань. В той же час, позивач зазначає про те, що систематичне порушення орендарем умов договору оренди щодо своєчасного внесення орендної плати та відшкодування витрат на утримання, та не підписання актів наданих послуг, за умовами п. 4.2.5 Договору № 64-БК від 22.11.2019 є підставою для його розірвання.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.06.2024 відкрито провадження у справі № 911/1348/24, розгляд справи в порядку загального позовного провадження призначений у підготовчому засіданні на 24.06.2024.

Ухвалою суду від 24.06.2024 закрито підготовче провадження у справі № 911/1378/24 та призначено її до розгляду по суті на 07.08.2024.

25.06.2024 через канцелярію господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 7211/24), в якому відповідач заперечує проти позову в повному обсязі та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Так, у своєму відзиві відповідач зазначає про відсутність у нього заборгованості перед позивачем за Договором № 64-БК від 22.11.2019 та вказує на те, що за період: грудень 2023-квітень 2024 відповідач щомісячно в рамках наявних фінансових можливостей здійснював оплату орендних платежів, з урахуванням чого на думку відповідача позивачем передчасно заявлено вимогу про розірвання договору. Водночас відповідач стверджував про відсутність розрахунків структури, об`єму, вартості понесених позивачем витрат на утримання будівлі відповідно до їх фактичного споживання за період: липень 2023 - березень 2024 та не подання позивачем доказів на їх підтвердження щодо наявної у відповідача заборгованості за умовами Договору № 64/64-БК-Е від 22.11.2019.

01.08.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява (вх. № 8323/24) про уточнення позовних вимог, в якій останній просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 13 785,36 грн, 3 475,97 грн пені, 343,31 грн 3 % річних, 522,49 грн інфляційних нарахувань та розірвати Договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності № 64-БК від 22.11.2019. В обґрунтування своєї заяви, позивач зазначає про те, що станом на 01.08.2024 заборгованість відповідача за Договором № 64-БК від 22.11.2019 погашена в повному обсязі, проте як заборгованість за Договором № 64/64-БК-Е від 22.11.2019 лишається не сплаченою та становить 13 785,36 грн.

Ухвалою суду від 07.08.2024 розгляд справи по суті був відкладений на 21.08.2024.

Ухвалою суду від 21.08.2024 розгляд справи по суті був відкладений на 11.09.2024.

16.08.2024 до господарського суду від відповідача надійшли заперечення (вх. № 8635/24) щодо прийняття до розгляду судом заяви про уточнення позовних вимог.

29.08.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 9306/24), в якій позивач, зокрема, зазначає про те, що надані відповідачем платіжні документи є оплатами заборгованості за інші періоди і, що станом на момент звернення позивача із відповідним позовом заборгованість відповідача за спірний період за Договором оренди нерухомого майна № 64-БК від 22.11.2019 становила 7 232,86 грн.

Присутнім в судових засіданнях представником позивача були підтримані позовні вимоги, з урахуванням заяви (вх. № 8323/24) про уточнення позовних вимог, вважаючи заявлені вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові;

Представник відповідача жодного разу в засідання суду не з`явився, однак 25.06.2024 через канцелярію суду від відповідача було подано клопотання (вх. № 7220/24) про проведення підготовчого засідання за відсутності його повноважного представника; 05.08.2024 через канцелярію господарського суду відповідачем було подано клопотання б/н від 25.07.2024 (вх. № суду 8304/24) про проведення судового засідання за відсутності його повноважного представника; 25.06.2024 через канцелярію господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 7211/24), в якому відповідач заперечував проти позову в повному обсязі; 16.08.2024 від відповідача надійшли заперечення (вх. № 8635/24) щодо не прийняття до розгляду судом заяви про уточнення позовних вимог. Таким чином, суд констатує, що відповідач належним чином був повідомлений про розгляд справи у господарському суді за його участі та висловив свою позицію щодо заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

22.11.2019 між Комунальним підприємством «Агентство регіонального розвитку» Слвутицької міської ради (позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мелліор» (відповідач, орендар) укладено Договір № 64-БК оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності (далі-договір оренди).

Комунальним підприємством «Агентство регіонального розвитку» Славутицької міської ради здійснено зміну назви на Комунальне підприємство «Агентство регіонального розвитку» Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області згідно рішення Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області від 18.12.2020 № 21-1-VIII. Рішенням Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області від 14.02.2024 № 1077-25-VIII затверджено статут в новій редакції.

Так, за умовами договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення, інженерні мережі, комунікації, що є їх невід`ємною частиною і знаходиться на балансі орендодавця та яке розташоване у Київській області, м. Славутич, пр. Дружби Народів, № 7 по («Будинок культури на 300 місць»), загальною площею 80,24 кв.м, балансовою вартістю 84 564,81 грн (п.п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 договору оренди).

Майно передається під розміщення кафе, які не здійснюють продаж товарів підакцизної групи (п. 1.6 договору оренди).

Відповідно до п.п. 3.1, 3.4, 3.5, 3.6 договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем за користування майном незалежно від результатів своєї господарської діяльності. Орендна плата, визначена у даному договорі наведена без урахування вартості комунальних послуг, електроенергії, експлуатаційних витрат орендодавця. Орендна плата за перший місяць оренди вноситься безготівковими платежами на розрахунковий рахунок орендодавця до 1 грудня 2019 року. Наступні орендні платежі сплачуються орендарем не пізніше 1 числа кожного календарного місяця (за наступний місяць). Остаточний розрахунок за оренду майна (відповідно до виставлених рахунків) здійснюється до кінця поточного місяця. У разі припинення або розірвання договору орендар сплачує орендну плату включно по день (дату) передачі орендодавцеві майна за актом прийому-передачі.

Згідно з п. 5.1.9 договору оренди, орендар зобов`язаний укласти з орендодавцем договір про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та його експлуатацію протягом 6 робочих днів з дати підписання даного договору та забезпечити його належне виконання.

Відповідно до п. 5.1.13 договору оренди орендар зобов`язаний нести витрати за комунальні послуги (тепло-, водо-, електропостачання, водовідведення, вивіз сміття тощо).

Умовами пунктів 7.1, 7.2 договору оренди визначено, що договір вступає в силу з 22.11.2019 і діє до 30.04.2020 включно. Після закінчення терміну дії договору орендар, який належним чином виконував свої обов`язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий строк.

Згідно з актом прийому-передачі від 22.11.2019 орендодавцем було передано, а орендарем прийнято в строкове платне користування нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення, інженерні мережі, комунікації, що є їх невід`ємною частиною і знаходиться на балансі орендодавця та яке розташоване у Київській області, м. Славутич, пр. Дружби Народів, № 7 по («Будинок культури на 300 місць»), загальною площею 80,24 кв.м.

31.01.2020 та 27.11.2020 між позивачем та відповідачем були укладені Додаткові угоди №№ 1, 2 до Договору № 64-БК від 22.11.2019, в яких за домовленістю сторін змінювалась площа об`єкта оренди, склад приміщень, вартість, розмір орендної плати та строк оренди.

Так, відповідно до Додаткової угоди № 2 до договору оренди орендована площа складає 42,43 кв.м., в т.ч. корисна - 37,70 кв.м. (приміщення №№ 35, 35-1, 35-11, 36, 37-38 на 1 поверсі будівлі «Будинок культури на 300 місць») та площа загального користування будівлі - 4,73 кв.м.

Балансова вартість майна станом на 01.12.2020 становить 191 169,08 грн (п. 1.4 додаткової угоди № 2). Вартість орендованого майна згідно із звітом про експортну оцінку станом на 01.11.2019 становить 171 346,39 грн (п. 1.5 додаткової угоди № 2).

Сторонами були внесені зміни у п.п. 3.2, 3.3 розділу 3 договору оренди щодо розміру орендної плати, зокрема, зазначивши, що орендна плата за корисну площу визначається на підставі «Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Славутич» та за перший (базовий) місяць оренди - грудень 2020 року становить 781,17 грн, крім того ПДВ - 156,23 грн, всього з ПДВ - 937,40 грн.

Розмір орендної плати за перший місяць фіксується в договорі. За кожний наступний місяць оренди розмір орендної плати визначається шляхом коригування розміру місячної орендної за попередній місяць на індекс інфляції, що публікується в поточному місяці.

Орендна плата (компенсація) за площу загального користування визначається на підставі «Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Славутич» та за перший (базовий) місяць оренди - грудень 2020 року становить 85,88 грн, крім того ПДВ - 17,18 грн, всього з ПДВ - 103,06 грн.

Розмір орендної плати за перший місяць фіксується в договорі. За кожний наступний місяць оренди розмір орендної плати визначається шляхом коригування розміру місячної орендної за попередній місяць на індекс інфляції, що публікується в поточному місяці.

У додатковій угоді № 1 від 31.01.2020 сторони домовились продовжити термін дії договору до 20.11.2022.

Як зазначав позивач у позовній заяві, відповідно до Закону України від 1 квітня 2022 р. № 2181-IX "Про внесення змін до Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно п. 5 постанови КМУ № 634 від 27.05.2022 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону. Норма щодо продовження договору, встановлена цим пунктом, не застосовується до договорів, щодо яких рішення про їх продовження прийнято на аукціоні і аукціон оголошено до дати набрання чинності цією постановою. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.

Так, Актом прийому-передачі до Додаткової угоди № 2 до договору оренди сторонами засвідчено передачу відповідачу, з 01.12.2020 об`єкта оренди - нежитлові приміщення загальною площею 42,43кв.м. в т.ч. корисна - 37,70 кв.м. (приміщення №№ 35, 35-1, 35-11, 36, 37-38 на 1 поверсі будівлі «Будинок культури на 300 місць») та площа загального користування будівлі - 4,73 кв.м, що розміщене за адресою: Київська область, м. Славутич, проспект Дружби Народів, 7.

22.11.2019 на виконання п. 5.1.9 договору оренди між позивачем та відповідачем укладено Договір № 64/64-БК-Е про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та його експлуатацію, за умовами п. 1.2 якого орендодавець (позивач у справі) забезпечує експлуатацію та утримання зданих в оренду площ за договором оренди, а орендар (відповідач у справі) відшкодовує витрати орендодавця на виконання вказаних робіт, зазначених у Додатку № 1.

Додатком № 1 до Договору № 64/64-БК-Е визначено наступний перелік запланованих експлуатаційних витрат та їх вартість (калькуляція), розрахованих на 1 кв.м. площі будівлі «Будинок культури на 300 місць», в які входить: прибирання та благоустрій прибудинкової території об`єкту оренди (згідно калькуляції) (п.1). прибирання площ (місць) загального користування об`єкту оренду (згідно калькуляції) (п.2); обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових систем водо-, теплопостачання, водовідведення, зливної каналізації, електромереж, покрівель (згідно калькуляції) (п.3); компенсація вартості страхування об`єкту оренди (п.4); компенсація вартості повірки, придбання, установки і ремонту приладів обліку (тепла, води та ін.) по об`єкту оренди (п.5); компенсація вартості обслуговування технічних засобів пожежної сигналізації, централізоване спостереження установок пожежної автоматики, встановлених на об`єкті оренди (п.6); компенсація плати за землю (п.7); компенсація вартості води з комунального водопроводу та водовідведення пропорційно до загальної орендованої площі та з урахуванням індивідуальних приладів обліку спожитих ресурсів (п.8); компенсація вартості електричної енергії пропорційно до загальної орендованої площі та з урахуванням індивідуальних приладів обліку спожитих ресурсів (п.9); інші прямі витрати (п.10).

Відповідно до п. 2.1 Договору № 64/64-БК-Е розмір відшкодування витрат орендодавця, визначений на підставі переліку запланованих витрат орендодавця, які пов`язані з експлуатацією та утриманням майна комунальної власності, що знаходиться за адресою: Київська область, м.Славутич, проспект Дружби Народів, 7, «Будинок культури на 300 місць».

Розмір відшкодування витрат орендодавця нараховується пропорційно орендованій площі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих орендодавцем за цим договором та за перший базовий місяць становить з ПДВ - 142,49 грн (відносно витрат 1 - 2 Додатку № 1).

Як встановлено Договором № 64/64-БК-Е, вартість використаних матеріалів, інвентарю, спецодягу за послуги з прибирання площ загального користування, прибирання та благоустрою прибудинкової території об`єкту буде нараховуватися додатково шляхом поділу всіх фактичних витрат за місяць на загальну орендовану площу, за виключенням орендованих площ, де дані послуги орендарям надають інші фізичні або юридичні особи (п. 2.2 договору).

Також у пункті 2.2 договору визначено, що статті витрат 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 Додатку № 1 будуть пред`являтися по факту пропорційно до орендованої площі та з урахуванням індивідуальних приладів обліку спожитих орендарем ресурсів.

Відповідно до п. 2.3 Договору № 64/64-БК-Е вартість використаних матеріалів та комплектуючих, які будуть використані на орендованій корисній площі, сплачується орендарем в повному обсязі на підставі виставлених рахунків.

Як визначено у п. 2.4 Договору № 64/64-БК-Е, розмір відшкодування витрат по договору підлягає зміні орендодавцем в односторонньому порядку, без укладення будь-яких додаткових угод до даного договору у випадку зміни переліку запланованих експлуатаційних витрат або їх вартості, тарифу та у інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до п. 2.5 договору сторонами узгоджено, що розмір відшкодування витрат по договору, в тому числі передплата до 100 % очікуваної вартості комунальних послуг, що плануються отримати у наступному місяці, вноситься орендарем безготівковим платежем на розрахунковий рахунок орендодавця на умовах 100% повної передплати, в сумі не менше 7 500 грн з урахуванням ПДВ за 1 календарний місяць до 10 числа кожного календарного місяця. При цьому, остаточний розрахунок за отримані послуги відповідно до їх фактичного споживання проводиться орендарем не пізніше останнього числа місяця наступного за звітним на підставі виставлених рахунків.

Згідно з п. 3.2.2 Договору № 64/64-БК орендар зобов`язаний, зокрема: своєчасно сплачувати передплату за очікувані послуги, які визначені в додатку №1, що планується отримувати у наступному місяці при отриманні таких послуг через орендодавця та своєчасно проводити остаточний розрахунок за фактично отримані послуги у звітному місяці. При цьому, п.4.2.1 вказаного договору визначено право орендаря отримувати інформацію щодо якості наданих послуг та діючих цін та тарифів.

Відповідно до п. 6.1 Договору № 64/64-БК-Е цей договір набуває чинності з 22.11.2019 і діє до закінчення терміну Договору оренди № 64-БК від 22.11.19, в частині фінансових зобов`язань до повного їх виконання сторонами.

У Договір № 64/64-БК-Е вносились зміни сторонами Додатковими угодами №№ 1,2. Зокрема, відповідно до Додаткової угоди № 2, п. 2.2 Договору № 64/64-БК-Е змінено та установлено, що розмір відшкодування витрат орендодавця нараховується пропорційно орендованій площі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих орендодавцем за договором. Також, визначено, що статті витрат 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 Додатку № 1 будуть пред`являтися по факту пропорційно до займаної орендарем площі в цій будівлі та з урахуванням індивідуальних приладів обліку спожитих орендарем ресурсів; у разі відсутності лічильників з обліку спожитих послуг окремим споживачем або з інших поважних причин застосовується критерій пропорційно займаної площі будівлі.

Відповідно до Додаткової угоди № 2 також змінено Додаток № 1 до Договору №64/64-БК-Е та визначено перелік запланованих експлуатаційних витрат до яких входять: прибирання та благоустрій прибудинкової території об`єкту оренди (згідно калькуляції) (п.1). прибирання площ (місць) загального користування об`єкту оренду (згідно калькуляції) (п.2); обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових систем водо-, теплопостачання, водовідведення, зливної каналізації, електромереж, покрівель (п.3); компенсація вартості страхування об`єкту оренди (п.4); компенсація вартості повірки, придбання, установки і ремонту приладів обліку (тепла, води та ін.) по об`єкту оренди (п.5); компенсація плати за землю (п.6); компенсація вартості води з комунального водопроводу та водовідведення (п.7); компенсація вартості електричної енергії (п.8); інші прямі витрати (п.9).

Умовами п. 6.1 договору про відшкодування витрат визначено, що договір набуває чинності з 22.11.2019 і діє до закінчення терміну дії договору оренди, а в частині фінансових зобов`язань до повного їх виконання.

Так, звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилається на факт не виконання відповідачем зобов`язань за Договором оренди 64-БК від 22.11.2019, в частині сплати орендних платежів за період: грудень 2023 - квітень 2024 та Договору № 64/64-БК-Е про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна за період липень 2023 - березень 2024.

Щодо вимоги позивача про стягнення заборгованості за Договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності № 64-БК від 22.11.2019.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 ЦК України).

Згідно з статтею 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Так, між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного Договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності № 64-БК від 22.11.2019 року.

Дані правовідносини врегульовано відповідним договором між сторонами, нормами глави 58 ЦК України, Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду державного та комунального орендою є речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає, або зобов`язується передати орендарю майно у користування та за плату на певний строк.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди) (ст. 759 ЦК України).

У відповідності до частини 1 статті 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на виконання умов договору оренди та з урахуванням внесених змін Додатковою угодою № 2 сторонами засвідчено передачу відповідачу об`єкта оренди приміщень загальною площею 42,43кв.м.

Згідно із положеннями ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч.1 ст. 286 ГК України).

Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину - правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. У даному випадку договір не визнаний недійсним, а тому його положення є обов`язковими для сторін.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Так, на підтвердження надання послуг з оренди позивачем до матеріалів справи надані акти наданих послуг з оренди за спірний період: грудень 2023-ківтень 2024, які підписані позивачем одноособово, а саме: № 3067 від 31.12.2023, № 10 від 31.01.2024, № 283 від 29.02.2024, № 560 від 31.03.2024, № 845 від 30.04.2024. Для здійснення оплати орендних платежів відповідного періоду позивачем також виставлені рахунки, копії яких наявні в матеріалах справи. Згідно з наявних в матеріалів справи копій описів вкладення у цінний лист за жовтень - грудень 2023, січень - квітень 2024, позивачем здійснювалось направлення актів та рахунків відповідачу поштовими відправленнями.

За статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобовязання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Під час розгляду справи, позивачем через систему «Електронний суд» була надана заява (вх. № 8323/24) про уточнення позовних вимог, в якій позивач зазначав про те, що станом на 01.08.2024 заборгованість відповідача за Договором № 64-БК від 22.11.2019 погашена в повному обсязі.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Враховуючи те, що під час розгляду справи відповідачем було повністю сплачено суму заборгованості за Договором № 64-БК від 22.11.2019 за спірний період, що не заперечується позивачем, суд дійшов до висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 7 232,86 грн, у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Щодо вимоги позивача про розірвання Договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності № 64-БК від 22.11.2019.

Приписами статті 651 Цивільного кодексу України унормовано, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За змістом наведених норм матеріального права розірвання договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього, при цьому повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо у договорі та можуть як ставитись в залежність від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).

Так, у цивільному законодавстві закріплено конструкцію "розірвання договору" (статті 651 - 654 ЦК України), яка охоплює собою розірвання договору: за згодою (домовленістю) сторін; за рішенням суду; внаслідок односторонньої відмови від договору, а у спеціальних нормах ЦК України використовується формулювання "відмова від договору" (наприклад, у статтях 665, 739, 766, 782), відтак односторонню відмову від договору в тих випадках, коли вона допускається законом або договором, слід кваліфікувати як односторонній правочин щодо розірвання договору, оскільки така відмова є волевиявленням особи, спеціально спрямованим на припинення цивільних прав та обов`язків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.09.2021р. у справі № 727/898/19.

Отже, відмова від договору найму за своєю суттю є одностороннім правочином і, з огляду на підстави такої відмови, є способом захисту порушених прав наймодавця, а тому не вимагає згоди другої сторони. За змістом статті 782 ЦК України, а також виходячи з положень статей 205, 654 ЦК України, відмова від договору має вчинятися наймодавцем письмово, інших додаткових вимог вказані положення Цивільного кодексу України не містять.

Обрану стороною підставу для односторонньої відмови від договору слід досліджувати під час розгляду справи судом. Так, у кожному випадку особа, яка бажає відмовитись від договору в односторонньому порядку на тій чи іншій підставі, має довести фактичну наявність визначених у обраній підставі обставин для такої односторонньої відмови. З огляду на викладене, судам необхідно в кожному конкретному випадку виходити із встановлених обставин справи, досліджувати підстави, які стали підґрунтям для односторонньої відмови від договору, та обґрунтованість таких підстав з огляду на встановлені обставини справи.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 08.10.2020р. у справі № 910/11397/18.

Так, як визначено у п.п. 4.2.3, 4.2.4, 4.2.5 договору оренди орендодавець має право виступати із ініціативою стосовно внесення змін в даний договір або його розірвання у разі погіршення технічного стану орендованого майна, внаслідок господарської діяльності орендаря, а також невиконання або неналежного виконання орендарем умов даного договору; виступати з ініціативою про розірвання договору оренди з орендарем, в разі несплати останнім комунальних послуг за приміщення, що орендується, наданих йому спеціалізованими організаціями, та в разі несплати орендарем експлуатаційних витрат орендодавця згідно з договором про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та його експлуатацію; відмовитись від договору оренди та вимагати повернення майна, якщо орендар не вносить плату за користування майном протягом 3-х місяців підряд.

Укладаючи договір оренди, між сторони у розділі 3 договору, з урахуванням внесених змін, були погоджені умови сплати орендних платежів та їх розмір.

Згідно п. 3.1. договору за користування майном орендар сплачує плату (орендна плата) в грошовій формі шляхом безготівкового розрахунку або готівкового розрахунку через касу орендаря.

Звертаючись із вимогою про розірвання Договору № 64-БК від 22.11.2019 позивач вказує про систематичне порушення орендарем умов договору щодо своєчасного внесення орендної плати та не підписання актів наданих послуг, що за умовами п. 4.2.5 Договору № 64-БК від 22.11.2019 є підставою для його розірвання, а також про систематичну несплату орендарем комунальних послуг, що відповідно до п. 4.2.4 договору дає право орендодавцю виступати з ініціативою про розірвання договору оренди.

Відповідачем до відзиву на позовну заяву додано квитанції банку, які підтверджують часткову сплату орендарем орендної плати та відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та його експлуатацію у серпні, вересні, листопаді 2023 року та січні-червні 2024 року.

Позивач не заперечував отримання вказаних платежів від відповідача. Тобто відповідач кожного місяця здійснює часткову оплату, а відповідно до п. 4.2.5 договору оренди орендодавець має право відмовитись від договору оренди та вимагати повернення майна, якщо орендар не вносить плату за користування майном протягом 3-х місяців підряд.

Тобто, відповідач кожного місяця здійснює часткову оплату, а відповідно до п. 4.2.5 договору оренди орендодавець має право відмовитись від договору оренди та вимагати повернення майна, якщо орендар не вносить плату за користування майном протягом 3-х місяців підряд.

Щодо вимоги позивач про стягнення заборгованості за Договором про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна № 64/64-БК-Е від 22.11.2019.

Так, позивачем на підтвердження надання послуг за спірний період: липень 2023 - березень 2024 надані акти наданих послуг, які підписані позивачем одноособово, а саме: № 1790 від 31.07.2023 на суму 880,64 грн, № 2070 від 31.08.2023 на суму 969,20 грн, № 2351 від 30.09.2023 на суму 445,02 грн, № 2631 від 31.10.2023 на суму 952,25 грн, № 2922 від 30.1.2023 на суму 621,10 грн, № 3206 від 31.12.2023 на суму 280,61 грн, № 148 від 31.01.2024 на суму 186,45 грн, № 425 від 29.02.2024 на суму 154,19 грн, № 704 від 31.03.2024 на суму 109,68 грн, а також рахунки на їх оплату.

Для здійснення відшкодування витрат на утримання відповідного періоду позивачем також виставлені рахунки, копії яких наявні в матеріалах справи. Згідно з наявних в матеріалів справи копій описів вкладення у цінний лист за жовтень - грудень 2023, січень - квітень 2024, позивачем здійснювалось направлення актів та рахунків відповідачу поштовими відправленнями.

Позивач зазначає, що на час звернення позивача із відповідним позовом, у відповідача перед позивачем за період липень 2023-березень 2024 наявна заборгованість з відшкодування витрат в сумі 19 849,90 грн.

Відповідач під час розгляду спору у даній справі доказів оплати повністю заборгованості не надав, як і не надав доказів підписання з розбіжностями та повернення актів надання послуг за спірний період або доказів споживання іншого обсягу послуг тощо. Також не надано і доказів звернення відповідача щодо встановлення йому окремого лічильника в орендованих приміщеннях або зміни схеми підключення тощо.

Предметом спору у даній справі є наявність у відповідача обов`язку оплатити послуги, вартість яких визначена в актах.

Так, укладений сторонами Договір №64/64-БК-Е є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань в силу ст.ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.

Як вже було зазначено судом вище, майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ч. 1 ст. 175 ГК України.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

В силу ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як установлено ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, відповідач, який не довів у даній справі споживання іншого обсягу наданих послуг, а факт користування орендованими приміщеннями та споживання послуг не заперечив у відзиві, мав оплатити їх вартість у строк, визначений п. 2.5 договору - не пізніше останнього числа місяця, наступного за звітним на підставі виставлених рахунків.

Однак, відповідні рахунки залишені не оплачені повністю відповідачем.

Як визначено ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). В силу ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У заяві про уточнення позовних вимог (вх. № 8323/24) позивач зазначає про часткову сплату відповідачем під час розгляду справи заборгованості по відшкодуванню витрат на утримання орендованого майна та про залишок заборгованості у спірній період в сумі 13 785,36 грн.

Отже, відповідач є таким, що допустив порушення зобов`язання, тому заявлені позивачем вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості, яка утворилась у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов Договору про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна № 64/64-БК-Е від 22.11.2019 у розмірі 13 785,36 грн є такими, що підлягають задоволенню. В частині стягнення 6 064,54 грн провадження у справі № 911/1348/24 підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю предмету спору.

Щодо вимоги позивача про стягнення пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань.

Так, звертаючись до господарського суду із відповідним позовом, позивач вказував на неналежне та несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за умовами Договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності № 64-БК від 22.11.2019 та Договору про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна № 64/64-БК-Е від 22.11.2019, в частині сплати орендних платежів та відшкодування витрат з утримання.

Так, з огляду на наявність заборгованості за Договором оренди № 64-БК від 22.11.2019, яка погашена відповідачем вже під час розгляду справи у господарському суді, позивачем були нараховані 434,44 грн пені (за сукупний період з 01.01.2024 по 21.05.2024), 45,49 грн 3 % річних (за сукупний період з 01.01.2024 по 21.05.2024) та 43,78 грн інфляційних нарахувань (за сукупний період з 01.01.2024 по 21.05.2024).

А також, з огляду на наявну заборгованість за Договором № 64/64/-БК-Е від 22.11.2019 позивачем нараховані 3 041,53 грн пені (за сукупний період з 01.09.2023 по 21.05.2024), 297,82 грн 3 % річних (за сукупний період з 01.09.2023 по 21.05.2024) та 478,71 грн інфляційних нарахувань (за сукупний період з 01.09.2023 по 21.05.2024).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 3.8 договору оренди визначено, що за затримку внесення орендної плати орендар сплачує орендодавцеві пеню в розмірі 0,5 % від несплаченої суми за кожен день прострочення, але не більш подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України, за період прострочення платежу. Строк нарахування пені не обмежується 6-ма місяцями згідно з п. 6 ст. 232 ГК України.

Умовами п. 5.2 договору з відшкодування що при несвоєчасному внесені плати, орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки за кожен день прострочення платежу включно по день фактичної оплати. Строк нарахування пені не обмежується 6-ма місяцями згідно з п. 6 ст. 232 ГК України.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Суд зазначає, що за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання (та одночасно вид відповідальності за неналежне виконання/невиконання зобов`язання) як пеня та механізм її нарахування встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України та частиною шостою статті 232 ГК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Так, відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, на підставі вказаних норм права, суд перевіривши наданий позивачем розрахунок, встановивши, що розрахунок пені наданий позивачем є арифметично вірними, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 475,97 грн пені, нарахованої на заборгованість по двом договорам, визнаються судом та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені ст. 625 ЦК України наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу, виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Суд відзначає, що факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання підтверджується матеріалами справи, є доведеним та не спростованим відповідачем.

Таким чином, на підставі вказаної норми права, суд перевіривши розрахунок заявлених позивачем до стягнення 3 % річних в сумі 343,31 грн та інфляційних нарахувань в сумі 522,49 грн встановив правомірність та правильність їх нарахування, а тому такі вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У зв`язку із задоволенням позову частково, витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються судом на сторони пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Закрити провадження у справі № 911/1348/24 в частині стягнення 13 297,40 грн заборгованості.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелліор» (07100, Київська область, м. Славутич, Київський квартал, 8, кв. 15, код ЄДРПОУ 37362094) на користь Комунального підприємства «Агентство регіонального розвитку» Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області (07101, Київська область, м. Славутич, Центральна площа, 5, а/с 66, код ЄДРПОУ 32301037) 13 785 (тринадцять тисяч сімсот вісімдесят п`ять) грн 36 коп заборгованості, 3 475 (три тисячі чотириста сімдесят п`ять) грн. 97 коп пені, 343 (триста сорок три) грн 31 коп 3 % річних, 522 (п`ятсот двадцять дві) грн 49 коп інфляційних нарахувань та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп судового збору.

Видати наказ.

3. В інші частині в позові відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано - 21.10.2024.

Суддя О.О. Христенко