Рішення

від 15.10.2024 по справі 911/1864/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2024 р. м. Київ Справа № 911/1864/24

Суддя Заєць Д.Г., розглянувши матеріали

за позовом ОСОБА_1 , Київська обл., м. Біла Церква

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БАУ КО ХАНДЕР ГМБХ ЮА», Київська обл., Васильківський р-н., смт. Гребінки

про визнання трудових відносин припиненими

секретар судового засідання: Д. Бабяк

представники:

від позивача І. Ільницька

від відповідача не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 б/н від 17.07.2024 року (вх. №3098 від 17.07.2024) до Товариства з обмеженою відповідальністю «БАУ КО ХАНДЕР ГМБХ ЮА» про визнання трудових відносин між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «БАУ КО ХАНДЕР ГМБХ ЮА» припиненими y зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «БАУ КО ХАНДЕР ГМБХ ЮА» за власним бажанням з дати набрання судовим рішенням законної сили.

Ухвалою суду від 19.07.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/1864/24 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10.09.2024 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання 10.09.2024 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позов не надав.

Ухвалою суду від 10.09.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу №911/1864/24 до судового розгляду по суті на 15.10.2024 року.

До суду від позивача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання б/н від 14.10.2024 року (вх. №11333/24 від 14.10.2024) про долучення доказів.

Представник відповідача, належним чином повідомленого про час та місце розгляду справи, у судове засідання 15.10.2024 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача у судовому засіданні 15.10.2024 року позовні вимоги підтримала та просила суд позов задовольнити.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об`єктивного розгляду спору по суті, у судовому засіданні 15.10.2024 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «БАУ КО ХАНДЕР ГМБХ ЮА», що оформлено протоколом №1 від 15.12.2017 року, ОСОБА_1 (далі позивач) призначено на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «БАУ КО ХАНДЕР ГМБХ ЮА».

Відповідно до наказу №1 від 15.12.2017 року «Про призначення директора», позивач приступив до виконання обов`язків директора ТОВ «БАУ КО ХАНДЕР ГМБХ ЮА» з дня державної реєстрації такого призначення, а саме, з 15.12.2017 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю здійснює свою діяльність на підставі Статуту, затвердженого загальними зборами учасників ТОВ «БАУ КО ХАНДЕР ГМБХ ЮА», протокол №1 від 15.12.2017 року.

Відповідно до п. 8.1 Статуту, загальні збори Учасників є Вищим органом Товариства, який складається з Учасників Товариства або призначених ними представників. До виключної компетенції Загальних Зборів Учасників належить: Загальні збори Учасників та Виконавчий орган.

Згідно з п.8.3 Статуту, учасник має у Загальних Зборах голоси пропорційно його внеску до Статутного капіталу (капіталу) Товариства. Частка Статутного капіталу, що припадає на один голос становить 1% Статутного капіталу.

До виключної компетенції Загальних Зборів Учасників належать обрання та відкликання Директора, членів ревізійної комісії; виключення Учасника з Товариства.

З питань, що зазначені в п.9.6, рішення приймаються на основі рішення, за яке проголосували Учасники, що володіють у сукупності як 60 (шістдесят) відсотками загальної кількості голосів Учасників Товариства, з решти питань простою більшістю голосів.

Як вбачається з п.9.15 Статуту, Загальні збори є кворумом, за умови присутності Учасників (або представників Товариства), які мають загальну суму більше 60% голосів.

Пунктом 10.1 Статуту встановлено, що Загальні Збори Учасників скликаються не менш як один раз на рік.

Згідно з п.11.1, у Товаристві створюється одноособовий виконавчий орган Директор, який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його Учасників.

Відповідно п. 11.14, Загальні збори можуть в будь-який час прийняти рішення про звільнення Директора.

В п.10.2 Статуту зазначено, що позачергові Загальні Збори Учасників скликаються Головою Товариства, у випадку неплатоспроможності Товариства, а також у будьякому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси Товариства в цілому зокрема, якщо виникає загроза значного зменшення Статутного капіталу.

Відповідно до п.10.4 Статуту, про проведення Загальних Зборів Учасників повідомляються усно чи письмово із зазначенням часу та місця проведення Загальних Зборів і порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання Загальних Зборів. Будь-який з Учасників Товариства вправі вимагати розгляду питання на Зборах Учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніше як за 25 днів до початку Загальних Зборів. Не пізніше як за 7 днів до скликання Загальних Зборів Учасникам Товариства повинна бути надана можливість ознайомитись з документами, пов`язаними з порядком денним Загальних Зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматись тільки за згодою усіх Учасників, присутніх на Загальних Зборах. Рішення Загальних Зборів може бути оскаржене Учасником.

23.04.2024 року позивачем підписано заяву про його звільнення з посади директора ТОВ «БАУ КО ХАНДЕР ГМБХ ЮА» за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України, адресовану загальним зборам учасників ТОВ «БАУ КО ХАНДЕР ГМБХ ЮА».

На виконання вимог Статуту Товариства, 23.04.2024 року позивач , як директор ТОВ «БАУ КО ХАНДЕР ГМБХ ЮА», склав повідомлення про скликання Загальних зборів учасників ТОВ «БАУ КО ХАНДЕР ГМБХ ЮА».

Підставою для проведення загальних зборів був розгляд заяви директора ТОВ «БАУ КО ХАНДЕР ГМБХ ЮА» Вдовенка Г.В. про звільнення з посади в порядку ст.38 КЗпП України.

Дата, місце та час проведення позачергових загальних зборів учасників: 27.05.2024 року о 12:00 за адресою: 08662, Київська область, Васильківський р-н, смт Гребінки, вул. Індустріальна, буд. 6/1.

До порядку денного загальних зборів, згідно вказаного повідомлення, включене наступне питання: 1. Про звільнення директора Товариства.

Вищезазначена заява про звільнення та повідомлення про скликання загальних зборів були направлені ТОВ «БАУ КО ХАНДЕР ГМБХ ЮА» на його юридичну адресу, що підтверджується описом вкладення від 24.04.2024 року.

Однак, загальні збори учасників Товариства не відбулись, конверт разом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення повернувся до відділення.

21.05.2024 року позивачем на адресу Товариства було повторно направлено заяву про звільнення та повідомлення по скликання загальних зборів Товариства.

Загальні збори учасників Товариства знову не відбулись, конверт разом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення повернувся до відділення.

Позивач зазначає, що ним, як виконавчим органом товариства, у порядку, визначеному п.10.4 Статуту товариства та Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII, з урахуванням компетенції вищого органу такого товариства - загальних зборів, яким належить повноваження звільнити з посади директора товариства, були вжиті всі необхідна заходи для скликання загальних зборів товариства, шляхом направлення у встановлений статутом строк та відповідно до визначеного статутом порядку, повідомлення про відповідні збори із включенням до порядку денного зборів питання про своє звільнення з посади директора товариства.

На думку позивача, такою бездіяльністю учасників ТОВ «БАУ КО ХАНДЕР ГМБХ ЮА» були порушені його трудові права, за захистом яких він звертається до суду з даним позовом.

Стаття 16 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та ст. 20 Господарського кодексу України (далі ГК України) містять перелік способів захисту суб`єктивного матеріального права та охоронюваних законом інтересів, які не є вичерпним.

Так, для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права й охоронювані законом інтереси (правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №910/7164/19).

Як визначено ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується; використання примусової праці забороняється.

Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 № 14-рп/2004, від 16.10.2007 № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації (відповідні висновки містяться в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2022 у справі № 911/719/21).

Свобода праці невід`ємно пов`язана із правом особи у встановленому порядку припинити трудові відносини.

Судом у даній справі встановлено виникнення між позивачем та відповідачем ТОВ «БАУ КО ХАНДЕР ГМБХ ЮА» трудових відносин, про що свідчить наказ ТОВ «БАУ КО ХАНДЕР ГМБХ ЮА» №1 від 15.12.2017 року, оформлений відповідно до чинного у відповідний період законодавства.

Так, ч. 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України (КЗпП України) передбачено, що трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Письмова форма трудового договору обов`язкова лише у випадках, визначених ч.1 ст.24 КЗпП України.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 КЗпП України, укладення трудового договору оформлюється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про прийняття працівника на роботу.

Згідно зі ст. 38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

За загальними правилами трудового законодавства України, керівник товариства, як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Разом з тим, особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.12.2019 у справі №758/1861/18).

Окрім того, у постанові від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20 Велика Палата Верховного Суду вирішила відступити від висновків Верховного Суду про застосування в подібних правовідносинах положень законодавства про працю, зокрема, статті 38 КЗпП України, викладених у постановах від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18, від 17.03.2021 у справі № 761/40378/18 та від 19.01.2022 у справі № 911/719/21, зокрема, в частині тверджень про те, що відповідно до трудового законодавства України керівник товариства (директор), як і будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні, а також про те, що визначальним при вирішенні справ цієї категорії є не перевірка дотримання керівником юридичної особи порядку скликання загальних зборів учасників товариства, а волевиявлення працівника на звільнення з роботи та дотримання ним процедури звільнення, передбаченої частиною першою статті 38 КЗпП України.

Відповідно до ч. ч.1, 2, 4 ст. 98 ЦК України визначено, що: загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлено законом; рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом; порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства; учасники товариства, що володіють не менш як десятьма відсотками голосів, можуть вимагати скликання загальних зборів.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 99 ЦК України: загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад; виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб; виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим ч. 2 ст. 98 цього Кодексу; повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Так, ч. 1 ст. 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», норми якого є спеціальними у відповідних відносинах, оскільки відповідач створений у формі товариства з обмеженою відповідальністю, визначено, що загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, крім питань, віднесених до виключної компетенції інших органів товариства законом або статутом товариства (ч. 1 ст. 30 вказаного Закону).

В силу п. 7 ч. 2 ст. 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначено, що до компетенції загальних зборів учасників належать обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства. При цьому, ч. 4 такої статті установлено, що до виключної компетенції загальних зборів учасників статутом товариства також може бути віднесено вирішення інших питань.

У постанові від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20 Велика Палата Верховного Суду зазначала, що за загальним правилом створення (обрання) виконавчого органу товариства відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (ч. 1 ст. 99 ЦК України, п. 7 ч. 2 ст. 30 Закону № 2275-VIII) або в окремих випадках наглядової ради товариства (ч.2 ст. 38 Закону № 2275-VIII). Це рішення породжує між особами, яких воно стосується, корпоративні відносини, у яких обрана особа наділяється повноваженнями з управління.

Ці корпоративні відносини, як вказала Велика Палата Верховного Суду у відповідній постанові також є підставою для виникнення відносин представництва товариства перед третіми особами, а також трудових відносин, що регулюються законодавством про працю, та виникають у зв`язку з укладенням в установленому порядку (ч. 12 ст. 39 Закону № 2275-VIII) з одноосібним виконавчим органом (членом колегіального виконавчого органу) трудового договору (контракту).

Відповідно до ч. ч. 2-3 ст. 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»: виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства; виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

Повідомлення, передбачене ч. 3 ст. 32 Закону, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення, що установлено ч. 4 статті. При цьому, вказаною нормою передбачено, що статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення учасників. Згідно ч. 5 ст. 32 Закону, у повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний.

Судом встановлено, що позивач, як виконавчий орган товариства, у порядку, визначеному п. 10.4 Статуту товариства та ст. 32 вказаного Закону, з урахуванням компетенції вищого органу такого товариства загальних зборів, яким в силу п. 9.5 Статуту належить повноваження обирати виконавчий орган товариства, скликав загальні збори товариства, направивши повідомлення про їх проведення із включенням до порядку денного зборів питання про своє звільнення з посади генерального директора товариства.

Як визначено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №911/719/21, для належної реалізації права на розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, за власною ініціативою директор товариства має не тільки написати відповідну заяву на підставі статті 38 КЗпП України, подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою, як виконавчий орган товариства, скликати загальні збори учасників, на вирішення яких поставити питання щодо свого звільнення. При цьому, у п.8.31 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.09.2023 у справі №127/27466/20 зазначено, що до порядку денного має бути включено питання про припинення своїх повноважень шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов`язків.

Як визначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.06.2023 у справі №448/362/22, у випадку відсутності рішення скликаних загальних зборів учасників товариства про звільнення директора товариства, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення цих зборів, директор має право звернутися до суду з вимогою про припинення його повноважень.

Відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, позивач ініціював скликання загальних зборів учасників для вирішення відповідного питання компетентним органом загальними зборами, натомість відповідач в особі компетентного органу загальних зборів учасників не розглянув таку заяву позивача про звільнення по суті, а також не звільнив позивача з інших підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 11 ГПК України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ніхто не може бути примушеним виконувати примусову чи обов`язкову працю.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БАУ КО ХАНДЕР ГМБХ ЮА» про визнання трудових відносин припиненими задовольнити повністю.

2. Припинити трудові відносини між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БАУ КО ХАНДЕР ГМБХ ЮА» (Київська обл., Васильківський р-н., смт. Гребінки, вул. Індустріальна, буд. 6/1, ідентифікаційний код 41811851) y зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «БАУ КО ХАНДЕР ГМБХ ЮА» за власним бажанням з дати набрання судовим рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БАУ КО ХАНДЕР ГМБХ ЮА» (Київська обл., Васильківський р-н., смт. Гребінки, вул. Індустріальна, буд. 6/1, ідентифікаційний код 41811851) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання 22.10.2024 року.

Суддя Д.Г. Заєць