ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
22.10.2024 р. Справа № 914/2416/24
За позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ», м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Стелла ЛТД», с. Ясенів, Львівська область
про стягнення суми страхового відшкодування
Представники учасників справи не викликались
Встановив:
Позовну заяву подано Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УСГ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стелла ЛТД» про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 24 377, 13 грн.
Ухвалою суду від 07.10.2024 вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення виявлених недоліків.
18.10.2024 через систему «Електронний суд» позивачем подано клопотання про продовження строків на усунення недоліків позовної заяви. Зазначене клопотання обгрунтовано тим, що через вторгнення рф в Україну, постійні повітряні тривоги та ракетні удари, працівники ПРАТ «СК «УСГ» працюють дистанційно, а тому у позивача виникли тимчасові незручності для здійснення перекладу та нотаріальному засвідченню таких перекладів у строк встановлений ухвалою суду.
Розглянувши клопотання позивача про продовження строків на усунення недоліків позовної заяви, суд зазначає наступне.
В силу приписів ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з ч.2 ст.174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Як вже зазначалося, 07.10.2024 Господарським судом Львівської області прийнято ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надано позивачу строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У відповідності до позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 756/11081/20, за загальним правилом метою встановлення строків є надання визначеності у реалізації суб`єктами правовідносин своїх прав та обов`язків. З настанням або закінченням відповідного строку пов`язане виникнення, зміна чи припинення правовідносин.
Строк, як відрізок часу, обмежує дію суб`єктивних прав та обов`язків. Водночас процесуальний строк - це встановлений законом або визначений судом проміжок часу, протягом якого суд або учасники судового процесу мають право або зобов`язані вчинити певну процесуальну дію чи сукупність таких дій.
Процесуальні строки мають свою специфіку: по-перше, вони завжди мають імперативний характер; по-друге, процесуально-правові строки встановлюються для здійснення тих або інших процесуальних дій; по-третє, вони мають забезпечувати оперативність та ефективність здійснення правосуддя і сприяти дисциплінуючому впливові на учасників процесу.
Отже, запровадження строку, у межах якого особа може звернутися до суду з позовом, заявою, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності та забезпечення здійснення судових процедур у межах розумних строків.
Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, Європейський суд з прав людини сформував практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення/продовження процесуального строку допускається лише у випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску.
Зокрема, ЄСПЛ у справах «Світлана Науменко проти України», «Трегубенко проти України», «Праведна проти Росії», «Желтяков проти України» зазначає про необхідність забезпечення дотримання учасниками справи встановлених строків та не допущення того, щоб за допомогою таких процесуальних механізмів, як продовження строку, було порушено принцип правової визначеності.
Загалом, згідно з практикою ЄСПЛ, при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (справи «Волчлі проти Франції», «ТОВ «Фріда» проти України»).
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16, ухвалі від 04.10.2024 у справі № 916/928/24, дійшов правового висновку, що у тих випадках, коли процесуальним законом суду надано право встановити строк в межах певного строку, встановленого ГПК України, суд не може продовжити строк понад встановлений ГПК України строк.
Таким чином, наведеною вище ч.2 ст.174 ГПК України, закріплено присічний строк на усунення недоліків заяви/скарги, що не може бути продовжений судом у разі встановлення максимального «часового ліміту».
Крім того, згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 12.01.2023 у справі № 901/278/21, ініціювавши судовий розгляд справи, позивач повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин справи з метою отримання правосудного судового рішення.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Германії» наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Враховуючи наведене, реалізація своїх процесуальних прав, в даному випадку, залежала від волі самого позивача.
Одночасно суд зазначає, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УСГ» не надано жодних доказів, які б свідчили про неможливість виконати вимоги ухвали суду або про необхідність додаткового часу на усунення недоліків позовної заяви.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку відмовити Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «УСГ» у задоволенні клопотання від 18.10.2024 про продовження строків усунення недоліків позовної заяви.
У відповідності до ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Відтак, закон встановлює імперативне правило, яке не допускає можливості відкриття провадження у справі у випадку неусунення недоліків, які містяться в ухвалі про залишення позову без руху.
З огляду на те, що зазначені в ухвалі суду від 07.10.2024 недоліки позовної заяви у визначений судом строк позивачем не усунуті, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню позивачу.
Суд звертає увагу позивача на приписи ч. 8 ст. 174 ГПК України, згідно яких повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 118, 174, 234, 235 ГПК України, суд,
УХВАЛИВ:
1. Відмовити Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «УСГ» у задоволенні клопотання від 18.10.2024 про продовження строків усунення недоліків позовної заяви.
2. Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стелла ЛТД» про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 24 377, 13 грн і додані до неї документи повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя Мороз Н.В.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 22.10.2024 |
Оприлюднено | 24.10.2024 |
Номер документу | 122469210 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань страхування |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Мороз Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні