Рішення

від 22.10.2024 по справі 922/3020/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/3020/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м.Харків до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш Дім-41", м.Харків (адреса: 61007, м.Харків, вул.Біблика, буд.41) про стягнення 34997,01 грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

27.08.2024 року позивач - Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш Дім-41" про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 012234 від 01.01.2019 року у розмірі 34997,01 грн, з яких: заборгованість за електричну енергію за договором № 012234 від 01.01.2019 в сумі 33456,05 грн; 3% річних у сумі 646,88 грн; інфляційні втрати у сумі 894,08 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.08.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3020/24 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами.

Згідно з ст.248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі.

29.08.2024 судом направлено ухвалу про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на юридичну адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, ФОП та громадських формувань, а саме: 61007, м.Харків, вул.Біблика (Другої п`ятирічки), буд.41.

Частиною 5 статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно з ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

16.09.2024 року ухвала про відкриття провадження у справі була повернута до суду без вручення відповідачу, з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з 5 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Під час розгляду справи судом перевірено юридичну адресу відповідача згідно з даними ЄДРЮО, яка на час прийняття рішення залишилася незмінною.

Інформації про іншу адресу відповідача у суду немає.

Тобто, неотримання поштової кореспонденції в точці видачі є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо належного отримання листа, тобто є його власною волею.

Поряд з цим, суд зазначає, що відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Сам лише факт не отримання відповідачем кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та, яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Слід враховувати, що організація власної господарської діяльності забезпечується самим товариством, зокрема щодо призначення відповідальної особи на отримання поштової кореспонденції та подальшим її одержанням. Товариство несе ризики та наслідки, пов`язані з неналежним отримання поштової кореспонденції.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

Відзив на позов відповідачем до суду надано не було.

Згідно з ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Згідно з ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

При цьому, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

У зв`язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 (далі - Закон), з 01.01.2019 ПрАТ "Харківенергозбут" є постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268.

ПрАТ "Харківенергозбут" як постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 у порядку, визначеному Правилами роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила), затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - Постанова), та на умовах Договору постачання універсальних послуг.

На виконання пункту 13 розділу XVII Закону під час здійснення заходів з відокремлення було створено електропостачальника ПрАТ "Харківенергозбут", а АТ "Харківобленерго" виконує функції з розподілу електричної енергії на території Харківської області та є оператором системи розподілу.

Відповідно до статті 4 Закону учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Частиною 1 статті 63 Закону встановлено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.

Договір про постачання універсальних послуг є публічним Договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового Договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує Договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті (ч. 4 ст. 63 Закону).

Абзацом п`ятим пункту 13 розділу XVII Закону встановлено, що фактом приєднання споживача до умов Договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Також згідно з п. 7 Постанови Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

У відповідності до п. 13 Перехідних положень Закону передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.

Публічний Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщений на офіційному сайті ПрАТ "Харківенергозбут": zbutenergo.kharkov.ua.

Так, враховуючи наведені приписи, та те, що відповідачем було фактично спожито електричну енергію про що свідчать відомості з реєстру фактичних обсягів (додається до позовної заяви), Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг вважається укладеним на умовах Договору №012234 від 01.01.2019 з Відповідачем (далі - Договір), дані про якого передані від попереднього постачальника АТ "Харківобленерго".

Окрім наданого до Товариства Договору, Відповідачем надано заяву-приєднання та комерційну пропозицію №9.

Згідно з пп. 4.12, 4.13 розділу IV Правил, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Згідно з п.10 Постанови до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.

У відповідності до п. 4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов Договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

За вимогами п. 9.1.1 Розділу ІХ Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними між адміністратором комерційного обліку, постачальником послуг комерційного обліку та учасниками ринку здійснюється у вигляді електронних документів відповідно до стандартів інформаційного обміну Датахаб, що розробляються адміністратором комерційного обліку (АТ "Харківобленерго") та затверджуються Регулятором.

Таким чином, розрахунки за спожиту електроенергію Відповідача проведені на підставі переданих у відповідності до наведених вимог показів приладу обліку від оператора системи розподілу - АТ "Харківобленерго".

ОБ`ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ Наш дім 41 приєдналося до умов Договору № 012234 від 01.01.2019 на умовах Комерційної пропозиції № 9.

Порядок розрахунків за Договором № 012234 від 01.01.2019 визначається відповідно до Комерційної пропозиції № 9, яка є невід`ємним додатком до Договору.

Згідно з п. 2.1 Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п. 5.8 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Пунктом 5.9 та пунктом 5.13 Договору передбачено, що оплата вартості електричної енергії здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника, споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через постачальника.

Умовами публічної п.3 Комерційної пропозиції №9 передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата електричної енергії, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, здійснюються Споживачем один раз за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка Споживачу Постачальником, в якому зазначаються сума до сплати за електричну енергію, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії.

У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті Призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти перераховані за електричну енергію, Постачальник має право зарахувати погашення як погашення існуючої заборгованості з найдавнішим терміном її виникнення. У разі заміни тарифу надлишок (переплата) оплаченої, але не спожитої електричної енергії зараховується на його особовий рахунок як авансовий платіж за новими тарифами в наступному розрахунковому періоді. Укладення сторонами та дотримання узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє від оплати поточного споживання електричної енергії поточного періоду (п. 3 комерційної пропозиції).

Відповідно до п. 6.2 Договору Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору.

Також п. 4 комерційної пропозиції встановлено, що рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка Споживачем. Рахунки на оплату надаються Споживачу у відповідних структурних підрозділах Постачальника. В разі неотримання Споживачем рахунків Постачальник направляє рахунки Споживачу поштовим зв`язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими Споживачем з дня їх відправлення.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством (п. 9.1 Договору).

За умовою п. 5.11 Договору у разі порушення споживачем строків оплати за цим Договором, постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у сумі, що визначається цим Договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору.

Умовою п.7 Комерційної пропозиції № 9 передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п. 4 комерційної пропозиції постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати 3% річних з простроченої суми.

Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком, та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання споживачем.

Згідно з переданими даними від АТ "Харківобленерго" проведено нарахування та за результатами розрахункових періодів, сформовано рахунки за електричну енергію за період з лютого 2023 по травень 2024:

- за лютий 2023 у сумі 5303,20 грн., ПДВ 20 % 1060,64 грн., разом з ПДВ 6363,84 грн. Відповідачем за лютий 2023 спожито 3788 кВт*год. згідно фактичних даних, а саме: відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Рахунок за лютий 2023 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлено за допомогою поштового зв`язку 08.03.2023. Строк оплати 15.03.2023;

- за квітень 2023 у сумі 5742,80 грн., ПДВ 20 % 1148,56 грн., разом з ПДВ 6891,36 грн. Відповідачем за квітень 2023 спожито 4102 кВт*год. згідно фактичних даних, а саме: відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Рахунок за квітень 2023 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлено за допомогою поштового зв`язку 11.05.2023. Строк оплати 18.05.2023;

- за травень 2023 у сумі 4564,00 грн., ПДВ 20 % 912,80 грн., разом з ПДВ 5476,80 грн. Відповідачем за травень 2023 спожито 3260 кВт*год. згідно фактичних даних, а саме: відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Рахунок за травень 2023 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлено за допомогою поштового зв`язку 06.06.2023. Строк оплати 13.06.2023;

- за червень 2023 у сумі 2129,60 грн., ПДВ 20 % 425,92 грн., разом з ПДВ 2555,52 грн. Відповідачем за червень 2023 спожито 968 кВт*год. згідно фактичних даних, а саме: відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Рахунок за червень 2023 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлено за допомогою поштового зв`язку 10.07.2023. Строк оплати 17.07.2023;

- за липень 2023 у сумі 22,00 грн., ПДВ 20 % 4,40 грн., разом з ПДВ 26,40 грн. Відповідачем за липень 2023 спожито 10 кВт*год. згідно фактичних даних, а саме: відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Рахунок за липень 2023 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлено за допомогою поштового зв`язку 10.08.2023. Строк оплати 17.08.2023;

- за серпень 2023 у сумі 11523,60 грн., ПДВ 20 % 2304,72 грн., разом з ПДВ 13828,32 грн. Відповідачем за серпень 2023 спожито 5238 кВт*год. згідно фактичних даних, а саме: відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Рахунок за серпень 2023 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлено за допомогою поштового зв`язку 06.09.2023. Строк оплати 13.09.2023;

- за жовтень 2023 у сумі 283,80 грн., ПДВ 20 % 56,76 грн., разом з ПДВ 340,56 грн. Відповідачем за жовтень 2023 спожито 129 кВт*год. згідно фактичних даних, а саме: відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам (витяг додається). Рахунок за жовтень 2023 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлено за допомогою поштового зв`язку 07.11.2023. Строк оплати 14.11.2023;

- за листопад 2023 у сумі 871,20 грн., ПДВ 20 % 174,24 грн., разом з ПДВ 1045,44 грн. Відповідачем за листопад 2023 спожито 396 кВт*год. згідно фактичних даних, а саме: відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Рахунок за листопад 2023 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлено за допомогою поштового зв`язку 08.12.2023. Строк оплати 15.12.2023;

- за грудень 2023 у сумі 2041,60 грн., ПДВ 20 % 408,32 грн., разом з ПДВ 2449,92 грн. Відповідачем за грудень 2023 спожито 928 кВт*год. згідно фактичних даних, а саме: відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Рахунок за грудень 2023 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлено за допомогою поштового зв`язку 09.01.2024. Строк оплати 16.01.2024;

- за січень 2024 у сумі 2087,80 грн., ПДВ 20 % 417,56 грн., разом з ПДВ 2505,36грн. Відповідачем за січень 2024 спожито 949 кВт*год. згідно фактичних даних, а саме: відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Рахунок за січень 2024 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлено за допомогою поштового зв`язку 06.02.2024. Строк оплати 13.02.2024;

- за лютий 2024 у сумі 1557,60 грн., ПДВ 20 % 311,52 грн., разом з ПДВ 1869,12 грн. Відповідачем за лютий 2024 спожито 708 кВт*год. згідно фактичних даних, а саме: відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Рахунок за лютий 2024 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлено за допомогою поштового зв`язку 06.03.2024. Строк оплати 13.03.2024;

- за березень 2024 у сумі 1144,00 грн., ПДВ 20 % 228,80 грн., разом з ПДВ 1372,80 грн. Відповідачем за березень 2024 спожито 520 кВт*год. згідно фактичних даних, а саме: відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Рахунок за березень 2024 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлено за допомогою поштового зв`язку 05.04.2024. Строк оплати 12.04.2024;

- за квітень 2024 у сумі 818,40 грн., ПДВ 20 % 163,68 грн., разом з ПДВ 982,08 грн. Відповідачем за квітень 2024 спожито 372 кВт*год. згідно фактичних даних, а саме: відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Рахунок за квітень 2024 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлено за допомогою поштового зв`язку 07.05.2024. Строк оплати 14.05.2024;

- за травень 2024 у сумі 90,20 грн., ПДВ 20 % 18,04 грн., разом з ПДВ 108,24 грн. Відповідачем за травень 2024 спожито 41 кВт*год. згідно фактичних даних, а саме: відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Рахунок за травень 2024 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлено за допомогою поштового зв`язку 05.06.2024. Строк оплати 12.06.2024.

Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за електричну енергію за договором № 012234 від 01.01.2019 в сумі 33456,05 грн за період з квітня 2023 по травень 2024.

Крім того, у зв`язку з несвоєчасною сплатою за електричну енергію за договором № 012234 від 01.01.2019 в обумовлений термін відповідачу нараховані 3% річних у розмірі 646,88 грн та інфляційні втрати у розмірі 894,08 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться

У відповідності до ст.173 ГК України, зі змістом якої кореспондуються і приписист.509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з пп. 4.12, 4.13 розділу IV "Правил роздрібного ринку електричної енергії" (далі - Правила), затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Згідно з п.10 Постанови до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.

У відповідності до п.4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

За вимогами п.9.1.1 Розділу IX Кодексу комерційного обліку обмін даними між адміністратором комерційного обліку, постачальником послуг комерційного обліку та учасниками ринку здійснюється на договірних засадах у вигляді електронних документів.

Таким чином, розрахунки за спожиту відповідачем електроенергію проведені на підставі переданих у відповідності до наведених вимог показів приладу обліку від оператора системи розподілу - AT "Харківобленерго".

Договір між електропостачальником та споживачем укладається шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.

Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщений на офіційному сайті ПрАТ "Харківенергозбут": zbutenergo.kharkov.ua.

На підставі поданої відповідачем заяви-приєднання відповідач приєднався до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 012234 від 01.01.2019 року.

Відповідно до п. 5.8 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Пунктом 5.9 та пунктом 5.13 Договору передбачено, що оплата вартості електричної енергії здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника, споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через постачальника.

Умовами публічної п.3 Комерційної пропозиції № 1 для малих непобутових споживачів передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата електричної енергії, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, здійснюються Споживачем один раз за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка Споживачу Постачальником, в якому зазначаються сума до сплати за електричну енергію, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії.

У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті Призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти перераховані за електричну енергію, Постачальник має право зарахувати погашення як погашення існуючої заборгованості з найдавнішим терміном її виникнення. У разі заміни тарифу надлишок (переплата) оплаченої, але не спожитої електричної енергії зараховується на його особовий рахунок як авансовий платіж за новими тарифами в наступному розрахунковому періоді. Укладення сторонами та дотримання узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє від оплати поточного споживання електричної енергії поточного періоду (п. 3 комерційної пропозиції).

Також п.4 комерційної пропозиції встановлено, що рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка Споживачем. Рахунки на оплату надаються Споживачу у відповідних структурних підрозділах Постачальника. В разі неотримання Споживачем рахунків Постачальник направляє рахунки Споживачу поштовим зв`язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими Споживачем з дня їх відправлення.

Відповідно до п.6.2 Договору Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством (п. 9.1 Договору).

Згідно з вимогами ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем доказів оплати заборгованості чи контррозрахунку суми боргу до суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заборгованість за використану електричну енергію за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 012234 від 01.01.2019 року разом з ПДВ у розмірі 33456,05 грн за період з квітня 2023 по травень 2024 року підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо 3% річних та інфляційних.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Відповідно до Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Строк дії воєнного стану в Україні продовжено та він діє до тепер.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; колективний договір про надання комунальних послуг (далі - колективний договір) - договір про надання комунальних послуг, який укладається з виконавцем комунальних послуг за рішенням співвласників (на умовах, визначених у рішенні співвласників (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками; колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги; споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.

Згідно з ст. 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належить, зокрема, житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає, в тому числі, купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

непобутовий споживач - фізична особа - підприємець або юридична особа, яка купує електричну енергію, що не використовується нею для власного побутового споживання (пункт 47);

побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) (пункт 62).

Аналогічні приписи містить пункт 1.1.2 розділу І Правил роздрібного ринку електричної енергії, відповідно до якого:

- побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність);

- споживач електричної енергії - фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.

Згідно із частиною другою статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Аналогічно унормовано поняття спільного майна багатоквартирного будинку частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Частиною першою статті 385 ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Статтею 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Статтями 4 та 6 вказаного Закону передбачено, що об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Об`єднання є юридичною особою, що створюється відповідно до закону. Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках).

Управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління (частина перша статті 12 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники зобов`язані разом з іншим забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна.

Згідно із статтею 12 вказаного Закону витрати на управління багатоквартирним будинком включають, зокрема, витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 916/3837/21 зазначено, що ОСББ не є фізичною особою чи фізичною особою-підприємцем, а як юридична особа ОСББ не має свого власного споживання. ОСББ, згідно норм чинного законодавства, сприяє отриманню співвласниками багатоквартирного будинку комунальних послуг, зокрема постачанню та розподілу електричної енергії. Ця електрична енергія постачається у багатоквартирний будинок виключно задля функціонування спільного майна співвласників (зокрема інженерно-технічних систем будинку, як то роботи індивідуального теплового пункту, котелень, підкачувальних насосів тощо) та для задоволення побутових (спільно-побутових) потреб співвласників (зокрема електропостачання ліфтів, освітлення місць загального користування та прибудинкової території тощо).

ОСББ має особливий статус, відмінний від інших юридичних осіб, оскільки створюється та функціонує як непідприємницьке товариство згідно окремого спеціалізованого Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", має статус неприбутковості, та не є суб`єктом господарювання, не використовує електричну енергію для власних потреб.

Отже ОСББ в частині споживання електричної енергії на побутові потреби по аналогії закону підпадає під визначення "колективний побутовий споживач" електроенергії, у випадку, коли ці організації об`єднують мешканців у багатоквартирних будинках та діють в їхніх інтересах для забезпечення комфортних умов проживання у будинку.

Як свідчать матеріали справи, громадяни, мешканці будинку АДРЕСА_1 , створили неприбуткову організацію "Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім-41" з метою належного утримання будинку, забезпечення мешканців будинку комунальними та іншими послугами.

З матеріалів справи також вбачається, що позивачем відповідачу направлялись рахунки на оплату за електричну енергію по споживачу ОСББ "Наш дім-41" та акти приймання-передачі електричної енергії, в яких найменування послуги визначено як: "населення, яке розраховується з енергопост. орг. за загал. розрах. засобом обл. та об`єдн. шляхом створення юр. особи, житлово-експулуатац. орг., крім гуртожитків".

Доказів того, що споживання за спірним договором відбувалося не лише мешканцями будинку, а і суб`єктами господарювання матеріали справи не містять.

Відповідно до пункту 13 розділу XVII Закону України "Про ринок електричної енергії" електрична енергія, що купується у постачальника універсальних послуг та споживається: у багатоквартирних житлових будинках на технічні цілі (роботу індивідуальних теплових пунктів, котелень, ліфтів, насосів та замково-переговорних пристроїв, що належать власникам квартир багатоквартирного будинку на праві спільної власності) та освітлення дворів, східців і номерних знаків, оплачується за цінами, за якими постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії побутовим споживачам.

Згідно із пунктом 10.2.16 глави 10.2 ПРРЕЕ колективний побутовий споживач розраховується з постачальником електричної енергії за обсяги електричної енергії, спожитої для побутових потреб колективного побутового споживача, за відповідним тарифом для населення, яке розраховується за загальним розрахунковим засобом обліку та об`єднане шляхом створення юридичної особи. Розрахунки за електричну енергію, спожиту на технічні цілі, здійснюються за відповідними тарифами.

Суд встановив, що позивач придбав електроенергію за ціною 2,2 грн за 1 кВт*год, тобто за тарифом для населення, передбаченим для колективного побутового споживача приписами пункту 10.2.16 глави 10.2 ПРРЕЕ.

Отже відповідач у справі виступає у спірних відносинах з позивачем саме як колективний побутовий споживач (від імені всіх фізичних осіб співвласників) та договір укладений для забезпечення та сприяння співвласникам будинку в отриманні житлово-комунальних послуг належної якості та у встановлений строк.

Суд зазначає, що протягом спірного періоду на всій території України діє воєнний стан.

Крім того, суд зауважує, що положення постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 прямо не забороняють нарахування ОСББ, які є юридичними особами, 3% річних та інфляційних втрат, не зважаючи на ті обставини, що ці неприбуткові організації створені мешканцями будинку (населенням) для забезпечення таких мешканців комунальними послугами та оплата таких комунальних платежів здійснюється за рахунок мешканців та за тарифами для населення. Проте, зазначене не відповідає засадам справедливості, оскільки безпідставно ставить об`єднання мешканців, які уклали колективний договір на отримання комунальної послуги, у гірше становище порівняно з мешканцями, які мають відповідні індивідуальні договори.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, те, що на час надходження позовної заяви до суду та на час прийняття рішення у справі на всій території України діє воєнний стан, приписи постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану", суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача інфляційних нарахувань та 3% річних за спірний період.

Аналогічні правові висновки неодноразово викладались судами апеляційної інстанції, зокрема Східним апеляційним господарським судом у постанові від 16.10.2023 у справі №922/1893/23, у постанові від 04.03.2024 у справі № 922/4146/23, постанові від 02.04.2024 у справі №922/1962/23 та Центральним апеляційним господарським судом у постанові від 27.06.2023 у справі № 904/4189/22.

При цьому суд враховує, що у даній категорії спорів рішення апеляційних судів є остаточними та не підлягають оскарженню.

На підставі викладеного, враховуючи приписи постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану", Постанови від 25.02.2022 №332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану", а також ту обставину, що відповідач є неприбутковою організацією, створеною мешканцями будинку (населенням) для забезпечення таких мешканців комунальними послугами та оплата таких комунальних платежів здійснюється за рахунок мешканців та за тарифами для населення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПрАТ "Харківенергозбут" в частині стягнення з відповідача 3% річних у сумі 646,88 грн та інфляційних втрат у сумі 894,08 грн, які нараховані за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 012234 від 01.01.2019 року в період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, та у зв`язку із простроченням оплати населенням вартості спожитої електроенергії внаслідок проведення бойових дій - не підлягають задоволенню.

Підсумовуючи викладене, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати наданих послуг, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення основного боргу такими, що підтверджуються матеріалами справи, є правомірними та обґрунтованими, відповідачем не спростовані.

Однак, з урахуванням відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 3% річних у сумі 646,88 грн та інфляційних втрат у сумі 894,08 грн, позов підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судового збору суд керується положеннями п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, відповідно до яких, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, враховуючи часткову відмову в позові, судовий збір в розмірі 2315,74 грн покладається на відповідача, з вини якого виник спір, решта покладається на позивача, у зв`язку з частковою відмовою в позові.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 12, 13, 73, 74, 76-80, 129, 236 - 241, 247, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш Дім-41" (адреса: 61007, м.Харків, вул.Біблика, буд.41; код ЄДРПОУ 37766117) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (адреса: 61057, м.Харків, вул.Гоголя,10; код ЄДРПОУ 42206328; на п/р із спеціальним режимом використання в філії ХОУ АТ Ощадбанк UA323518230000026034301529792, МФО 351823) заборгованість за електричну енергію в сумі 33456,05 грн за договором № 012234 від 01.01.2019 року.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш Дім-41" (адреса: 61007, м.Харків, вул.Біблика, буд.41; код ЄДРПОУ 37766117) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (адреса: 61057, м.Харків, вул.Гоголя,10; код ЄДРПОУ 42206328; на ХОУ АТ Ощадбанк п/р НОМЕР_1 , МФО 351823) 2315,74 грн судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "22" жовтня 2024 р.

СуддяК.В. Аріт