Рішення

від 09.10.2024 по справі 922/2330/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2024м. ХарківСправа № 922/2330/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Почуєвій А.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз", м.Харків до Комунального підприємства "Тепловодосервіс" Лозівської міської ради Харківської області, смт Краснопавлівка Харківської області про стягнення 500 353,18 грн. за участю представників:

від позивача: Смолякова І.О.

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (надалі- позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства "Тепловодосервіс" Лозівської міської ради Харківської області (надалі - відповідач) про стягнення 500353,18грн., з яких: 468028,52грн. заборгованості, 16269,06грн. 3% річних, 16055,60 грн. інфляційних втрат.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати послуг з розподілу природного газу за умовами типового публічного договору розподілу природного газу, текст якого затверджений Постановою НКРЕКП №2498 від 30.09.2015, до якого відповідач приєднався шляхом підписання заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу № 0942119M9VCT016 від 01.01.2016, за період травень-червень 2023 року.

Ухвалою від 10.07.2024 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.08.2024.

25 липня 2024 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він не визнав позов у частині вимоги позивача про визначення в рішенні суду про нарахування відповідних відсотків до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування: органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення. Також відповідач просив розстрочити виконання судового рішення на строк 1 рік з дня ухвалення такого рішення.

Даний відзив подано в межах строку, встановленого ухвалою про відкриття провадження у даній справі, а тому прийнято судом та долучено до справи.

Ухвалою від 10.07.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 27.09.2024.

У підготовчому засіданні 27.09.2024 судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 09.10.2024.

У судовому засіданні 09.10.2024 представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила позов задовольнити. Також заперечила проти задоволення клопотання відповідача про розстрочення виконання судового рішення.

Відповідач свого представника в дане судове засідання не направив. Суд враховує, що у своєму відзиві відповідач просив здійснювати розгляд справи за його відсутності.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

Правовідносини між споживачем та газорозподільною організацією врегульовані Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494 (надалі - Кодекс ГРМ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1379/27824, постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498 "Про затвердження Типового договору розподілу природного газу" тощо.

Закон України "Про ринок природного газу" визначає наступних суб`єктів ринку природного газу: оператор газотранспортної системи; оператор газорозподільної системи: оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.

Відповідно до Кодексу ГРМ Оператор газорозподільної системи - суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" згідно норм чинного законодавства є Оператором газорозподільної системи, який до 01.07.2023 здійснював господарську діяльність з розподілу природного газу на території Харківської області на підставі ліцензії, виданої згідно постанови НКРЕКП № 809 від 19.06.2017.

Згідно п. 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ споживач природного газу (споживач)- фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, об`єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.

КП "Тепловодосервіс" Лозівської міської ради Харківської області у спірних правовідносинах має статус споживача природного газу.

Відповідно до п.п. 1, 3, 4 розділу 3 глави VI Кодексу ГРМ споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт.

Договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного Кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.

Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

З матеріалів справи вбачається, що 01.01.2016 КП "Тепловодосервіс" Лозівської міської ради Харківської області було підписано заяву-приєднання №0942119М9VCT016 до умов типового договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).

Отже, відповідач приєднався до типового публічного договору розподілу природного газу, текст якого затверджений Постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015 (надалі - Договір).

На підставі даного Договору позивач надавав відповідачу послуги з розподілу природного газу споживачу по точках комерційного обліку, які визначені Додатком №4 до Договору, який додавався до заяви-приєднання, а саме: с. Єлизаветівка, вул.Студентська, 17; с. Катеринівка, вул.Слобожанська, 16; с. Катеринівка, вул.Слобожанська, 18; с. Катеринівка, вул.Шкільна, 18; смт Краснопавлівка, вул.Мікрорайон, 26а; смт Краснопавлівка, вул.Конституції 2 А; смт Краснопавлівка, вул. Конституції, 13А; смт Краснопавлівка, вул.Лесі Українки, 31б; с. Миколаївка, вул.Шкільна, 2а.

Згідно з пунктом 2.1. Договору Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.

Постановою НКРЕКП № 2080 від 07.10.2019 внесено зміни до Кодексу ГРМ (та до договору відповідно), відповідно до яких з 01.01.2020 запроваджується новий порядок розрахунків за послугу з розподілу природного газу, зокрема, змінено принцип визначення величини потужності для споживачів природного газу та здійснено перехід від приєднаної потужності до замовленої, яка розраховується відповідно до вимог Кодексу ГРМ виходячи із об`ємів споживання об`єктів споживачів за попередній рік.

Відповідно до п. 6.1. договору оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Пунктом 6.3. договору передбачено, що величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ.

Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п. 6.4 договору).

Відповідно до пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.

Газовий рік - період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року (згідно пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ).

Споживач, що не є побутовим, має право не пізніше ніж до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому (крім замовлення потужності на 2020 рік, яке здійснюється до 01 листопада), подати Оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об`єктах з розбивкою по кожному об`єкту в газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік. У такому разі, якщо фактичний обсяг використання потужності (протягом календарного року) буде перевищувати замовлену споживачем річну потужність сумарно по всіх його об`єктах, величина перевищення має бути сплачена споживачем за півторакратною вартістю тарифу на розподіл природного газу на користь Оператора ГРМ відповідно до договору розподілу природного газу.

Враховуючи умови договору та норми Кодексу, було визначено плановий обсяг замовленої річної потужності споживача на 2023 рік, про що складено Акт №ХА00054014 приймання-передачі природного газу від 30.09.2022, який становить: 1608111,67м.куб. - величина річної замовленої потужності на 2023 рік, та, відповідно, 134 009,30 м. куб. величина замовленої потужності на місяць.

Пунктом 10 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем встановлено, що надання оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг. Акт надсилається оператором ГРМ споживачеві. Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов`язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством. До вирішення спірних питань сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу ГРМ установлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

Крім того, відповідно до п. 6.8. розд. VI Типового договору надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між Сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

На підставі вищевикладеного та умов Договору, АТ "Харківгаз" було складено акти наданих послуг:

- № БХ000008033 від 31.05.2023, згідно з яким об`єм розподіленого споживачу природного газу у травні 2023 року склав 134009,31 м. куб., вартість наданих послуг складає 320 014,24 грн (в т.ч. ПДВ 53 335,71 грн);

- № БХ000010783 від 30.06.2023, згідно з яким об`єм розподіленого споживачу природного газу у червні 2023 року склав 134009,33 м. куб., вартість наданих послуг складає 320 014,28 грн (в т.ч. ПДВ 53 335,71 грн).

Таким чином, у споживача виник обов`язок сплати послуг за розподіл природного газу за період травень-червень 2023 року на підставі актів наданих послуг.

Крім того, як зазначає позивач у позові, станом на початок травня 2023 року у споживача існувала заборгованість в сумі 160000,00грн.

При цьому відповідачем було здійснено часткову оплату за Договором, а саме: у травні 2023 року споживачем сплачено 122000,00грн., у червні 2023 року - 50000,00грн., у жовтні 2023 року - 110000,00грн., у лютому 2024 року - 50000,00грн.

У зв`язку з цим, у відповідача виникла заборгованість в розмірі 468028,52грн. (160000,00 + 320014,24 + 320014,28 - 122000,00 - 50000,00 - 110000,00 - 50000,00).

Враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з даним позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 468028,52грн. заборгованості, 16269,06грн. 3% річних, 16055,60 грн. інфляційних втрат.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з частинами 1, 2 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Частиною 1 статті 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статей 641, 642 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Матеріали справи підтверджують факт приєднання відповідача до умов Типового договору розподілу природного газу, відповідно до пункту 1.1 якого Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що позивачем у травні-червні 2023 року було належним чином виконано свої зобов`язання за Договором щодо надання відповідачу послуг з розподілу природного газу. Загальна вартість цих послуг, з урахуванням заборгованості на початок травня 2023 року, склала 800028,52грн., однак відповідач здійснив лише часткову оплату цих послуг на суму 332000,00грн. Інша частина заборгованості в розмірі 468028,52грн. відповідачем не погашена.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано суду та в матеріалах справи відсутні докази повної оплати наданих за Договором послуг з розподілу природного газу.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У зв`язку з цим, суд вважає позовні вимоги про стягнення 468028,52грн. заборгованості законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаних норм законодавства та умов Договору позивач станом на 09.06.2024 здійснив нарахування відповідачу 16269,06грн. 3% річних та 16055,60 грн. інфляційних втрат.

Перевіривши розрахунки вищевказаних сум, суд визнав їх такими, що відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги про їх стягнення підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд зазначає, що в позовній заяві позивач також просить визначити в рішенні суду про нарахування відповідних відсотків (3% річних та інфляційних втрат) до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Вказана вимога обґрунтована положеннями частини 10 статті 238 ГПК України, згідно з якою суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Втім, з аналізу вищезазначеної норми вбачається, що законодавець наділив суд правом, а не обов`язком, у своєму рішенні зазначати про нарахування на суму заборгованості відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення. Отже, вказане положення процесуального законодавства не має імперативного характеру. У відповідних нормах матеріального права таке положення також не зафіксоване.

За таких обставин, у суду не має обов`язку задовольняти вимогу щодо автоматичного нарахування таких сум до моменту виконання судового рішення.

Крім того, слід зауважити, що вказане положення не передбачає підстав, за наявності яких суд має його застосовувати або утримуватися від такого застосування. Також, неврегульованим є питання щодо визначення суми судового збору, який має сплачуватися позивачем у випадку додаткового присудження судом на його користь таких грошових коштів з відповідача, оскільки визначити їх точний розмір не можливо.

В той же час, позивач не позбавлений права в подальшому звернутися до суду з окремим позовом про стягнення з відповідача відповідних відсотків, які будуть нараховані до моменту фактичного виконання рішення.

Щодо заявленого відповідачем у відзиві клопотання про розстрочення виконання рішення у даній справі на один рік суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

При цьому, частинами 3-5 статті 331 ГПК України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2)стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Розглянувши надані відповідачем докази, суд вважає, що відповідачем не підтверджено належним чином наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Так, на підтвердження існування вищевказаних обставин відповідач посилається на скрутне фінансове становище свого підприємства.

В той же час, з наявної у справі фінансової звітності відповідача за 1 квартал 2024 року вбачається, що станом на 31.03.2024 чистий збиток від діяльності підприємства склав 352,9тис.грн. Між тим, за результатами господарської діяльності у 1 кварталі 2023 року чистий збиток КП "Тепловодсервіс" становив 1066,0тис.грн.

Тобто збитки відповідача від його господарської діяльності зменшилися втричі, порівняно з аналогічним періодом минулого року, що фактично свідчать про покращення фінансового стану даного комунального підприємства.

Також вказана фінансова звітність свідчить, що розмір чистого доходу відповідача від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) станом на 31.03.2024 складає 18578,8тис.грн., тоді як за 1 квартал 2023 року цей показник складав 15066,6тис.грн.

Суд звертає увагу, що загальний розмір заборгованості, який підтверджено за результатами розгляду даної справи, складає 500353,18грн. Зазначена сума є значно меншою від розміру отриманого доходу від реалізації відповідачем продукції (товарів, робіт, послуг), а тому могла бути погашена відповідачем (повністю або частково) ще у 1 кварталі 2024 року за рахунок фінансових надходжень від його господарської діяльності.

При цьому докази відсутності у відповідача грошових коштів на рахунках в банківських установах як у 1 кварталі 2024 року, так і станом на момент заявлення клопотання про надання розстрочки виконання рішення, в матеріалах справи відсутні.

Крім того, суд зазначає, що з наданого відповідачем акту звірки №86 вбачається, що КП "Тепловодсервіс" здійснив останню оплату за Договором лише 19.02.2024. Отже станом на момент ухвалення рішення у даній справі відповідачем протягом 8 місяців не здійснювалося жодних оплат за Договором. Відповідно, надання судом відповідачу додаткової розстрочки, з огляду на висловлення позивачем своїх заперечень, не можна визнати таким, що спрямоване на забезпечення балансу інтересів обох сторін.

Додатково слід зауважити, що у справі відсутні й докази вжиття відповідачем будь-яких інших заходів, спрямованих на погашення спірної заборгованості, у тому числі шляхом звернення до Лозівської міської ради щодо отримання фінансової підтримки та/або звернення до позивача з пропозицією укласти договір реструктуризації заборгованості тощо.

Таким чином, суд приходить до висновку, що на даний час підстави для розстрочення виконання рішення у справі відсутні, а тому клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Тепловодосервіс" Лозівської міської ради Харківської області (64621, Харківська обл., Лозівський р-н, смт Краснопавлівка, Мікрорайон, буд.16, код 37346355) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (61109, м.Харків, вул.Безлюдівська, буд.1, код 03359500) 468028,52грн. заборгованості, 16269,06грн. 3% річних, 16055,60 грн. інфляційних втрат, 7505,30грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "21" жовтня 2024 р.

СуддяМ.В. Калантай