Рішення

від 10.10.2024 по справі б-19/81-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2024м. ХарківСправа № Б-19/81-10 (922/5157/23)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Міньковського С.В.

при секретарі судового засідання Черновій В.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Харківський канатний завод" 3-я особа - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області до Харківська міська рада (майдан Конституції, 7, м. Харків, 61003) про зобов`язання вчинити певні дії за участю сторін:

пр-к відповідач - ОСОБА_1 (на підставі витягу з ЄДР),

пр-к позивача - ОСОБА_2 (ліквідатор),

ВСТАНОВИВ:

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СПРАВИ.

Ліквідатор ПАТ "Харківський канатний завод" звернувся до Господарського суду з позовом до Харківської міської ради, в якому просить суд: 1) зобов`язати Харківську міську раду (код 04059243) сформувати рішення про безоплатне прийняття до комунальної власності Харківської міської територіальної громади захисної споруди цивільного захисту: № 78910, розташоване за адресою: вул. Китаєнка, 1, м. Харків на підставі якого, безоплатно та без додаткових умов прийняти від Публічного акціонерного товариства Харківський канатний завод до комунальної власності Харківської міської територіальної громади захисну споруду цивільного захисту: № 78910, розташоване за адресою: вул. Китаєнка, 1, м. Харків; 2) стягнути з Харківської міської ради (код 04059243) на користь Публічного акціонерного товариства Харківський канатний завод (код 00306443) витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.12.2023 позовну заяву ліквідатора ПАТ "Харківський канатний завод" прийнято до розгляду та відкрито провадження за заявою №922/5157/23 в межах справи № Б-19/81-10; відкрито провадження у справі № Б-19/81-10 (922/5157/23); ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

В судовому засіданні 30.01.2024 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи.

31.01.2024 позивачем було подано уточнену позову заяву про зобов`язання вчинити певні дії в межах справи №Б-19/81-10, яка прийнята судом до розгляду. В поданій заяві позивач просить суд: зобов`язати Харківську міську раду (ідентифікаційний код юридичної особи 04059243, місцезнаходження: 61003, Харківська обл., місто Харків, майдан Конституції, 7) прийняти безоплатно без додаткових умов до комунальної власності Харківської міської територіальної громади захисну споруду цивільного захисту: № 78910, розташоване за адресою: вул. Китаєнка,1, м. Харків; стягнуто з Харківської міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи: 04059243) на користь Публічного акціонерного товариства Харківський канатний завод (ідентифікаційний код юридичної особи: 00306443) витрати по сплаті судового збору.

В судових засіданнях 15.02.2024, 04.03.2024 та 02.04.2024 суд постановив протокольні ухвали про відкладення розгляду справи.

18.04.2024 до суду від позивача надійшла заява про перехід з розгляду справи в порядку спрощеного провадження, в розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Подана заява обґрунтована необхідністю детального з`ясування всіх обставин справи, у тому числі вчинення додаткових дій спрямованих на встановлення інформації, яка необхідна для правильного вирішення спору, а також можливим залученням до розгляду справи інших учасників, третіх осіб.

Крім того, 22.04.2024 до суду від позивача надійшло клопотання про залучення третьої особи та долучення доказів, в якому ліквідатор просить суд долучити до матеріалів справи та врахувати при розгляді справи копію відповіді Регіонального відділення Фонду державного майна по Харківській області від 05.04.2024 вих. №20-30-03-01189 на адвокатський запит від 01.04.2024 вих. №01-04/24-А, а також залучити Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області (61057, м. Харків, майдан Театральний, 1) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Приймаючи до уваги суперечливі докази, які містяться в матеріалах справи, а саме доводи відповідача Харківської міської ради, про те, що спірна захисна споруда цивільного захисту: № 78910, розташована за адресою: вул. Китаєнка,1, м. Харків не увійшла до переліку майна, яке приватизувалося АТ Харківський канатний завод в 1991 році та залишилась у державній власності в підпорядкуванні та розпорядженні Регіонального відділення Фонду державного майна по Харківській області, відповіді Регіонального відділення Фонду державного майна по Харківській області від 05.04.2024 вих. №20-30-03-01189 на адвокатський запит про приватизацію у 1993 році ВАТ Харківський канатний завод спірної захисної споруди цивільного захисту шляхом викупу майна орендарем, суд вважає наявним обґрунтоване припущення щодо можливості впливу судового рішення у даній справі на права та обов`язки Регіонального відділення Фонду державного майна по Харківській області.

В зв`язку з чим, суд ухвалою від 23.04.2024: заяву представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задовольнив; перейшов до розгляду справи № Б-19/81-10 (922/5157/23) за правилами загального позовного провадження; постановив подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі; почав підготовче провадження і призначив підготовче засідання на 30.05.2024 р.; задовольнив клопотання представника позивача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача; залучив Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області (61057, м. Харків, майдан Театральний, 1) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача; зобов`язав позивача направити позовну заяву третій особі; встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу строк на подання до суду відповіді на відзив, оформленої відповідно до ст. 166 ГПК України; встановив відповідачу строк для подання заперечень на відповідь позивача на відзив, оформлених відповідно до ст. 167 ГПК України; встановив третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, строк у п`ять днів з дня отримання даної ухвали для надання пояснень щодо суті спору.

В судовому засіданні 09.07.2024 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

13.08.2024 судове засідання не відбулось, в зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

05.09.2024 судове засідання не відбулось через сигнал "повітряна тривога", в зв`язку з військовою агресією РФ.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

В обґрунтування своїх позовних вимог ліквідатор зазначає, що за наслідками проведеної інвентаризації було встановлено, що на балансі ПАТ Харківський канатний завод обліковується захисна споруда цивільного захисту (сховище) № 78910, розташоване за адресою: вул. Китаєнка,1, м. Харків.

Позивач зазначає, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту належить: прийняття рішень про подальше використання захисних споруд цивільного захисту державної та комунальної власності у разі банкрутства (ліквідації) суб`єкта господарювання, на балансі якого вона перебуває, та безхазяйних захисних споруд (пункт 26 частини 2 статті 19 Кодексу цивільного захисту України).

У разі банкрутства (ліквідації) балансоутримувача захисних споруд державної та комунальної форми власності, а також виявлення безхазяйних захисних споруд органи місцевого самоврядування за погодженням з місцевими держадміністраціями, а також центральними органами виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають захисні споруди державної форми власності, приймають рішення про їх подальше використання (п. 14 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд із фонду та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 р. № 138).

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву від 24.04.2024 проти доводів позивача заперечує в повному обсязі, посилаючись на те, що вказана захисна споруда цивільного захисту № 78910, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Китаєнка, 1 не увійшла до переліку майна, яке приватизувалося АО "Харківський канатний завод" в 1991 році, а так і залишилися у державній власності в підпорядкуванні та розпорядженні Регіонального відділення Фонду державного майна по Харківській області. Тобто оскільки ПАТ "Харківський канатний завод" не проведено реєстрацію права власності на захисну споруду цивільного захисту № 78910, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Китаєнка, 1 то майно є і залишається в державній власності, а тому розгляд цієї справи без участі належного відповідача у цій справі вплине в подальшому на права та обов`язки, щодо розпорядження, саме останнього.

Додатково відповідач посилається, що відповідно інформації з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на захисну споруду цивільного захисту № 78910, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Китаєнка, 1, конструкція залізобетон, рік в введення в експлуатацію 1959, загальна площа 106,2 кв.м, об`єм 256,8 м3, кількість входів 1, запасний вихід 1, у реєстрі не зареєстровано, за вказаною адресою зареєстроване інше майно. В додатках до позову відсутні документи, які б підтвердили право власності на дану захисну споруду.

Позивач у своїй відповіді на відзив посилається на лист-відповідь РВ ФДМУ по Харківській області, в якому зазначено, що згідно з інформаційно-пошуковою підсистемою ЕТАП-МАЙНО зазначена вище захисна споруда цивільного захисту (уточнення - захисна споруда цивільного захисту: № 78910, розташована за адресою: вул. Китаєнка,1, м. Харків) не обліковується, як така, що не увійшла до статутних капіталів господарських товариств в процесі приватизації, та не належить до сфери управління регіонального відділення.

Відомості щодо об`єктів нерухомого державного майна за адресою: м. Харків, вул. Китаєнка,1 в інформаційних системах регіонального відділення відсутні.

Таким чином, позивач наполягає на тому, що захисна споруда цивільного захисту: № 78910, що розташована за адресою: вул. Китаєнка, 1, м. Харків, не є такою, що не увійшла до статутних капіталів господарських товариств в процесі приватизації, а тому не доречним є посилання відповідача на норми спільного наказу Фонду державного майна України та Міністерства економіки України «Про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі» від 19.05.1999 N 908/68.

Третя особа, РВ ФДМУ по Харківській області, в своїх письмових поясненнях на позовну заяву (від 17.05.2024) зазначає, що за даними інформаційно-пошукової системи, яка містить відомості щодо приватизованих об`єктів, у 1993 році ВАТ Харківський канатний завод (код ЄДРПОУ 00306443, адреса м. Харків, вул. Китаєнка, 1) було приватизовано шляхом викупу майна орендарем; орган приватизації - Фонд державного майна України. Вартість вилученого майна у розділі Економічні показники - 0 грн.

Відомості про державне майно, яке обліковувалось на балансі державного підприємства, на інформаційному обліку Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області відсутні. Інформація щодо продажу окремих об`єктів нерухомого державного майна, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Китаєнко, 1, в інформаційних системах РВ ФДМУ по Харківській області відсутня.

З урахуванням викладеного, у РВ ФДМУ по Харківськійй області відсутня інформація про власника, балансоутримувача або користувача захисної споруди цивільного захисту №78910 за адресою: м. Харків, вул. Китаєнко, 1.

ВИСНОВОК СУДУ.

Розглянувши матеріали позову, вислухавши пояснення представника відповідача, суд вважає, що позов ліквідатора ПАТ "Харківський канатний завод" до відповідача Харківської міської ради не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд зазначає, що вищенаведене спірне майно - захисна споруда цивільного захисту, яку ліквідатор ПАТ "Харківський канатний завод" просить передати до комунальної власності Харківської міської ради без додаткових умов відповідно до приписів ч.7 ст.61 Кодексу України з процедур банкрутства зареєстрована за № 78910 загальною площею 106,2 кв.м. та розташована за адресою: м. Харків, вул. Китаєнко,1 та є бомбосховищем (сховище), яке є об`єктом нерухомості, що окремо розташовано та знаходиться на території підприємства-банкрута по вул. Китаєнко,1. Вказана нерухомість була прийнята до експлуатації у 1959 році. (том. 2 арк. справи 200-204).

Необхідно додатково відмітити, що за банкрутом було зареєстровано на праві власності інші нежитлові будівлі на підставі викупу, про що свідчить свідоцтво про право власності на нерухомість, видане 24.05.1993 Фондом державного майна України та П-14, Державного акту № 2 про викуп від 25.12.1991 (том.2 арк.справи 22-33).

У частині другій статті 5 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" (у редакції, чинній станом на час приватизації), наведено застереження, що приватизації не підлягають об`єкти державної власності, необхідні для виконання державою своїх функцій.

Частиною 3 цієї статті визначено, що перелік об`єктів (груп об`єктів), що не підлягають приватизації, затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.

Пунктом 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 31.12.1992 №26-92, яким затвердженого Перелік майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, приватизація або передача в оренду яких не допускається (у редакції, чинній станом на дату приватизації), передбачалося, що захисні споруди відносилися до об`єктів, що не підлягали приватизації.

Частиною 1 статті 345 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності.

Відповідно до ч.3 статті 145 Господарського кодексу України визначено, що правовий режим майна суб`єкта господарювання, заснованого на державній (комунальній) власності, може бути змінений шляхом приватизації майна державного (комунального) підприємства відповідно до закону.

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" до об`єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об`єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України. Крім передбачених частиною 3 цієї статті випадків, приватизації не підлягають казенні підприємства та об`єкти, необхідні для виконання державою своїх основних функцій, для забезпечення обороноздатності держави, та об`єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України, зокрема, захисні споруди цивільного захисту.

Частиною 2 статті 5 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" визначалось, що приватизації не підлягають об`єкти, що мають загальнодержавне значення. До об`єктів, що мають загальнодержавне значення, відносяться майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є виробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне значення. Загальнодержавне значення мають, зокрема, і захисні споруди.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 32 Кодексу цивільного захисту України до захисних споруд цивільного захисту належить сховище - це герметична споруда, в якій створені умови для перебування людей та їх захисту протягом певного часу (не менше 48 годин) шляхом виключення або зменшення прогнозованого впливу небезпечних чинників, що можуть виникнути внаслідок надзвичайної ситуації, застосування зброї масового ураження та звичайних засобів ураження під час воєнних (бойових) дій та/або терористичних актів.

Частиною 12 статті 32 Кодексу цивільного захисту України визначено, що захисні споруди цивільного захисту державної та комунальної власності не підлягають приватизації (відчуженню).

Разом з тим, зміст ч.12 та 13 ст.32 Кодексу цивільного захисту України передбачають, що власник (балансоутримувач) споруди подвійного призначення (до яких за відповідних умов може належить сховище (укриття)) зобов`язаний забезпечити збереження функціонального призначення такої споруди для укриття населення. У разі зміни власника новим власником має бути збережено функціональне призначення такої споруди для укриття населення або захисна споруди цивільного захисту в мирний час можуть передаватися в оренду для задоволення господарських, культурних та побутових потреб із збереженням цільвого призначення таких споруд.

Особливості оренди захисних споруд цивільного захисту визначаються типовим договором оренди, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно до ч.15 ст.32 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до проведення періодичних оглядів таких захисних споруд можуть залучатися уповноважені особи територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту (у разі їх утворення).

Центральні органи виконавчої влади, зокрема Національна поліція України, інші органи державної влади, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування зобов`язані сприяти центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, у діяльності щодо здійснення контролю за фондом захисних споруд цивільного захисту, його створенням, станом утримання, експлуатації та готовністю його об`єктів до використання за призначенням, зокрема забезпечувати участь своїх представників у відповідних обстеженнях, невідкладно надавати відповідну інформацію.

З вищенаведеного вбачається, по-перше: про наявність законодавчого обмеження на приватизацію захисних споруд (сховищ), по-друге: знаходження таких захисних споруд цивільного захисту виключно у державній власності, в-трете: відсутність будь-яких документів у позивача, які засвідчують наявність права комунальної власності територіальної громади м. Харкова на об`єкт нерухомості (сховище) за № 78910 загальною площею 106,2 кв.м., що розташований за адресою: м. Харків, вул. Китаєнко, 1 та знаходиться на балансі у позивача ПАТ "Харківський канатний завод" (дані інвентаризаціі).

Регіональне відділення ФДМУ по Харківській області (третя особа) у письмових поясненнях від 17.05.2024р. наданих до суду, зазначає про неналежність (відсутність ) у сфері управління Фонду споруди цивільного захисту (сховище) за № 78910 загальною площею 106,2 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Китаєнко, 1. В цих же поясненнях Фонд підтверджує, що вищевказана споруда не увійшла до статутного капіталу господарського товариства ПАТ "Харківський канатний завод" в процесі приватизації у 1993 році.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно п. 1.4.3. ст.1 (Загальні положення) та п.2.4.1. ст.2 (Порядок управління державним майном) Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затверджено наказом ФДМУ та Міністерством економіки України від 19.05.1999 за № 908/68, визначено, що для зняття з балансу господарського товариства майна, яке є державною власністю та не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, здійснюється відповідним органом приватизації (ФДМУ та його регіональними відділеннями) з урахуванням функціонального призначення майна та компетенції відповідного органу, до сфери управління якого передається майно.

Крім того, статтею 1 Закону України "Про Фонд державного майна України" визначено, що Фонд держмайна є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

За приписами статті 4 цього Закону одним із завдань Фонду держмайна є управління об`єктами державної власності.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про Фонд державного майна України" до повноважень Фонду держмайна належить здійснення повноваження власника державного майна, у тому числі корпоративних прав, у процесі приватизації та контроль діяльності підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління тощо.

Орган місцевого самоврядування на підставі наданих суду сторонами документів не є власником вищевказаної нерухомості (цивільної захисної споруди), і як наслідок, не має правових підстав для прийняття цього об' єкту до комунальної власності без додакових умов відповідно до приписів ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства.

Натомість, Фонд допустив неодноразове порушення вимог законодавства щодо правового режиму та цивільного обігу даного об`єкта, стосовно забезпечення організації заходів з інвентаризації, обліку та утримання захисної споруди.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що лише ФДМУ та його регіональні відділення зобов`язані прийняти відповідні рішення щодо юридичної долі споруди цивільного захисту (сховище) за № 78910 загальною площею 106,2 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Китаєнко, 1, яке є державною власністю та не увійшло до статутного капіталу позивача у процесі приватизації, але перебуває на балансі ПАТ "Харківський канатний завод" з урахуванням функціонального призначення цього державного майна.

У пункті 71 рішення у справі "Rysovskyy v. Ukraine" від 20.10.2011 Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.

Близька за висновком є Постанова ВС у складі господарської юрисдикції у справі № 918/1141/22 від 08.11.2023.

З вищенаведеного вбачається, що позивач звернувся з позовом до неналежного відповідача.

ЩОДО СУБ`ЄКТНОГО СКЛАДУ ПОЗОВУ.

Згідно ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідачами можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу (частина друга статті 4, частина перша, четверта статті 45 ГПК України).

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог (пункти 2 і 4 частини третьої статті 162 ГПК України).

На сьогодні існує стала та послідовна судова практика Великої Палати Верховного Суду щодо права позивача визначати відповідача (відповідачів), предмета та підстав позову.

Так, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц (пункт 41), від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц (пункт 49), від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12.12.2018 у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.4), від 12.12.2018 у справі № 570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 30.01.2019 у справі № 552/6381/17 (пункт 38), від 13.03.2019 у справі № 757/39920/15-ц (пункт 31), від 27.03.2019 у справі № 520/17304/15-ц (пункт 63)).

Позивач звернувся до суду з вимогою про зобов`язання Харківську міську раду прийняти рішення про подальше використання захисної споруди цивільного захисту державної та комунальної власності в зв`язку з банкрутством (ліквідації) суб`єкта господарювання, на балансі якого вона перебуває.

Суд зазначає, що відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

Відповідно до частини першої, другої статті 48 ГПК України суд має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Разом з тим, визначений позивачем відповідач - Харківська міська рада, на момент звернення до суду з цим позовом, не має правових підстав для прийняття цього об`єкту до комунальної власності відповідно до приписів ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки спірна захисна споруда цивільного захисту № 78910 не увійшла до переліку майна, яке приватизувалося АО "Харківський канатний завод" в 1991 році, а так і залишилися у державній власності в підпорядкуванні та розпорядженні Регіонального відділення Фонду державного майна по Харківській області.

Тому даний позов про зобов`язання вчинити певні дії заявлений до Харківської міської ради, подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за таким позовом.

Схожий висновок, викладено в пункті 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд, застосовує принципи оцінки доказів та аргументацію своїх висновків, через Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому було визначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі); суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент; межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення; питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення).

Отже, судом досліджені всі обставини та доводи учасників справи в їх сукупності та надано відповідну правову оцінку, з урахуванням принципів, викладених у рішенні Європейського суду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст.ст. 4, 11, 14, 20, 30, 74, 79, 86, 129, 236, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення направити позивачу, відповідачу, третій особі.

Рішення суду може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено "21" жовтня 2024 р.

СуддяС.В. Міньковський