Ухвала

від 17.10.2024 по справі 922/368/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057)705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

17.10.2024м. ХарківСправа № 922/368/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

розглянувши заяву боржника - Фізичної особи-підприємця Гриценко Валерія Васильовича про скасування судового наказу (вх. № 25320 від 08.10.2024), виданого

за заявою Державного підприємства "Завод хімічних реактивів" Науково-технологічного комплексу "Інститут "Монокристалів" Національної академії наук України" (61166, місто Харків, просп. Науки, 25, ідент. код 00205096)

до Фізичної особи-підприємця Гриценка Валерія Васильовича ( АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 )

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за договором оренди майна, що належить до майнового комплексу НАН України № 69 від 04.11.2019, укладеним між заявником та ФОП Дорошенко А.В., та з урахуванням договору про відступлення прав і обов`язків за договором оренди № 69 від 04.11.2019 року, укладеного 01.02.2021 між заявником, ФОП Дорошенко А.В. та ФОП Гриценко В.В., а також за договором про відступлення прав і обов`язків за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 69/1 від 04.11.2019 року, укладеним 01.02.2021 між заявником, ФОП Дорошенко А.В. та ФОП Гриценко В.В., у загальному розмірі 51386,73 грн.

ВСТАНОВИВ:

01.02.2022 до Господарського суду Харківської області надійшла заява Державного підприємства "Завод хімічних реактивів" Науково-технологічного комплексу "Інститут "Монокристалів" Національної академії наук України" про видачу судового наказу з вимогою про стягнення заборгованості за договором оренди майна, що належить до майнового комплексу НАН України № 69 від 04.11.2019, укладеним між заявником та ФОП Дорошенко А.В., та з урахуванням договору про відступлення прав і обов`язків за договором оренди № 69 від 04.11.2019 року, укладеного 01.02.2021 між заявником, ФОП Дорошенко А.В. та ФОП Гриценко В.В., а також за договором про відступлення прав і обов`язків за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 69/1 від 04.11.2019 року, укладеним 01.02.2021 між заявником, ФОП Дорошенко А.В. та ФОП Гриценко В.В., у загальному розмірі 51386,73 грн.

Як стверджує заявник, у боржника - Фізичної особи-підприємця Гриценка Валерія Васильовича наявний борг у сумі 51386,73 грн, (що складається з 45391,89 грн заборгованості за оренду, 5942,82 грн боргу з витрат орендодавця зі сплати податку на землю і орендоване нерухоме майно, 52,02 грн. витрат орендодавця на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг), який виник на підставі договору оренди майна, що належить до майнового комплексу НАН України № 69 від 04.11.2019, укладеного між заявником та ФОП Дорошенко А.В., договору про відступлення прав і обов`язків за договором оренди № 69 від 04.11.2019 року, укладеного 01.02.2021 між заявником, ФОП Дорошенко А.В. та ФОП Гриценко В.В., договору про відступлення прав і обов`язків за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 69/1 від 04.11.2019 року, укладеного 01.02.2021 між заявником, ФОП Дорошенко А.В. та ФОП Гриценко В.В.

За результатами розгляду вказаної заяви, 03.02.2022 суд видав наказ, копію якого разом із заявою стягувача та доданими до неї документами 04.02.2022 надіслав на адресу місцезнаходження Фізичної особи-підприємця Гриценка Валерія Васильовича, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ( АДРЕСА_2 ).

15.02.2022 конверт із зазначеними документами повернувся на адресу суду з відміткою працівників пошти про причини повернення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Судовий наказ від 03.02.2022 набрав чинності 10.03.2022 та його було видано стягувачу 12.07.2022.

15.10.2024 до Господарського суду Харківської області надійшла заява про скасування судового наказу (вх. № 25997 від 15.10.2024), в якій заявник просить визнати поважними причини пропуску строку і поновити процесуальний строк на звернення до суду із заявою про скасування судового наказу та, відповідно, скасувати судовий наказ Господарського суду Харківської області від 03.02.2022 року та призначити справу до судового розгляду за участю представника відповідача.

Клопотання про поновлення процесуального строку на подання заяви про скасування судового наказу від 03.02.2022 обґрунтовано тим, що відповідач не погоджується зі змістом наведеного наказу про стягнення з нього заборгованості на підставі договору про відступлення прав і обов`язків за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 69/1 від 04.11.2019 року, оскільки він взагалі не підписував даний договір на зазначених умовах. Наголошує, що під час слухання справи був на лікарняному, внаслідок чого не мав змогу брати участь у судовому засіданні. Більш того, а з 24.02.2022 року після широкомасштабної збройної агресії РФ проти України був вимушений покинути м. Харків та став ВПО, що підтверджується відповідною Довідкою. При цьому заявник повідомляє, що дізнався боржник про наявність даного Судового наказу лише 07.10.2024 року, коли його банківські рахунки були арештовані в рамках виконавчого провадження № 75220757, внаслідок чого просить суд поновити пропущений строк його оскарження на підставі п. 3 ч. 3 ст. 157 ГПК України. При цьому заявник наголошує, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію по справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Суд розглянувши клопотання про поновлення процесуального строку на подання заяви про скасування судового наказу від 03.02.2022, дослідивши наведені в ньому доводи, зазначає таке.

Згідно із частиною 2 статті 12 ГПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Частиною 1 статті 147 ГПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом статті 154 ГПК України передбачено, що суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу. Судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований в порядку, передбаченому цим розділом.

Як вбачається з матеріалів справи 03.02.2022 Господарським судом Харківської області видано судовий наказ у справі № 922/368/22 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Гриценка Валерія Васильовича на користь Державного підприємства "Завод хімічних реактивів" Науково-технологічного комплексу "Інститут "Монокристалів" Національної академії наук України" суми заборгованості з орендної плати у розмірів 45391,89 грн, суми боргу з витрат орендодавця зі сплати податку на землю і орендованого нерухомого майна у розмірі 5942,82 грн, суми витрат орендодавця на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг у розмірі 52,02 грн, а також витрат зі сплати судового збору у сумі 248,10 грн.

Копію судового наказу від 03.02.2022 у справі № 922/368/22 разом із заявою стягувача та доданими до неї документами 04.02.2022 було надіслано на адресу місцезнаходження Фізичної особи-підприємця Гриценка Валерія Васильовича , що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в порядку статті 156 ГПК України. Однак, зазначене відправлення не вручено адресатові та повернуто до суду із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою", згідно Довідки від 14.02.2022 про причини повернення/досилання відділення поштового зв`язку Укрпошти.

В порядку приписів статті 242 ГПК України, судовий наказ у справі № 922/368/22 від 03.02.2022 є таким, що вручено боржнику 14.02.2022. З огляду на викладене, останнім днем для подання до суду заяви про скасування судового наказу було 01.03.2022, однак жодних заяв чи клопотань в означений період до суду від боржника не надходило. А відтак, керуючись приписами ст. 157-159 ГПК України судом визнано, що Судовий наказ від 03.02.2022 року у справі № 922/368/22 набрав законної сили 10 березня 2022 року та був виданий (надісланий) стягувачу 12 липня 2022.

Права господарського суду при вирішенні питання, що виникають у зв`язку із відновленням пропущеного процесуального строку унормовуються процесуальним законодавством, зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 2 ГПК України одним із основних засад (принципів) господарського судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно із ч. ч. 1, 2, 4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Право на доступ до суду не є абсолютним і може бути обмежено рішеннями суду (рішення ЄСПЛ по справах Golder v. the Unitad Kindom; Stanev v. Bulgaria). Теж саме застосовується у справах щодо критеріїв прийнятності заяви, що за своїм характером регулюються державою, яка користується певною свободою розсуду у цьому питанні (Luordo v. Italy).

Однак, застосовані обмеження не можуть обмежувати чи зменшувати право доступу до суду таким чином або до такої міри, що порушується сама сутність права. Більш того, обмеження не входить у сферу застосування ст. 6 Конвенції, якщо не переслідує "законну мету" і якщо відсутнє "пропорційне співвідношення між використаними засобами та переслідуваною метою" (Markovic and Оthers v. Italy).

З огляду на вищевикладене, враховуючи той факт, що заявник не погоджується з стягнутою за наказом сумою, приймаючи до уваги обставини зазначені ФОП Гриценко В.В. в обґрунтування клопотання, а саме введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та вимушене отримання статусу ВПО, суд дійшов висновку про можливість поновлення боржнику пропущеного строку, встановленого законом, на подання заяви про скасування судового наказу.

Так, боржнику було надано право на надання заяви про скасування судового наказу до 01.03.2022 включно.

Разом з тим, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому, строк дії воєнного стану в Україні було неодноразово продовжено.

Відповідно до частини 3 статті 158 ГПК України, у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно приписів ч. 1, 2 ст. 12 ГПК України, господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження та позовного провадження (загального або спрощеного). Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

За частиною 1 статті 148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, істотною особливістю розгляду справ у порядку наказного провадження є відсутність спору.

Подану боржником заяву про скасування судового наказу суд розцінює як незгоду з стягнутою за судовим наказом сумою, а тому вважає, що між сторонами виниклі правовідносини, які мають спірний характер.

Отже, враховуючи доводи боржника, які викладені ним у заяві про скасування судового наказу, та які свідчать про наявність спору між сторонами, приймаючи до уваги надання заявником більш вірогідних доказів того, що про видачу спірного судового наказу він дізнався лише після накладення арешту на його рахунки, а також те, що строк на звернення із заявою про скасування судового наказу у даній справі сплив вже після введення в Україні воєнного стану і на території Харківської області, що максимально знаходилась під ворожими обстрілами, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви Фізичної особи-підприємця Гриценка Валерія Васильовича (вх. 25997) та скасування судового наказу від 03.02.2022 року у справі № 922/368/22.

Водночас, суд роз`яснює стягувачу про наявність у нього права на звернення до суду із тими самими вимогами в порядку позовного провадження.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 118-119, 157, 158, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву боржника - Фізичної особи-підприємця Гриценко Валерія Васильовича про поновлення строку для подання заяви задовольнити.

Судовий наказ від 03 лютого 2022 року по заяві за № 922/368/22 скасувати.

Ухвала набрала чинності 17.10.2024 та оскарженню не підлягає.

У разі скасування судового наказу згідно ч.3 ст. 158 ГПК України, заявник не позбавлений права звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Суддя Шатерніков М.І.