Рішення

від 22.10.2024 по справі 482/675/24

НОВООДЕСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22.10.2024

Справа № 482/675/24

Номер провадження 2/482/523/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Сергієнка С.А., за участю секретаря судових засідань Шведової Я.О., позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нова Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -

В С Т А Н О В И В:

25.05.2024 року позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

У обґрунтування позову вказував, що він проживає у житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці площею 0,0965 га, кадастровий номер: 4824810100:03:003:0029.

По сусідству з ним, у житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , проживає відповідач ОСОБА_2 , який є власником сусідньої земельної ділянки.

Відповідач облаштував на земельній ділянці позивача без його на те згоди каналізаційну яму , яка позбавляє позивача можливості використовувати земельну ділянку для побудови гаражу та сараю.

Незважаючи на неодноразові усні звернення, вимоги до відповідача, щодо звільнення земельної ділянки , відповідач так і не здійснив її демонтаж.

Позивач вказує, що відповідне будівництво з боку відповідача створює йому перешкоди для користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач фактично на свій власний розсуд без відповідних дозвільних документів змінив функціональне призначення його земельної ділянки.

У зв`язку з ігноруванням його звернень, вимог, позивач звернувся 18.09.2023р. №3404 зі скаргою до уповноважених органів Миколаївське районне управління поліції відділення №6.

18.09.2023 року на скаргу позивача від 18.09.2023р. №3404 Миколаївське районне управління поліції відділення №6 надало відповідь, що не вбачають в даному випадку кримінального та адміністративного правопорушення, а вбачають ознаки цивільно-правових відносин, які регулюються цивільним законодавством України та розглядаються виключно у судовому порядку відповідно до чинного законодавства.

Позивач також звертався до КП «Правопорядок» місто Нова Одеса де отримав усну відповідь, що дане питання вирішується у судовому порядку.

Посилаючись на вищевикладене позивач просив суд, зобов`язати ОСОБА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу (знесення) за власний рахунок самочинно побудованої вигрібної ями та стягнути з відповідача судові витрати.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

У судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав із тих же підстав що і викладені у позовній заяві.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив що близько 10-15 років тому між ним та дідусем позивача ОСОБА_3 , з яким відповідач мав дружні добросусідські відносини було досягнуто домовленості про те, що ОСОБА_2 буде користуватися підземною спорудою (каналізаційною ямою) яка розміщена на земельній ділянці яка належала ОСОБА_3 , а у теперішній час належить позивачу, за адресою АДРЕСА_1 . При цьому ОСОБА_3 сам запропонував це ОСОБА_4 за умови, що останній належним чином накриє цю яму. ОСОБА_2 зазначив, що вказана підземна споруда знаходилася на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 , ще до того як власником земельної ділянки стали ОСОБА_3 та його дружина, але саме з ОСОБА_3 він досяг згоди щодо користування нею після чого провів трубу до неї. Вищевказану згоду вони закріпили у договорі який склали у прості письмові формі. Також вказував що більша частина зазначеної каналізаційної ями накрита бетонною плитою, а частина накрита листом металу для забезпечення проходу по ній і доступу до ями для обслуговування.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані сторонами докази, допитавши свідків, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є власником житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , та земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 4824810100:03:003:0029, що розташована за тією ж адресою, що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину виданими 16.02.2023 року приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області Філіпенко О.М. за реєстровими номерами 35 та 36 відповідно та відповідними витягами із Державного реєстру речових прав.

Згідно технічного паспорту на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 , вказане домоволодіння складається з: житлового будинку А-1, веранди а-1, прибудови А-1, підвалу Б-1, котельні В-1, сараю Г-1, бані Д-1, тамбуру д-1, гаражу Е-1, вбиральні З-1, басейну №1, басейну №2, огорожі №3, воріт №4, такий же перелік будівель та споруд зазначено і у свідоцтві про право на спадщину виданому 16.02.2023 року приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області Філіпенко О.М. за реєстровим номером 35.

Таким чином підземна споруда яка б могла бути ідентифікована як каналізаційна, вигрібна чи фільтраційна яма, септик тощо - не зареєстрована.

Разом зтим сторонивизнають їїіснування,крім тогоїї існуванняпідтверджується листом-відповіддю виконкомуНовоодеської міськоїради Миколаївськогорайону Миколаївськоїобласті №ж-308від 22.07.2024року назвернення ОСОБА_1 ,згідно якогоу результаті комісійного обстеження присадибної ділянки по АДРЕСА_1 яка належить на праві приватної власності громадянину ОСОБА_1 було встановлено, що на присадибній земельній ділянці поряд з межею земельної ділянки по провулку АДРЕСА_3 розміщено заглиблення в землі площею 9м2 яке накрито пошкодженими корозією листами тонкого металу та наповнено рідиною з різким неприємним запахом. Додатково в результаті обстеження було виявлено трубу яка йде від заглиблення в землі до межі земельних ділянок і далі на земельну ділянку по АДРЕСА_3 .

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пояснили суду, що більше 10 років тому, вони допомагали ОСОБА_2 з покрівельними роботами на його гаражі у нього вдома за адресою АДРЕСА_3 . Вони пам`ятають, що у той час як вони були на даху, а ОСОБА_2 знаходився знизу і подавав їм листи шиферу, між ОСОБА_2 та його сусідом похилого віку відбулася розмова, в ході якої ОСОБА_2 пожалівся сусіду на те, що не має місця де облаштувати яму для стоків каналізації, а сусід на це запропонував йому використовувати вже наявну на його земельні ділянці каналізаційну яму. Свідки також пояснили, що з висоти даху гаражу вони бачили об`єкт про який йшла мова, він був накритий шифером на якому лежали зрізані гілки дерев. Свідки пояснили, що їм не відомі характеристики вказаної ями , про її існування вони здогадувалися через те, що певна ділянка землі була накрита вищевказаним способом.

Свідок ОСОБА_7 пояснила суду, що вона є дружиною відповідача, за адресою АДРЕСА_3 вона проживає з 1996 року. На час коли вона почала там проживати власниками будинку і земельної ділянки по АДРЕСА_1 , були люди похилого віку ОСОБА_8 і ОСОБА_9 . Через деякий час туди переїхали ОСОБА_3 та його дружина ОСОБА_10 які доглянули ОСОБА_8 і ОСОБА_11 і успадкували належний їм будинок і земельну ділянку. З Вигнаними у Кобилянських склалися тісні добросусідські відносини. З дозволу ОСОБА_3 сім`я Кобилянських почала використовувати вже наявну на земельні ділянці АДРЕСА_1 каналізаційну яму, для чого провели до неї стічну трубу. Після смерті ОСОБА_3 на земельні ділянці і домоволодінні АДРЕСА_1 ще за життя ОСОБА_10 почав хазяйнувати їх онук ОСОБА_1 , а після смерті ОСОБА_10 і прийняття позивачем спадщини до складу якої входить житловий будинок і земельна ділянка за вищевказаною адресою, між ОСОБА_2 та позивачем відбулася розмова в ході якої відповідач повідомив нового власника про існування каналізаційної ями якою він користується за домовленістю яку було досягнуто ще з ОСОБА_3 . Через деякий час ОСОБА_1 почав вимагати від ОСОБА_2 демонтажу вказаної каналізаційної ями. Свідок на запитання головуючого судді пояснила, що каналізаційна яма на земельній ділянці яка в теперішній час належить позивачу існувала ще у той час як її власниками були ОСОБА_8 і ОСОБА_9 (прізвищ яких вона не пам`ятає).

Надаючи оцінку наданій відповідачем копії договору оренди підземної споруди від 15.06.2008 року, який нібито укладено між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про оренду підземної фільтраційної ями на строк 49 років, суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 793-795 ЦК України в редакції чинній станом на 15.06.2008 року, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж на три роки, підлягає державній реєстрації. Передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

З наведеного видно, що наданий відповідачем договір оренди підземної споруди від 15.06.2008 року, який не містить інформації про його нотаріальне посвідчення і державну реєстрацію є нікчемним, а тому як доказ судом не враховується.

Зважаючи на вищевикладене суд вважає доведеним існування на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , заглиблення в землі площею 9м2, яке принаймні частково накрите листами тонкого металу, до якого із земельної ділянки розташованої за адресою по АДРЕСА_3 , володільцем якої є відповідач, йде труба.

Крім відповідач визнає, що ним було проведено вищевказану трубу до ями на території земельної ділянки яка у теперішній час належить позивачу і вказує, що використовує її як каналізаційну (фільтраційну) яму оскільки на його земельні ділянці немає місця для розміщення такої.

Наявність у відповідача права на використання вищевказаної підземної споруди для зливання у неї каналізаційних стоків під час судового розгляду підтвердження не знайшла.

Разом з тим відповідач стверджує, що він не будував і не облаштовував цю яму, а лише провів до неї стічну трубу і накрив частково бетонною плитою, а частково листом металу для забезпечення одночасно і можливості проходу по ній і доступу до неї у разі необхідності.

Відповідно до ст. ст. 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, які, зокрема, означають можливість належним чином використовувати річ для своїх потреб за її призначенням; при здійсненні права власності власник зобов`язаний дотримуватися вимог закону і моральних засад суспільства і не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Відповідно до п. «г» та п. «е» ч. 1 ст. 91 ЗК України, власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, а також дотримуватися правил добросусідства.

Згідно ст. ст. 386, 391 ЦК України власник, права якого порушені, має право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би вони й не були пов`язані з порушенням права володіння, та право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.

Як передбачено ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, в тому числі шляхом: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення.

У відповідності до ч. 4 ст. 376 ЦК України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Позивачем обрано спосіб захисту свого порушеного права шляхом зобов`язання відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу (знесення) за власний рахунок самочинно побудованої вигрібної ями.

Разом з тим дослідженими судом доказами будівництво ОСОБА_2 підземної споруди на території земельної ділянки яка у теперішній час належить позивачу підтвердження не знайшло.

Натомість із досліджених доказів вбачається, що підземна споруда зобов`язати демонтувати яку позивач просить відповідача, існувала на земельній ділянці яка у теперішній час належить позивачу до того як відповідач провів до неї комунікації (трубу по якій стікають каналізаційні відходи з його домоволодіння).

Таким чином захист порушеного права позивача у обраний ним спосіб який передбачений ч. 4 ст. 376 ЦК України не є можливим.

Суд не вбачає підстав для зобов`язання особи демонтувати споруду на чужій земельній ділянці в умовах коли будівництво цієї споруди такою особою свого підтвердження належними, допустимими і достовірними доказами не знайшло.

Вимог про зобов`язання припинити використання підземної споруди для зливання у неї стоків та про зобов`язання демонтувати трубу по якій у підземну споруду зливаються стоки позивачем заявлено не було.

Згідно принципів змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства закріплених у ст. 12, 13 ЦПК України та положень ст. 81 ЦПК України щодо обов`язку доказування і подання доказів, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Підсумовуючи вищевикладене, суд оцінивши досліджені докази у їх сукупності, враховуючи що позивачем не доведено, що підземну споруду зобов`язати демонтувати яку він просив відповідача, було побудовано ОСОБА_2 , інших позовних вимог позивачем заявлено не було, а досліджені судом докази свідчать про те що підземна споруда на земельній ділянці яка у теперішній час належить позивачу існувала до того як відповідач провів до неї каналізаційну трубу, вирішуючи спір виключно в межах заявлених позовних вимог приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою задоволенню не підлягає.

У силу ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати у разі відмови в позові покладаються на позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвали суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий суддя: С.А.Сергієнко