Постанова

від 17.10.2024 по справі 910/20940/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/20940/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Жуков С.В., Огороднік К.М.,

за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,

представників учасників справи:

ТОВ "Рент Комерц": Гриньковський С.П.,

ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста": Корнійчук Я.П.,

ТОВ "Фінансова компанія "Горизонт": розпорядник майна Галічева В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 (колегія суддів у складі: головуючий - Поліщук В.Ю., Буравльов С.І., Пантелієнко В.О.)

та ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.04.2024 (суддя Омельченко Л.В.)

у справі №910/20940/21

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рент Комерц"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Горизонт"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст заяви

1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2022 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Горизонт" (далі - Боржник) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рент Комерц", введено процедуру розпорядження майном Боржника тощо.

2. 29.12.2023 до господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (далі - Заявник) з кредиторськими вимогами до Боржника у розмірі 24309544,14 грн, які забезпечені заставою (далі - Заява).

3. Заяву мотивовано тим, що Заявник перерахував Боржнику кошти в сумі 19972608,00 грн на підставі договору комісії №22-05/19 від 22.05.2019 (далі - Договір комісії), а Боржник умови пункту 2.1.4 Договору комісії не виконав. Також Заявник нарахував на зазначену суму коштів 1101870,80 грн 3% річних і 3235065,34 грн інфляційних втрат за період з 23.05.2020 до 23.01.2022.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

4. 22.05.2019 ТОВ "Фінансова компанія "Веста" (у подальшому назву змінено на ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", Заявник) і Боржник уклали Договір комісії, який є змішаним цивільно-правовим договором з елементами договору комісії у розумінні статті 1011 Цивільного кодексу України та договору про спільну діяльність в розумінні статті 1131 зазначеного Кодексу (пункт 1.1 Договору комісії).

5. Згідно з пунктом 1.2 Договору комісії сторони уклали його з метою: придбання лоту №GL8N0574, виставленого на публічні торги (аукціон) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, який складається з права вимоги за кредитним договором, укладеним з юридичною особою, а також договором банківського вкладу та договором іпотеки нежитлової будівлі готельно-офісного та торгівельно-розважального комплексу загальною площею 18667,00 м2 за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська (далі - Актив / Предмет іпотеки) (підпункт 1.2.1); встановлення умов подальшого супроводу стягнення заборгованості за придбаним Активом (підпункт 1.2.2); розподілу отриманого прибутку (підпункт 1.2.3).

6. Для досягнення мети, зазначеної в пункті 1.2 Договору комісії, сторони зобов`язуються спільно й погоджено здійснювати необхідні фактичні і юридичні дії (пункт 1.3 Договору комісії).

7. На виконання пункту 1.2.1 Договору комісії та враховуючи положення частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України, якою визначено право сторін договору встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення, а також домовленості між сторонами Договору комісії, сторони підтвердили, що між ними були досягнуті такі домовленості:

- Боржник від свого імені та за рахунок власних коштів взяв участь в електронному аукціоні, що відбувся 25.04.2019 в електронній торговій системі ProZorro. Продажі за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.sale з метою придбання лоту №GL8N0574 (далі - Лот, Предмет іпотеки), замовником якого є Публічне акціонерне товариство "Європейський Газовий Банк", (далі - Банк) ідентифікаційний код 34693790. За результатами аукціону Боржник став переможцем з ціновою пропозицією 38781762,93 грн, без ПДВ (підпункт 2.1.1);

- Боржник від свого імені, але за рахунок (частково, в пропорції 50/50) та за дорученням Заявника, зобов`язується здійснити оплату ціни продажу Лоту та укласти з Банком відповідні договори про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги за Лотом з поданням та підписанням будь-яких документів для укладання таких договорів (підпункт 2.1.2);

- Боржник зобов`язується здійснювати дії щодо стягнення заборгованості та / або задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки в інтересах сторін Договору комісії з пропорційним розподілом витрат між сторонами в пропорціях 50/50, за виключенням винагороди Боржника, зазначеної в пункті 4.1 Договору комісії, яка між сторонами не розподіляється (підпункт 2.1.3);

- Боржник зобов`язується передати Заявнику 50% (п`ятдесят відсотків) прав вимоги за Лотом у власність після поновлення прав на предмет іпотеки за Лотом та / або передає частку в розмірі 50% (п`ятдесят відсотків) об`єкта нерухомості в рахунок спільного інвестування за Договором комісії, що здійснюється сторонами за окремим відповідним договором, укладеним між ними. До виконання цього зобов`язання в забезпечення виконання умов Договору комісії Боржник передає Заявнику в заставу права вимоги за Лотом на підставі окремого договору застави майнових прав, який сторони зобов`язуються укласти до 31.05.2019 , але у будь-якому разі не раніше набуття Боржником права вимоги за Лотом (підпункт 2.1.4).

8. Сторони зобов`язані спільно у строк до 24.05.2019 акумулювати грошові кошти, необхідні для придбання Лоту, для чого в строк до 23.05.2019 включно Заявник здійснює перерахування грошових коштів в сумі 19972608,00 грн на рахунок Боржника, що складає 50% ціни продажу Лоту (пункт 2.2 Договору комісії).

9. Боржник, використовуючи грошові кошти, надані Заявником, та власні грошові кошти в розмірі 19972608,00 грн здійснює у строк до 24.05.2019 сплату повної ціни продажу Лоту в розмірі 39945215,82 грн, у тому числі комісійної винагороди оператора електронного майданчику в сумі 1163452,89 грн з ПДВ (пункт 2.3 Договору комісії).

10. Всі витрати, пов`язані з придбанням і подальшим супроводом Активу (в тому числі пов`язаних з роботою зі стягненням проблемної заборгованості, крім винагороди Боржника, зазначеної в пункті 4.1 Договору комісії) розподіляються між сторонами порівну (пункт 2.4 Договору комісії).

11. Інші обов`язки можуть бути визначені окремим договором, укладеним між сторонами, або додатковими угодами до Договору комісії (пункт 2.5 Договору комісії).

12. Згідно з пунктами 5.1 - 5.3 Договору комісії сторони договору вправі рівною мірою, незалежно від внеску, брати участь у керуванні справами для досягнення спільної мети. Сторони договору укладають договори / угоди та погоджують всі витрати та стратегії стягнення за взаємною згодою. Майно, створене або придбане за рахунок внесків або в процесі спільної діяльності, належить сторонам договору на праві спільної часткової власності. Кожна зі сторін вправі розпоряджатися своєю часткою (продати або іншим чином здійснити відчуження) тільки за згодою іншої сторони Договору комісії.

13. 23.05.2019 Заявник на виконання Договору комісії перерахував Боржнику 19972608,00 грн.

14. 31.05.2019 Заявник (заставодержатель) і Боржник (заставодавець) уклали договір застави майнових прав за кредитним договором №776-071113 від 07.11.2013, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним М. А. та зареєстрованим у реєстрі за № 434 (далі - Договір застави).

15. Предметом Договору застави є: майнові права, які належать заставодавцю на момент укладення Договору застави та виникнуть у заставодавця в майбутньому за кредитним договором №766-071113 від 07.11.2023 (далі - Кредитний договір), укладеним між Банком і ТОВ "Індексагрохолдинг" (боржник), які полягають у праві вимоги від боржника, який є боржником по відношенню до заставодавця на підставі договору №766-071113 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 24.05.2019, укладеного між Банком та заставодавцем, щодо повернення коштів у сумі 191717404,59 грн, з яких: 115215761,59 грн - сума прострочених процентів (відсотків); 76501643,00 грн - прострочена сума кредиту (далі - Предмет застави).

16. Зобов`язання за Кредитним договором забезпечуються:

- договором застави майнових прав №1286-300514/МП від 30.05.2014, укладеним Банком з ТОВ "Лангруп";

- договором застави майнових прав №1291-130614/МП від 13.06.2014, укладеним Банком з ТОВ "Лангруп";

- договором іпотеки №1244-301213/1 від 30.12.2013, укладеним Банком із ТОВ "ОРР Жуляни", ТОВ "Дангруп", ТОВ "Лакшмі-8" та посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою С.В. за реєстровим номером №1670 (далі - Договір іпотеки). Разом з майновими правами за Кредитним договором в заставу передаються також всі права за договорами забезпечення за Кредитним договором (пункти 2.1, 2.2 Договору застави).

17. 30.07.2019 Банк (первісний іпотекодержатель) і Боржник (новий іпотекодержатель) уклали договір про відступлення прав вимоги за Договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В., реєстровий №2213, за умовами якого первісний іпотекодержатель відступив новому іпотекодержателю права за Договором іпотеки, предметом іпотеки за яким є нежитлова будівля готельно-офісного та торгівельно-розважального комплексу, загальною площею 18667,0 м2, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32 (далі - Комплекс).

18. Розділом 5 Договору іпотеки визначений порядок звернення стягнення на Предмет іпотеки. Зокрема, пунктом 5.5 Договору іпотеки визначено способи задоволення вимог іпотекодержателя. У випадку невиконання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя про усунення порушених зобов`язань за цим договором або боржником за кредитним договором у встановлений іпотекодержателем строк, така вимога задовольняється за рахунок предмета іпотеки, за вибором іпотекодержателя, у порядку, що передбачений статтею 37 Закону України "Про іпотеку" - шляхом набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, або статтею 38 Закону України "Про іпотеку" - шляхом продажу Предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі - покупцеві.

19. На виконання Договору комісії, задовольняючи свої вимоги як іпотекодержателя, Боржник у порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку" та Договором іпотеки, набув право власності на об`єкт нерухомого майна - Комплекс, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 31.07.2019 №175834762.

20. 03.02.2020 на виконання умов Договору комісії відбулись збори засновників ТОВ "Конгрес Девелопмент" за участю: Боржника в особі директора Литвина Павла Миколайовича та Заявника в особі директора Ліневич Євгенії Олегівни .

21. Результати зазначених зборів оформлено протоколом №1 від 03.02.2020, за змістом якого на зборах прийнято рішення:

- заснувати ТОВ "Конгрес Девелопмент" (далі - Товариство);

- сформувати статутний капітал Товариства за рахунок внесків та затвердити частки: Боржника, який складається з об`єкту нерухомого майна - Комплексу, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 248865580000, ринкова вартість станом на 31.01.2020 становить 40000000,00 грн статутного капіталу товариства, що складає частку в розмірі 50% статутного капіталу Товариства; Заявника, який складається з майнових прав згідно з Договором застави майнових прав за Кредитним договором, ринкова вартість станом на 31.01.2020 становить 40000000,00, що складає частку в розмірі 50% статутного капіталу Товариства.

22. Боржник і Заявник склали акт приймання-передачі та грошової оцінки майна, за рахунок якого формується статутний капітал Товариства, посвідчений 29.04.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаєвою Н.М. та зареєстрований у реєстрі за №№ 1388, 1389, 1390, 1391 (далі - Акт).

Стислий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

23. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2023, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024, відмовлено у визнанні кредитором Заявника на сумі 24309544,14 грн.

24. Судові рішення мотивовано тим, що зобов`язання Боржника перед Заявником за Договором комісії припинились відповідно до вимог статті 599 Цивільного кодексу України виконанням, проведеним належним чином, враховуючи, що Боржник на виконання пункту 2.1.4 Договору комісії за Актом передав Заявнику право володіння 50% частки у статутному капіталі Товариства, який сформовано за рахунок Комплексу.

Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника

25. Заявник подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та ухвалу місцевого господарського суду, прийняти нове рішення, яким визнати розмір вимог Заявника до Боржника в сумі 24309544,14 грн як заставних вимог.

26. Касаційну скаргу подано з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

27. Заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду стосовно того, що заснування товариства з обмеженою відповідальністю в порядку статті 10 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" не є виконанням вимог статей 526, 629, 1023 Цивільного кодексу України на підтвердження виконання умов договору комісії, якщо в засновницьких документах та документі про формування статутного капіталу відсутнє посилання на те, що товариство створюється на виконання договору комісії, оскільки умови договору комісії не передбачають такої умови його виконання як створення товариства з формуванням статутного капіталу за рахунок предмету договору комісії.

28. Заявник наголошує, що у статтях 1022-1023 Цивільного кодексу України визначено виключний порядок дій, які повинен здійснити комісіонер щодо виконання договору комісії, а виконання умов пункту 2.1.4 Договору комісії шляхом укладення окремого договору не було здійснено.

29. Заявник вважає, що господарські суди першої та апеляційної інстанцій неправильно трактувати Акт як правочин щодо Заявника і Боржника, оскільки він є лише документом, що підтверджує факт формування статутного капіталу Товариства шляхом прийняття нерухомого майна та майнових прав від своїх засновників. На думку Заявника, Акт може вважатися правочином лише по відношенню до правовідносин, які виникли між Товариством і Боржником та Товариством і Заявником, оскільки вони здійснили відчуження свого майна шляхом його передачі Товариству. При цьому Заявник посилається на висновки, викладені у постановах Верховного Суду України від 29.04.2015 у справі №903/134/13-г, Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №918/1377/16, від 12.06.2019 у справі №927/352/18, від 10.09.2019 у справі №918/370/18, від 28.09.2021 у справі №910/17954/20.

30. Також Заявник 16.10.2024 подав додаткові пояснення у справі, які за своєю суттю є доповненням до касаційної скарги та підлягає залишенню без розгляду на підставі статей 118, 298 Господарського процесуального кодексу України, оскільки подані після закінчення встановленого зазначеним Кодексом строку на касаційне оскарження.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

31. Розпорядник майна Боржника 15.10.2024 подав письмові пояснення, які за своєю суттю є відзивом на касаційну скаргу. Зазначені пояснення підлягають залишенню без розгляду на підставі статей 118, 295 Господарського процесуального кодексу України, адже подані після закінчення встановленого судом строку для подання відзиву на касаційну скаргу.

Позиція Верховного Суду

32. Керуючись вимогами статей 14, 300 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги.

33. Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені за наслідками розгляду заяви забезпеченого кредитора з грошовими вимогами до Боржника у справі про банкрутство, які, за доводами Заявника, виникли у зв`язку з невиконанням Боржником своїх зобов`язань за Договором комісії, що є змішаним цивільно-правовим договором з елементами договору комісії та договору про спільну діяльність.

34. За визначенням, наведеним у статті 1 КУзПБ, грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

35. У силу приписів частини 14 статті 39 КУзПБ з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі.

36. Забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим (частина 2 статті 45 КУзПБ).

37. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах 30-денного строку, визначеного частиною 1 статті 45 КУзПБ, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

38. Крім того, розпорядник майна зобов`язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за відсутності таких заяв - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром (частина 8 статті 45 КУзПБ).

39. З аналізу наведених приписів КУзПБ вбачається, що законодавець не встановив обов`язку забезпеченого кредитора подати заяву про визнання його грошових вимог, забезпечених заставою майна боржника, для їх задоволення у справі про банкрутство, проте передбачив для забезпеченого кредитора можливість подати таку заяву стосовно забезпечених вимог, а також право на заявлення грошових вимог, які незабезпечені заставою або за відмови від забезпечення, що у цих двох випадках мають бути заявлені кредитором та розглянуті судом за загальними правилами для конкурсних або поточних вимог до боржника.

40. Водночас у разі подання такої заяви забезпеченим кредитором саме ухвала про визнання його грошових вимог, забезпечених заставою майна боржника, є підставою для внесення остаточних відомостей щодо розміру цих вимог та предмета забезпечення до реєстру вимог кредиторів боржника, адже за змістом абзаців 4, 5 частини 6 статті 45 КУзПБ спеціальний закон, за загальним правилом, пов`язує внесення відомостей до реєстру вимог кредиторів саме з ухвалою про визнання (повністю або частково) вимог кредиторів за результатами розгляду їх заяв. Подібний за змістом висновок викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23.09.2021 у справі №904/4455/19.

41. При цьому відповідно до усталеної практики Верховного Суду (зокрема викладеної в постановах від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17) у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору.

42. Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство вимоги.

43. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом. Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.

44. Відповідно до положень статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі з договорів та інших правочинів.

45. Зокрема, за змістом статей 1030, 1031 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

46. Згідно з положеннями статей 1011, 1013 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.

47. Майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента. Після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії (статті 1018, 1022 Цивільного кодексу України).

48. За загальним правилом, установленим у статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

49. Право комітента на відмову від договору комісії передбачено статтею 1025 Цивільного кодексу України, згідно з частиною 2 якої, якщо договір комісії укладено без визначення строку, комітент повинен повідомити комісіонера про відмову від договору не пізніше ніж за тридцять днів. У разі відмови комітента від договору комісії він повинен у строк, встановлений договором, а якщо такий строк не встановлений, - негайно розпорядитися своїм майном, яке є у комісіонера. У разі невиконання комітентом цього обов`язку комісіонер має право передати це майно на зберігання за рахунок комітента або продати майно за найвигіднішою для комітента ціною. Право комісіонера на відмову від договору комісії передбачено статтею 1026 Цивільного кодексу України.

50. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (частина 3 статті 651 Цивільного кодексу України).

51. Водночас договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (частина 2 статті 651 Цивільного кодексу України).

52. Також договір може бути розірваний за згодою сторін або в судовому порядку відповідно до положень статті 652 Цивільного кодексу України в разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

53. За змістом Заяви, спірні грошові вимоги обґрунтовані тим, що між Заявником і Боржником виникли договірні правовідносини на підставі Договору комісії, Заявник перерахував Боржнику кошти для оплати 50% ціни продажу Лота, але не отримав зустрічного виконання від Боржника, передбаченого пунктом 2.1.4 Договору комісії. Водночас виконання Боржником зобов`язань за Договором комісії забезпечено згідно з Договором застави.

54. Відповідно до встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин у Боржника на підставі Договору комісії виникли зобов`язання: здійснити оплату ціни продажу Лоту частково (в пропорції 50/50) за рахунок та за дорученням Заявника, укладення відповідних договорів із Банком про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги за Лотом; здійснити дії щодо стягнення заборгованості та / або задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки в інтересах сторін Договору комісії; а також передати у власність Заявнику 50% права вимоги за Лотом після поновлення прав на предмет іпотеки за Лотом та / або передати частку в розмірі 50% об`єкта нерухомості в рахунок спільного інвестування за Договором комісії (за окремим відповідним договором, укладеним між ними).

55. Однак, дослідивши надані учасниками справи докази, господарські суди першої та апеляційної інстанцій не встановили обставини, які б свідчили про виникнення у Боржника за умовами Договору комісії зобов`язань зі сплати Заявнику певних коштів та / або повернення в певних випадках Заявнику коштів, перерахованих Боржнику для оплати Лоту. У Заяві та касаційній скарзі не наведено посилань на конкретні пункти Договору комісії, які передбачають виникнення у Боржника грошових зобов`язань перед Заявником.

56. Водночас при розгляді Заяви господарські суди не встановили обставин щодо припинення між Заявником і Боржником договірних зобов`язань за Договором комісії (зокрема внаслідок відмови від нього однієї зі сторін чи розірвання у встановленому законом порядку) та виникнення у зв`язку з цим у Боржника обов`язку з повернення перерахованих Заявником грошових коштів з урахуванням наслідків такого припинення, передбачених законом. Заявник не доводив наявність таких обставин у Заяві та в касаційній скарзі не посилається на наявність у матеріалах справи певних доказів, що підтверджують їх наявність, але не були враховані господарськими судами.

57. Натомість господарські суди попередніх інстанцій встановили, що Боржник, зокрема, на виконання Договору комісії придбав Лот та звернув стягнення на Предмет іпотеки шляхом набуття права власності в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку". При цьому згідно з пунктом 5.2 Договору комісії майно, придбане в процесі спільної діяльності, належить сторонам договору на праві спільної часткової власності. Враховуючи придбання Боржником Лота частково (50/50) за рахунок Заявника, наведена умова Договору комісії кореспондується з положеннями статті 1018 Цивільного кодексу України, що передбачає власність комітента на майно, придбане комісіонером за рахунок комітента.

58. З встановлених господарськими судами обставин не вбачається виникнення між Боржником і Заявником певного спору щодо частини придбаного на виконання Договору комісії за рахунок Заявника майна (у зв`язку з невизнанням права Заявника на таке майно, його непереданням Заявнику та витребуванням тощо) до створення зазначеними особами Товариства. Водночас при створенні Товариства Боржник і Заявник за обопільною згодою передали належне їм майно (Предмет іпотеки), набуте на виконання Договору комісії, до статутного капіталу Товариства, отримавши натомість корпоративні права у Товаристві у розмірі 50% статутного капіталу кожний. Тобто у зв`язку зі створенням Товариства та формуванням його статутного капіталу права Боржника та Заявника на відповідне майно, що виникли на підставі Договору комісії, трансформувались у відповідні корпоративні права.

59. Заперечуючи проти висновків господарських судів першої та апеляційної інстанцій, Заявник у касаційній скарзі стверджує, зокрема, про неправильну правову оцінку Акта, який є лише документом, що підтверджує формування статутного капіталу Товариства шляхом прийняття нерухомого майна та майнових прав від своїх засновників. Водночас Заявник зазначає, що згідно з Актом (в якому йдеться саме про майно та майнові права, що були Предметом іпотеки та набуття яких передбачено Договором комісії) він і Боржник здійснили відчуження свого майна шляхом його передачі Товариству. Тобто Заявник підтверджує, що згідно з Актом він відчужив (передав до статутного капіталу Товариства) своє майно, а це було б неможливо в разі невиконання Боржником умов пункту 2.1.4 Договору комісії.

60. З огляду на викладене Верховний Суд погоджується з висновком господарських судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для визнання Заявника кредитором Боржника на суму 24309544,14 грн, оскільки виникнення у Боржника зазначених грошових зобов`язань перед Заявником під час розгляду Заяви не доведено, тоді як факт виконання Боржником своїх зобов`язань за Договором комісії Заявник не спростував.

61. Водночас Верховний Суд не вбачає підстав для формування висновку щодо застосування норм матеріального права саме в тому контексті, який запропонований Заявником у касаційній скарзі, адже згідно з встановленими господарськими судами в цій справі обставинами виконанням вимог Договору комісії є не безпосередньо заснування Товариства, а вчинені Боржником до такого заснування дії, які надали змогу Заявнику розпорядитися набутим на підставі Договору комісії майном шляхом передання його до статутного капіталу Товариства із набуттям натомість корпоративних прав у Товаристві.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

62. Звертаючись з касаційною скаргою, Заявник не довів неправильного застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права до встановлених під час розгляду справи обставин як необхідної передумови для скасування оскаржуваних судових рішень.

63. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги та залишення без змін оскаржуваних ухвали і постанови.

Розподіл судових витрат

64. Понесені скаржником у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.04.2024 у справі №910/20940/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Картере

Судді С. Жуков

К. Огороднік