Рішення

від 15.10.2024 по справі 158/2470/24

КІВЕРЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 158/2470/24

Провадження № 2/0158/664/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2024 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді - Костюкевича О.К.

секретаря - Хмілевської І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ківерці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Підгайцівської сільської ради про визнання Державного реєстру речових прав та Реєстру прав власності на земельну ділянку частково недійсним, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , Підгайцівської сільської ради про визнання Державного реєстру речових прав та Реєстру прав власності на земельну ділянку частково недійсним.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Ківерцівського районного суду від 13 червня 2008 року визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частку земельної частки (паю) в КСП "Слава" с. Борохів, Ківерцівського району. Дану частку земельної ділянки вона успадкувала після смерті тітки, ОСОБА_3 12 січня 2009 року на підставі рішення суду позивачу видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ВЛ №0212969, відповідно до якого їй належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності «Слава» розміром 0,7967 в умовних кадастрових гектарах.

В даний час позивач звернулась до землевпорядної організації з метою виготовлення технічної документації для документального оформлення права власності на 1/3 частку вищевказаної земельної ділянки. На це працівниками землевпорядної організації їй було повідомлено, що це неможливо зробити, так як відповідач по справі ОСОБА_2 на своє ім`я виготовила документи на всю земельну ділянку яка заповідалась спадкодавцем ОСОБА_3 , включаючи і 1/3 частку земельної ділянки яка була визначена ОСОБА_1 рішенням Ківерцівського районного суду від 13 червня 2008 року, і на яку вона мала документальне підтвердження.

Зазначає, що вона безпідставно позбавлена права власності на земельну ділянку (пай) в КСП «Слава» с. Борохів Луцького (раніше Ківерцівського) району, яке визнано за нею рішенням Ківерцівського районного суду від 13 червня 2008 року, та про що 12 січня 2009 року видано Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ВЛ №0212969.

А тому, просить суд, визнати частково недійсною Державну реєстрацію речових прав Реєстраційної служби Ківерцівського районного управління юстиції Волинської області від 11 червня 2013 року, а саме земельної ділянки площе 0,9061 га, цільового призначення: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0721880800:04:000:2030, що знаходиться на території Підгайцівської сільської ради Луцького району (раніше Борохівської сільської ради Ківерцівського району) Волинської області, на ім`я ОСОБА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №87882207218.

Визнати частково недійсною Державну реєстрацію речових прав Реєстраційної служби Ківерцівського районного управління юстиції Волинської області від 11 червня 2013 року, а саме земельної ділянки площею 1,3115 га, цільового призначення: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0721880800:04:000:2029, що знаходиться на території Підгайцівської сільської ради Луцького району (раніше Борохівської сільської ради Ківерцівського району) Волинської області, на ім`я ОСОБА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №87882207218.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, згідно із поданою заявою просить проводити розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_2 в судове засідання також не з`явилася, згідно із поданою заявою просить проводити розгляд справи у її відсутності, заявлені позовні вимоги визнає, щодо задоволення позову не заперечує.

Представник відповідача Підгайцівської сільської ради в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце були повідомлені належним чином, причини неявки суду невідомі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Дослідивши представлені письмові докази, суд прийшов до такого висновку.

Судом встановлено, що рішенням Ківерцівського районного суду від 13 червня 2008 року визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частку земельної частки (паю) в КСП "Слава" с. Борохів, Ківерцівського району. Дану частку земельної ділянки ОСОБА_1 успадкувала після смерті тітки, ОСОБА_3 (а.с.8).

12 січня 2009 року на підставі рішення суду ОСОБА_1 видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ВЛ №0212969, відповідно до якого їй належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності «Слава» розміром 0,7967 в умовних кадастрових гектарах (а.с.9).

02 листопада 2021 року Підгайцівською сільською радою Луцького району ухвалено рішення №12/22, відповідно до якого дано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення технічної документації із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), площею 0,7967 га для ведення особистого селянського господарства в с. Борохів Луцького району на території Підгайцівської сільської ради (а.с.10).

На звернення ОСОБА_1 від 07 березня 2024 року Підгайцівською сільською радою видано викопіювання з проекту організації території земель колективної власності колишнього КСП «Слава», земельної частки (пай) 1/3 частка ріллі за №539 та сіножаті за №135 без визначення меж цієї частки в натурі на місцевості, право на які належить ОСОБА_1 , відповідно до Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВЛ №0212969 від 12 січня 2009 року. Відповідно до викопіювання ОСОБА_1 належить 1/3 частки ріллі за №539, та 1/3 частки сіножаті за №135 (а.с.11-13).

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав від 21 травня 2024 року право власності на земельну ділянку площею 1,3115 га, кадастрового номеру 0721880800:04:000:2029, цільового призначення - для ведення особистого селянського господарства, зареєстровано за відповідачем ОСОБА_2 11 червня 2013 року (а.с.20).

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав від 05 липня 2024 року право власності на земельну ділянку площею 0,9061 га, кадастрового номеру 0721880800:04:000:2030, цільового призначення - для ведення особистого селянського господарства, зареєстровано за відповідачем ОСОБА_2 11 червня 2013 року (а.с.26).

Згідно п. «г» ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Ч. 1 ст. 1225 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Реєстрація права власності на землю здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Право власності на землю в Україні визначається Конституцією та Земельним кодексом. Згідно із цими законами, земля є національним багатством і належить до основних ресурсів економіки країни. Право власності на землю це право, яке дає можливість володіти земельними ділянками, користуватися та розпоряджатися ними. Право приватної власності на землю надає можливість продати, передати в спадщину, здавати в оренду або використовувати землю для власних потреб.

Власність на земельну ділянку може бути набута за допомогою купівлі-продажу, дарування, обміну, спадщини або іншими способами, передбаченими законом. Громадяни та юридичні особи мають право володіти, користуватися, розпоряджатися та розподіляти земельні ділянки, які перебувають у їхній приватній власності.

Змістом права власності в розумінні Цивільного кодексу України є право володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Ст. 78 Земельного кодексу України змістом права власності на землю також визначає право володіти, користуватися i розпоряджатися земельними ділянками.

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного кодексу України, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Власника не може бути позбавлено права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених Земельним кодексом та іншими законами України.

Згідно з частиною першою ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. ст. 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, які, зокрема, означають можливість належним чином використовувати річ для своїх потреб за її призначенням; при здійсненні права власності власник зобов`язаний дотримуватися вимог закону і моральних засад суспільства і не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Відповідно до п. «г» та п. «е» ч. 1 ст. 91 ЗК України, власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, а також дотримуватися правил добросусідства.

Згідно ст. ст. 386, 391 ЦК України власник, права якого порушені, має право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би вони й не були пов`язані з порушенням права володіння, та право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.

Таким чином, оцінивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити та визнати частково недійсною Державну реєстрацію речових прав Реєстраційної служби Ківерцівського районного управління юстиції Волинської області від 11 червня 2013 року, а саме земельної ділянки площе 0,9061 га, цільового призначення: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0721880800:04:000:2030, що знаходиться на території Підгайцівської сільської ради Луцького району (раніше Борохівської сільської ради Ківерцівського району) Волинської області, на ім`я ОСОБА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №87882207218. Визнати частково недійсною Державну реєстрацію речових прав Реєстраційної служби Ківерцівського районного управління юстиції Волинської області від 11 червня 2013 року, а саме земельної ділянки площею 1,3115 га, цільового призначення: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0721880800:04:000:2029, що знаходиться на території Підгайцівської сільської ради Луцького району (раніше Борохівської сільської ради Ківерцівського району) Волинської області, на ім`я ОСОБА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №87882207218.

На підставі ст. 141 ЦПК України судовий збір з відповідача слід стягнути на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 15, 16, 81, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 317, 319, 328 ЦК України, суд,

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Визнати частково недійсною Державну реєстрацію речових прав Реєстраційної служби Ківерцівського районного управління юстиції Волинської області від 11 червня 2013 року, а саме земельної ділянки площе 0,9061 га, цільового призначення: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0721880800:04:000:2030, що знаходиться на території Підгайцівської сільської ради Луцького району (раніше Борохівської сільської ради Ківерцівського району) Волинської області, на ім`я ОСОБА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №87882207218.

Визнати частково недійсною Державну реєстрацію речових прав Реєстраційної служби Ківерцівського районного управління юстиції Волинської області від 11 червня 2013 року, а саме земельної ділянки площею 1,3115 га, цільового призначення: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0721880800:04:000:2029, що знаходиться на території Підгайцівської сільської ради Луцького району (раніше Борохівської сільської ради Ківерцівського району) Волинської області, на ім`я ОСОБА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №87882207218.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ).

Відповідач: Підгайцівська сільська рада Луцького району Волинської області (Волинська область Луцький район с. Підгайці вул. Шкільна, 30, код ЄДРПОУ 04332331).

Суддя

Ківерцівського районного суду О.К. Костюкевич