Рішення

від 16.10.2024 по справі 159/3069/24

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 159/3069/24

Провадження № 2/159/984/24

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2024 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Денисюк Т.В.

з участю секретаря судового засідання - Пустової А.Ф.

прокурора - Холейко К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом керівника Ковельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області, Доросинівської сільської ради Луцького району Волинської області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу,

в с т а н о в и в:

У травні 2024 року керівник Ковельської окружної прокуратури звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 в користь Доросинівської сільської ради Луцького району шкоду, завдану навколишньому природному середовищу в розмірі 46500 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 26.04.2023 ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 90, частиною першою статті 160 КУпАП, зокрема в тому, що вона порушила вимоги щодо охорони видів рослин занесених до Червоної книги України, а саме знищила (зірвала з метою реалізації) 750 рослин цибулі ведмежої (черемші). Розмір завданих Доросинівській сількій раді Луцького району збитків становить 46500 гривень.

Керуючись пунктом 1 частини шостої статті 19, частиною першою статті 274 ЦПК України, суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судовому засіданні прокурор Холейко К.І. позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні 18.09.2024 позов заперечила, пояснила, що не зривала черемшу, а лише продавала її на ринку, визнавальні пояснення в протоколі про адміністративне правопорушення написала під диктовку інспектора, останній переконував, що покарання обмежиться невеликим штрафом, тому в суді під час розгляду справи про адміністративне правопорушення вину визнала повністю. Просила врахувати відсутність доказів вчинення нею протиправних дій спрямованих на знищення рослин, взяти до уваги її скрутне матеріальне становище і відмовити у позові.

Дослідивши письмові докази у справі, перевіривши доводи сторін, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких мотивів.

Суд встановив, що постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 26.04.2023 у справі №159/1863/23 (провадження 3/159/895/24) ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 90, частиною першою статті 160 КУпАП.

За змістом постанови ОСОБА_1 , 31.03.2023 о 09.30 годині порушила вимоги щодо охорони видів рослин занесених до Червоної Книги України, а саме 30.03.2023 поблизу с.Ворончин Рожищенського району, з метою реалізації шляхом зривання, знищила 750 рослин цибулі ведмежої (черемши), яка занесена до Червоної книги України, чим порушила частину другу статті 11, статтю 20 Закону України «Про Червону книгу України» та статтю 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Постанова суду набрала законної сили 09.05.2023.

За розрахунком Державної екологічної інспекції у Волинській області шкода заподіяна ОСОБА_1 внаслідок незаконного добування (знищення) рослин з числа видів, занесених до Червоної книги України становить 46500 гривень (750 (кількість стебел) х 62 (розмір компенсації). Розрахунок розміру заподіяної шкоди проведений згідно додатку 3 до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2012 №1030.

Державна екологічна інспекція у Волинській області на адресу ОСОБА_1 надіслала претензію №5-2/1279 від 15.05.2023 про добровільне відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу в розмірі 46500 гривень. Станом на день ухвалення рішення збитки відповідачем не відшкодовані.

Орган прокуратури у даному випадку наділений повноваженнями для захисту інтересів держави у силу статті 56 ЦПК України, статті 23 Закону України «Про прокуратуру» (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №903/129/18).

При вирішенні питання про стягнення з відповідача шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, суд керується таким.

Статтею 66 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

В силу статті 5 Закону України «Про Червону книгу України» об`єкти Червоної книги України належать до природних ресурсів загальнодержавного значення і підлягають особливій охороні на всій території України, у межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони. У передбаченому законом порядку права власників об`єктів Червоної книги України можуть бути обмежені в інтересах охорони цих об`єктів, навколишнього природного середовища та захисту прав громадян.

Статтею 81 вказаного Закону встановлено, що державний нагляд (контроль) у сфері використання та відтворення рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Охорона та відтворення об`єктів Червоної книги України - це комплекс організаційних, правових, економічних, наукових, інших заходів, спрямованих на забезпечення збереження, охорони та відтворення рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу. Охорона та відтворення об`єктів Червоної книги України забезпечуються органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами, що є суб`єктами використання тваринного і рослинного світу, власниками об`єктів Червоної книги України, власниками та користувачами земельних ділянок, у межах яких перебувають рідкісні і такі, що знаходяться під загрозою зникнення, види тваринного і рослинного світу, занесені до Червоної книги України (статті 10 та 11 Закону України «Про Червону книгу України»).

Частина 1 статті 26 Закону України «Про рослинний світ» передбачає, що охорона рослинного світу забезпечується: 1) встановленням правил і норм охорони, використання та відтворення об`єктів рослинного світу; 2) забороною та обмеженням використання природних рослинних ресурсів у разі необхідності; 3) здійсненням оцінки впливу на довкілля та інших заходів з метою запобігання загибелі об`єктів рослинного світу в результаті господарської діяльності; 4) захистом земель, зайнятих об`єктами рослинного світу, від пожеж, ерозії, селей, підтоплення, затоплення, заболочення, засолення, висушення, ущільнення, засмічення, забруднення промисловими і побутовими відходами і стоками, хімічними й радіоактивними речовинами та від іншого несприятливого впливу; 5) створенням та оголошенням територій та об`єктів природно-заповідного фонду; 6) організацією наукових досліджень, спрямованих на забезпечення здійснення заходів щодо охорони та відтворення об`єктів рослинного світу; 7) розвитком системи інформування про об`єкти рослинного світу та вихованням у громадян дбайливого ставлення до них; 8) створенням системи державного обліку та здійсненням державного контролю за охороною, використанням та відтворенням рослинного світу; 9) занесенням рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин до Червоної книги України, та рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, та типових природних рослинних угруповань - до Зеленої книги України; 10) встановленням юридичної відповідальності за порушення порядку охорони та використання природних рослинних ресурсів; 11) здійсненням інших заходів і встановленням законодавством інших вимог щодо охорони рослинного світу.

Стаття 30 Закону України «Про рослинний світ» встановлює, що рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення, види рослин, що зростають в природних умовах на території України, в межах її територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, підлягають особливій охороні і заносяться до Червоної книги України. Види рослин, які не занесені до Червоної книги України, але є рідкісними або такими, що перебувають під загрозою зникнення на території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, можуть заноситися до Переліку видів рослин, що підлягають особливій охороні на цих територіях. Перелік та Положення про нього затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.

Спеціальне використання природних рослинних ресурсів здійснюється за дозволом юридичними або фізичними особами для задоволення їх виробничих та наукових потреб, а також з метою отримання прибутку від реалізації цих ресурсів або продуктів їх переробки. Спеціальне використання (добування, збирання) об`єктів Червоної книги України здійснюється у виняткових випадках лише у наукових і селекційних цілях, у тому числі для розмноження, розселення і розведення у штучно створених умовах, а також для відтворення популяцій за дозволом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (стаття 10 Закону України "Про рослинний світ").

Єдиний порядок видачі дозволів на добування (збирання) видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України регулюється «Інструкцією про порядок видачі дозволів на добування (збирання) видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України», затверденою Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №3 від 01.02.1993 (далі - Інструкція).

Пунктом 1.2. Інструкції об`єктами видачі дозволів є види тварин і рослин, занесені до Червоної книги України, їх гнізда, яйця, плоди, насіння, частини або продукти цих тварин і рослин (надалі - тварини і рослини, занесені до Червоної книги України).

Відповідно до п. 1.3. Інструкції дозвіл на добування (збирання) тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, - це офіційний документ, який засвідчує право наукових організацій та інших установ на використання цих видів.

Підпунктами 2.1., 2.5. Інструкції встановлено, що клопотання (заявки) на добування (збирання) тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, подаються науковими організаціями, іншими установами до Мінприроди за три місяці до запланованого добування (збирання).

Мінприроди при позитивному вирішенні питання надсилає дозвіл в двох примірниках встановленої форми органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям, про що сповіщає заявника, а в разі відмови - надсилає обгрунтовану відповідь заявнику.

Пункт 3.8. Інструкції передбачає, що використання тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, оформляється відповідними звітними документами. Невикористану для наукових цілей продукцію чи частини тварин, гербарій рослин необхідно: м`ясо тварин у встановленому порядку здати заготівельним чи торговельним організаціям; пушну сировину, скелети, шкіру, роги, ентомологічні та інші збори, визначений гербарій рослин (після відповідної підготовки та консервації) передати в зоологічні, ботанічні музеї або фондові колекції заповідників, національних природних парків, наукових установ з оформленням документів про передачу.

Відповідно до статті 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. Законодавством України громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком обмежень, передбачених законодавством України. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

В силу статті 68 вказаного Закону підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (стаття 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).

За приписами частини першої та другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

За матеріалами справи суд встановив, що відповідач порушила вимоги щодо охорони видів рослин занесених до Червоної Книги України, зірвавши (знищивши) 750 рослин цибулі ведмежої (черемши), її вина доведена постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 26.04.2023, яка набрала законної сили 09.05.2023.

Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (частина шоста статті 82 ЦПК України).

Суд відхиляє доводи ОСОБА_1 про непричетність до зривання рослин. Так у протоколі про адміністративне правопорушення №002110 від 31.03.2023 ОСОБА_1 визнала факт зривання рослин поблизу села Ворончин Рожищенського району. Під час розгляду судом 26.04.2023 справи про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 90, частиною першою статті 160 КУпАП вину у зриванні 750 рослин черемши визнала.

Допитаний в судовому засіданні інспектор Державної екологічної служби Джам Ю.І. підтвердив факт продажу ОСОБА_1 на ринку 750 рослин черемши, останній було запропоновано надати вільні пояснення, які відображені у протоколі. Свідок додатково пояснив, що черемша має цілющі властивості у певний короткий проміжок свого зростання, саме у цей період і проводяться рейди для виявлення правопорушників, масово зростає черемша неподалік села Ворончин Рожищенського району, тому надані ОСОБА_1 первинні пояснення були логічними і правдивими.

У результаті зривання (знищення) 750 рослин цибулі ведмежої (черемши), яка занесена до Червоної книги України, відповідач заподіяла шкоду рослинному світу, розмір яких доведений та становить 46500 гривень.

Завдана шкода навколишньому природному середовищу в сумі 46500 гривень відповідачем ОСОБА_1 у добровільному порядку не сплачена, тому підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторони.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач довів суду заподіяння відповідачем ОСОБА_1 шкоди навколишньому природному середовищу в сумі 46500 гривень.

Відповідач доказів на спростування вказаних обставин суду не надала.

З наведених мотивів позовні вимоги підлягають задоволенню в повному об`ємі.

Щодо судових витрат.

Частина перша статті 141 ЦПК України передбачає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги задоволені повністю, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір в розмірі 3028 гривень.

Керуючись статями 66, 129 Конституції України, статтями 12, 13, 81, 82, 141, 258, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 1166 Цивільного кодексу України, Законом України «Про Червону книгу України», Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», Законом України «Про рослинний світ», суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Доросинівської сільської ради Луцького району Волинської області шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, в розмірі 46 500 (сорок шість тисяч п`ятсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Волинської обласної прокуратури 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач - керівник Ковельської окружної прокуратури, адреса: м. Ковель, вул. Шевченка, 7, в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області (адреса: м.Луцьк, вул. Степана Бандери, 20, Волинська область, код ЄДРПОУ 38009738), Доросинівської сільської ради Луцького району Волинської області (адреса: с.Доросині, вул. Миру, 60, Луцький район, Волинська область, код ЄДРПОУ 3800937).

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Ковельським МРВ УМВС України у Волинській області, адреса: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складене 21.10.2024.

ГоловуючийТ. В. ДЕНИСЮК