Рішення

від 16.10.2024 по справі 159/4694/24

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 159/4694/24

Провадження № 2-о/159/229/24

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2024 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Денисюк Т.В.

з участю секретаря судового засідання - Пустової А.Ф.

заявника - ОСОБА_1

заінтересованої особи - ОСОБА_2

представника заінтересованої особи Управління соціальної та ветеранської політики виконавчого комітету Ковельської міської ради - Шуляк Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Управління соціальної та ветеранської політики виконавчого комітету Ковельської міської ради, ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій просила встановити факт проживання з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період часу з 18.06.2021 до ІНФОРМАЦІЯ_3.

Обґрунтовуючи заяву, ОСОБА_1 вказує, що встановлення даного факту має для неї юридичне значення, оскільки надасть можливість реалізувати своє право на отримання одноразової грошової допомоги як дружині загиблого військовослужбовця, що передбачена постановою Кабінету Міністрів від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Під час судового розгляду мотивувала необхідність встановлення даного факту можливістю отримати компенсацію за надгробок.

Враховуючи доводи заявника суд залучив до участі в справі окрім ІНФОРМАЦІЯ_4 , в якості заінтересованих осіб: Управління соціальної та ветеранської політики виконавчого комітету Ковельської міської ради, як орган уповноважений на виконання рішень про виплату за рахунок коштів місцевого бюджету компенсації вартості надгробного пам`ятника для загиблих військовослужбовців, а також доньку загиблого ОСОБА_2 , як єдиного спадкоємця за законом, яка прийняла спадщину після смерті батька.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заяву підтримала, суду пояснила, що після розлучення чоловік нетривалий період проживав окремо, а згодом повернувся додому і вони продовжували проживати як сім`я без повторної реєстрації шлюбу. Як військовослужбовець ОСОБА_3 отримував гідну заробітну платню, яку перераховував заявниці. Вона натомість не наполягала на повторній реєстрації шлюбу, адже протилежне створило би враження корисливих відносин. У всіх документах ОСОБА_3 вона була записана контактною особою і саме їй сповістили про смерть чоловіка. Відсутність реєстрації шлюбу створює перешкоди у реалізації в першу чергу права на отримання компенсації за встановлений надгробок.

Від ІНФОРМАЦІЯ_4 заперечень щодо встановлення заявленого факту не надходило.

Представник Управління соціальної та ветеранської політики виконавчого комітету Ковельської міської ради проти задоволення заяви не заперечила, повідомила про можливу виплату компенсації лише на підставі заяви членів сім`ї, які понесли витрати на встановлення надгробку.

Заінтересована особа ОСОБА_2 також просила заяву її матері задовольнити. Будучи допитаною як свідок підтвердила факт проживання батьків як чоловіка та жінки однією сім`єю із спільним побутом і бюджетом.

Суд, заслухавши показання свідків, дослідивши письмові докази у справі, дійшов такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення (пункт 5 частини другої статті 293 ЦПК України ).

До таких фактів законодавець у пункті 5 частини першої статі 315 ЦПК України відносить проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Рішенням Ковельської міської ради від 26.01.2023 №30/3 затверджений Порядок надання одноразової матеріальної допомоги на відшкодування витрат, понесених на встановлення надгробних пам`ятників члена сім`ї загиблих (померлих) військовослужбовців, які брали безпосередню участь у збройному конфлікті внаслідок військової агресії РФ проти України.

Згідно зі статтею 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції, станом на 31.03.2022, у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста. Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

У пункті 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» станом на 31.03.2022 було закріплено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Якщо сім`я загиблої особи одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими актами законодавства, здійснюється одна з таких виплат за її вибором.

Відповідно до частин другої та четвертої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї» членами сім`ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 в справі № 554/8023/15-ц зроблено висновок, що «вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України)».

У постанові Верховного Суду від 23.09.2021 в справі № 204/6931/20 викладена така правова позиція: «встановлення факту проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу передбачає доведення перед судом факту спільного їх проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв`язку із цим взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю. Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи). Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо. До прав та обов`язків, притаманних подружжю, слід віднести зокрема, але не виключно, існування між чоловіком та жінкою, реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, тощо. При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин, оскільки самі по собі, наприклад, факти перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки або спільна присутність їх на святах, або пересилання коштів, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, факт реєстрації за такою адресою при відсутності інших наведених вище ознак не можуть свідчити, що між чоловіком та жінкою склались та мали місце усталені відносини, притаманні подружжю».

Матеріалами справи доведено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 19.10.2003 перебували у зареєстрованому шлюбі, є батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 18.05.2021 шлюб розірваний.

Загинув ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво по смерть серії НОМЕР_1 , лікарське свідоцтво про смерть № НОМЕР_2 ).

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 підтвердили пояснення заявниці про те, що ОСОБА_3 після розлучення повернувся через незначний проміжок часу у сім`ю і вони проживали з ОСОБА_1 як чоловік і жінка.

Показання свідків, показання доньки загиблого ОСОБА_6 узгоджуються із письмовими доказами, зокрема згідно з довідкою РЖКП загиблий з 25.01.2019 і по день смерті був зареєстрований і проживав разом з ОСОБА_1 в квартирі на АДРЕСА_1 . У приватній переписці ОСОБА_3 наводить висловлювання, характерні для подружжя. Платіжними документами підтверджено перерахування ОСОБА_3 на рахунок ОСОБА_1 значних коштів.

Наведене у сукупності є достатнім для висновку про існування між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 сімейних відносин.

Суд також встановив відсутність спору про право.

З точки зору закону, під спором про право у справах окремого провадження розуміється конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви.

Критерієм наявності спору про право у справах окремого провадження є сама можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків у третіх осіб внаслідок встановлення певного факту навіть за відсутності заперечень таких осіб.

Згідно з даними Спадкового реєстру та матеріалами спадкової справи №07/2024 єдиним спадкоємцем за законом, який прийняв спадщину, є донька загиблого ОСОБА_2 . Остання підтвердила суду існування факту про який заявила ОСОБА_1 .

Ураховуючи наведене суд вважає заявлений факт доведеним.

Смерть особи, щодо якої встановлюється юридичний факт, не є перешкодою для ухвалення рішення, оскільки встановлення юридичного факту не несе юридичного наслідку щодо вирішення прав та обов`язків померлого, не пов`язано з його цивільною правоздатністю та дієздатністю, а лише підтверджує існування обставин, які будуть використані як спеціальний процесуальний інструмент для захисту прав заявника.

Аналогічний висновок наведений у постанові Верховного суду від 03.11.2021 у справі 691/1237/20.

За викладених обставин заяву про встановлення факту належить задовольнити.

Керуючись статтями 76-81, 263-265, 268, 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, - задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час захисту Батьківщини, однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу у період часу з 18.06.2021 до ІНФОРМАЦІЯ_3.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників :

Заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа - Управління соціальної та ветеранської політики виконавчого комітету Ковельської міської ради, адреса: м.Ковель, вул. Незалежності, 148, код ЄДРПОУ 03191974

Заінтересована особа - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 .

Повне судове рішення складене 21.10.2024.

ГоловуючийТ. В. ДЕНИСЮК