Ухвала

від 15.10.2024 по справі 161/3581/24

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/3581/24

Провадження № 2-о/161/181/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2024 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Кихтюка Р.М.,

секретаря - Дмитроци Б.М.,

з участю заявника - ОСОБА_1 ,

представника заявника - ОСОБА_2 ,

представника заінтересованої особи - Кравців Р.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, -

в с т а н о в и в :

Заявник звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: встановлення факту її проживання з ОСОБА_3 як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з 01.01.2008 року до моменту зникнення безвісти 12.05.2023 року.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27.02.2024 року заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами окремого провадження і справу призначено до розгляду.

Ухвалами суду від 22.03.2024 року до участі у справі в якості заінтересованих осіб залучено ІНФОРМАЦІЯ_1 та військову частину НОМЕР_1 , а 25.04.2024 р. - ОСОБА_4 та неповнолітню ОСОБА_5 , законним представником якої є ОСОБА_6 .

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заяву слід залишити без розгляду з наступних підстав.

Згідно із статтею 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і мета - встановлення юридичного факту або стану, при цьому в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне.

Частиною першою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Перелік юридичних фактів, що підлягають установленню в судовому порядку, визначений у частині першій статті 315 цього Кодексу, не є вичерпним.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, при цьому має бути з`ясована мета його встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлено спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних органів чи установ за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суди розглядають справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов`язується з наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 01 квітня 2020 року у справі № 755/13027/18 (провадження № 61-3297св19).

Зі змісту заяви вбачається, що заявник просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт проживання однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу з 01.01.2008 року по день зникнення безвісти ОСОБА_3 12.05.2023 року.

Із матеріалів заяви та пояснень учасників процесу, наданих ними у під час розгляду справи, судом вбачається наявність спору про право на отримання виплат сім`ям зниклих безвісти військовослужбовців Збройних Сил України.

У відповідності до пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Згідно з частиною шостою статті 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

А тому, враховуючи, що під час розгляду даної справи у порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення, з`ясовано наявність спірних відносин, які можуть бути вирішені лише в порядку позовного провадження, то суд приходить до висновку про необхідність залишення заяви без розгляду.

Керуючись ч. 6 ст. 294 ЦПК України суд, -

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без розгляду.

Роз`яснити ОСОБА_1 право на звернення до суду з позовом на загальних підставах.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Р.М. Кихтюк