Рішення

від 16.10.2024 по справі 161/9970/24

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/9970/24

Провадження № 2/161/3116/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

16 жовтня 2024 року Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого - судді Кихтюка Р.М.

секретаря Дмитроци Б.М.,

з участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Луцьк Експрес» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ТзОВ «Луцьк Експрес» про відшкодування моральної шкоди.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що він є особою з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи, що підтверджується відповідним посвідченням.

Вказує, що 06 лютого 2024 року для поїздки на консультацію в медичну установу м. Київ він звернувся до каси ТОВ «Луцьк Експрес» для того, щоб скористатися правом безплатного проїзду з Луцька в Київ 13.02.2024 року та в зворотному напрямку 14.02.2024 року, як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи. Однак, відповідач відмовив йому у пільговому перевезенні.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, він змушений був звернутися до Луцького РУП ГУНП у Волинській області із заявами 06.02.2024 р. та 14.02.2024 р., за результатами розгляду яких Луцьким РУП ГУНП складено довідку.

Як вбачається із довідки від 22.02.2024 року «Про результати розгляду заяви ОСОБА_1 (зареєстровано і ІКС ІПНП Луцького РУП 14.02.2024 за №5109)» 14.02.2024p. в чергову частину Луцького РУП ГУНП у Волинській області надійшла заява ОСОБА_1 щодо вчинення відносно нього можливих протиправних дій перевізником «Луцьк-Експрес». В ході розгляду матеріалів було встановлено, що між заявником та перевізником «Луцьк-Експрес» відбулася конфліктна ситуація, відносно безкоштовного проїзду до м. Києва як особі з інвалідністю третьої групи та для захисту своїх прав та законних інтересів йому рекомендовано звернутися до Луцького міськрайонного суду Волинської області у формі цивільного судочинства.

Зазначає, що також він звертався із скаргою до Державної служби України з безпеки на транспорті і листом від 08.03.2024 року Укртрансбезпека його було повідомлено, що порушень законодавства про автомобільний транспорт виявлено не було. А нерегулярні перевезення виконувалися відповідно до вимог пунктів 51-61 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року №176.

Крім того, на його скаргу до представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини йому надано відповідь листом від 11.04.2024 року про те, що відкрито провадження за його зверненням та з метою всебічного з`ясування обставин до ТОВ «Луцьк Експрес» та ФОП ОСОБА_3 направлено відповідні листи і на даний запит Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини перевізник ФОП ОСОБА_3 надав відповідь, що він не звертався до нього із скаргою.

Звертає увагу на те, що він має всі передбачені законом підстави для безоплатного проїзду та надав для цього відповідні документи для підтвердження такого права, однак воно не було взято до уваги відповідачем.

Тому вважає, що такими діями ТОВ «Луцьк Експрес» було порушено його права, як особи з інвалідністю внаслідок війни, а саме право на безплатне перевезення автомобільним транспортом, у зв`язку з чим йому завдано моральної шкоди, яку він оцінює в розмір 50000,00 грн.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у заяві та просили їх задовольнити. Не заперечували щодо ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи. Заяви про розгляд справи за його відсутності та відзив на позов не подав. А тому, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи, у відповідності до ст. 280 ЦПК України.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с. 4).

Відповідно до ч. 7 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються такі пільги безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі. Це право поширюється і на особу, яка супроводжує особу з інвалідністю I групи.

У відповідності до ч.1, ч.2 ст.11 Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі Закон) надання соціально значущих послуг автомобільного транспорту здійснюється відповідно до законодавства з питань поставки продукції для державних потреб. Соціально значущими послугами автомобільного транспорту є послуги з перевезення пасажирів автобусними маршрутами загального користування за визначеними уповноваженими органами тарифами та на пільгових умовах відповідно до законодавства.

Як встановлено абзацом 1 частини 1 статті 34 Закону автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Положенням ч.1, ч.2, ч.3 ст.37 Закону визначено, що пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. Автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом. Безпідставна відмова від пільгового перевезення тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 39 Закону документи для регулярних пасажирських перевезень для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - електронний квиток та документи для пільгового проїзду.

Отже, позивач має всі передбачені законом підстави для безоплатного проїзду.

У відповідності до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Судом встановлено, що внаслідок неналежного реагування відповідача на звернення позивача відносно безоплатного проїзду, останній зазнав моральної шкоди, яка полягала у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку з порушенням його прав, внаслідок чого останній змушений був звертатися із заявами до Укртрансбезпеки, поліції та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, зміні звичного способу життя та докладання зусиль для його відновлення.

А тому, дотримуючись засад розумності і справедливості, зважаючи на спричинення завданих моральних страждань, то суд приходить до висновку про можливість стягнення у відшкодування моральної шкоди 2000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 11, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 141, 247, 258, 259, 263, 265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 23, 1167, 1172 ЦК України, , суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Луцьк Експрес» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 2000 (дві тисячі) грн. у.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасниками справи є:

Позивач ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач товариство з обмеженою відповідальністю «Луцьк Експрес», адреса: Волинська область, м. Луцьк,. вул. Гостинна, 3/12, ЄДРПОУ 37472785.

Повний текст рішення складений 22 жовтня 2024 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Р.М. Кихтюк