Вирок

від 22.10.2024 по справі 699/1347/24

КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 699/1347/24

Номер провадження № 1-кп/699/134/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.24 м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області з повною технічною фіксацією кримінальне провадження № 12024250380000331

за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Корсуня-Шевченківського Черкаської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, тимчасово непрацюючого, не одруженого, раніше не судимого, військовозобов`язаного,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

УСТАНОВИВ:

1. Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_4 достовірно знаючи, що на території України діє правовий режим воєнного стану, введений Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року із 05 години 30 хвилин строком на 30 діб у зв`язку із військовою агресією РФ проти України, який неодноразово був продовжений і діє до теперішнього часу, 17.07.2024 близько 11 години 00 хвилин, перебуваючи в житлі, яке належить ОСОБА_5 , та розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, в умовах воєнного стану, суб`єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи їх наслідки та свідомо бажаючи їх настання, таємно, шляхом вільного доступу, скориставшись відсутністю очевидців події, викрав золоті прикраси: золоті сережки, 2 золоті ладанки, 2 золотих хрестика та золотий ланцюг, після чого покинув будинок, а викраденим розпорядився на власний розсуд.

Згідно з договором про надання ломбардного кредиту, виданим ломбардом «Черкаська Позика», ЄДРПОУ 22805939, оціночна вартість викрадених золотих прикрас становить 10 491 гривень, отже діями ОСОБА_4 завдана матеріальна шкода ОСОБА_5 на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Крім цього, він же, 18.07.2024, близько 16 години 00 хвилин, перебуваючи в житлі, яке належить ОСОБА_5 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, в умовах воєнного стану, суб`єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи їх наслідки та свідомо бажаючи їх настання, таємно, шляхом вільного доступу, скориставшись відсутністю очевидців події, викрав 5000,00 (п`ять тисяч) гривень, після чого покинув будинок, а викраденим розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_6 збитків на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

2. Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.

2.1. Обсяг доказів

Суд установив, що обвинувачений правильно розуміє зміст фактичних обставин, установлених в обвинувальному акті. Суд поставив на обговорення питання стосовно доцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Обвинуваченому роз`яснено положення ч. 3 ст. 349 КПК України та наслідки розгляду кримінального провадження у такому порядку, а саме позбавлення права оспорювати встановлені фактичні обставини провадження в апеляційному порядку.

Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстав вважати, що останній себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини.

Це узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

З`ясувавши думки учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, урахувавши, що обвинувачений ОСОБА_4 не оспорює фактичні обставини справи, і як встановлено судом, правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, суд дійшов висновку про недоцільність дослідження інших доказів по справі, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів сторони обвинувачення (щодо реєстрації кримінального провадження, речових доказів, процесуальних витрат та характеризуючих обвинуваченого доказів), дослідженням досудової доповіді та з`ясування думки потерпілих щодо доцільного та домірного покарання.

2.2. Показання обвинуваченого ОСОБА_4 .

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні двох епізодів кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю, підтвердивши зазначені в обвинувальному акті обставини, а саме час, місце, спосіб, мотиви вчинення ним інкримінованих правопорушень. Повідомив, що викрадені золоті прикраси він в ломбарді викупив та повернув їх власниці. Викрадені грошові кошти також повернув потерпілій. Зазначив, що викрадення здійснив для того, щоб погасити свої борги, які виникли внаслідок його участі в азартних онлайн-іграх. На сьогодні він сам себе заблокував на відповідному сайті, тому більше участі в онлайн-іграх не бере. Обвинувачений зазначив, що негативно ставиться до свого вчинку, щиро кається у вчиненому та зробив для себе висновки на майбутнє щодо недопустимості такої поведінки в подальшому.

2.3. Дослідження письмових доказів сторони обвинувачення.

Стороною обвинувачення надано витяг з ЄРДР, з якого вбачається, що 19.07.2024 за повідомленням ОСОБА_5 було зареєстровано кримінальне провадження № 12024250380000331 за ч. 4 ст. 185 КК України про те, що з 17:30 год. за місцем її проживання по АДРЕСА_2 невідома особа викрала золоті прикраси та грошові кошти в розмірі 5000,00 грн.

З розписок потерпілої ОСОБА_5 вбачається, що раніше викрадені у неї золоті прикраси - 2 золотих хрестика, 2 золоті підвіски, золоті сережки, золотий ланцюг, є речовими доказами та передані їй на відповідальне зберігання.

З обвинувального акта вбачається, що завдану шкоду обвинувачений потерпілим відшкодував у повному обсязі.

2.4. Дослідження матеріалів, які характеризують обвинуваченого.

До матеріалів справи надано характеристику з місця проживання обвинуваченого, з якої вбачається, що ОСОБА_4 , за місцем реєстрації характеризується позитивно.

Відповідно до довідки КНП «Корсунь-Шевченківська багатопрофільна лікарня» від 29.07.2024 № 166 ОСОБА_4 на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Черкаський районний сектор № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Черкаській області на підставі ухвали суду склав досудову доповідь відносно обвинуваченого ОСОБА_4 .

Відповідно до висновку, зазначеного у досудовій доповіді, виявлено середню імовірність вчинення ним повторного кримінального правопорушення, а також середню ймовірність небезпеки для суспільства, що свідчить про можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства за умови здійснення з боку органу пробації нагляду та застосування соціально-виховних заходів.

Крім того, на думку органу пробації у разі прийняття судом рішення про звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, доцільним буде крім обов`язків, передбаченим ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_4 додаткові обов`язки, передбачені ч. 3 ст. 76 КК України, зокрема, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

2.5. Висновки щодо доведеності винуватості.

Під час судового розгляду встановлено, що надані докази є достовірними та достатніми, оскільки не суперечать один одному, та у своїй сукупності надають можливість суду дійти висновку про доведеність винуватості обвинуваченого поза розумним сумнівом у передбаченому законом порядку.

З огляду на викладене суд поза розумним сумнівом встановив, а сторона обвинувачення довела, що ОСОБА_4 вчинив два епізоди кримінальних правопорушень, відповідальність за вчинення яких передбачена ч. 4 ст. 185 КК України.

Відповідно до ст. 33 КК України сукупністю злочинів визнається вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини цього кодексу, за кожен з яких її не було засуджено.

При сукупності злочинів кожен з них підлягає кваліфікації за відповідною статтею або частиною статті Особливої частини цього кодексу.

Згідно з п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 № 7 «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» якщо злочини, які утворюють повторність відповідають одному і тому ж складу злочину (наприклад крадіжки, поєднані з проникненням в житло), їх кваліфікація здійснюється за однією статтею або частиною статті Особливої частини Кримінального кодексу України. У таких випадках повторність злочинів повинна зазначатися в процесуальних документах, які стосуються обвинувачення особи, як кваліфікуюча ознака відповідних злочинів.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 № 7 за сукупністю злочинів (ст. 70 КК України) покарання призначається у випадках самостійної кваліфікації вчиненого як за різними статтями, так і за різними частинами однієї статті кримінального закону, якими передбачено відповідальність за окремі склади злочинів і які мають самостійні санкції.

За окремими епізодами злочинної діяльності або за окремими пунктами статті (частини статті) КК, які не мають самостійної санкції покарання не призначається.

На теперішній час Верховний Суд від цих правових позицій не відступив.

Таким чином, визнаючи ОСОБА_4 винним у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, кваліфікованих за однією і тією ж нормою статті Особливої частини Кримінального Кодексу, слід призначити йому єдине покарання.

2.6. Потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повідомили, що обвнуваченй в повному обсязі відшкодував завдану їм шкоду. Претензій до обвинуваченого потерпілі не мають. Просили призначити покарання, не пов`язане з ізоляцією від суспільства.

3. Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

У обвинувальному акті зазначено, що обставинами, які пом`якшують покарання, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування шкоди в повному обсязі. Ураховуючи поведінку обвинуваченого під час судового розгляду кримінального провадження, його позицію щодо визнання винуватості, надання ним викривальних щодо себе показань як на стадії досудового розслідування так і в суді, беручи до уваги критичне ставлення ОСОБА_4 до вчиненого, а також відшкодування ним завданих збитків у повному розмірі, слід дійти висновку про наявність вищевказаних обставин.

У обвинувальному акті зазначено, що обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, у ході досудового розслідування не встановлено. Ураховуючи приписи ст. 337 КПК України, суд позбавлений права самостійно встановлювати такі обставини, оскільки це є виходом за межі висунутого обвинувачення та призведе до погіршення становища особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

4. Мотиви призначення покарання.

За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання.

Обираючи вид та строк покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд на підставі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, який відноситься до категорій тяжких злочинів відповідно до ст. 12 КК України, особу винного, бере до уваги наявність обставин, які пом`якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання. Також суд урахував позицію обвинуваченого щодо критичного ставлення до вчиненого та позицію потерпілих стосовно достатності покарання.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції інкримінованого правопорушення у виді позбавлення волі строком п`ять років. На переконання суду виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе без його ізоляції від суспільства із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України, з визначенням іспитового строку в один рік.

Суд дійшов висновку, що саме такий захід впливу на засудженого є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

5. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

У кримінальному провадженні цивільний позов не заявлено, потерпілі претензій до обвинуваченого не заявили.

Щодо обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, підстави для застосування відсутні.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Питання речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Ураховуючи викладене, керуючись ст.ст. 7, 100, 124, 128, 349, 368-370, 373, 374, 376, 394, 395 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши 1 (один) рік іспитового строку.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України впродовж іспитового строку на ОСОБА_4 покласти обов`язки:

- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації .

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не застосовувати.

Речові докази: змив з металевої коробки, 6 слідів папілярних узорів, які були на металевій коробці, змив з металевої коробки, змив з металевої коробки, які поміщено до паперових конвертів з відповідними надписами та залишено в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції №1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області - знищити.

Речові докази: 2 золотих хрестика, 2 золоті підвіски, золоті сережки, золотий ланцюг, які передано під розписку потерпілій ОСОБА_5 - залишити у володінні останньої.

Речовий доказ: компакт-диск, який приєднано до матеріалів судової справи у кримінальному провадженні № 12024250380000331 - залишити при матеріалах судової справи.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану суд обмежується проголошенням резолютивної частини вироку, з подальшим врученням тексту вироку в день його проголошення.

СуддяОСОБА_1