Рішення

від 22.10.2024 по справі 703/519/24

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/519/24

2/703/607/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі судді Криви Ю.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Кам`янський відділ державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини.

В обґрунтування своїх вимог зазначила, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем по справі. Рішенням суду від 20 жовтня 2016 шлюб між ними було розірвано.

ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась їхня спільна дитина донька ОСОБА_3 , яка після розірвання шлюбу залишилася проживати з матір`ю.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 19 жовтня 2015 року з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 31 липня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття.

На виконання вказаного рішення суду позивачу видано виконавчий лист, на підставі якого 16 травня 2016 року державним виконавцем Кам`янського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження № 51115125.

Позивач вказує, що згідно розрахунку, наданого державним виконавцем, відповідачем частково сплачувались аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 за наступні періоди та у розмірах: за серпень 2016 року - 3000 грн. 00 коп.; за лютий 2021 року - 3631 грн.; за березень 2021 року - 2000 грн. 00 коп.; за квітень 2021 року - 1500 грн. 00 коп., за травень 2021 року -2000 грн. 00 коп., за червень 2016 року - 2000 грн. 00 коп.; за липень 2021 року - 1199 грн. коп.; за лютий 2023 року - 5882 грн. 20 коп.; за березень 2023 року - 2574 грн. 00 коп., за квітень 2023 року -2970 грн. 00 коп., за травень 2023 року -2000 грн. 00 коп., за липень 2023 року - 2587 грн. 00 коп.; за вересень 2023 року - 1600 грн. коп.; за жовтень 2023 року - 2000 грн. 00 коп.

Водночас стверджує, що відповідач ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини в повному обсязі не сплачував, внаслідок чого утворилась заборгованість по їх сплаті в сумі 133517 грн. 20 коп. за період часу з 31 липня 2015 року по 31 січня 2024 року.

Наявність заборгованості, на думку позивача, є підставою для застосування до відповідача відповідальності у вигляді неустойки (пені).

Позивачем було здійснено розрахунок пені у сумі 28860 грн. 44 коп. за період часу з 31 липня 2015 року по 31 січня 2024 року, вказану суму пені просила стягнути на свою користь з відповідача.

На підставі викладених обставин позивач звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 01 серпня 2024 року суд відкрив провадження у справі та постановив розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Копію наведеної ухвали було направлено сторонам за зареєстрованим місцем проживання, доказом чого є рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України не надходило.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву до суду не подав, будь-яких клопотань чи заяв про неможливість подання відзиву у встановлений судом строк від відповідача не надходило.

Частиною 8 статті 178 ЦПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами справи. Водночас, суд враховує, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву, а третьою особою письмових пояснень, зважаючи на те, що позивач у поданій до суду заяві не заперечувала проти заочного розгляду справи, розгляд справи проведено в порядку заочного розгляду, передбаченого гл. 11 ЦПК України, про що судом постановлено ухвалу.

Дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач та відповідач є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 9).

З рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 20 жовтня 2016 року вбачається що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 з 24 лютого 2012 року перебували у зареєстрованому шлюбі. Вказаним рішенням суду шлюб між ними розірвано . Рішення набрало законної сили 16 листопада 2016 року (а.с. 10).

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 19 жовтня 2015 року по справі №703/4347/15-ц, яке набрало законної сили 04 листопада 2015 року, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 31 липня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 12).

На виконання вказаного рішення 19 листопада 2015 року Смілянським міськрайонним судом Черкаської області було виписано та видано виконавчий лист (а.с. 13).

Постановою державного виконавця Кам`янського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Крупським В.І. від 16 травня 2016 року відкрито виконавче провадження №51115125 з примусового виконання вказаного виконавчого листа (а.с. 14).

Як вбачається із копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 ОСОБА_4 після державної реєстрації шлюбу із ОСОБА_5 змінила прізвище на « ОСОБА_6 ».

Відповідно до розрахунку державного виконавця Кам`янського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Крупського В.І. станом на 31 січня 2024 року ОСОБА_2 має заборгованість зі сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_7 у розмірі 133517 грн. 20 коп. (а.с. 15-16)

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 4 ст. 17 СК України невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.

Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 pоку та набула чинності для України 27 вересня 1991 p., держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Частиною другою статті 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно вимог частин першої, другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст.141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Таким чином Сімейний кодекс України встановлює принцип рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина.

Згідно з частиною четвертою статті 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а у разі спору - судом.

Стаття 196 СК України встановлює відповідальність за прострочення сплати аліментів і вказує, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 22 постанови від 15 травня 2006 р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», передбачена ст. 196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Під ухиленням від сплати аліментів закон розуміє як пряму відмову від надання утримання, так і різні дії (бездіяльність) зобов`язаної особи, спрямовані на повне або часткове ухилення від сплати аліментів; приховання особою дійсного розміру свого заробітку (доходу); зміну роботи або місця проживання з метою запобігання сплати аліментів; приховання свого місцезнаходження; інші дії, що свідчать про намір особи ухилитися від виконання обов`язків щодо утримання.

За правовою природою неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Оскільки відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, зазначене свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої законом.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач був обізнаний про необхідність сплати аліментів, проте свої зобов`язання вчасно та в повному обсязі не виконував.

Відповідач не надав доказів відсутності його вини у виникненні заборгованості по сплаті аліментів. А тому, суд вважає доведеною вину відповідача у несплаті аліментів та, відповідно, настання відповідальності за виникнення заборгованості.

Визначаючи розмір неустойки (пені) у зв`язку з несплатою аліментів суд зазначає наступне.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) викладені такі правові висновки про порядок нарахування пені за прострочення аліментів.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожний місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.

Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Законодавець встановив розмір пені - 1 % за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, в який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, до дня, в який проведена сплата заборгованості, чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.

Таке правило застосовується в разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, в якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості), та помножити та один відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів прострочення х 1 %.

За цим правилом обчислюється пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обчисленої за кожним місячним (періодичним) платежем.

Якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.

Перебіг строку прострочення починається з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Згідно розрахунку відповідач з липня 2015 року по жовтень 2023 року частково сплачував аліменти, однак у меншому розмірі, ніж було визначено рішенням суду, а з листопада 2023 року по січень 2024 року не сплачував аліменти взагалі.

Суд погоджується із здійсненим позивачем розрахунком неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів станом на 31 січня 2024 року у розмірі 28860 грн. 44 коп.

При цьому суд враховує, що відповідач своїх заперечень щодо неправильності розрахунку не висловив, власного розрахунку не надав.

Оскільки обов`язок відповідача утримувати свою неповнолітню дитину ґрунтується на законі, а рішення суду в цьому контексті лише змушує відповідача до виконання цього обов`язку у примусовому порядку, тому відповідач повинен був вживати заходів для своєчасного перерахування аліментів. Положеннями частини 1 статті 179 Сімейного кодексу України визначено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Наявність заборгованості зі сплати аліментів свідчить про те, що дитина була позбавлена майна, що належить їй за законом.

Враховуючи, що відповідач допустив прострочення сплати аліментів на утримання дитини, беручи до уваги, що сума пені не перевищує розмір заборгованості, суд вважає, що позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

За змістом ч.1,2 наведеної статті судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Згідно п.3 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліменти

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено судове рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.

Зважаючи на викладене, а також на повне задоволення позову, з відповідача на користь держави належить стягнути 1211 гривень 20 копійок. судового збору.

Докази на понесення позивачем будь-яких інших судових витрат матеріали справи не містять.

На підставі наведеного, керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 141, 263, 265, 268, 280-282 ЦПК України суд,-

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Кам`янський відділ державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі 28860 (двадцять вісім тисяч вісімсот шістдесят) грн. 44 (сорок чотири) коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок, який зарахувати на рахунок: UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві 22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України, код банку отримувача: 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду або через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області, а особами, які не були присутні під час проголошення рішення - протягом тридцяти днів з дня його отримання.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Головуючий: Ю. В. Крива