Ухвала

від 07.10.2024 по справі 761/41648/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/41648/21

Провадження № 6/761/951/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2024 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді: Пономаренко Н.В.,

за участю секретаря: Яцишина А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ», заінтересовані особи: ПАТ «КБ «НАДРА», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Печерський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), Козелецький відділ державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), про про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, -

в с т а н о в и в :

У травні 2024 року на адресу Шевченківського районного суду м. Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ», заінтересовані особи: ПАТ «КБ «НАДРА», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Печерський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), Козелецький відділ державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, відповідно до якої заявник просить суд:

1. Замінити стягувача ПАТ «КБ «НАДРА» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ», код ЄДРПОУ 42725156 у виконавчих листах, виданих на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва по справі №2-2900/10.

2. Видати дублікати виконавчих листів щодо стягнення заборгованості з Боржника 1 та Боржника 2.

3.Поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання.

Заяву обґрунтовано тим, що 19.02.2009 року Шевченківський районний суд м. Києва ухвалив рішення по справі №2-2900/10 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 36-05/06/11/11/404/2007/101 від 07.06.2007р. з гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «НАДРА». На підставі виданого, на виконання вищезазначеного рішення суду, виконавчого листа щодо стягнення заборгованості з Боржника 2 завершено виконавче провадження № 32199925 в Печерському районному відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та виконавче провадження № 22586761 в Козелецькому районному відділі державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми).

У заяві вказано, що 04.08.2020 року між ПАТ «КБ «НАДРА», надалі за текстом - Банк, код ЄДРПОУ 20025456, та ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП», код ЄДРПОУ 40696815, укладено Договір про відступлення прав вимоги №GL48N718070_A_3, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором №36-05/06/11/11/404/2007/101 від 07.06.2007р., перейшло до ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП», код ЄДРПОУ 40696815. 20.08.2020 року між ТОВ «ФК « ДНІПРОФІНАНСГРУП», код ЄДРПОУ 40696815 та ТОВ «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП», код ЄДРПОУ 41487593, укладено Договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070 A102, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором №36-05/06/11/11/404/2007/101 від 07.06.2007р., перейшло до ТОВ «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП», код ЄДРПОУ 41487595. 26.08.2020 року між ТОВ «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП», код ЄДРПОУ 41487593 , ТОВ «ФК « Інвест Хаус», код ЄДРПОУ 41661563, укладено Договір про відступлення прав вимоги № Б/Н, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором №36- 05/06/11/11/404/2007/101 від 07.06.2007р., перейшло до ТОВ «ФК «Інвест Хаус». 29.12.2020 року між ТОВ «ФК «Інвест Хаус», код ЄДРПОУ 41661563, ТОВ «ФК Форт», код ЄДРПОУ 42725156, надалі за текстом - Новий кредитор, укладено Договір про відступлення прав вимоги № Б/Н, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором №36- 05/06/11/11/404/2007/101 від 07.06.2007р., перейшло до ТОВ «ФК Форт» (Новий кредитор).

За вказаних обставин, заявник, посилаючись на положення ст. 442 ЦПК України, ст. 512 ЦК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», вважає за можливе є всі підстави для заміни стягувача п цій справі на його правонаступника ТОВ «ФК «ФОРТ»,

У заяві вказано, що на виконання рішення суду по справі № 2-2900/10 від 19.02.2009 року Шевченківський районний суд м. Києва видав Банку виконавчі листи. На підставі виданого, на виконання вищезазначеного рішення суду, виконавчого листа щодо стягнення заборгованості з боржника 2 завершено виконавче провадження № 32199925 в Печерському районному відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та виконавче провадження № 22586761 в Козелецькому районному відділі державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми). Відповідно до офіційної інформації з Автоматизованої системи виконавчих проваджень, станом на день подання цієї заяви оригінал виконавчого листа щодо: 1) Боржника 1 на примусовому виконанні не перебуває; 2) Боржника 2 на примусовому виконанні не перебуває. За таких обставин, місцезнаходження оригіналу виконавчого документу невідоме, оскільки такий ні в органі виконавчої служби, ні в розпорядженні кредитора не перебуває, що на переконання заявника є підставою для видачі дублікатів вказаних виконавчих листів.

Заявником у заяві вказано, що на підставі виданого, на виконання вищезазначеного рішення суду, виконавчого листа щодо стягнення заборгованості з боржника 2 завершено виконавче провадження № 32199925 в Печерському районному відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та виконавче провадження № 22586761 в Козелецькому районному відділі державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми). Відповідно до офіційної інформації з Автоматизованої системи виконавчих проваджень, станом на день подання цієї заяви оригінал виконавчого листа щодо: 1) боржника 1 на примусовому виконанні не перебуває; 2) боржника 2 на примусовому виконанні не перебуває.

Так, заявник вважає, що поновлення процесуального строку ТОВ «ФК ФОРТ», що був пропущений через перебування первісного кредитора на стадії ліквідації, де було прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації, неможливістю пред`явлення виконавчого документа в межах строку, в силу норм ЗУ «Про виконавче провадження», що виключає наявність вини ТОВ «ФК «ФОРТ» як правонаступника банку є поважною причиною пропуску такого строку, а також є підставою для поновлення такого строку.

06.05.2024 ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва було прийнято вказану заяву до розгляду.

В судовому засіданні 30.07.2024 відмовлено в задоволенні клопотання представника заявника ТОВ «ФК «ФОРТ» про витребування доказів.

В судовому засіданні 30.07.2024 заінтересована особа (боржник) ОСОБА_2 заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи копію постанови про закінчення виконавчого провадження №32199925, з примусового виконання виконавчого листа №2-2900/10, яке задоволено судом.

Заявник в судові засідання не з`явився, свого представника не направив, час та місце розгляду заяви повідомлялись належним чином.

Заінтересовані особи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду заяви повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

В свою чергу, відповідно до вимог ч.3 ст. 442 ЦПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

На підставі зазначеного та враховуючи скорочені строки розгляду заяви, регламентовані ст. 442 України, а також те, що заявник та заінтересовані особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, а їх неприбуття у судове засідання не перешкоджає судовому розгляду, суд прийшов до висновку про розгляд справи за відсутності заявника та інших заінтересованих осіб.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні заяви, виходячи з наступних підстав.

Так, перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 19 лютого 2009 року по справі №2-2900\10 позовні вимоги задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Відкрито акціонерного товариство «Комерційний банк «Надра» суми заборгованості за кредитним договором в розмірі 30 997,61 грн., судового збору - 309,97 грн., за інформаційні послуги - 252,00 грн., а всього: 31 559,58 грн. (а.с. 55-57).

На підставі вказаного рішення Шевченківським районним судом м. Києва видано виконавчі листи від 02 листопада 2010 року №2-2900/10.

Як передбачено ч.1 ст. 512, ст. 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Водночас, положеннями ч.ч.1, 2, 5 ст. 442 ЦПК України встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

При цьому, вищенаведені положення кореспондуються з положеннями ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», де зазначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Заявник, обґрунтовуючи вимогу щодо заміни сторони стягувача посилався на 04.08.2020 року між ПАТ «КБ «НАДРА», надалі за текстом - Банк, код ЄДРПОУ 20025456, та ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП», код ЄДРПОУ 40696815, укладено Договір про відступлення прав вимоги №GL48N718070_A_3, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором №36-05/06/11/11/404/2007/101 від 07.06.2007р., перейшло до ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП», код ЄДРПОУ 40696815. 20.08.2020 року між ТОВ «ФК « ДНІПРОФІНАНСГРУП», код ЄДРПОУ 40696815 та ТОВ «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП», код ЄДРПОУ 41487593, укладено Договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070 A102, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором №36-05/06/11/11/404/2007/101 від 07.06.2007р., перейшло до ТОВ «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП», код ЄДРПОУ 41487595. 26.08.2020 року між ТОВ «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП», код ЄДРПОУ 41487593 , ТОВ «ФК « Інвест Хаус», код ЄДРПОУ 41661563, укладено Договір про відступлення прав вимоги № Б/Н, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором №36- 05/06/11/11/404/2007/101 від 07.06.2007р., перейшло до ТОВ «ФК «Інвест Хаус». 29.12.2020 року між ТОВ «ФК «Інвест Хаус», код ЄДРПОУ 41661563, ТОВ «ФК Форт», код ЄДРПОУ 42725156, надалі за текстом - Новий кредитор, укладено Договір про відступлення прав вимоги № Б/Н, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором №36- 05/06/11/11/404/2007/101 від 07.06.2007р., перейшло до ТОВ «ФК Форт» (Новий кредитор).

Частиною 1 статті 518 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Отже, особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Водночас, заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, в тому числі, до відкриття виконавчого провадження.

Суд звертає увагу, що відповідно до статті 55 ЦПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (тобто, протягом невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто, таке право не є абсолютним і обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. На цій стадії боржник вчиняє дії на виконання рішення суду добровільно або під примусом.

Відповідно до частин 1 та статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадії судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, оскільки якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (пункт 2 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження»). Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17.

Заміна сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того чи закінчився встановлений строк пред`явлення до виконання виконавчого листа, означатиме, що стягувач після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість «штучно» збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого строку. Такі дії можуть порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/10031/13, від 30.07.2019 у справі № 5/128, від 21.08.2020 у справі №905/2084/14-908/4066/14 та від 11.03.2021 у справі № 910/2954/17.

Як уже зазначалось судом, що на підставі вказаного рішення суду від 19 лютого 2009 року по вказаній справі, Шевченківським районним судом м. Києва видано виконавчі листи від 02 листопада 2010 року №2-2900/10.

У заяві не зазначено та не надано доказів, щодо виконання вказаного виконавчого листа, вказано лише про на підставі виданого, на виконання вищезазначеного рішення суду, виконавчого листа щодо стягнення заборгованості з боржника 2 завершено виконавче провадження № 32199925 в Печерському районному відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та виконавче провадження № 22586761 в Козелецькому районному відділі державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми). Відповідно до офіційної інформації з Автоматизованої системи виконавчих проваджень, станом на день подання цієї заяви оригінал виконавчого листа щодо: 1) Боржника 1 ОСОБА_1 на примусовому виконанні не перебуває; 2) Боржника 2 ОСОБА_2 на примусовому виконанні не перебуває.

При цьому, як вбачається з постанови державним виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Нагайчуком М.В. про закінчення виконавчого провадження ВП №32199925 від 05.07.2017 закінчено вказане виконавче провадження з примусового виконавчого листа №2-2900/10 наданий 02.11.2010 Шевченківським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ВАТ «КБ «Надра» 31 559,58 грн., оскільки рішення виконано в повному обсязі, при цьому стягнуто виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій.

Заявником не зазначено, матеріали справи не містять будь-яких доказів, з яких вбачається, що дане виконавче провадження №32199925 станом на час розгляду даної заяви відновлене.

Так, під час звернення заявника до суду з заявою про заміну сторони у виконавчих лиса, поновлення строк для пред`явлення виконавчих листів до примусового виконання та видачу дублікатів виконавчих листів, заявник не поставив перед судом питання щодо відновлення виконавчого провадження (оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження) тощо.

За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи-правонаступника.

Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.

Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні-це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Відповідно до висловлених раніше правових висновків Великої Палати Верховного Суду (дивитись mutatis mutandis постанову Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17, пункти 73-75) оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов`язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник не позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження, оскільки виконавче провадження відкривається на підставі пред`явлення виконавчого документа до виконання, а частина п`ята статті 442 ЦПК України передбачає можливість заміни стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження (у тому числі повторного за обґрунтованих підстав при повторному зверненні з виконавчим документом, оскільки зазначена стаття ЦПК України цього не виключає, а Закон про виконавче провадження передбачає таку можливість). Отже, процесуальні дії конкретного процесу не можуть здійснюватися поза межами цього процесу, а тому такі дії як процесуальні можуть здійснюватися лише в межах відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу. Якщо законом передбачена можливість здійснення інших дій сторін судового процесу, пов`язаних зі здійсненням виконавчого провадження, то для таких дій набуття статусу сторони відкритого виконавчого провадження не вимагається, як-от для заміни стягувача у виконавчому документі відповідно до частини п`ятої статті 442 ЦПК України.

Відповідно до змісту частини п`ятої статті 442 ЦПК України, частини шостої статті 12, пункту 1 частини першої, частини п`ятої статті 26, частини п`ятої статті 37 ЗУ «Про виконавче провадження» поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного закріпленого статусу у виконавчому документі.

Вчинення процесуальних дій безпосередньо в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, спрямованих на виконання судового рішення, можливе лише за умови відкритого виконавчого провадження.

Наслідком завершення виконавчого провадження є те, що виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених Законом про виконавче провадження (абзац другий частини першоїстатті 40 цього Закону). Цим Законом передбачена можливість відновлення виконавчого провадження. Так, згідно із частиною першою статті 41 ЗУ «Про виконавче провадження» про виконавче провадження у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленомузакономпорядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Водночас після завершення виконавчого провадження не виключається можливість подальшого руху справи як у межах перегляду рішення суду (апеляційний, касаційний перегляд, перегляд за нововиявленими або виключними обставинами), так і в межах виконання рішення суду (поворот виконання, оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження), а також у зв`язку із судовим контролем за виконанням рішення суду. Тож навіть після закінчення виконавчого провадження в учасника справи може виникати ряд процесуальних питань, пов`язаних із захистом його прав та охоронюваних інтересів.

Завершення виконавчого провадження, у тому числі й у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, не виключає подальшого існування процесуальних правомочностей учасника справи в межах судового провадження, тож не має наслідком заборону здійснення процесуального правонаступництва щодо них. Питання процесуального правонаступництва в усіх випадках вирішується судом, який при його вирішенні повинен дослідити по суті обставини та підстави правонаступництва.

Зазначене відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 (пункти 6.9-6.12, 6.15).

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першоюстатті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Враховуючи, що сформульована у цій справі проблематика стосовно реалізації прав сторін спору на стадії виконання судового рішення, в тому числі в контексті пред`явлення до виконання виконавчого документа та здійснення виконавчого провадження, саме з точки зору такої процесуальної мети має розглядатись процесуальне правонаступництво у цій справі. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва з метою реалізації правонаступником судового рішення у виконавчому провадженні без розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим відповідно до умов законодавства, позбавлене процесуальної мети.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закрите, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва у закритому виконавчому провадженні заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі.

Якщо ж виконавче провадження не завершене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження. А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва.

Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було завершене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення.

Зважаючи на зазначене вище, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було завершене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення. Разом з тим і заміна стягувача у виконавчому документі як сторони справи має мати дійсну процесуальну мету, а підстави такої заміни належним чином аргументовані. Саме тільки матеріальне правонаступництво без процесуальної мети не є достатнім аргументом, оскільки не відповідає вимогам частини першої статті 2 ЦПК України. Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства. Якщо, наприклад, суд підтвердив зобов`язання однієї сторони договору перед іншою та відповідне судове рішення набуло законної сили, то суд не здійснює заміну його сторони у випадку уступки відповідним кредитором за цим договором своїх прав та обов`язків іншій особі на цю іншу особу лише заради процесуальної констатації цього матеріального правонаступництва. Суд може здійснити заміну учасника справи виключно для виконання вимог частини першої статті 2 ЦПК України. Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим. Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництво, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі. За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/12 (провадження № 14-197цс21).

На підставі викладено та враховуючи, те що виконавче провадження № 32199925 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2900/10 виданого 02.11.2010 року на підставі вказаного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 лютого 2009 року у справі № 2-2900/10 закінчено у зв`язку із повним фактичним виконанням, а саме стягнуто заборгованість у розмірі 31 559,58 грн. на користь первісного стягувача ВАТ «КБ «НАДРА» до укладання будь-яких договорів про відступлення прав вимоги, враховуючи, що заявником не поставлено перед судом питання щодо відновлення виконавчого провадження (оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження), тому підстави для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКРФІНСТАНДАРТ», заінтересовані особи: Акціонерне товариство «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», ОСОБА_3 про заміну сторони позивача (стягувача)- відсутні.

У зв`язку із викладеним суд приходить до висновку, про відмову у задоволенні заяви.

Враховуючи викладене та керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 512, 514 ЦК України, ст. ст. 42, 48, 55, 77, 81, 89, 442, 260-261, 352-355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ», заінтересовані особи: ПАТ «КБ «НАДРА», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Печерський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), Козелецький відділ державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), про про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Повний текст ухвали складено: 07.10.2024.

Суддя: