Рішення

від 10.10.2024 по справі 522/11072/18

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

10.10.24

Справа №522/11072/18

Провадження №2/522/2534/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Чернявської Л.М.,

за участі секретарі судового засідання Тетькової В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Свято-Архангело-Михайлівського жіночого монастиря Одеської єпархії Української православної церкви, громадської організації «Юридична порада», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Калінюк Олега Борисовича про визнання заповіту недійсним,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Свято-Архангело-Михайлівського жіночого монастиря Одеської єпархії Української православної церкви, громадської організації «Юридична порада», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Калінюк Олега Борисовича про визнання заповіту недійсним.

Ухвалою судувід 25червня 2018року відкритопровадження усправі тавстановлено загальнийпорядок розглядусправи. Витребувано у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Черненка Ігоря Петровича копію спадкової справи №8/2018 (номер у спадковому реєстрі 62099344), що була заведена після смерті ОСОБА_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

26 липня 2018 року від приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Черненка Ігоря Петровича до суду надійшли витребувані документи.

Ухвалою суду від 05 листопада 2018 року витребувано оригінали медичних документів, що містять інформацію про проходження в період з січня 2015 року по 19 лютого 2018 року обстеження та/або лікування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживала за адресою: АДРЕСА_1 :

- в багатопрофільному медичному центрі (Університетська клініка №1) Одеського національного медичного університету (65026, м. Одесав, вул. Пастера, 9);

- в комунальній установі «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» м. Одеси (Одеська міська поліклініка №2) (65014, м. Одеса, пров. Обсерваторний, 8);

- в комунальній установі «Міська поліклініка №6» (65009, м. Одеса, вул. Маршала Говорова, 26-А).

19 грудня 2018 року від представника ОСОБА_2 до суду надійшло клопотання про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи.

26 грудня 2018 року з комунальної установи «Міська поліклініка №6» надійшов лист на виконання ухвали суду від 05 листопада 2018 року, у відповідності до якого повідомлено, що згідно даних програми «Електронна реєстратура» в КУ «Міська поліклініка № 6» була зареєстрована медична картка амбулаторного хворого № 8117 від 22.09.2016 року на пацієнтку ОСОБА_3 та на час відповіді картка амбулаторного хворого відсутня.

17 січня 2019 року до суду з Багатопрофільного медичного центру (Університетська клініка №1) Одеського національного медичного університету надійшли витребувані документи на виконання ухвали суду від 05 листопада 2018 року.

Ухвалою суду від 19 червня 2019 року об?єднано в одне провадження цивільну справу № 522/11072/18 за позовом ОСОБА_2 до Свято-Архангело-Михайлівського жіночого монастиря Одеської єпархії Української православної церкви, громадської організації «Юридична порада», за участю третьої особи ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним, що перебуває в провадженні судді Приморського районного суду м. Одеси Чернявської Л.М. та цивільну справу № 522/14873/18 за позовом ОСОБА_1 до Свято-Архангело-Михайлівського жіночого монастиря Одеської єпархії Української православної церкви, громадської організації «Юридична порада», про визнання заповітів недійсними, що знаходиться в провадженні судді Приморського районного суду м. Одеси Єршової Л.С. Присвоєно зведеній цивільній справі № 522/11072/18. Витребувано у судді Приморського районного суду м. Одеси Єршової Л.С. цивільну справу № 522/14873/18 за позовом ОСОБА_1 до Свято-Архангело-Михайлівського жіночого монастиря Одеської єпархії Української православної церкви, громадської організації «Юридична порада» про визнання заповітів недійсними.

07 листопада 2019 року з комунальної установи «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» м. Одеси (Одеська міська поліклініка №2) до суду надійшов лист на виконання ухвали суду від 05 листопада 2018 року, у відповідності до якого повідомлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 не зверталась, на обліку не перебувала, свідоцтво про смерть КУ не видавало.

Ухвалою судувід 16січня 2020року заявуадвоката МарченкоКлари Борисівни,яка представляєінтереси позивачівпро витребуваннядоказів від15травня 2019року задоволено.

Зобов`язано Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Південний» надати оригінали заяви-договору банківського вкладу №270343/2005 від 13.11.2017р., заяви-договору банківського вкладу №270995/2005 від 14.11.2017р, заяви-договору банківського вкладу №270997/2005 від 14.11.2017р., заяви-договору банківського рахунку з використанням електронного платіжного засобу (ПК)* №1683975 від 13.11.2017р.; заяви-договору банківського рахунку з використанням електронного платіжного засобу (ПК)* №1684397 від 14.11.2017р. та інших супутніх документів, написаних та/або підписаних ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що проживала за адресою: АДРЕСА_2 .

Зобов`язано Багатопрофільний медичний центр (Університетська клініка №1) Одеського національного медичного університету надати оригінали заяв про дозвіл на лікування в Першому хірургічному відділенні, поданих 27.11.2017р. та 21.12.2017р. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що проживала за адресою: АДРЕСА_2 , що містяться в медичних картках стаціонарного хворого №12185, заведеної 27.11.2017р., та №13531, заведеної 21.12.2017р.

12 лютого 2020 року від Публічного акціонерного товариству акціонерний банк «Південний» надійшли витребувані документи на виконання ухвали суду від 16 січня 2020 року.

Ухвалою суду від 02 грудня 2020 року заяву представника позивачів про виклик свідків задоволено. Викликано в судове засідання, у якості свідків: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Ухвалою суду від 02 грудня 2020 року заяву ОСОБА_9 , яка представляє інтереси позивачів про витребування доказів від 08 липня 2020 року задоволено. Витребувано з Приморського відділу поліції в м. Одесі ГУНП в Одеській області інформацію, про те:

-Чи була здійснена реєстрація в журналі ЖЄО Приморського відділу поліції в м. Одесі ГУНП в Одеській області щодо факту настання смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Якщо так, то повідомити дату та номер реєстрації.

-Чи виїжджала за місцем мешкання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , слідчо-оперативна група для оформлення матеріалу щодо смерті ОСОБА_3 ?

-Чи були внесені відомості до ЄРДР щодо факту смерті ОСОБА_3 ?

-Чи направлявся труп померлої ОСОБА_3 для проведення розтину та експертного дослідження на встановлення причини смерті останньої?

-Чи надходило від лікаря закладу охорони здоров`я за місцем мешкання ОСОБА_3 повідомлення про можливість встановлення причин смерті останньої без патологоанатомічного розтину та видачі лікарського свідоцтва про смерть? Якщо так, то надати засвідчену належним чином копію висновку щодо ненасильницької смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем проживання, складеного за формою згідно з додатком до Порядку взаємодії між органами внутрішніх справ, закладами охорони здоров`я та прокуратури України при встановлені факту смерті людини (чинного на час смерті особи).

Витребувано з КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» належним чином завірені копії лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Красноярськ Красноярського краю, Російська Федерація, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ; довідки про причину смерті ОСОБА_3 ; акт розтину трупа ОСОБА_3 .

11 січня 2021 року від КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» на виконання ухвали суду від 02 грудня 2020 року надійшли витребувані документи.

25 січня 2021 року від Приморського відділу поліції в м. Одесі ГУНП в Одеській області на виконання ухвали суду від 02 грудня 2020 року надійшли витребувані документи.

Ухвалою суду від 11 березня 2021 року заяву представника Свято-Архангело-Михайлівського жіночого монастиря Одеської єпархії Української православної церкви адвоката Субботіної Л.В. про виклик свідків задоволено. Викликано та допитано у якості свідків: ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 .

Протокольною ухвалою суду від 11 березня 2021 року закрито підготовче провадження по справі, призначено справу до слухання по суті.

В судовому засіданні 13 лютого 2023 року допитаний свідок ОСОБА_11 , яка повідомила, що знала померлу ОСОБА_3 , оскільки з 2014 року вони були подругами. Зазначила, що ОСОБА_12 в листопаді 2016 року перенесла операцію щодо видалення жовчного міхура. Після операції, ОСОБА_11 допомагала по господарству ОСОБА_3 та періодично з`являлась в квартирі померлої. Згодом почалися сварки між синами та померлою та 25 грудня 2017 року ОСОБА_11 та ОСОБА_3 разом поїхали до жіночого монастиря та ОСОБА_3 вирішила переїхати жити до відповідного монастиря. Також зазначила, що ОСОБА_3 та її речі виносили через вікно, оскільки остання не хотіла щоб хтось знав її місце знаходження. Зазначила також, що перед складанням заповіту, ОСОБА_3 розуміла значення своїх дій та це була її воля.

16 лютого 2023 року від представника Свято-Архангело-Михайлівського жіночого монастиря Одеської єпархії Української православної церкви до суду надійшла заява про долучення доказів до матеріалів справи, а саме письмових пояснень свідка ОСОБА_11

22 березня 2023 року допитаний свідок ОСОБА_8 , який повідомив, що є другом ОСОБА_1 . Щодо ОСОБА_3 зазначив, що вона була доброзичливою людиною та завжди була рада бачити гостей, однак за 2-3 роки до її смерті ставлення змінилось та почались сварки між померлою та її сином. Також зазначив, що йому відомо про хворобу ОСОБА_3 , яка хворіла на онкологію. Бачив ОСОБА_3 за 1-2 місяці до її смерті, проте фактично з нею не розмовляв.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 зазначила, що є подругою ОСОБА_3 , з якою дружили зі школи. Разом ходили на Куликове поле під час мітингів де познайомились з подругою ОСОБА_13 , яка згодом допомагала ОСОБА_3 по господарству після операції. За два місяці до смерті ОСОБА_3 повідомила ОСОБА_6 ,, що не хоче ні з ким спілкуватись, а буде спілкуватись з ОСОБА_13 , яка дає їй таблетки від котрих ОСОБА_3 добре спить та почуває себе добре.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 зазначила, що є подругою ОСОБА_1 . Померлу ОСОБА_3 знала, оскільки часто бували в гостях у померлої. Повідомила, що її відомо про піклування ОСОБА_14 та дружиною за померлою ОСОБА_3 , яке полягало у готуванні їжі, купуванні ліків та інше.

Ухвалою суду від 22 березня 2023 року клопотання представника Громадської організації «Юридична порада» про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору задоволено. Залучено до участі у справі за позовом у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Калінюк Олега Борисовича.

24 квітня 2023 року від представника Позивачів до суду надійшов письмовий протокол допиту свідків позивача, за технічним записом судового засідання 22 березня 2023 року.

12 травня 2023 року від представника ГО «Юридична порада» до суду надійшли пояснення щодо клопотання про призначення експертизи.

12 червня 2023 року від представника Свято-Архангело-Михайлівського жіночого монастиря Одеської єпархії Української православної церкви до суду надійшла заява про долучення доказів, а саме медичних документів ОСОБА_3 до матеріалів справи для проведення судової експертизи.

20 червня 2023 року від представника Позивачів до суду надійшов опис документів (доказів), якими обґрунтовувались пояснення та доводи щодо обставин справи після допиту свідків від 19 квітня 2023 року.

Ухвалою від 06 липня 2023 року задоволено клопотання представника ОСОБА_2 про проведення посмертної судово-психіатричної експертизи. Призначено по цивільній справі посмертну судово-психіатричну експертизу, провадження по справі зупинено. Матеріали справи були направлені до експертної установи.

На адресу Приморського районного суду м. Одеси 06.10.2023 року надійшло клопотання від Одеської філії судово-психіатрічних експертиз Державної установи "Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України" щодо оплати вартості проведення експертизи.

З зазначеним клопотанням від 06.10.2023 року представник позивача - адвокат Марченко К.Б. була ознайомлена 13.10.2023 року, представник відповідача - ОСОБА_15 був ознайомлений 16.10.2023 року.

На адресу Приморського районного суду м. Одеси 09.11.2023 року надійша заява від представника Позивачів - адвоката Марченко Клари Борисівни про неможливість оплати вартості послуг за проведення експертизи.

27.11.2023 року від представника громадської організації «Юридична порада» до суду надійшло клопотання про поновлення провадження по справі для визначення сторони, яка буде сплачувати вартість послуг провадження експертизи.

28.11.2023 року від представника Свято-Архангело-Михайлівського жіночого монастиря Одеської єпархії Української православної церкви до суду надійшло клопотання про поновлення провадження по справі для визначення сторони, яка буде сплачувати вартість послуг провадження експертизи.

26 грудня 2023 року матеріали цивільної справи повернулись до суду у зв`язку з несплатою за проведення експертизи.

Ухвалою суду від 27 грудня 2023 року поновлено провадження по справі.

Ухвалою суду від 09 лютого 2024 року клопотання представника громадської організації «Юридична порада» про проведення посмертної судово-психіатричної експертизи задоволено.

Призначено по цивільній справі посмертну судово-психіатричну експертизу, на вирішення якої поставити питання:

1.В якому психічному стані знаходилась ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , на момент складання заповітів на користь Свято-Архангело-Михайлівському жіночому монастирю Одеської єпархії Української православної церкви та Громадській організації «Юридична порада», зареєстрованих в реєстрі нотаріальних дій за №21 і №22 та посвідчених 09.01.2018 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калінюком О.Б., з урахуванням стану її здоров`я на той момент?

2.Чи могла ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , за своїм психічним станом в час складання заповітів на користь Свято-Архангело-Михайлівському жіночому монастирю Одеської єпархії Української православної церкви та Громадській організації «Юридична порада», зареєстрованих в реєстрі нотаріальних дій за №21 і №22 та посвідчених 09.01.2018 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калінюком О.Б., розуміти значення своїх дій та керувати ними?

3. Чи усвідомлювала померла ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , значення своїх дій та чи могла керувати ними під час складання заповітів на користь Свято-Архангело-Михайлівському жіночому монастирю Одеської єпархії Української православної церкви та Громадській організації «Юридична порада», зареєстрованих в реєстрі нотаріальних дій за №21 і №22 та посвідчених 09.01.2018 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калінюком О.Б.?

У розпорядження експертної установи направлено матеріали справи разом з оригіналами медичних карток ОСОБА_3 за 2009 рік та 2016 рік.

Технічні записи судових засідань, де були допитані в якості свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 (письмовий протокол допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , за технічним записом судового засідання 22 березня 2023 року та письмовий допит свідка ОСОБА_11 міститься в матеріалах справи).

Зупинено провадження по справі на час проведення експертизи.

25 квітня 2024 року від представника громадської організації «Юридична порада» до суду надійшло клопотання про поновлення провадження по справі з підстав відсутності можливості оплати за проведення експертизи.

18 червня 2024 року матеріали цивільної справи повернулись до суду у зв`язку з несплатою за проведення експертизи.

Ухвалою суду від 19 червня 2024 року поновлено провадження по справі.

Ухвалою суду від 06 серпня 2024 року відмовлено представнику ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про проведення судово почеркознавчої експертизи.

В судове засідання 10 жовтня 2024 року сторони не з`явились, сповіщались належним чином.

Позивачі та їх представник причини неявки в судове засідання не повідомили.

Представники Свято-Архангело-Михайлівського жіночого монастиря Одеської єпархії Української православної церкви та громадської організації «Юридична порада» надали заяву про проведення судового засідання за відсутності.

Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Калінюк Олега Борисовича просив розглядати справу за відсутності.

Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 року у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд, з врахування наявних у справі матеріалів для достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, дійшов висновку про закінчення розгляду справи за відсутності сторін по справі та за наявними в матеріалах справи доказами.

Враховуючи положення ч. 2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, з огляду на неявку всіх учасників справи, не здійснювалось.

Суд з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією Свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 .

Померла ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_2 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження, серії НОМЕР_3 .

05 березня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Черненку І.П. з заявою про прийняття спадщини за законом, після смерті ОСОБА_3 , у зв`язку з чим, заведена спадкова справа № 8/2018 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3

13квітня 2018року відпредставника Свято-Архангело-Михайлівськогожіночого монастиряОдеської єпархіїУкраїнської православноїцеркви до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Черненка І.П. надійшла заява про прийняття спадщини на підставі заповіту.

24 квітня 2018 року представника ГО «ЮРИДИЧНА ПОРАДА» до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Черненка І.П. надійшла заява про прийняття спадщини на підставі заповіту.

04 травня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Черненку І.П. з заявою про прийняття спадщини за законом, після смерті ОСОБА_3 .

Так, дослідивши матеріали справи, а саме спадкову справу № 8/2018 заведену до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 вбачається наступне.

09 січня 2018 року ОСОБА_3 залишила заповіт, що посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калінюком О.Б. за реєстровим № 21.

Відповідно до вказаного заповіту ОСОБА_3 діючи добровільно, без будь-якого примусу як фізичного так і морального, розуміючи значення своїх дій, на випадок своєї смерті заповіла належну частку квартири під АДРЕСА_3 та належну частку квартири під АДРЕСА_4 , заповіла СВЯТО-АРХАНГЕЛО-МИХАЙЛІВСЬКОМУ ЖІНОЧОМУ МОНАСТИРЮ ОДЕСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ, код ЄДРПОУ 23988451. Заповіт до підписання прочитаний уголос заповідачем ОСОБА_3 і власноручно підписано нею у присутності нотаріуса. Особу її встановлено, дієздатність перевірено.

09 січня 2018 року ОСОБА_3 залишила заповіт, що посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калінюком О.Б. за реєстровим № 22.

Відповідно до вказаного заповіту ОСОБА_3 діючи добровільно, без будь-якого примусу як фізичного так і морального, розуміючи значення своїх дій, на випадок своєї смерті заповіла належну частку квартири під АДРЕСА_5 , у будинку під № 5, заповіла Свято-Архангело-Михайлівському жіночому монастирю Одеської єпархії Української православної церкви, код ЄДРПОУ 23988451 та Громадській організації «ЮРИДИЧНА ПОРАДА», код ЄДРПОУ 39001698, по частці в рівних частках кожному. Заповіт до підписання прочитаний уголос заповідачем ОСОБА_3 і власноручно підписано нею у присутності нотаріуса. Особу її встановлено, дієздатність перевірено.

Звертаючись до суду з відповідним позовом, Позивачі просили визнати недійсним заповіт, посвідчений 09.01.2018 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калінюком О.Б. та зареєстрований в реєстрі за № 21 та заповіт, посвідчений 09.01.2018 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калінюком О.Б. та зареєстрований в реєстрі за № 22.

Так, звертаючись до суду з відповідним позовом, Позивачі посилаються на те, що Відповідачі скориставшись хворобою ОСОБА_3 , її безпорадністю та тяжким психічним станом, зумовленим хворобою, обмеженою спроможністю розуміти значення та наслідки своїх дій, спонукали ОСОБА_3 на складання оскаржуваних заповітів.

Зазначені правовідносини регулюються нормами ст.ст. 1216-1218 ЦК України пов`язані з набуттям права власності в порядку спадкування.

У відповідності до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Також, відповідно до ст.ст. 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 ст. 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Законодавець визначив пріоритет спадкування за заповітом над спадкуванням за законом, зазначивши у ч. 2 ст. 1223 ЦК України, що спадкування за законом має місце лише у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також неохоплення заповітом всієї спадщини.

Згідно ст. 1234 ЦК України, право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Статтею 1247 ЦК України визначені загальні вимоги до форми заповіту, відповідно до яких заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складання. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до ч. 4 ст. 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у ст.ст. 1251-1252 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 1248 ЦК України, нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках (ст. 1253 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним; за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі; недійсність окремого розпорядження, що міститься у заповіті, не має наслідком недійсності іншої його частини; у разі недійсності заповіту спадкоємець, який за цим заповітом був позбавлений права на спадкування, одержує право на спадкування за законом на загальних підставах.

Цивільний кодекс України проголошує принцип свободи заповіту, відповідно до якого заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Крім того, він може без зазначення будь-яких причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування. Але свобода заповіту має певні межі: не можна позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов`язкову частку в спадщині. Свобода заповіту стосується не лише визначення кола спадкоємців, а й визначення обсягу спадкової маси, яку заповідають. Заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Можна скласти заповіт щодо усієї спадщини або лише щодо її частини.

Однією з особливостей цього правочину є забезпечення його таємниці. Таємниця заповіту може мати для заповідача велике значення, тому нотаріус, інша посадова, службова особа, яка посвідчує заповіт, свідки, а також фізична особа, яка підписує заповіт замість заповідача, не мають права до відкриття спадщини розголошувати відомості щодо факту складення заповіту, його змісту, скасування або зміни заповіту.

Крім того, відповідно до положень ст. 202 ЦК України заповіт є правочином і до нього застосовуються загальні положення та вимоги, визначені ст.ст. 203-236 ЦК України, у том числі і підстави недійсності правочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин вчиняється у формі, встановленій законом.

У відповідності з ч. 3 ст. 203 ЦК волевиявлення особи, яка вчиняє правочин, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Статтею 1257 ЦК визначено підстави нікчемності заповіту та визнання його недійсним, які не виключають застосування загальних норм § 2 глави 16 ЦК відповідно до встановлених судом обставин, якщо вони узгоджуються з правовими підставами та наслідками нікчемності або недійсності заповіту, зазначеними у ст. 1257 ЦК. На підставі ст. 215 ЦК визнання такого заповіту недійсним судом не вимагається.

За змістом ст. 30 ЦК України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

За правилами, встановленими ч. 1 ст. 225 ЦК, правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Відповідно до постанов Верховного Суду України №6-1531цс16 від 28.09.2016 року, №36-9цс12 від 29.02.2012 року, №6-9цс12 від 29.02.2012 року, підставою для визнання правочину недійсним може бути лише абсолютна неспроможність особи в момент його вчинення розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними.

Згідно до роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правила ст. 225 ЦК України поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо).

При розгляді справ за позовами про визнання недійсними заповітів на підставі ст.225, ч. 2 ст.1257 ЦК України суд відповідно до п. 2ст. 105 ЦПК України, для встановлення психічного стану особи зобов`язаний призначити посмертну судово-психіатричну експертизу, висновок якої у даному випадку є належним доказом, який містить інформацію щодо предмета доказування.

Висновок про тимчасову недієздатність учасника такого правочину слід робити перш за все на основі доказів, які свідчать про внутрішній, психічний стан особи в момент вчинення правочину. Хоча висновок експертизи в такій справі є лише одним із доказів у справі і йому слід давати належну оцінку в сукупності з іншими доказами, будь-які зовнішні обставини (показання свідків про поведінку особи тощо) мають інше побічне значення для встановлення того, чи була здатною особа в конкретний момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними.

Так, судом неодноразово було призначено по справі посмертну судово-психіатричну експертизу, на вирішення якої ставили питання:

1.В якому психічному стані знаходилась ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , на момент складання заповітів на користь Свято-Архангело-Михайлівському жіночому монастирю Одеської єпархії Української православної церкви та Громадській організації «Юридична порада», зареєстрованих в реєстрі нотаріальних дій за №21 і №22 та посвідчених 09.01.2018 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калінюком О.Б., з урахуванням стану її здоров`я на той момент?

2.Чи могла ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , за своїм психічним станом в час складання заповітів на користь Свято-Архангело-Михайлівському жіночому монастирю Одеської єпархії Української православної церкви та Громадській організації «Юридична порада», зареєстрованих в реєстрі нотаріальних дій за №21 і №22 та посвідчених 09.01.2018 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калінюком О.Б., розуміти значення своїх дій та керувати ними?

3. Чи усвідомлювала померла ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , значення своїх дій та чи могла керувати ними під час складання заповітів на користь Свято-Архангело-Михайлівському жіночому монастирю Одеської єпархії Української православної церкви та Громадській організації «Юридична порада», зареєстрованих в реєстрі нотаріальних дій за №21 і №22 та посвідчених 09.01.2018 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калінюком О.Б.?

Проте відповідна експертиза не була проведена з підстав відсутності коштів за проведення експертизи.

Слід зазначити, що Позивачі надаючи заяву про неможливість сплати коштів за проведення експертизи вважають, що на їх думку достатностньо доказів того, що померла на час укладення та нотаріального посвідчення оскаржуваного заповітів страждала на психічні розлади.

Тлумачення статті 225 ЦК України свідчить, що правила цієї статті поширюються на випадки, коли фізична особа хоча і є дієздатною, однак у момент вчинення правочину вона перебувала в такому стані, коли не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо).

Підставою для визнання правочину недійсним на підставі, передбаченій частиною першою статті 225 ЦК України, має бути встановлена судом неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними. Встановлення неспроможності особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними відбувається з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи (в тому числі посмертної), так і інших доказів, що підтверджують чи спростовують доводи про те, що в момент вчинення правочину особа не розуміла значення своїх дій та не могла керувати ними.

З позовом про визнання правочинів недійсними на підставі ст. 225 ЦК України звертається: (а) або сторона правочину, яка не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними; (б) або в разі її смерті - інші особи, чиї цивільні права або інтереси порушені. До інших осіб відносяться, зокрема, спадкоємці сторони правочину, яка не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними.

Аналогічний висновок зроблений і в постановах Верховного Суду від 07.02.2018 року у справі № 523/14606/13-ц, від 20.06.2018 року у справі № 161/17119/16-ц, від 12.09.2018 року у справі № 522/25597/13-ц.

Зазначене також роз`яснено у п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування».

У відповідності до вимог ч.2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВСУ від 16.10.2019 року по справі № 530/1349/16-ц.

Дослідивши матеріали справи, а саме медичну документацію відносно ОСОБА_3 , суд зазначає, що остання не свідчить та не підтверджує належним чином обставини того, що станом на час складання заповіту спадкодавець не розумів значення своїх дій та не міг керувати ними.

Оцінивши в розумінні ст. 89 ЦПК України докази, які наявні в матеріалах справи, суд не знайшов обставин, які б дозволяли стверджувати про обґрунтованість вимог Позивача.

Також, слід зазначити, що згідно пояснень свідків, вбачається що ніхто не зміг надати переконливих відомостей щодо психічного стану ОСОБА_3 та не розуміння нею своїх дій на час складання заповіту.

Отже, жодної з передбачених ст. 1257 ЦК України обставин, в ході судового розгляду не встановлено.

При цьому заповіт по формі та змісту відповідає вимогам чинного законодавства, а його зміст не викликає сумніву щодо дійсного волевиявлення заповідача. З огляду на викладеного, суд приходить до висновку про недоведеність позовних вимог про визнання заповіту недійсним, а тому відмовляє в їх задоволенні.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для відмови у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 263-265, 353 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 доСвято-Архангело-Михайлівськогожіночого монастиряОдеської єпархіїУкраїнської православноїцеркви,громадської організації«Юридична порада»,за участютретьої особи,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмету споруприватного нотаріусаОдеського міськогонотаріального округуКалінюк ОлегаБорисовича провизнання заповітунедійсним - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У зв`язку з відключеннями світла по м. Одесі та Одеській області, повний текст рішення підписано та складено 22 жовтня 2024 року.

Суддя Чернявська Л.М.