Рішення

від 10.10.2024 по справі 511/1569/24

РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Роздільнянський районний суд Одеської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/1569/24

Номер провадження: 2/511/457/24

10 жовтня 2024 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді: Бобровська І. В.,

секретаря судового засідання - Мадей Д.А.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Степанівської сільської ради про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача.

15.04.2024 року на адресу Роздільнянського районного суду Одеської області надійшла вищевказана позовна заява, відповідно до якої позивач просить суд:

- позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- залишити малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в прийомній сім`ї ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 .

Свої вимоги позивач мотивував тим, що відповідач є матір`ю дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідач є громадянкою іншої держави, на теперішній час проживає без реєстрації на території Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до Рішення виконавчого комітету Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області від 17.05.2022 № 105-Ср «Про заходи щодо захисту прав та інтересів дітей» ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було вирішено відібрати дітей від матері - ОСОБА_3 .

Відповідно до рішення Роздільнянського районного суду Одеської області по справі № 511/959/22, номер провадження: 2/511/31/23, дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відібрано від матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Тому, Служба у справах дітей виконавчого комітету Степанівської сільської ради Роздільнянького району Одеської області 24.04.2023 року № 48 направила подання до виконавчого комітету Степанівської сільської ради «Про надання малолітнім ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , статусу дитини, позбавленої батьківського піклування. Так, відповідно до Рішень виконавчого комітету Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області від 26.04.2023 № 89-Ср, № 90-Ср, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було надано статус дітей, позбавлених батьківського піклування.

Служба у справах дітей Роздільнянської районної державної адміністрації надіслала лист, в якому повідомила про створену прийомну сім`ю ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , та влаштування малолітніх - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як дітей позбавлених батьківського піклування, в таку сім`ю за адресою: АДРЕСА_1 .

Представники Лиманської селищної ради здійснили відвідування ОСОБА_3 , однак, членам комісії присутніми на момент обстеження в доступі до помешкання було відмовлено. Вікно в квартирі було відчинено, тому спеціалістам вдалося зробити лише декілька фото помешкання.

Службою у справах дітей виконавчого комітету Степанівської сільської ради було надіслано запит до служби у справах дітей Лиманської територіальної громади, з метою врахування думки дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стосовно питання позбавлення батьківських прав матері - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спеціалістами служби у справах дітей Лиманської селищної ради та психологом ОСОБА_6 було проведено бесіду зі ОСОБА_1 за результатами якої було складено протокол.

На прохання служби у справах дітей виконавчого комітету Степанівської сільської ради, депутат Степанівської сільської ради - ОСОБА_7 , який проживає с. Труд-Куток, Роздільнянського району Одеської області, де раніше постійно мешкала громадянка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повідомив, що жінка зарекомендувала себе з негативного боку, не виконувала батьківські обов`язки по відношенню до дітей, спостерігались ознаки девіантної та делінквентної поведінки. Також сусідка ОСОБА_3 - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , також повідомила, про факти ухиляння жінкою батьківських обов`язків по відношенню до малолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період проживання в с. Труд - Куток Роздільнняського району Одеської області.

Відповідно до Рішення виконавчого комітету Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області від 21.03.2024 №61-Ср «Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно малолітніх дітей - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вирішили затвердити висновок Органу опіки та піклування Степанівської сільської ради та звернутись до суду з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно дітей - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області вважає, що наявні докази є достатніми для позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та просили суд позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно малолітніх дітей - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Процесуальні дії у справі.

03.05.2024 року ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено по справі підготовче судове засідання.

10.09.2024 року закрито підготовче провадження з призначенням справи до судового розгляду по суті.

Позиції сторін у судовому засіданні.

Представник позивача - Раду І.Л., в судове засідання не з`явилась, надала на адресу суду заяву, в якій наполягала на задоволенні позовних вимог та просила розглянути справу без її участі, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, про дату час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином судовою повісткою за відомою суду адресою проживання та заявкою на смс-повідомлення, власноруч підписаною ОСОБА_3 . Про причини своєї неявки відповідач суд не повідомила, відзив до суду не подала.

В порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з неявкою відповідача та не повідомленням ним про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 223 ЦПК України, суд зі згоди позивача вважає за можливе розглядати справу в заочному порядку та ухвалити заочне рішення, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Судом встановлено наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є матір`ю:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 складеного 27.03.2013 року Роздільнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис №202;

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 складеного 12.05.2022 року Роздільнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис №129.

Відповідно до витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вбачається, що відомості про батька записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

Відповідно до Рішення виконавчого комітету Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області від 17.05.2022 року, було вжито заходів щодо захисту прав та інтересів дітей, а саме було відібрано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від матері ОСОБА_3 .

Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 15.02.2023 року було задоволено позов Органу опіки та піклування виконавчого комітету Степанівської сільської ради Одеської області та відібрано у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 без позбавлення батьківських прав дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішення суду набрало законної сили 20.03.2023 року.

Рішенням виконавчого комітету Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області від 26.04.2023 року було надано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 статус дитини позбавленої батьківського піклування.

Рішенням виконавчого комітету Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області від 26.04.2023 року було надано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 статус дитини позбавленої батьківського піклування.

Розпорядженням Роздільнянської районної державної адміністрації від 01.09.2023 року №145/од-2023 було надано сім`ї ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . статус прийомної сім`ї та влаштовано в прийомну сім`ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , дітей позбавлених батьківського піклування - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до Акту обстеження умов проживання від 16.02.2023 року, за адресою: АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_3 15.02.2024 року Служба у справах дітей Лиманської селищної ради разом з фахівцями УСЗН здійснили виїзд за вказаною адресою з актом обстеження, однак, до даної квартири їх не впустили. Свою поведінку ОСОБА_3 пояснила тим, що нібито зламався замок у дверях і вона лазить через вікно квартири. Вікно у квартирі було дійсно відчинено і їм вдалось зробити декілька фото, на яких видно умови проживання ОСОБА_3 . З самою ОСОБА_3 . служба домовилась зустрітись 16.02.2024 року о 09.00 год., щоб обстежити умови проживання. На момент приходу спеціалістів ССД та УСЗН нікого вдома не було.

Відповідно до протоколу бесіди від 21.02.2024 року з неповнолітнім ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було встановлено, що рідна мати знущалась над ним, ображала, один раз навіть напала з ножем. Мати постійно знаходилась в стані алкогольного сп`яніння, вдома завжди були незнайомі люди. Також дитина повідомила, що повертатись до мами не хоче, боїться, що вона його вб`є. Хоче жити з мамою ОСОБА_9 , яка його любить. При розповіді плакав.

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 21.02.2024 року за адресою: АДРЕСА_4 , де проживає прийомна родина ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , вбачається, що житло складається з 2-х поверхів та має 5 спальних кімнат. В будинку чисто, тепло, присутні всі необхідні меблі та побутова техніка. Створені всі необхідні умови. У кожної дитини своя кімната, місце для навчання та відпочинку.

В матеріалах справи наявне повідомлення ОСОБА_7 , депутата Степанівської сільської ради, з якого вбачається, що громадянка ОСОБА_3 1994 р.н. за час проживання в с. Труд- Куток зарекомендувала себе з негативної сторони. Веде аморальний спосіб життя, а саме: пиячить, скандалить з сусідами, не виконує батьківських обов`язків по відношенню до дітей.

Також до матеріалів справи долучено пояснення ОСОБА_8 , яка є сусідкою ОСОБА_11 , в яких вона повідомила, що ОСОБА_3 , за час проживання в с. Труд-Куток, вживала алкогольні напої, вела аморальний спосіб життя, дитина ОСОБА_12 2012 р.н. часто був занедбаний та голодний. Також повідомила, що була свідком того, що дитину вдома не годували та вона часто давала йому їжу сама.

Рішенням виконавчого комітету Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області від 21.03.2023 року було затверджено висновок органу опіки та піклування Степанівської сільської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно малолітніх дітей - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та вирішено звернутись до суду з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно її малолітніх дітей.

Відповідно до Акту обстеження умов проживання від 19.04.2024 року за адресою: АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_3 , вбачається, що умови проживання незадовільні. В квартирі присутній неприємний запах, санітарно-гігієнічні норми порушено. В квартирі брудно, всі речі розкидані, присутній мінімальний набір меблі. Ніяких умов для виховання та розвитку дітей не створено, кімнати без ремонту. Запас продуктів харчування відсутній.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Частина 8 статті 7 СК України визначає, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Положення статті 150 СК України регламентують, що батьки зобов`язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, тощо.

Статтями 18, 27 «Конвенції про права дитини» (ратифікованої постановою ВР України №789-XII від 27 лютого 1991 року) встановлено, що батьки несуть загальну та однакову відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей, умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до вимог п.2,3 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини та жорстоко поводяться з дитиною.

Положення частини 1 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» визначають, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Крім того, суд зазначає, що позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду (справа № 753/2025/19) в постанові від 06 травня 2020 року, зазначив, що тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі N 211/559/16-ц).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Згідно до положень ст. 264 ЦПК України, суд, ухвалюючи судове рішення, зобов`язаний встановити, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами статей 76-81 ЦПК України, засобами доказування у цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експерта, показання свідків. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Тому при вирішенні спору щодо позбавлення відповідача батьківських прав відносно неповнолітніх дітей, судом мають враховуватися передусім інтереси дітей, які полягають зокрема в забезпеченні їх розвитку у стійкому середовищі.

Дослідивши фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, оцінивши аргументи сторін по справі, суд прийшов до висновку щодо наявності підстав для задоволення позову виходячи з наступного.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у Постанові від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду зробив висновок у постанові від 29 липня 2021 року (справа № 686/16892/20), згідно якого позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Крім того, зазначені чинники, повинні мати систематичний та постійних характер.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

Під час повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, судом встановлено, що ОСОБА_3 самоусунулася від виховання малолітніх дітей; не піклується про них, не проявляє заінтересованості до їх долі, не цікавиться їх станом здоров`я, не піклується про їх фізичний та духовний розвиток, підготовку до самостійного життя, матеріально не утримує, що негативно впливає на їх фізичний розвиток як складову виховання.

На підставі встановлених обставин, суд прийшов до висновку, що відповідачка свідомо нехтує своїми обов`язками відносно виховання та утримання малолітніх дітей, що підтверджується матеріалами справи, та наразі змінити поведінку останньої у кращу сторону неможливо.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Також, положення статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року визначають, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Крім того, статтею 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, чергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що ОСОБА_3 нехтує потребами своїх дітей, порушує права дітей на належне батьківське виховання та систематично не виконує батьківські обов`язки, що в сукупністю зі мовчазною позицією відповідачки, є підставою для задоволення позову. При цьому суд вважає, що у разі зміни свого ставлення до вказаного вище, відповідачка у встановленому законом порядку може відновити вказаний статус шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

За таких обставин, суд приходить до переконання, що свідоме і тривале нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками щодо дітей є наслідком винної поведінки відповідача та є підставою для позбавлення її батьківських прав.

Суд вважає, що позбавлення батьківських прав відповідача буде відповідати інтересам її малолітніх дітей, оскільки відповідач в подальшому буде позбавлена можливості негативно впливати на психіку дітей до моменту зміни нею свого ставлення відносно них, та поновлення у встановленому порядку батьківських прав.

Позовні вимоги про стягнення аліментів не заявлені.

За правилами ч. 2 ст. 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Положеннями СК України визначено особливості розгляду справ про позбавлення батьківських прав, у тому числі щодо меж судового розгляду.

Відповідно до частини другої статті 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо її утримання.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, положеннями СК України передбачено пряму імперативну норму права щодо одночасного вирішення питання про стягнення аліментів при задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, а норми ч. 3 ст. 166 СК України є спеціальними щодо загальних норм ч. 2 ст. 264 ЦПК України, та підлягають застосуванню до правовідносин, з яких виник спір, у зв`язку з чим суд вирішує питання про стягнення аліментів попри те, що така позовна вимога не заявлена.

У відповідності зі ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 3028,00 грн. за вимогу про позбавлення батьківських прав.

На підставі ст. 4, 258-259, 265,281-283, 289 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Органу опіки та піклування виконавчого комітету Степанівської сільської ради Одеської областів інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про позбавлення батьківських прав, - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - не зареєстрований, останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 , батьківських прав відносно її малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Залишити малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в прийомній сім`ї ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - не зареєстрований, останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку щомісячно починаючи з моменту звернення до суду, тобто з 15.04.2024 року на користь прийомних батьків, до досягнення повноліття сином ОСОБА_12 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_8 , а після цієї дати стягувати аліменти в розмірі 1/2 частки всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення повноліття сином ОСОБА_13 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - не зареєстрований, останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 , судовий збір на користь держави в розмірі 3028 грн.

У відповідно до ч.1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою.

Повний текст виготовлений 21 жовтня 2024 року.

Суддя І. В. Бобровська