Рішення

від 21.10.2024 по справі 140/6461/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 року ЛуцькСправа № 140/6461/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Димарчук Т.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області (далі - Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення ГУ ДСНС України у Волинській області, відповідач) з позовними вимогами про:

визнання протиправними дій щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року та зобов`язання провести нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року із встановленням базового місяця січень 2008 року (з урахуванням виплачених сум);

зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказав, що в період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року проходив службу в структурі ГУ ДСНС України у Волинській області.

Позивач 07 червня 2024 року звернувся до відповідача із заявою щодо нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року із встановленням базового місяця січень 2008 року, на що листом від 12 червня 2024 року відповідач повідомив, щро за вказаний період індексація не проводилась у зв`язку з тим, що відповідно до коштирисних призначень кошти на її виплату не були передбачені в державному бюджеті та про відсутність правових підстав для здійснення перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення із встановленням базового місяця січень 2008 року.

Позивач вважає, що невиплата індексації грошового забезпечення порушує його права щодо належної оплати праці. Відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів нарахування індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для юридичних осіб-роботодавців незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Позивач також зазначив, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення військовослужбовцям має здійснюватися з місяця, наступного за місяцем останнього підвищення окладів військовослужбовців відповідно до рішення Уряду. Грошове забезпечення військовослужбовців до 01 березня 2018 року визначалосяпостановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294«Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», яка набрала чинності 01 січня 2008 року. Тому для нарахування індексації у період з січня 2016 року по лютий 2018 року саме січень 2008 року є базовим місяцем для проведення індексації.

Крім того позивач вважає, що набув право на виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати відповідно доЗакону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» №2050-IIIта Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів її виплати, затвердженогопостановою КМУ від 21 лютого 2001 року №159.

З урахуванням наведеного позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач - Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення ГУ ДСНС України у Волинській області у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.

Згідно із частиною шостою статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи те, що відповідач пред`явлені позовні вимоги не оспорив, відзив на позов у встановлений судом строк не подав, тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені сторонами у завах по суті справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 проходив службу в структурі ГУ ДСНС України у Волинській області, в тому числі з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року в Аварійно-рятувальному загоні спеціального призначення ГУ ДСНС України у Волинській області.

Згідно відомостей, відображених у довідці про нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 за період 2016-2018 роки, позивачу індексація грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення ГУ ДСНС України у Волинській області не нараховувалась та не виплачувалась (а.с.15-15 зворот).

Позивач 07 червня 2024 року звернувся до відповідача із заявою щодо нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року із встановленням базового місяця січень 2008 року (а.с.13).

Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення ГУ ДСНС України у Волинській області листом від 12 червня 2024 року №48501-588/485 повідомив позивача, що нарахування та вилата індексації грошового забезпечення здійснюється в межах коштрисних призначень, виділених на утримання Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Волинській області. За 2016-2018 роки індексація грошового забезпечення не проводилась, у зв`язку з тим, що кошти на її виплату згідно з кошторисом не були передбачені в державному бюджеті та не виділялись (а.с.14).

Позивач, вважаючи бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року з визначенням базового місяця для обчислення індексації січень 2008 року протиправною, звернувся з даним позовом до суду.

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Відповідно достатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умови і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Як визначено пунктом 2статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІПро соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей(далі - Закон №2011-ХІІ), до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (пункт 3статті 9 Закону №2011-ХІІ).

Згідно з статтями18,19 Закону України від 05 жовтня 2000 року №2017-IIIПро державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантіїзаконами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

ПреамбулоюЗакону України від 03 липня 1991 року №1282-XIIПро індексацію грошових доходів населення(далі - Закон №1282-ХІІ) передбачено, що цейЗаконвизначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановленихКонституцією Українигарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

За змістомстатті 1 Закону №1282-XIIіндексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

За приписамистатті 2 Закону №1282-XIIоб`єктами індексації є грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення в межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно зістаттею 3 Закону №1282-ХІІіндекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

При цьому відповідно до визначення, яке міститься в абзаці третьомустатті 1 Закону №1282-ХІІ, індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання; поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

Відповідно до частини першоїстатті 4 Закону №1282-XII(зі змінами, внесенимиЗаконом України від 24 грудня 2015 року №911-VIIIПро внесення змін до деяких законодавчих актів України, який набрав чинності 01 січня 2016 року) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Як встановленостаттею 6 Закону №1282-XII, у разі виникнення обставин, передбаченихстаттею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (частини перша, друга, шостастатті 5 Закону №1282-XII).

Статтею 9 Закону №1282-ХІІвизначено, що індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначаються Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078(далі - Порядок №1078, зі змінами, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Як визначено пунктом 1-1 Порядку №1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікуванняЗакону України від 6 лютого 2003 року №491-IVПро внесення змін до Закону УкраїниПро індексацію грошових доходів населення. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Пунктом 2 Порядку №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, серед іншого, грошове забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Згідно з пунктом 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Отже, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації. При цьому положеннямиЗакону №1282-XIIта Порядку №1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Разом з тим, виплата індексації не ставиться вищевказаними нормативно-правовими актами у залежність від надходження коштів до власника підприємства, установи, організації.

Покликання відповідача на відсутність відповідного фінансування для виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям суд вважає необґрунтованим та наголошує, що виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.

Такі ж висновки викладені в постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 07 серпня 2019 року у справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі №620/1892/19.

Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 26 січня 2022 року у справі №400/1118/21, дискреційними повноваженнями є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням словаможе. Повноваження ж державних органів щодо визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки законодавцем установлено один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 103 відсотки.

Абзацами першим-п`ятим пункту 5 Порядку №1078 (у редакціїпостанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013, яка застосовується з 01 грудня 2015 року, далі - Постанова №1013) установлено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Аналіз наведених норм законодавства України дає суду підстави дійти висновку, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру; механізм індексації має універсальний характер. Правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.

Встановлений порядок нарахування індексації означає, що місяцем, від якого починає обчислюватися зростання індексу споживчих цін до досягнення ним порогу 103 відсотка, є місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою.

Відповідно до положень пунктів 2, 5 Порядку №1078 для визначеннябазовогомісяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата (грошове забезпечення) зросло за рахунок постійних складових. Місяць підвищення посадового окладу і є початком відліку для обчислення індексу споживчих цін. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому нарахування індексації проводиться у місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.

Такий порядок обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації (з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник) згідно з пунктом 10-2 Порядку №1078 стосується і у випадку переведення працівників (у тому числі військовослужбовців) на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294«Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»(далі - Постанова №1294) затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців. Відповідно до пункта 13 указаної Постанови вона набрала чинності з 01 січня 2008 року.

Надалі зміна грошового забезпечення військовослужбовців відбулась лише з 01 березня 2018 року у зв`язку з набранням чинностіпостановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704«Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»(далі - Постанова №704).

Отже, з січня 2008 року по 28 лютого 2018 року посадовий оклад військовослужбовців не змінювався.

Таким чином, базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення з січня 2016 року (по 28 лютого 2018 року) є саме січень 2008 року, в якому Постановою №1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців.

При вирішенні спору суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 січня 2022 року у справі №400/1118/21, від 29 листопада 2021 року у справі №120/313/20-а, які полягають, зокрема, у такому.

За змістом пункту 5 Порядку №1078 підставою для встановлення чи зміни базового місяця при проведенні індексації грошового забезпечення є підвищення тарифної ставки (окладу) військовослужбовця. Отже, базовий місяць для такої індексації визначається нормативно і відповідач не наділений повноваженнями діяти на свій розсуд, обираючи інакший місяць базовим, ніж той, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу). Тому у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний вчинити конкретну дію на користь позивача - провести індексацію його грошового забезпечення, враховуючи нормативно визначений базовий місяць. Якщо відповідач цієї дії не вчиняє, останнього можна зобов`язати до її вчинення в судовому порядку. Аналіз пункту 5 Порядку №1078 свідчить про те, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації пов`язується з місяцем підвищенням тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає військовослужбовець. Отже, збільшення грошового забезпечення не за рахунок зростання тарифної ставки (окладу), а завдяки додатковим видам грошового забезпечення, не дає підстав вважати відповідний місяць базовим для подальшої індексації.

Тому суд погоджується із доводами позивача щодо необхідності врахування при проведенні індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року, як місяця для нарахування індексації відповідно до Порядку №1078 січня 2008 року, оскільки у період з січня 2008 року по березень 2018 року посадові оклади військовослужбовців не змінювались.

При вирішенні позову у вказаній вище частині позовних вимог суд також враховує обраний Верховним Судом у постанові від 12.05.2022 у справі №580/3335/21 спосіб захисту порушеного права. Так у вказанійпостанові Верховний Судз метою ефективного захисту порушеного права позивача на отримання в повному обсязі індексації грошового забезпечення у період з 14 січня 2017 року по 28 лютого 2018 року дійшов висновку про необхідність визначення січня 2008 року базовим місяцем для обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів позивача за вказаний період та змінив рішення судів попередніх інстанцій в цій частині.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 перебуваючи на службі, мав право на отримання індексації грошового забезпечення у період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року й на підставізаконуу відповідача існував обов`язок вчинити конкретні дії на користь позивача (нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення), але цей обов`язок не був виконаний, то це є проявом бездіяльності.

За таких обставин та з урахуванням наведених вище положень законодавства суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити шляхом визнання протиправною бездіяльності Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Волинській області щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року із застосуванням січня 2008 року, як базового місяця індексації; зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року, вважаючи січень 2008 року місяцем, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення. Саме такий спосіб захисту порушеного права буде належним та ефективним.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, суд зазначає наступне.

Згідно ізстаттями1,3 Закону №2050-ІІІпідприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьомуЗаконіслід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру:

пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством);

соціальні виплати;

стипендії;

заробітна плата (грошове забезпечення)

сума індексації грошових доходів громадян;

суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Відповідно до пункту 1 Порядку №159 його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року (пункт 2 Порядку № 159).

Детальний перелік грошових доходів, що підлягають компенсації, наведено у пункті 3 Порядку №159, яким встановлено, що компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення), сума індексації грошових доходів громадян.

З аналізу нормЗакону №2050-ІІІта Порядку № 159 вбачається, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов:

1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії;

2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата);

3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання);

4) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців;

5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги (такі висновки викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2021 року у справі №240/6583/20).

Ухвалюючи постанову у справі № 240/11882/19 Верховний Суд виходив із аналізу нормЗакону №2050-ІІІ,відповідно до статті 2 якого компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьомуЗаконі №2050-ІІІслід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, серед іншого, заробітна плата (грошове забезпечення).

Індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства (вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 березня 2023 року у справі №620/7687/21). На належності сум індексації та компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати до складових належної працівникові заробітної плати, як коштів, які мають компенсаторний характер та спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, наголошував і Конституційний Суд України у Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013.

Колегія суддів Верховного Суду, розглядаючи справу № 240/11882/19, вказала, що враховуючи наявність факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення з з 01 січня 2016 року по 12 січня 2018 року, позивач має право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 12 січня 2018 року. Так, у випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов`язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів. Вказана правова позиція підтримана у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2021 року у справі №240/6583/20.

Верховний Суд у справі №240/11882/19 вказав, що зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положеньстатей 1-3 вказаного Закону №2050-ІІІдають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Відтак, враховуючи правові позиції Верховного Суду,з метою повного та ефективного захисту порушеного права позивача позов в цій частині належить задовольнити та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року за весь час затримки виплати.

Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями243-246,255,262,295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року із застосуванням січня 2008 року, як базового місяця індексації.

Зобов`язати Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року із встановленням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення.

Зобов`язати Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року за весь час затримки виплати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області (43016, Волинська область, м. Луцьк, вул. Чернишевського, буд. 114а, код ЄДРПОУ 08588576).

Суддя Т.М. Димарчук