ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
22 жовтня 2024 року Справа 160/27589/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бондар М.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до суб`єкта державної реєстрації в особі ОСОБА_2 , начальника відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
16.10.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до суб`єкта державної реєстрації в особі ОСОБА_2 , начальника відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, в якій позивач просить суд:
1) визнати бездіяльність суб?єкта державної реєстрації в особі ОСОБА_2 , начальника відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради протиправною;
2) зобов`язати суб`єкта державної реєстрації в особі ОСОБА_2 , начальника відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради:
- виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про ОСОБА_1 як керівника Державного підприємства «Дніпропетровська державна сільськогосподарська машинно-технологічна станція» (код ЄДРПОУ 13463351) та особу, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, в тому числі підписувати договори;
- внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань записи про ОСОБА_3 - особу, визначену органом управління підприємством та вказану у відкритих офіційних джерелах Фонду державного майна України, а саме в Єдиному реєстрі об`єктів державної власності, як уповноважений представник підприємства.
Відповідно до пунктів 3, 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
На підставі пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Частиною 1 статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Згідно з частиною 4 статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
В позовній заяві позивач визначив відповідачем у справі «суб`єкта державної реєстрації в особі ОСОБА_2 , начальника відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради».
Суд зазначає, що Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає визначення відповідача «в особі».
За наведених обставин, позивачем заявлено позовні вимоги до неналежного відповідача.
Крім того, позовна заява не містить немає копії паспорту, документів на підтвердження місця реєстрації та фактичного місця проживання, реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача, що позбавляє суд перевірити вірність інформації, зазначеної в позовній заяві та необхідної для оформлення виконавчого листа (в разі задоволення позовних вимог).
Також, відповідно до частини 5 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Згідно з частиною 6 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Суд звертає увагу, що позивачем позовну заяву подано у паперовій формі.
Порушуючи норми пункт 2 частини 5 статті 160 КАС України, у позовній заяві не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача та третіх осіб.
Разом з позовною заявою ОСОБА_1 заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору. В обґрунтування заявленого клопотання зазначено, шо позивач не працевлаштована та не має постійного доходу.
Розглянувши клопотання позивача про відстрочення від сплати судового збору, суд виходить з такого.
Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною першою статті 133 КАС України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною.
Як вбачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір"), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті):
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Як встановлено судом, позивачем не надано до суду доказів на підтвердження обставин того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за подачу адміністративного позову у встановленому законом порядку, відтак суд не вбачає правових підстав для відстрочення сплати судового збору.
Згідно з частиною 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн. за реквізитами: отримувач УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37988155, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA368999980313141206084004632 , код класифікації доходів бюджету - 22030101.
В позовній заяві позивач визначив третіми особами, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Державне підприємство «ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА МАШИННО-ТЕХНОЛОГІЧНА СТАНЦІЯ» та орган управління Державного підприємства «ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА МАШИННО-ТЕХНОЛОГІЧНА СТАНЦІЯ».
На підставі частини 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки; вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи; якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору; вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Проте, суд зазначає, що у позовній заяві немає заяви з обґрунтованою необхідністю залучення третіх осіб.
Крім того, остання позовна вимога стосується ОСОБА_3 , яка не заявлена учасником справи, проте рішення у цій справі може вплинути на її права та обов`язки.
Враховуючи вищезазначене, позивачу необхідно подати до суду клопотання з обґрунтованою необхідністю залучення третіх осіб до розгляду справи.
Частиною 1 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Також, відповідно до частини 4 статті 161 КАС України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У відповідності до положень статті 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Загальні вимоги щодо документування управлінської інформації та організації роботи з документами, створеними у паперовій формі, у Секретаріаті Кабінету Міністрів України, центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади встановлені Типовою інструкцією з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55 (далі - Типова інструкція).
Згідно з пунктом 71 Типової інструкції напис про засвідчення документа складається із слів Згідно з оригіналом, найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалу імені та прізвища, дати засвідчення копії і проставляється нижче реквізиту документа Підпис.
Проте, позивачем засвідчено не всі додатки, додані до позовної заяви.
Таким чином, позивачу необхідно надати суду копії документів доданих до позовної заяви відповідно до кількості учасників справи, засвідчених у встановленому порядку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного суд залишає подану позовну заяву без руху та пропонує позивачу усунути недоліки шляхом надання до суду:
- уточненої позовної заяви з визначенням належного відповідача (відповідачів) та викладенням позовних вимог до належного відповідача (відповідачів);
- копії уточненої позовної заяви для інших учасників;
- копій паспорту, документів на підтвердження місця реєстрації та фактичного місця проживання, реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача;
- відомостей щодо наявності/відсутності у відповідача та третіх осіб електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі);
- документу про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн;
- клопотання з обґрунтуванням необхідності залучення третіх осіб;
- копій документів, доданих до позовної заяви, засвідчених у встановленому порядку.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до суб`єкта державної реєстрації в особі ОСОБА_2 , начальника відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивач має усунути недоліки позовної заяви протягом семи днів з дня отримання копії ухвали суду.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом надання до суду:
- уточненої позовної заяви з визначенням належного відповідача (відповідачів) та викладенням позовних вимог до належного відповідача (відповідачів);
- копії уточненої позовної заяви для інших учасників;
- копій паспорту, документів на підтвердження місця реєстрації та фактичного місця проживання, реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача;
- відомостей щодо наявності/відсутності у відповідача та третіх осіб електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі);
- документу про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн;
- клопотання з обґрунтуванням необхідності залучення третіх осіб;
- копій документів, доданих до позовної заяви, засвідчених у встановленому порядку.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді, ухвала постановлена 22.10.2024.
Суддя М.В. Бондар
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.10.2024 |
Оприлюднено | 24.10.2024 |
Номер документу | 122478624 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо організації господарської діяльності, з них державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Бондар Марина Володимирівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Бондар Марина Володимирівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Бондар Марина Володимирівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Бондар Марина Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні