Рішення

від 22.10.2024 по справі 160/23386/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року Справа № 160/23386/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/23386/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Тракторний завод" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

УСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

27.08.2024р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Тракторний завод" звернулося з адміністративним позовом до Тернопільської митниці, в якому позивач просить суд:

-визнати протиправними та скасувати рішення Тернопільської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості №UA403070/2024/000218/1 від 15.08.2024 року та рішення, яке оформлене карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення» Тернопільської митниці Державної митної служби України №UA403070/2024/000343.

Ухвалою суду від 02.09.2024 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 262 КАС України.

Також ухвалою суду від 02.09.2024 року витребувано у відповідача додаткові докази по справі, зокрема:

- рішення митниці №UA403070/2024/000218/1 від 15.08.2024 р. про коригування митної вартості товарів;

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA403070/2024/000343;

- ЕМД разом із додатками;

- запит митниці щодо додаткових документів;

- листи позивача, разом із додатковими документами;

- відомості/інформацію що послугували підставою для відмови позивачу в прийнятті митної декларації та інші докази щодо суті спору.

17.09.2024 року відповідачем через підсистему Електронний суд подано відзив на позовну заяву. Долучені витребувані ухвалою суду додаткові докази по справі.

17.09.2024 року відповідачем також подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 18.09.2024 року клопотання Тернопільської митниці про проведення судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, залишено без задоволення.

У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Отже, рішення у цій справі приймається судом 22.10.2024 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що товариством з метою митного оформлення товарів подало до митниці електронну митну декларацію.

Під час декларування товару за вказаною в електронній митній декларації позивачем обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною контракту та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України.

Так позивач вказує, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару митницею не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів.

Таким чином, позивач робить висновок, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

На адресу суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що під час здійснення Одеською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже, відповідач вказує, що за результатами розгляду поданих документів, виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Суд, дослідив матеріали справи, з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінив докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізував застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.

Згідно матеріалів справи, 19.10.2020 року ТОВ «ТД «Тракторний Завод», від імені якого діяв керівник ОСОБА_1 (покупець), та компанія WEIFANG GREENMASTER MACHINERY CO., LTD (Китай), від імені якої діяв директор Mr. Tian Xiaolong (продавець), укладено міжнародний контракт купівлі-продажу товарів № GM2021, за умовами якого сторони домовились про продаж товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у додатках до контракту, які є невід`ємною частиною цього контракту, для подальшої поставки в Україну.

Згідно з контрактом № GM2021 від 19.10.2020 року та додатком №2024-5 від 15.02.2024 року до нього Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Тракторний завод» придбало у компанії WEIFANG GREENMASTER MACHINERY CO., LTD (Китай) такі товари:

Трактор колісний ДМТЗ 1874 у кількості 47 шт. за сукупною ціною 33184.35 дол. СІЛА (706,05 дол. США за 1 шт.);

Грунтофрезу ДМТЗ 120724 у кількості 47 шт. за сукупною ціною 4314,60 дол. США (91,80 дол. США за 1 шт.);

Трактор колісний Terra Force 1874 у кількості 47 штук за сукупною ціною 32930,55 дол. США (700,65 дол. за 1 шт.);

Грунтофрезу Terra Force 120724 у кількості 47 шт. за сукупною ціною 4314,60 дол. США (91,80 дол. США за 1 шт.);

Трактор колісний ДМТЗ Т2574 у кількості 37 шт. за сукупною ціною 31968.00 дол. США (864,00 дол. США за 1 шт.);

Грунтофрезу ДМТЗ 140224 у кількості 37 шт. за сукупною ціною 4145,85 дол. США (112,05 дол. США за 1 шт.);

Трактор колісний Terra Force Т2574 у кількості 37 штук за сукупною ціною 32317,65 дол. США (873,45 дол. за 1 шт.);

Грунтофрезу Terra Force 140224 у кількості 37 шт. за сукупною ціною 4145.85 дол. США (112,05 дол. США за 1 шт.);

Трактор колісний Terra Force Т22074 у кількості 33 шт. за сукупною ціною 37288,35 дол. США (1129,95 дол. за 1 шт.).

Так, встановлено, що за цією додатковою угодою № 2024-5 від 15.02.2024 року ТОВ «ТД «Тракторний завод» у компанії WEIFANG GREENMASTER MACHINERY CO., LTD (Китай) було придбано товару на загальну суму 184609,80 дол. США.

Країна виробництва означеного товару: Китайська Народна Республіка.

Згідно із умовами контракту № GM2021 від 19.10.2020 року, додатку № 2024-5 від 15.02.2024 року, а також комерційного інвойсу № 2024-5 від 15.02.2024 року, продавцем товар постачається на умовах СРТ - Тернопіль, Україна, тобто всі витрати на доставку товару здійснюються за рахунок продавця на умовах доставки продавцем товару названому перевізнику.

На вказаних умовах, продавець - WEIFANG GREENMASTER MACHINERY CO., LTD (Китай), оплатив витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення.

Відповідно до зовнішньоекономічного договору (контракту) №GM2021 від 19.10.2020 року, додатку № 2024-5 від 15.02.2024 року до нього, укладених між ТОВ «ТД «Тракторний завод» та компанією WEIFANG GREENMASTER MACHINERY CO., LTD (Китай), а також згідно з рахунком-фактурою (комерційним інвойсом) № 2024-5 від 15.02.2024 року, сукупна вартість товару становила 184 609,80 дол. США.

На підставі вказаного контракту ТОВ «ТД «Тракторний Завод» 04.08.2024 року вищевказаний товар було ввезено на митну територію України у контейнерах залізничним транспортом.

ТОВ «ТД «Тракторний Завод» з метою митного оформлення придбаного у Китайській Народній Республіці та ввезеного на територію України товару подало до митного оформлення митну декларацію за №24UA403070006551U2.

Митна вартість була визначена декларантом за ціною договору (контракту) у розмірі 184 609,80 доларів США або 7 632 950,64 грн. (відповідно до обмінного курсу згідно декларації де 1 дол. США = 41,3464 грн.).

На підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом митному органу були надані документи визначені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, зокрема: зовнішньоекономічний договір (контракт) № GМ2021 від 19.10.2020 року стороною якого виступає виробник товарів; додаткові угоди до основного контракту: комерційний інвойс (від виробника товарів); пакувальний лист; прайс-лист від виробника товарів; комерційна пропозиція від виробника товарів; калькуляції ціни товарів від виробника; технічні паспорти та технічні характеристики від виробника товарів; експортна декларація країни - відправника; сертифікати про походження товару, накладні про ввезення товару в Україну залізницею, тощо.

Так, під час консультацій із відповідачем ТОВ «ТД «Тракторний завод» повідомило митний орган, що банківські платіжні документи, що стосуються оплати оцінюваного товару підприємство надати не може виходячи з умов оплати, які вказанні у додатках до основного договору (№ 2024-5) де сторонами був визначений термін оплати у 365 днів з дати вказаної в відвантажувальних документах.

Також, ТОВ «ТД «Тракторний завод» повідомило відповідача, що документи, які містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів також надати неможливо виходячи з умов поставки-СРТ-м. Тернопіль, Україна.

Однак, за результатами перевірки наданих відомостей щодо митної вартості товару, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000218/1 від 15.08.2024 року.

Спірне рішення обґрунтовано тим, що за висновком відповідача, митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв`язку з тим. що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не було подано документів, що підтверджують митну вартість товару: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписку з бухгалтерської документації; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (до митного оформлення не надано коносамент); - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

АСУР були згенеровані форми митного контролю щодо контролю митної вартості за кодами МФ 105-2, 106-2. У митного органу виникли обгрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, враховуючи також те, що митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою. Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. На запит митного органу декларантом надіслано додатково листи роз`яснення щодо обставин здійснення митного оформлення.

За результатами опрацювання документів встановлено наступне.

Декларантом подано до митного оформлення: Зовнішньоекономічний контракт від 19.10.2020 року № GM2021, додаток до контракту від 31.03.2021 № 1, від 01.10.2021 Додаток №1/2, від 01.11.2021 Додаток № 2, від 15.02.2024 Додаток № 2024-5, від 01.12.2021 Додаток №3, від 01.05.2023 Додаток № 4, від 21.12.2023 Додаток №5.

Згідно п. 2.1. зовнішньоекономічного контракту від 19.10.2020 №GМ2021 передбачено, шо «поставка Товару здійснюється партіями, які формуються виходячи з поданої Покупцем Заявки і визначається в Додатках», дана заявка до митного оформлення не надано.

У Додатку 2024-5 до контракту від 15.02.2024 року зазначено «Умови оплати: 365 днів з дати вказаної в відвантажувальних документах», що суперечить (узгодженому сторонами) п.3.4 зовнішньоекономічного контракту в якому вказано, що всі оригінали документів висилаються на адресу Покупця протягом 2-х днів з моменту отримання повної оплати за товар. Також згідно п.3.4 зовнішньоекономічного контракту Продавець має вислати на адресу Покупця морський коносамент, який до митного оформлення не надано.

Розрахунок ціни згідно з випискою з калькуляції від 15.02.2024 року здійснено на підставі Додатку № 2024-5 від 15.02.2024, де вказані умови поставки СРТ Тернопіль. Згідно з ІНКОТЕРМС умови поставки СРТ означають, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Однак, враховуючи інформацію отриману з калькуляції ціни, витрати на доставку до митної вартості не додані.

Також, вказано про неналежне оформлення перекладів (відсутність інформації про перекладача та його освіту).

Комерційна пропозиція від 12.02.2024 року № б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки СРТ Тернопіль, що обмежує конкурентність.

Прайс-лист від виробника товару № б/н від 01.02.2024 року містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки СРТ Тернопіль, що обмежує конкурентність.

У комерційному інвойсі від 15.02.2024 року № 2024-5 зазначено класифікаційні коди 87019110 та 84322900, в залізничних накладних від 31.07.2024 року №№ 008992, 008993, 009008. 009010, 009023 зазначено класифікаційний код 87012900, в супровідному документі (Т1) від 26.07.2024 № 24RОСТ1900S20428М9 зазначено класифікаційний код 870129, в сертифікаті про походження товару від 22.07.2024 №2403707А2186/00019 зазначено класифікаційні коди 8701911000 та 8432290000.

Таким чином, наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі.

Враховуючи наведене, митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 Митного кодексу України.

За основу для обрахунку митної вартості товарів взято інформацію щодо раніше визнаної митної вартості товарів: Товар № 1 - ЕМД від 17.05.2024 № UA408020/2024/26133 на рівні 2,92 дол. США/кг. (1804,5 USD/шт.) (Товар - Колісний трактор для сільськогосподарських робіт, з потужністю двигуна не більш як 18 кВт, в комплекті з ЗІП, побутового призначення: Трактор ФАЙТЕР TY-254 - 16шт, в розібраному стані, двигун-дизельний (потужністю 17,6 кВт), робочий об`єм циліндрів - 1500 см3; Нові (у розібраному стані для зручності транспортування), рік виготовлення-2023. Виробник: SHANDONG RUNDA AGRICULTURAL EQUIPMENT CO.LTD. Торгівельна марка: ФАЙТЕР. Країна виробництвами, умови поставки - СРТ). Товар № 2 - ЕМД від 10.08.2024 №UA408050/2024/4722 на рівні 2,22 дол. США/кг. (165,63 USD/шт.) (Товар - Навісне обладнання до мотоблоків: Грунтофреза до мотоблоків моделі LD81 - 30 шт.; Грунтофреза до мотоблоків моделі LD101 - 30 шт.; набір грунтофрез до мотоблоків моделі LD121 - 15 шт. Торговельна марка: Bizon. Виробник: QINGDAO XIN J IN SHUN TRADING CO., LTD. Країна виробництва: Китай. CN., умови поставки - СРТ).

Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Також, за результатами перевірки наданих відомостей щодо митної вартості товару, відповідачем було прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403070/2024/000343.

Вважаючи спірні рішення митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи попуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними та безпідставними, позивач звернувся до суду із цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладених в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МКУ) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 52 МКУ заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів.

Згідно з вимогами частин 1 та 5 ст. 53 МКУ у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. 2. ст. 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1)декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2)зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3)рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4)якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару

5)за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару;

6)транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8)якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Цей перелік є виключним і без обґрунтованих підстав митний орган не вправі вимагати інших документів для підтвердження митної вартості товару.

Частиною 3 статті 53 МК України встановлений обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але такі повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені виключно розбіжностями в документах що подаються для підтвердження митної вартість товарів, чи наявності в них ознак підробки або якщо вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 2 ст. 57 МКУ основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 МКУ встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Таким чином суд зазначає, що відповідно до пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 МКУ, прийняті митним органом письмові рішення про коригування заявленої митної вартості товарів мають містити, зокрема: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно ч. 3 ст. 57 МКУ, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 року у справі № 809/278/17, у постанові від 27.07.2018 року у справі № 809/1174/17, у постанові від 21.02.2018 року у справі №820/17417/14, у постанові від 01.04.2021 року у справі №260/695/19.

Як визначено у ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. (Правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 року (справа 21-591а15).

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Досліджуючи аргументи відповідача, що стали підставою для винесення рішення про коригування митної вартості товарів, суд зазначає таке.

Так, згідно матеріалів справи, у Рішенні № UA500500/2024/000313/1 відповідачем зазначені підстави, у зв`язку з якими Відповідачем відмовлено у митному оформленні Товару за заявленою декларантом митною вартістю та проведено коригування митної вартості Товару.

Відповідно, у рішенні Тернопільської митниці від 15.08.2024 року №UА403070/2024/000218/1 про коригування митної вартості товарів зазначено, що: митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за ціною договору щодо товару, який імпортується, у зв`язку з наявними розбіжностями та неточністю (неповнотою) даних щодо ціни товару.

Так, досліджуючи докази по справі, встановлено, що ТОВ «ТД «Тракторний Завод» було визначено митну вартість товарів, що імпортувалися, за ціною договору/контракту, яка зазначена у рахунку-фактурі (інвойсі).

На підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом митному органу були надані документи визначені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, зокрема: зовнішньоекономічний договір (контракт) № ОМ2021 від 19.10.2020 року стороною якого виступає виробник товарів; додаткові угоди до основного контракту: комерційний інвойс (від виробника товарів); пакувальний лист; прайс-лист від виробника товарів; комерційна пропозиція від виробника товарів; калькуляції ціни товарів від виробника; технічні паспорти та технічні характеристики від виробника товарів; експортна декларація країни - відправника; сертифікати про походження товару, накладні про ввезення товару в Україну залізницею.

При цьому, під час консультацій із відповідачем ТОВ «ТД «Тракторний завод» повідомило митний орган, що банківські платіжні документи, що стосуються оплати оцінюваного товару підприємство надати не може виходячи з умов оплати, які вказанні у додатках до основного договору (№ 2024-5) де сторонами був визначений термін оплати у 365 днів з дати вказаної в відвантажувальних документах. Також, ТОВ «ТД «Тракторний завод» повідомило відповідача, що документи, які містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів також надати неможливо виходячи з умов поставки-СРТ-м.Тернопіль, Україна.

Крім митної декларації, міжнародного контракту з додатками, що підтверджують вартість придбаного товару, підприємством до митного органу також були подані вищенаведені документи, з яких митний орган мав можливість з`ясувати митну вартістю товарів, які ввозилися на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, тобто встановити реальну ціну, за наведені у декларації товари, які продані на експорт в Україну.

При цьому, слід урахувати, що інвойс є розрахунково-платіжним документом, що передбачає тільки виставлення певних сум до оплати покупцям за товари, що поставляються (або вже фактично поставлені) чи послуги, що надаються (або фактично надані).

Відповідно до листа Міністерства фінансів України № 31-11410-06-5/4339 від 16.02.2017 року рахунок-фактура може бути складена у паперовій або в електронній формі та повинен мати реквізити, які надають можливість ідентифікувати господарську операцію та її учасників, зокрема: назву підприємства, від імені якого складено рахунок-фактуру; назву контрагента; зміст й обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис або інші дані, що надають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь в оформленні рахунка-фактури.

Слід вказати про те, що у інвойсі № 2024-5 від 15.02.2024 року міститься інформація про номер зовнішньоекономічного контракту, його предмет та ціну товару, що цілком дає можливість ідентифікувати господарську операцію, її ціну та її учасників.

Копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подавався декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і ця митна декларація була належним чином оформлена відповідно до чинного законодавства Китайської Народної Республіки.

Окрім того, ТОВ «ТД «Тракторний Завод» з 2011 року на постійні основі здійснює діяльність щодо ввезення на митну територію України сільськогосподарської техніки, в тому числі і по контрактам з WEIFANG GREENMASTER MACHINERY CO., LTD. відтак, у відповідача була додаткова інформація щодо вартості товарів, які ввозились декларантом.

Доводи митного органу щодо неподання коносаменту (телекс релізу) про перевезення товару морським транспортом є неналежними, через те, що інформації щодо ціни товару, що перевозиться, зазначений документ не містить, а містить лише відомості про перевізника, відправника, одержувача, вагу товару, пакування, номери контейнерів, їхній об`єм, порт завантаження, порт вивантаження, тощо.

Відповідачем не обґрунтовано та не доведено, яким чином зазначення чи не зазначення умов поставки та оплати у митній декларації країни відправлення впливає на числові значення митної вартості товару, що підлягає митному оформленню.

Умови поставки товару були зазначені у зовнішньоекономічному контракті, додатках, в інвойсах та інших документах, які були надані ТОВ «ТД «Тракторний Завод» відповідачу для здійснення митного оформлення вказаних у цьому позові товарів.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений частиною другою статті 53 Кодексу, серед яких рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).

Рахунок-фактура (англ. invoice account, франц. facture, нім. Rechnung. Faktura. Handelsfaktura) вид комерційного рахунка, в якому зазначено суму, що повинна бути сплачена за товар. Окрім свого основного призначення як документа, у якому зазначено суму належного за товар платежу, рахунок-фактура може бути використана як супровідний документ. Затвердженої форми рахунку-фактури чи рахунку-проформи та вимог щодо їх заповнення законодавством України не передбачено. Згідно із загальносвітовою практикою рахунок-фактура має містити дату складання, найменування та реквізити продавця і покупця, найменування товарів, їх ціну, загальну вартість рахунку, валюту, ставки та розмір податку. Також у рахунку-фактурі можуть зазначатись реквізити зовнішньоекономічної угоди, відповідно до якої здійснюється поставка, реквізити відвантажувального документа, платіжні реквізити та інші відомості, у разі якщо їх наявність в рахунку-фактурі передбачена умовами договору, такі як умови поставки, умови оплати, місце завантаження, розмір та підстави надання знижок.

Слід також, вказати, що для здійснення митного оформлення товарів Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Тракторний Завод» було, серед інших документів, була надана до митного органу митна декларація країни відправника.

Верховний Суд неодноразово висловлював правові позиції, зокрема у справах №804/16980/14, № 815/2013/15, про те, що основним методом визначення вартості митної продукції, яка ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод - за ціною договору (вартість операцій).

Кожен наступний метод використовують лише у випадку, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм Митного Кодексу.

Слід також вказати, що митний орган не виконав обов`язку щодо наведення у рішеннях про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, а тому відповідачем не наведено достатніх підстав правомірності проведеного митним органом розрахунку митної вартості у такий спосіб та за довільною методикою.

За таких обставин, митним органом дійшов до передчасного висновку про коригування митної вартості товару.

Відтак, вказані у спірному рішенні доводи митного органу є передчасними.

Отже, підсумовуючи наведене вище, слід дійти до висновку, що декларантом подано всі наявні документи, які ідентифікували оцінювані товари та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували ціну товарів, яка підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору, а недоліки, на які посилається митниця, не перешкоджали визначенню митної вартості товарів.

Декларантом включено до митної вартості товарів усі необхідні складові, визначено їх числові значення, підтверджено та обґрунтовано документально складові митної вартості товарів - ціну, що підлягала сплаті за товар, та транспортні витрати, а також спростовано обставини, які унеможливлюють, на думку контролюючого органу, застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

Митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товарів, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.

Суд зазначає, що обов`язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом підтверджено також і у висновках Верховного Суду, викладених в постанові від 06.03.2019 року у справі №809/278/17.

Суд зазначає, що зміст спірних рішень відповідача, які є індивідуально-правовим актом, оскільки породжує права і обов`язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Обґрунтованість, в силу статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує Закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

У рішенні №37801/97 від 1 липня 2003 у справі «Суомінен проти Фінляндії» Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 р. у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. В рішенні від 27 вересня 2010 р. по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» Європейський суд зазначив, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Так, критерій прийняття рішень, вчинення (невчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, за змістом випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України, яка передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

"На підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень: - має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; - зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Митним органом не доведено належними доказами правомірність своїх рішень.

З урахуванням викладеного, спірні рішення прийняті Тернопільською митницею про коригування митної вартості товарів є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо вимог позивача про скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, суд зазначає про таке.

Згідно з частиною 6 статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Оскільки на час прийняття оспорюваної картки відмови у прийнятті митної вартості, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення були відсутні підстави, передбачені частиною 6 статті 54 МК України, відповідне рішення суб`єкта владних повноважень також є протиправним та підлягає скасуванню.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач до суду не надав.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідачем не було доведено належними доказами правомірність своїх рішень.

За таких обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Тракторний завод" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення.

Щодо розподілу судових витрат, а саме судового збору.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 25542,22 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Тракторний завод" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000218/1 від 15.08.2024 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Тернопільської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA403070/2024/000343 від 15.08.2024 року.

Стягнути з Тернопільської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Тракторний завод" судові витрати з оплати судового збору в сумі 25542,22 гривень.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Тракторний завод" (49033 м. Дніпро, вул. Краснопільська, 9, код ЄДРПОУ 37989515).

Відповідач: Тернопільська митниця (46400, м. Тернопіль, вул. Текстильна, 38, код ЄДРПОУ 43985576).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 22.10.2024 року.

Суддя В.В. Ільков