Рішення

від 22.10.2024 по справі 160/21040/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 рокуСправа №160/21040/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІСНИЙ ТОРГОВО-ЛОГІСТИЧНИЙ ЦЕНТР БЕЛАЗ УКРАЇНА" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

05 серпня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю СЕРВІСНИЙ ТОРГОВО-ЛОГІСТИЧНИЙ ЦЕНТР БЕЛАЗ УКРАЇНА до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Н від 07.05.2024 № 0219360412, складене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, про сплату штрафних санкцій в сумі 1 200 000,00 грн. за порушення граничних строків реєстрації розрахунків коригування № 72 від 14.07.2021 р., № 73 від 14.07.2021 р.

На обґрунтування позовних вимог, позивачем зазначено, що відповідачем протиправно винесене податкове повідомлення-рішення від 07.05.2024 №0219360412 про сплату штрафних санкцій в сумі 1 200 000,00 грн. за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, оскільки не було встановлено дату отримання позивачем відповідних розрахунків коригування № 72 від 14.07.2021 р., № 73 від 14.07.2021 р. від постачальника. ТОВ «СТЛЦ БЕЛАЗ УКРАЇНА» наголошує на відсутності податкового правопорушення та вини, оскільки розрахунки коригування №72 від 14.07.2021 р., №73 від 14.07.2021 р. були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних у день, наступний за днем отримання, тобто у строки, передбачені Податковим кодексом України. Товариство не мало можливості вплинути на свого контрагента, щоб він своєчасно, в день виписки, направив такі розрахунки коригування на адресу Товариства. А також зазначили, про неправомірність визначення суми штрафних санкцій у розмірі 40% суми ПДВ, оскільки на момент прийняття рішення підлягали застосуванню штрафні санкції у розмірах визначених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалив судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2024 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІСНИЙ ТОРГОВО-ЛОГІСТИЧНИЙ ЦЕНТР БЕЛАЗ УКРАЇНА» про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін - залишено без задоволення.

Крім того, відповідачем була подане клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження посилаючись, що загальна ціна позову є значною - 1200000,00 грн. Проте, такі доводи відповідача є безпідставними, а клопотання не підлягає задоволенню, оскільки ціна позову не перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

02 вересня 2024 року до суду надійшов відзив Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на позовну заяву, у якій відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог. На обґрунтування своєї позиції зазначили, що Податковим Кодексом України не передбачено механізм фіксації дати отримання покупцем розрахунку коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг. В Податковим Кодексом України наявна правова прогалина з цього питання (відповідно до ст. 65 Закону України «Про правотворчу діяльність» від 24.08.2023 року № 3354-ІХ правова прогалина - це повна або часткова відсутність норми права, що не забезпечує завершеність правового регулювання відповідних суспільних відносин). Водночас, зазначили, що відповідно до зазначених вище норм ПК України постачальник товарів на дату змін (зменшення) податкових зобов`язань повинен скласти розрахунок коригування до відповідної податкової накладної та у невідкладному порядку надати такий розрахунок коригування отримувачу товарів для реєстрації його в ЄРПН. Тобто, при дотриманні постачальником товарів зазначених вимог Кодексу (при відсутності об`єктивних перешкод з надання отримувачу товарів такого розрахунку), отримувач товарів може отримати такий розрахунок коригування вже в день (на дату) його складання. У такій ситуації, якщо вона відбулась, встановлений п. 201.10 ст. 201 ПК України 15-денний термін реєстрації в ЄРПН отримувачем товарів розрахунку коригування почнеться з дати його складання. ДПС України у своїх роз`ясненнях з цього питання неодноразово (зокрема, у листах від 08.08.2018 року № 3467/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 29.08.2023 року № 2740/ІПК/99-00-21-03-02-06) зазначала, що, з метою недопущення помилок при складанні податкової звітності та уникнення непорозумінь при визначенні граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, ДПС рекомендує для розрахунків коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг визначати такі терміни відповідно до норм абзаців 15 - 16 пункту 201.10 статті 201 ПК України, а для розрахунків коригування, складених починаючи з 16 січня 2023року - відповідно до норм абзаців 2 - 3 пункту 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України.

04 вересня 2024 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив відповідача, доводи якого відповідають доводам позовної заяви. А також вказали, що Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області до ТОВ «СТЛЦ БЕЛАЗ УКРАЇНА» штрафних санкцій за відсутності факту та складу податкового правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до таких висновків.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку з питання своєчасності реєстрації Позивачем податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

За результатами перевірки, відповідно до вимог п. 86.2 ст. 86 ПК України, складено акт камеральної перевірки від 08.02.2024 № 5047/04-36-04-12/13816424 щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з актом перевірки відповідачем встановлено, що розрахунки коригування: № 72 від 14.07.2021 року зареєстрований 06.12.2022 року, а № 73 від 14.07.2021 року - зареєстрований 06.12.2022 року.

На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.05.2024 року № 0219360412.

ТОВ «СТЛЦ БЕЛАЗ УКРАЇНА» звернулось до Державної податкової служби України зі скаргою від 23.05.2024 року №10, у якій просило скасувати податкове повідомлення- рішення від 07.05.2024 №0219360412 в порядку статті 56 Податкового кодексу України.

05.07.2024 року ТОВ «СТЛЦ БЕЛАЗ УКРАЇНА» направило на адресу Державної податкової служби України додаткові пояснення № 18 та додаткові докази.

Рішенням ДПС України від 24.07.2024 №22581/6/99-00-06-03-01-06 оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу Товариства без задоволення.

Позивач не погодившись із вказаними податковим повідомленням-рішення звернувся до суду з позовом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з такого.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо акцизних накладних, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками акцизного податку електронними документами.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Положеннями пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Приписами зазначених норм права встановлено обов`язок платника податків скласти в установлені терміни податкову накладну/розрахунок коригування та зареєструвати їх в ЄРПН у строки, які визначені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Порядок ведення ЄРПН затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних», із змінами та доповненнями (далі - Порядок №1246).

Згідно пункту 3 Порядку № 1246 операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації ПН/РК припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Разом з тим, згідно підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 08 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин (до внесення змін Законом України від 12.01.2023 №2876-ІХ, який набрав чинності з 08.02.2023).

У відповідності до пункту 5 Порядку ведення ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246) ПН/РК приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 2001.3, 2001.9 статті 2001 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 ПКУ, а також з урахуванням Законів України «Про електронні довірчі послуги», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку Реєстрації підлягають ПН/РК (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми ПДВ в одній ПН/РК.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок критеріїв, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН/РК (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН/РК. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС (пункт 14 Порядку №1246).

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити ПН/РК та результат перевірки. Якщо у ПН/РК за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття ПН/РК із зазначенням причини такого неприйняття (пункт 15 Порядку №1246).

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

- отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Разом з цим, Податковим кодексом України не передбачено механізм фіксації дати отримання покупцем такого розрахунку коригування, складеного до податкової накладної. Тому, з метою недопущення помилок при складанні податкової звітності та уникнення непорозумінь при обрахунку в СЕА ПДВ, реєстрація розрахунків коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг до податкових накладних має здійснюватися з урахуванням термінів, визначених пунктом 201.10 статті 201 ПКУ/пункту 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/ розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/ розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/ розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/ розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/ розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

З 08 лютого 2023 року набрав чинності Закон України від 12 січня 2023 року № 2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (далі - Закон № 2876-ІХ), який опубліковано у газеті «Голос України» від 07.02.2023 року № 26.

Законом України «Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, збільшено граничні строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до ПН у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), встановлені пунктом 201.10 статті 201 Кодексу, та зменшено розміри штрафів за їх порушення, які встановлено пунктом 120-1. 1 статті 120-1 Кодексу.

Пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, визначено, що тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відповідно до пункту 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:

2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

При цьому згідно п. 11 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Згідно з протоколами руху та поданої звітності «M.E.Doc», судом встановлено, що розрахунки коригування № 72 від 14.07.2021 року та № 73 від 14.07.2021 року отриманні Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕРВІСНИЙ ТОРГОВО-ЛОГІСТИЧНИЙ ЦЕНТР БЕЛАЗ УКРАЇНА» 05 грудня 2022 року та 06 грудня 2022 року відповідно, та були зареєстровані - 06 грудня 2022 року, як вбачається і в Акті камеральної перевірки (а.с. 17, 18).

Разом з тим, суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо обізнаності позивача про складання первинної документації компаніями продавцями, та відповідно і про наявність у позивача обов`язку зареєструвати розрахунки коригування протягом 15-18 календарних днів саме з дня складання такої первинної документації.

Вказані доводи відповідача суперечать положенням пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, де імперативно вказано, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем) та пункту 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, де імперативно вказано, що тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація розрахунків складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику відбувається протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Тобто, саме з моменту отримання розрахунків коригування складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, у платника податків отримувача виникає обов`язок протягом 15 або 18 календарних днів, в залежності від дати такої реєстрації, зареєструвати такі розрахунки, а ні з дати складання первинних документів, якими відкориговано вартість товару.

Встановлені судом обставини дають підстави для висновку про протиправність застосування до позивача штрафних санкцій за наслідками проведення камеральної перевірки з питань своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування за затримку реєстрації розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з реєстрацією ТОВ «СЕРВІСНИЙ ТОРГОВО-ЛОГІСТИЧНИЙ ЦЕНТР БЕЛАЗ УКРАЇНА» розрахунків коригування до податкових накладних у належний строк - з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

З огляду на наведене, суд погоджується із доводами позивача про протиправність спірного податкового повідомлення - рішення від 07.05.2024 року № №0219360412 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідно, задоволення позовних вимог.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також, у рішенні ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами. Разом із цим, обов`язок суду обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п. 29 рішення ЄСПЛ від 9 грудня 2009 року у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»).

З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на положення вказаної статті та задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню на користь останнього, шляхом стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області коштів у розмірі 14400,00 грн.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю СЕРВІСНИЙ ТОРГОВО-ЛОГІСТИЧНИЙ ЦЕНТР БЕЛАЗ УКРАЇНА до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.05.2024 року № 0219360412 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СЕРВІСНИЙ ТОРГОВО-ЛОГІСТИЧНИЙ ЦЕНТР БЕЛАЗ УКРАЇНА (код ЄДРПОУ 13816424) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 14400,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев