Рішення

від 21.10.2024 по справі 320/6402/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2024 року м. Київ№ 320/6402/20

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фруленд Україна»

до Київської митниці Державної митної служби

про визнання протиправними та скасування рішень,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фруленд Україна» (далі позивач/ТОВ «Фруленд Україна») звернулось до суду з позовом до Київської митниці Державної митної служби (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень відповідача від 14.05.2020 № UA100110/2020/000023/1, 28.05.2020 №/2020/000026/1, 28.05.2020 № UA100110/2020/000027/1, 05.06.2020 № UA100110/2020/000028/1, 11.06.2020 №/2020/000029/1, 20.06.2020 №/2020/000032/1 та 26.06.2020 №/2020/000035/1 про коригування митної вартості товарів.

Позов мотивовано протиправністю коригування контролюючим органом митної вартості імпортованого позивачем товару, незважаючи на надання декларантом усіх необхідних документів для митного оформлення та визначення митної вартості товару за першим (основним) методом, та порушенням контролюючим органом приписів законодавства, що регламентує митну справу в Україні, у зв`язку із безпідставним застосуванням другорядного (резервного) методу визначення митної вартості товарів при винесенні оскаржуваних рішень без наявності для того встановлених митним законодавством підстав.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Харченко С.В.) від 06 серпня 2020 року відкрито провадження у справі (том 1 а.с.139-141).

01 вересня 2020 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від Київської митниці надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з огляду на відсутність правових підстав. Зазначає, що під час здійснення митного контролю встановлено, що подані позивачем для підтвердження митної вартості документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за спірні товари позивача (том 2 а.с.4-12).

У зв`язку із звільненням судді ОСОБА_1 у відставку на підставі Рішення Вищої ради правосуддя № 411/0/15-24 від 13 лютого 2024 року «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку» та відрахуванням зі штату Київського окружного адміністративного суду відповідно до наказу голови суду № 2-ктр/гс від 15 лютого 2024 року, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 лютого 2024 року справа розподілена судді Жуковій Є.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2024 року справу №320/6402/20 прийнято до провадження судді Жукової Є.О. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими статтями 257-262 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до довідок про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «Ухвала про прийняття адміністративної справи до провадження» від 20 березня 2024 року у справі №320/6402/20 доставлено до електронного кабінету ТОВ «Фурленд Україна» та Київської митниці 21 березня 2024 року.

З метою додержання розумного строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фруленд Україна» є юридичною особою (ідентифікаційний код 41357620), що зареєстрована 26 травня 2017 року (запис про державну реєстрацію в ЄДР №13391020000015056) за адресою: 08140, Київська область, Києво-Святошинський р-н, село Білогородка, вул. Київська, будинок 94, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

06 травня 2020 року між ТОВ «Фруленд Україна» та компанією «АRІМАR В.V.» м. Шідам, Нідерланди, укладено зовнішньоекономічний контракт на постачання товару №06/05-20АRІ (далі-Контракт) на поставку товару в кількості, на умовах та в асортименті, визначеному в товарно-супровідних документах, в тому числі в рахунках-фактурах.

За умовами Контракту продавець відвантажує товар па умовах СFR Одеса або на інших умовах, що підтверджуються відповідними товаросупровіднимим документами. На кожну партію товару продавець надає покупцю: міжнародну товарно-транспортну накладну, комерційний інвойс, відповідний сертифікат.

На виконання умов Контракту позивачем імпортовано па митну територію України товар - лимони свіжі сорту Расhamama в кількості 864 коробки вагою нетто 15 552 кг, лимони свіжі сорту Nаtаlіа в кількості 558 коробок вагою нетто 10 044 кг загальною вагою 25 596 кг, за ціною 0,53 дол. СІІІА за 1 кг кожного сорту та завальною вартістю 13 565,88 дол. СІІІА, що становить 326 069,27 грн.

Згідно з товарно-супровідними документами товар 11 квітня 2020 року завантажено та відправлено з м. Буенос-Айрес, Аргентина до м. Одеса, Україна, на умовах FОВ Буенос- Айрес.

Вартість перевезення товару з порту м. Буенос-Айрес, Аргентина до порту м. Одеса, Україна становить 111 877,37 грн або 4 148,00 дол. США.

14 травня 2020 року товар надійшов на митну територію України під митний контроль Київської митниці Держмитслужби.

14 травня 2020 року декларантом товариства за договором про надання послуг митного брокера ТОВ «Афокрінвест Брок» для митного оформлення товару до Київської митниці Держмитслужби подано митну декларацію № UA100110/2020/603461, відповідно до якої заявлена митна вартість товарів у розмірі 17 757,66 дол. США, що становить 473 946,64 грн, за ціною договору та витрати на транспортування товару.

Разом з митною декларацією позивачем для оформлення товару надано: рахунок-проформа (Рrоforma invoice) №0035-00004120 від 08 квітня 2020 року; коносамент (Вill of lading) №ВUA0233468 від 11 квітня 2020 року; автотранспортна накладна (Road consignment note) №026961 від 12 травня 2020 року; фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) №1149068 від 01 квітня 2020 року; сертифікат про походження товару (Сertificate of origin) №370285 від 17 rdsnyz 2020 року; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги UAIM0339256 від 12 травня 2020 року; специфікація до інвойсу №1 від 08 квітня 2020 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №06/05-20АRІ від 06 травня 2020 року; договір про надання послуг митного брокера №4 від 04 жовтня 2019 року.

14 травня 2020 року відповідачем направлено електронне повідомлення декларанту із зазначенням про наявність у поданих до митного оформлення документах розбіжностей та про необхідність надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

14 травня 2020 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100110/2020/000023/1.

Спірним рішенням відповідач скорегував митну вартість товару зі 17 757,66 дол. СІІІА (як передбачено за ціною договору) на 31 483,08 дол. СІІІА, що на 13 725,42 дол. США або на 366 327,34 грн. більше попередньої суми.

Митна вартість товару відповідачем визначена на підставі митних декларацій від 13 травня 2020 року №UA500020/2020/213424, від 11 травня 2020 року №UА209170/2020/029905. Вартість товару в рішенні скорегована до 1,23 дол. США за 1 кг, що вдвічі більше ніж заявлена товариством на рівні 0,53 дол. США за 1 кг.

Також на виконання умов контракту позивачем імпортовано на митну територію України товар лимони свіжі сорту Расhamama в кількості 846 коробок загальною вагою 15 228 кг, за ціною 0,53 дол. США за 1 кг та загальною вартістю 8 070,84 дол. США, лимони свіжі сорту Nаtаlіа в кількості 576 коробок загальною вагою 10 368 кг за ціною 0,53 дол. США за 1 кг та загальною вартістю 5 495,04 дол. США, всього на 13 565,88 дол. США, що становить 36 6281,47 грн.

Згідно товарно-супровідними документами товар 15 квітня 2020 року завантажено та відправлено з м. Буенос-Айрес, Аргентина до м. Одеса, Україна, на умовах FОВ Буенос- Айрес.

Вартість перевезення товару з порту м. Буенос-Айрес, Аргентина до порту м. Одеса, Україна становить 110 665,32 грн або 4 148,00 дол. США.

28 травня 2020 року товар надійшов на митну територію України під митний контроль Київської митниці Держмитслужби.

28 травня 2020 року декларантом товариства за договором про надання послуг митного брокера ТОВ «Афокрінвест Брок» для митного оформлення товару до Київської митниці Держмитслужби подано митну декларацію №UA100110/2020/603751, відповідно до якої заявлена митна вартість товарів у розмірі 17 664,57 дол. США. що становить 476 946,79 грн, за ціною договору.

Разом з митною декларацією позивачем для оформлення товару надано: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №0035-00004121 від 17 квітня 2020 року; коносамент (Вill of lading) №ВUА0233678 від 15 квітня 2020 року; автотранспортна накладна (Road consignment note) №004886 від 26 травня 2020 року; фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) №1157935 від 07 травня 2020 року; сертифікат про походження товару (Сertificate of origin) №372318 від 08 травня 2020 року; рахунок-фактура про падання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги UAIМ0340049 від 26 травня 2020 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), контракт №06/05-20АRІ від 06 травня 2020 року; договір про надання послуг митного брокера №4 від 04 жовтня 2019 року.

28 травня 2020 року відповідачем направлено електронне повідомлення декларанту, із зазначенням про наявність у поданих до митного оформлення документах розбіжностей та про необхідність надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

Надані товариством документи не мали позитивного впливу на позицію митного органу.

Відповідачем 28 травня 2020 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА100110/2020/000026/1.

Спірним рішенням відповідач скорегував митну вартість товару з 17 664,57 дол. США (як передбачено за ціною договору) на 25 596 дол. США, що на 7 931,43 дол. США або на 214 150,19 грн більше, ніж було сплачено за товар продавцю та перевізнику.

Митна вартість товару відповідачем визначена на підставі митних декларацій від 20 травня 2020 року №UA100410/2020/215880, від 27 травня 2020 року №UА100410/2020/216294. Вартість товару в рішенні скорегована до 1 дол. США за 1 кг, що вдвічі більше, ніж заявлена товариством на рівні 0,53 дол. США за 1 кг.

Також на виконання умов Контракту позивачем імпортовано на митну територію України товар лимони свіжі сорту Расhamama а в кількості 2133 коробки загальною вагою 38 394 к. за ціною 0,53 дол. СІІІА за 1 кг та загальною вартістю 20 348,82 дол. США, лимони свіжі сорту Nаtаlіа в кількості 693 коробки загальною вагою 12 474 кг за ціною 0,53 дол. СІІІА за 1 кг та загальною вартістю 6 611,22 дол. США всього на 26 960,04 дол. США, що становить 727 926,47 грн.

Згідно товарно-супровідними документами товар 19 квітня 2020 року завантажено та відправлено з м. Буенос-Айрес, Аргентина до м. Одеса, Україна, на умовах FОВ Буенос- Айрес.

Вартість перевезення товару з порту м. Буенос-Айрес, Аргентина до порту м. Одеса, Україна становить 221 330,64 грн або 8 296,00 дол. США.

28 травня 2020 року товар надійшов па митну територію України під митний контроль Київської митниці.

28 травня 2020 року декларантом товариства за договором про надання послуг митного брокера ТОВ «Афокрінвест Брок» для митного оформлення товару до Київської митниці Держмитслужби подано митну декларацію №UA100110/2020/603752, відповідно до якої заявлена митна вартість товарів у розмірі 35 157,41 дол. США, що становить 949 257,11 грн, за ціною договору.

Разом з митною декларацією позивачем для оформлення товару надано: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №0035-00004124 від 23 квітня 2020 року; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №0035-00004125 від 24 квітня 2020 року; автотранспортна накладна (Road consignment note) №026758 від 27 травня 2020 року; автотранспортна накладна (Road consignment note) №026759 від 27 травня 2020 року; фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) №1157032 від 06 травня 2020 року; фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) №1157275 від 06 травня 2020 року; сертифікат про походження товару (Сertificate of origin) №372902 від 15 травня 2020 року; сертифікат про походження товару (Сertificate of origin) №372904 від 15 травня 2020 року; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги UAIМ0340052 від 26 травня 2020 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), контракт №06/05-20АRІ від 06 травня 2020 року; договір про надання послуг митного брокера №4 від 04 жовтня 2019 року.

28 травня 2020 року направлено електронне повідомлення декларанту із зазначенням про наявність у поданих до митного оформлення документах розбіжностей та про необхідність надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларант, на думку митного органу, не надав всіх документів для підтвердження митної вартості, митна декларація країни відправлення не надана.

Надані позивачем документи не мали позитивного впливу на позицію митного органу.

Відповідачем 28 травня 2020 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100110/2020/000027/1.

Спірним рішенням відповідач скорегував митну вартість товару з 35 157,41 дол. США (як передбачено за ціною договору) на 50 868 дол. США, що на 15 710,59 дол. США або на 424 189,07 грн більше, ніж було сплачено за товар продавцю та перевізнику за доставку товару.

Митна вартість товару відповідачем визначена відповідно до митних декларацій від 20 травня 2020 року №UA100410/2020/215880, від 27 травня 2020 року №UA100410/2020/216294.

Вартість товару в рішенні скорегована до 1 дол. США за 1 кг, що вдвічі більше ніж заявлена товариством на рівні 0,53 дол. США за 1 кг.

Також на виконання умов Контракту позивачем імпортовано на митну територію України товар лимони свіжі сорту NATURA в кількості 1 422 коробки загальною вагою 25 596 кг за ціною 0,70 дол. СІІІА за 1 кг та загальною вартістю 17 917,20 дол. США, що становить 478 305,03 грн.

Згідно товарно-супровідними документами товар 26 квітня 2020 року завантажено та відправлено з м. Буенос-Айрес, Аргентина до м. Одеса, Україна, на умовах СFR Одеса.

05 червня 2020 року товар надійшов на мигну територію України під митний контроль Київської митниці Держмитслужби.

05 червня 2020 року декларантом товариства за договором про надання послуг митного брокера ТОВ «Афокрінвест Брок» для митного оформлення товару до Київської митниці Держмитслужби подано митну декларацію №UA100110/2020/603954, відповідно до якої заявлена митна вартість товарів у розмірі 17 917.20 дол. США, що становить 949 257,11 грн, за ціною договору.

Разом з митною декларацією позивачем для оформлення товару надано: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №0035-00004129 від 29 квітня 2020 року; коносамент (Вill of lading) №ВUА0234157 від 15 квітня 2020 року: автотранспортна накладна (Road consignment note) №026717 від 04 червня 2020 року; фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) №1159878 від 11.05.2020 року; сертифікат про походження товару (Сertificate of origin)№373998 від 22 травня 2020 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі- продажу товарів (крім позначеного кодом 4104) №06/05-20АRI від 06 травня 2020 року; договір про надання послуг митного брокера №4 від 04 жовтня 2019 року.

05 червня 2020 року відповідачем направлено електронне повідомлення декларанту із зазначенням про наявність у поданих до митного оформлення документах розбіжностей та про необхідність надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларант, на думку митного органу, не надав всіх документів для підтвердження митної вартості, митна декларація країни відправлення не надана.

Надані товариством документи не мали позитивною впливу на позицію митною органу.

Відповідачем 05 червня 2020 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА100110/2020/000028/1.

Митна вартість товару відповідачем визначена відповідно до митних декларації від 27 травня 2020 року №UA100410/2020/216277.

Вартість товару в рішенні скорегована до 1 дол. США за 1 кг, що вдвічі більше ніж заявлена товариством на рівні 0,7 дол. США за 1 кг.

На виконання умов Контракту позивачем імпортовано на митну територію України товар --лимони свіжі сорту СМО в кількості 1 422 коробки загальною вагою 25596 кг за ціною 0,70 дол. СІІІА за 1 кг та загальною вартістю 17 917,20 дол. СІІІА, що становить 477 255,08 грн.

Згідно товарно-супровідними документами товар 26 квітня 2020 року завантажено та відправлено з м. Буенос-Айрес, Аргентина до м. Одеса, Україна, па умовах СFR Одеса.

11 червня 2020 року товар надійшов на митну територію України під митний контроль Київської митниці Держмитслужби.

11 червня 2020 року декларантом товариства за договором про надання послуг митного брокера ТОВ «Афокрінвест Брок» для митною оформлення товару до Київської митниці Держмитслужби подано митну декларацію № UА100110/2020/604041, відповідно до якої заявлена митна вартість товарів у розмірі 17 917,20 дол. США, що становить 477 255,08 грн, за ціною договору.

Разом з митною декларацією позивачем для оформлення товару надано: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №0004-00002659 від 27 квітня 2020року; коносамент (Вill of lading) №ВUА0234136 від 26 квітня 2020 року; автотранспортна накладна (Road consignment note) №026780; фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) №11533350 від 22 квітня 2020 року; сертифікат про походження товару (Сertificate of origin) №371616 від 04.05.2020 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104) №06/05-20 від 06 травня 2020 року: договір про надання послуг митного брокера №4 від 04.10.2019 року;

Наявність зазначених документів на момент оформлення митної вартості товару за митною декларацією № UA100110/2020/604041 від 11 червня 2020 року підтверджується карткою відмови в прийнятті митної декларації, у митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA10010/2020/00051 від 11 червня 2020 року.

У зв`язку із встановленням, на думку митного органу, розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, митницею 11 червня 2020 року направлено електронне повідомлення декларанту із зазначенням про наявність у поданих до митного оформлення документах розбіжностей та про необхідність надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларант, на думку митного органу, не надав всіх документів для підтвердження митної вартості, митна декларація країни відправлення не надана.

Відповідачем 11 червня 2020 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА100110/2020/000029/1.

Спірним рішенням відповідач скорегував митну вартість товару з 17 917,20 дол. США (як передбачено за ціною договору) на 25 596 дол. США, що на 7 678, 80 дол. США або на 204 537,89 грн більше, ніж було сплачено за товар продавцю та перевізнику за доставку товару.

Митна вартість товару відповідачем визначена з нікому не відомих митних декларацій від 27 травня 2020 року №UА100410/2020/216277, від 09 червня 2020 року №UА500080/2020/10573.

Вартість товару в рішенні скорегована до 1 дол. США за 1 кг, що значно більше ніж заявлена товариством па рівні 0,7 дол. США за 1 кг.

На виконання умов Контракту позивачем імпортовано на митну територію України товар лимони свіжі сорту NАТURA в кількості 1404 коробки загальною вагою 25272 кг за ціною 0,70 дол. США за 1 кг та загальною вартістю 17690,40 дол. США, що становить 473 453,48 грн.

Згідно товарно-супровідними документами товар 09 травня 2020 року завантажено та відправлено з м. Буенос-Айрес, Аргентина до м. Одеса, Україна, на умовах СFR Одеса.

20 червня 2020 року товар надійшов на митну територію України під митний контроль Київської митниці Держмитслужби.

Разом з митною декларацією позивачем для оформлення товару надано: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №0004-00004146 від 13 липня 2020року; коносамент (Вill of lading) №ВUА0234456 від 26 квітня 2020 року; автотранспортна накладна (Road consignment note) №026780; фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) №11533350 від 22 квітня 2020 року; сертифікат про походження товару (Сertificate of origin) №373398 від 21 травня 2020 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104) №06/05-20 від 06.05.2020 року; договір про надання послуг митного брокера №4 від 04.10.2019 року;

Відповідачем 20 червня 2020 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100110/2020/000032/1.

Спірним рішенням відповідач скорегував митну вартість товару з 17 690,40 дол. США (як передбачено за ціною договору) на 25 272 дол. США, що на 7 581,60 дол. США або на 202 908,63 грн більше, ніж було сплачено за товар продавцю та перевізнику за доставку товару.

Вартість товару в рішенні скорегована до 1 дол. США за 1 кг, що значно більше, ніж заявлена товариством па рівні 0,7 дол. США за 1 кг.

На виконання умов Контракту позивачем імпортовано на митну територію України товар - лимони свіжі сорту NATURА в кількості 1404 коробки загальною вагою 25 272 кг, за ціною 0,70 дол. США за 1 кг та загальною вартістю 17 690,40 дол СІІІА, що становить 472 337,22 грн.

Згідно товарно-супровідними документами товар 09 травня 2020 року завантажено та відправлено з.м. Буенос-Айрес, Аргентина до м. Одеса, Україна, на умовах СFR Одеса.

26 червня 2020 року товар надійшов па митну територію України під митний контроль Київської митниці Держмитслужби.

26 червня 2020 року декларантом товариства за договором про надання послуг митного брокера для митною оформлення товару до Київської митниці Держмитслужби подано митну декларацію №UА100110/2020/604375, відповідно до якої заявлена митна вартість товарів у розмірі 17 690,40 дол. СІІІА, що становить 472337,22 грн, за ціною договору.

Не погоджуючись з рішеннями митного органу про коригування митної вартості товарів та картки відмови у митному оформленню, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI, який набув чинності з 1 червня 2012 року (далі - МК України).

Відповідно до частини першої статті 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина перша статті 257 МК України).

Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина друга статті 257 МК України).

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для:1) нарахування митних платежів;2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України;3) ведення митної статистики;4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки (стаття 50 МК України).

За приписами частини другої статті 51 МК України, митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Статтею 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особо під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частини перша).

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина друга).

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

З аналізу частин першої та другої статті 53 МК України слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Ця норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Зазначене також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Разом із тим, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частина третя статті 53 МК України).

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (частина четверта статті 53 МК України).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина шоста статті 53 МК України).

У свою чергу, відповідно до частини першої-третьої статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до частини четвертої статті 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі, зокрема, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; (пункт 2 частини шостої статті 54 МК України).

Водночас, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Відповідно до частини першої, другої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами, окрім іншого, основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Згідно зі статтею 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів (частина перша).

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (частина друга статті 58 МК України).

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу (частина третя статті 58 МК України).

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК України).

Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (частина дев`ята статті 58 МК України).

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів (частина десята статті 58 МК України).

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті (частина одинадцята статті 58 МК України).

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Згідно з пунктом 2 параграфу (Ь) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

У свою чергу, відповідно до частини першої статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина друга статті 55 МК України).

У свою чергу, відповідно до частин першої, другої статті 256 МК України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`ясненням вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Таким чином, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою законодавство пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митним органам право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

На думку суду, сумніви є обґрунтованими, якщо подані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, приписи вказаних статей МК України зобов`язують митні органи зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Разом із тим, ненаведення митним органом в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості в частині виявлених під час митного оформлення сумнівів, а не всі, які передбачені статтею 53 МК Україні. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція сформована Верховним Судом, зокрема, у постанові від 13.10.2021 у справі № 804/15600/15.

Судом встановлено, що позивачем були подані відповідачу необхідні документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України, необхідні для підтвердження заявленої ним митної вартості спірного товару, за результатом дослідження та оцінки яких у суду не виникло сумнівів щодо об`єктивності та реальності заявленої ним митної вартості спірного товару за ціною контракту.

Водночас судом встановлено, що відповідачем всупереч імперативних вимог митного законодавства, не зазначивши конкретних обставин, які саме викликали сумніви у заявленій позивачем митній вартості спірного товару (її складових), причини неможливості їх перевірки на підставі наданих позивачем документів, а також не обґрунтувавши необхідність перевірки спірних відомостей з посиланням на документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності, були прийняті спірні рішення.

Також суд установив, що з відповідних документів не вбачається розбіжностей, які б могли вплинути на митну вартість або ознак підробки, що б могли дати митному органу підстави для висновку про невірне визначення позивачем митної вартості.

Одночасно суд зазначає, що у даному випадку, відмовляючи позивачу у визначенні митної вартість товару за першим методом, яка зазначена у митних деклараціях, відповідач виходив з того, що декларантом не було подано до митного оформлення повного переліку документів, які б підтверджували митну вартість товарів та числові значення складових їх вартості. Натомість відповідач не вказав та не довів, які саме відомості про складові числового значення митної вартості відсутні або не підтверджуються поданими позивачем документами.

Аналізуючи доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем, суд доходить висновку, що відповідач не довів, що позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованих товарів та що у документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною контракту відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої декларантом митної вартості товару, судом не встановлено.

Натомість, доказами, що містяться в матеріалах справи, підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях.

Виходячи з наведеного в сукупності, суд доходить висновку, що наведені відповідачем у спірних рішеннях доводи не могли бути підставою для коригування заявленої позивачем митної вартості товарів за ціною контракту, оскільки не спростовують правомірність визначення такої митної вартості (її складових).

Окрім наведеного, щодо коригування відповідачем митної вартості товару за резервним методом, суд зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту графи 33 спірних рішень, другорядні методи визначення митної вартості товарів застосувати неможливо. Натомість, у митниці наявна інформація, що відповідає частині другій статті 64 МК України та є підставою для застосування другорядного методу - резервного методу.

Джерелом інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості спірного товару зазначено митні декларації .

Разом із тим, у разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598).

Таким чином, у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дійшов Верховний Суд у постанові від 18 серпня 2021 року у справі № 160/4944/19.

Між тим, як вбачається з графи 33 спірних рішень, у них зазначено лише дату та номер митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості товару, без наведення будь-яких пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Окрім наведеного суд враховує правові висновки, наведені Верховним Судом у постанові від 18 серпня 2021 року у справі № 160/4944/19, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Серед критеріїв/принципів, які повинні застосовуватись суб`єктом владних повноважень при прийнятті ним рішень та вчиненні дій та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень, дій, є, зокрема, критерій законності, відповідно до якого суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб`єкта владних повноважень має прийматися обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення. У спорах про оскарження акта індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень, який стосується прав та обов`язків особи, суд при вирішенні справи має надати повну та об`єктивну правову оцінку такому акту.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Водночас, відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з наведених норм у взаємозв`язку з фактичними обставинами справи, суд доходить висновку, що відповідачем не наведено та не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність спірних рішень. Натомість, суд вважає, що надані позивачем до митного оформлення документи спростовують сумніви щодо достовірності поданих відомостей про митну вартість спірного товару і правильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товару (за ціною договору).

За викладених обставин суд доходить висновку, що спірні рішення відповідача не відповідають критеріям правомірності, тож є протиправними і підлягають скасуванню в силу своєї протиправності.

У підсумку, з урахування зазначеного в сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги, є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання даного адміністративного позову до суду позивачем було сплачено за реквізитами Київського окружного адміністративного суду судовий збір в розмірі 17 717,88 грн згідно платіжних доручень від 17 липня 2020 року № 1221. Отже, в силу приписів статті 139 КАС України сплачений судовий збір в розмірі 17 717,88 грн підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фруленд Україна» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці від 14.05.2020 №/2020/000023/1, 28.05.2020 № UA100110/2020/000026/1, 28.05.2020 №/2020/000027/1, 05.06.2020 № UA100110/2020/000028/1, 11.06.2020 №/2020/000029/1, 20.06.2020 № UA100110/2020/000032/1 та 26.06.2020 №/2020/000035/1 про коригування митної вартості товарів.

3. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фруленд Україна» за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці судові витрати у сумі 17 717 (сімнадцять тисяч сімсот сімнадцять) гривень 88 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жукова Є.О.