Рішення

від 22.10.2024 по справі 320/27023/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2024 року справа №320/27023/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Парненко В.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Віста» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Віста» (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №052896 від 28.05.2024.

Підставою звернення до суду є незгода позивача з оскаржуваною постановою.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/27023/24 передана до розгляду судді Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Адвокатом Старовойт Віталієм Петровичем подано до суду заяву про забезпечення позову, до якої на підтвердження власних повноважень додано копію ордеру серії АІ №1582823, в якому вказано про надання правничої допомоги в Київському окружному апеляційному суді.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 заяву про забезпечення позову повернуто заявнику.

06.09.2024 представником ОСОБА_1 повторно подано до суду заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.09.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Віста» про забезпечення позову у справі задоволено, позов забезпечено шляхом зупинення стягнення на підставі постанови Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСТА» адміністративно-господарського штрафу №052896 від 28 травня 2024 року в розмірі 17 000,00 грн, до набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/27023/24.

15.08.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач пояснює, що при здійсненні перевірки дотримання режиму праці і відпочинку водія, посадовою особою Укртрансбезпеки було виявлено, що на момент перевірки документи, визначені статтею 48 Закону Nє 2344-, відсутні, а саме: відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа, що і стало підставою для винесення оскаржуваної постанови.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

10.04.2024 співробітниками Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті проводилась рейдова перевірка на 252 км автошляху М-30.

Під час перевірки був зупинений належний ТОВ "ВІСТА" транспортний засіб марки ISUZU, модель NQR 71Р, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Водій ОСОБА_2 під час проведення перевірки мав при собі наступні документи, які надав інспектору відділу державного нагляду ОСОБА_3 :

- Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ;

- Посвідчення водія НОМЕР_3 ;

- Товарно-транспортну накладну №40 від 10.04.2024;

- Індивідуальну контрольну книжку водія на 2024 рік.

За результатами перевірки інспектор ВДН у Хмельницькій області Красняк В.І. склав Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, серія АР № 029264 від 10.04.2024.

Підставою для складення акту стало те, що водій допустив порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», оскільки не надав протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

Відділ державного нагляду (контролю) у Київській області листом №39237/29/24-24 від 07.05.2023 повідомив позивача, що розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт відбудеться 28.05.2024 за адресою Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області (м. Київ, пр-т Берестейський, 57).

Представник позивача адвокат Старовойт В.П. прибув на розгляд справи та надав начальнику відділу Роману Мартинюку заперечення на акт перевірки - Лист щодо розгляду справи за актом серії АР №029264 від 10.04.2024р. (вих.№13-л/24 від 23.05.2024) з додатками:

1) Витягом з Індивідуальної контрольної книжки водія ОСОБА_2 , за 10.04.2024;

2) Протокол опитування адвокатом особи за її згодою, від 23.05.2024.

Під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, ознайомившись з матеріалами, адвокат Старовойт В.П. також надав клопотання про витребування відео з бодікамери інспектора ОСОБА_3 та просив про відкладення розгляду справи (вх. №20755/0/22-24 від 28.05.2024).

Докази розгляду даного клопотання в матеріалах справи відсутні.

За результатом розгляду справи начальник Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області виніс постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №052896 від 28.05.2024.

З даної постанови вбачається, що до ТОВ "ВІСТА" застосовано адміністративно-господарський штраф розміром 17 000,00 грн. за відсутність на момент проведення перевірки 10.04.2024 протоколу перевірки та адаптації тахографа у автомобілі ISUZU, модель NQR 71Р, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 .

Не погоджуючись з накладеним штрафом спірною постановою позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини у сфері перевезення вантажів регулюються Законом України від 05.04.2001р. №2344-III "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон 32344-1), Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006р. №1567 (далі - Порядок №1567), Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв?язку України від 07.06.2010р. №340 (далі - Положення №340), та Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв?язку України від 24.06.2010р. №385 (далі Інструкція №385).

Частинами 14, 17, 18 статті 6 Закону №2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

За визначенням, наведеним в абзаці 54 статті 1 Закону №2344-ІІІ рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб?єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об?єкти, що використовуються суб?єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).

Згідно з пунктом 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; виконання водієм Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до ст. 48 Закону №2344-III, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред?являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону №2344-III, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 18 Закону №2344-ІІІ з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов?язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов?язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Статтею 48 Закону №2344-ІII передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред?являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Отже, до переліку документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів визначених ст. 48 Закону №2344-ІІІ віднесено також інші документи, що передбачені законодавством.

Згідно з положеннями ст. 49 Закону №2344-III, водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам

документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень, дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.

За змістом пункту 3 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 №422 "Деякі питання автомобільних перевезень пасажирів та вантажів" для проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) зупинення транспортного засобу здійснюється посадовою особою Укртрансбезпеки в будь-який час на маршруті руху.

Абзацом сьомим пункту 4 зазначеного Порядку встановлено, що водій транспортного засобу зобов`язаний надавати на час перевірки посадовій особі документи, на підставі яких здійснюється перевезення, виконувати вимоги посадової особи, передбачені законодавством, та розпочинати рух лише з дозволу посадової особи.

Обов`язок водія пред`являти документи на підставі яких здійснюється перевезення, виникає лише у разі застосування посадовими особами Укртрансбезпеки свого права вимоги надання для перевірки таких документів. При цьому, діюче законодавство не зобов`язує водіїв надати весь пакет документів на власний розсуд, без вимоги контролюючих органів.

Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті №385, визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

Відповідно до пункту 1.4. Інструкції №385 терміни вживаються у такому значенні: - адаптація тахографа до транспортного засобу - оновлення або підтвердження параметрів автомобільного транспортного засобу, що зберігаються у пам?яті тахографа, до яких залежно від типу тахографа належать: ідентифікаційний номер (VIN-код) та номерний знак (цифри та літери, нанесені на номерному знаку, - VRN) автомобільного транспортного засобу, розмір застосованих пневматичних шин, результати визначення константи тахографа "k", характеристичного коефіцієнта автомобільного транспортного засобу "w", ефективного кола шини "І", а також показники часу, пробігу, граничного значення швидкості, на яке налаштований обмежувач швидкості транспортного засобу (за наявності). Термін "адаптація тахографа до транспортного засобу", за визначенням ЄУТР (994_016), - "калібрування"; - контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Відповідно до пункту 3.3 Інструкції №385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: - забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; - має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

11.1. У Акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, серія АР №029264 від 10.04.2024 не міститься жодної інформації щодо обладнання тахографом транспортного засобу марки ISUZU, модель NQR 71Р, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 : не вказано виду такого тахографа (цифровий або аналоговий), фото пломби тахографа чи інших доказів, які б давали підстави стверджувати про його наявність, адже на цей вид транспортного засобу встановлення заводом-виробником тахографів не передбачено.

Оскільки згідно пункту 3.3. Інструкції №385, мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу зобов`язаний лише водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, начальник Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області 28.05.2024 під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт не забезпечив належного з`ясування та не встановив чи обладнаний автомобіль тахографом, яким саме (цифровим або аналоговим) та якої моделі, отже й не довів, що водій зобов`язаний мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, що виключає можливість застосування до спірних правовідносин норм вищевказаної Інструкції.

Відповідно до пункту 1.5. Положення №340 терміни у ньому вживаються в такому значенні: автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власні кошти перевезення пасажирів чи/та вантажів транспортними засобами (далі - Перевізник); тахограф - контрольний пристрій, який встановлюється на ТЗ для показу та реєстрації інформації про рух Т3.

Згідно з пунктом 6.1. Положення №340, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Відповідно до пункту 6.3. Положення №340, водій, що керує Т3, який не обладнаний тахографом веде індивідуальну контрольну книжку водія або повинен мати копію графіка змінності водіїв.

Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що законодавець визначив у разі, якщо ТЗ не обладнаний тахографом, іншим способом контролю водіїв є індивідуальна контрольна книжка, яка відображає відомості про тривалість змінного періоду керування.

Як тахограф, так й індивідуальна контрольна книжка водія виконують одну й ту ж функцію - державний контроль за додержанням водієм режиму праці та відпочинку.

Аналогічний підхід із застосування норм матеріального права викладено у постанові Верховного Суду від 19 березня 2020 року у справі №823/1199/17.

Згідно висновків Верховного Суду викладених в п.62-63 постанови від 11 лютого 2020 року по справі №820/4624/17, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, повинен мати при собі заповнені тахокарти, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом, а у разі керування транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, водій веде індивідуальну контрольну книжку водія.

Із зазначеного слідує висновок, що станом на момент виникнення спірних правовідносин у цій справі Положенням №340 передбачено два альтернативні способи контролю за режимом праці та відпочинку водіїв для транспортних засобів, які не обладнанні тахографами, незалежно від причин такого необладнання: (1) шляхом перевірки наявної у водія індивідуальної контрольної книжки або (2) копії графіка змінності водіїв, який доводиться до відома кожного водія не менше ніж за два тижні до початку облікового періоду відповідно до п. 2.5 Положення №340.

Верховний Суд у постанові від 14.12.2023 року у справі №340/5660/22 зазначив, що:

« 38.4. Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ) (пункт 1.3 Положення №340). вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами (пункт 6.1. Положення №340).

38.5. За умовами пункту 6.3 Положення N 340 водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).

39. Отже, з 01.06.2015 набула чинності вимога щодо наявності тахографа у транспортному засобі при виконанні внутрішніх перевезень вантажів колісними транспортними засобами з повною масою від 3,5 тонн до 12 тонн. У разі відсутності такого пристрою, водій повинен мати індивідуальну контрольну книжку водія».

Аналогічний підхід щодо застосування наведених норм інструкції №385 та Положення №340 викладено у постанові Верховного Суду від 31.10.2023 у справі №440/17062/21.

Також у постанові від 11.02.2020 у справі №820/4624/17 Верховний Суд зауважував на тому, що положеннями статті 48 Закону №2344-ІІІ визначено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, зокрема протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія - в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, які передбачені Інструкцією №385 та Положенням №340.

Зі змісту вказаних постанов Верховного Суду можна зробити висновок, що п. 6.3 Положення №340 фактично застосовується незалежно від того, чи підпадає транспортний засіб під ознаки, встановлені у п. 6.1 Положення №340.

Аналіз положень статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено про необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

Положеннями статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, тобто, наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія - в разі не обладнання транспортного засобу тахографом.

При здійсненні перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті зафіксовано порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме відсутність протоколу адаптації та перевірки тахографа до транспортного засобу.

Однак, транспортний засіб позивача, що перевірявся 10.04.2024, не був обладнаний тахографом. Отже, посадові особи відповідача у такому випадку мали б перевірити наявність у водія Індивідуальної контрольної книжки, заповненої відповідно до Положення №340.

Натомість, в Акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, серія АР №029264 від 10.04.2024 встановлено лише відсутність протоколу адаптації тахографа, за умов відсутності тахографа в автомобілі як такого.

Доказів спроби перевірки інспектором або ненадання водієм під час перевірки індивідуальної контрольної книжки водія, начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області 28.05.2024 під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, не надано.

А відсутність протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, за наявності індивідуальної контрольної книжки водія, не може свідчити про відсутність у водія передбачених законодавством документів.

За наведених обставин у сукупності, твердження відповідача про те, що відсутність у водія на момент проведення перевірки протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу (за наявності належим чином заповненої індивідуальної контрольної книжки водія, завдяки якій здійснюється державний контроль за додержанням водієм режиму праці та відпочинку у випадку відсутності тахографа) свідчить про відсутність документів, визначених ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", є протиправними. З огляду на що суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №052896 від 28.05.2024.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так у пункті 23 Рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За наведених обставин у сукупності, зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на те, що адміністративний позов задоволено повністю, слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 3028,00 грн.

Також суд зазначає, що позивачем в тексті позову заявлено попередній розрахунок витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн., а також вказано, що докази понесення таких витрат будуть подані додатково. Отже, питання щодо стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу може бути вирішено після надання представником позивача протягом п`яти днів після ухвалення рішення остаточного розрахунку та докази понесення таких судових витрат у відповідності до ч.7 ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 2-10, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Віста» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, задовольнити;

Визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №052896 від 28.05.2024;

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віста» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.