Рішення

від 21.10.2024 по справі 320/33739/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2024 року м.Київ № 320/33739/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕНД ПРОПЕРТІ» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «БРЕНД ПРОПЕРТІ» з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС України, Державної податкової служби України, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.06.2024 року № 11314098/43479830;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю «БРЕНД ПРОПЕРТІ» (податковий номер: 43479830) податкову накладну № 1 від 14.09.2023, датою її фактичного отримання.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відмовляючи у реєстрації податкової накладної, контролюючий орган в оспорюваному рішенні не зазначив конкретних обставин, які б виключали можливість її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач стверджує, що складені ним податкові накладні не відповідають визначеним у законі критеріям оцінки ризиків, у зв`язку з чим підстави для зупинення його реєстрації були відсутні. Одночасно з цим позивач звертає увагу суду, що отримавши повідомлення про зупинення реєстрації податкової накладної, контролюючому органу було направлено вичерпні пояснення та документи, що підтверджують реальність фінансово-господарських операцій, за наслідками яких було складено подано для реєстрації податкову накладну. При цьому, доданих до повідомлень пояснень та документів контролюючий орган під час прийняття спірного рішення не врахував, у зв`язку з чим дійшов безпідставного висновку про відмову у реєстрації податкової накладної. Також позивачем зазначено, що рішення відповідача не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання (у письмовому провадженні).

Від відповідачів надійшли відзиви на позовну заяву, у яких зазначено про те, що Комісією ГУ ДПС у Київській області були прийняті вмотивовані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, із вмотивованою причиною відмови у реєстрації, а саме: у зв`язку з наданням платником податку копій документів із порушенням законодавства (первинні документи, крім того реєстрація на ризикового С/Г по п.8 критеріїв ризиковості платника податків).

Також, представник відповідачів у відзиві заявив клопотання про розгляд справу у відкритому судовому засіданні з його участю.

Розглянувши клопотання представника відповідачів, суд зазначає таке.

Частиною 5 статті 262 КАСУ передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу та якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Водночас, зміст клопотання представника відповідачів про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не дає підстав стверджувати, що повне та всебічне з`ясування усіх обставин у справі потребує проведення судового засідання чи заслуховування пояснень сторін.

Більш того, представник відповідачів у клопотанні не зазначив, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.

Дослідивши клопотання представника відповідачів, матеріали справи, беручи до уваги предмет та підстави позову, обставини, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги та заперечення, характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та приходить до висновку, що в задоволенні клопотання має бути відмовлено.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «БРЕНД ПРОПЕРТІ» (далі ТОВ «БРЕНД ПРОПЕРТІ») податковий номер: 43479830. Розмір статутного фонду складає 9 487 588 грн. Засновником (учасником) юридичної особи є ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ «МАРІЯ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 37631496). Тип бенефіціарного володіння: прямий вирішальний вплив, відсоток частки статутного капіталу в юридичній особі або відсоток права голосу в юридичній особі: 100.

ТОВ «БРЕНД ПРОПЕРТІ» взяте на облік платника податків ГУ ДПС У Київській області від 31.01.2020 року № 265120023625.

ТОВ «БРЕНД ПРОПЕРТІ» має статус платника податку на додану вартість від 01.03.2020року індивідуальний податковий номер 434798326511.

Товариство зареєстроване за своєю податковою адресою, а саме: 08147, Україна, Київська область, Бучанський район, село Софіївська Борщагівка, вулиця Гетьманська, будинок 6, нежитлове приміщення 49, фактичне місце здійснення діяльності: 08147, Україна, Київська область, Бучанський район, село Софіївська Борщагівка, вулиця Гетьманська, будинок 6, нежитлове приміщення 49, Договір суборенди № 05 від 30.10.2023 року з ТОВ «ВІКТОРІЯ ЮРБІЗНЕС ГРУП». Зазначені обставини підтверджуються статутними та реєстраційними документами. ТОВ «БРЕНД ПРОПЕРТІ» має у користуванні орендоване приміщення виробничого цеху, розташоване за адресою - м. Київ, Солом`янський район, вулиця Волноваська, буд. 3, що підтверджується Договором суборенди нежитлових приміщень №23/07/01-1 від 01.07.2023року з ТОВ «БЕРЕГИНЯ КОМПАНІ». За формою 20-ОПП подано відомості про офісне приміщення та виробничий цех.

Керівником ТОВ «БРЕНД ПРОПЕРТІ» є ОСОБА_1 відповідно до Рішення одноосібного засновника №6 від 27.12.2022 року та Наказу ТОВ «БРЕНД ПРОПЕРТІ» №7 від 28.12.2022року по теперішній час.

Основний вид діяльності ТОВ «БРЕНД ПРОПЕРТІ»: 14.19 - Виробництво іншого одягу й аксесуарів.

Згідно штатного розпису ТОВ «БРЕНД ПРОПЕРТІ», затвердженого директором ОСОБА_1 від 01.04.2024 року, штатна чисельність 57 осіб з місячним фондом оплати праці 532100,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи 25 квітня 2023 року Рішенням № 25/04/23 Засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕНД ПРОПЕРТІ» (43479830) - Громадською організацією «ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ «МАРІЯ» (37631496) було прийнято рішення збільшення статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕНД ПРОПЕРТІ» за рахунок майнового вкладу Підприємства об`єднання громадян «САНТАНА» (42862027).

Майновим вкладом становило нерухоме майно: земельна ділянка, площею 14.932 га, кадастровий номер 3221855300:07:261:0001, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 22930280322218, розташованої на території Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області; Будівлі та споруди, об`єкт житлової нерухомості: ні, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 145383832218, які розташовані за адресою: Київська обл., Вишгородський район, смт. Димер, вул. Гоголя, буд. 79-А.

25 квітня 2023 року Актом приймання-передачі майна як вкладу до Статутного капіталу Підприємство об`єднання громадян «САНТАНА» (42862027) передає, а Товариство з обмеженою відповідальністю «БРЕНД ПРОПЕРТІ» (43479830) приймає майновий вклад до Статутного капіталу, загальною оціночною вартістю 9 477 588 (дев`ять мільйонів чотириста сімдесят сім тисяч п`ятсот вісімдесят вісім) гривень 40 копійок: Об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка, площею 14.932 га, кадастровий номер 3221855300:07:261:0001, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 22930280322218, розташованої на території Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області ; Будівлі та споруди, об`єкт житлової нерухомості: ні, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 145383832218, які розташовані за адресою: Київська обл., Вишгородський район, смт. Димер, вул. Гоголя, буд. 79-А.

28 квітня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БРЕНД ПРОПЕРТІ» (43479830) придбає 50% статутного капіталу Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРФІД» (44366773), що становить 25 000 (Двадцять п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

14 вересня 2023 року Рішенням № 14/09-1 Громадською організацією «ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ «МАРІЯ» (37631496) (засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕНД ПРОПЕРТІ») вирішено: збільшити Товариству з обмеженою відповідальністю «БРЕНД ПРОПЕРТІ» частку статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРФІД» (44366773) шляхом внесення додаткового майнового вкладу до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРФІД» (44366773). В якості майнового вкладу до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРФІД» (44366773) Товариству з обмеженою відповідальністю «БРЕНД ПРОПЕРТІ» ввести наступне майно: земельна ділянка, площею 14.932 га, кадастровий номер 3221855300:07:261:0001, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 22930280322218, розташованої на території Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області; будівлі та споруди, об`єкт житлової нерухомості: ні, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 145383832218, які розташовані за адресою: Київська обл., Вишгородський район, смт. Димер, вул. Гоголя, буд. 79-А.

14 вересня 2023 року Протоколом № 09/01-1 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРФІД» (44366773) було розглянуте і прийняте рішення: збільшити статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРФІД» (44366773) за рахунок додаткового майнового вкладу товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕНД ПРОПЕРТІ» (43479830) на 156 693 004 (сто п`ятдесят шість мільйонів шістсот дев`яносто три тисячі чотири) гривні 00 копійок за рахунок додаткового майнового вкладу.

Додатковий майновий вклад Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕНД ПРОПЕРТІ» (43479830) становитиме наступне:1) 2 693 004 (два мільйони шістсот дев`яносто три тисячі чотири) грн. 00 коп. - земельна ділянка, площею 14.932 га, кадастровий номер 3221855300:07:261:0001, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 22930280322218, розташованої на території Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області; 2) 154 000 000 (сто п`ятдесят чотири мільйони) грн. 00 коп. - Будівлі та споруди, об`єкт житлової нерухомості: ні, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 145383832218, які розташовані за адресою: Київська обл., Вишгородський район, смт. Димер, вул. Гоголя, буд. 79-А.

14 вересня 2023 року Актом приймання передачі майна як вкладу до Статутного капіталу, Товариство з обмеженою відповідальністю «БРЕНД ПРОПЕРТІ» (43479830) в особі директора ОСОБА_1 передало, а Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРФІД» (44366773) в особі директора ОСОБА_2 прийняло майно як вклад до статутного капіталу:

Будівлі та споруди, об`єкт житлової нерухомості: ні, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 145383832218, які розташовані за адресою: Київська обл., Вишгородський район, смт. Димер, вул. Гоголя, буд. 79-А. Загальна оціночна вартість: 154 000 000 (сто п`ятдесят чотири мільйони) грн. 00 коп.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «БРЕНД ПРОПЕРТІ» (43479830) склало податкову накладну за № 1 від 14.09.2023 року на загальну суму 184 800 000.00 гривен (в т.ч. Обсяг постачання = 154 000 000.00, ПДВ = 30 800 000.00) та 28 вересня 2023 року відправило на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

На підтвердження операцій Позивачем надано пояснення вих. № 2406.25-01 від 25 червня 2024 року з копіями підтверджуючих документів, проте комісія регіонального рівня прийняла Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.06.2024 року № 11314098/43479830 відмовлено в реєстрації податкової накладної № 1 від 14.09.2023 року у зв`язку з наданням платником податку копій документів із порушенням законодавства (первинні документи, крім того реєстрація на ризикового С/Г по п.8 критеріїв ризиковості платника податків).

Вважаючи вказанн рішення протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (тут і далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацами 1-3 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до абзаців 9-10 пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац 15 пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 8 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

При цьому пунктом 3 Порядку №1246 закріплено, що операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно з пунктом 15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (п. 17 Порядку №1246).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок № 1165).

Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пунктів 7-8 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Пунктами 10-11 Порядку №1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Отже, з вищенаведених норм вбачається, що після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до ДПС України, в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Судом встановлено, що Комісією ГУ ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, із вказаною причиною відмови у реєстрації, а саме: у зв`язку з наданням платником податку копій документів із порушенням законодавства (первинні документи, крім того реєстрація на ризикового С/Г по п.8 критеріїв ризиковості платника податків).

При цьому з матеріалів справи вбачається, що позивачем надані до контролюючого органу всі наявні у нього документи на підтвердження здійснених господарських операцій, зокрема: Рішення від 25.04.2023 р. за № 25/04/23 Єдиного Учасника ТОВ «БРЕНД ПРОПЕРТІ» щодо збільшення Статутного капіталу шляхом приєднання ПОГ «САНТАНА»; Акт від 25.04.2023 р. приймання-передачі майна як вкладу до Статутного капіталу ТОВ «БРЕНД ПРОПЕРТІ» від ПОГ «САНТАНА» до ТОВ «БРЕНД ПРОПЕРТІ»; Акт від 28.04.2023 р. приймання-передачі частки в Статутному капіталі ТОВ «ІНТЕРФІД»; Рішення від 14.09.2023 р. за № 14/09-1 Єдиного Учасника ТОВ «БРЕНД ПРОПЕРТІ» про збільшення статутного капіталу ТОВ «ІНТЕРФІД» шляхом внесення додаткового майна; Протокол від 14.09.2023 р. за № 09/01-1 Загальних зборів учасників ТОВ «ІНТЕРФІД», про збільшення Статутного капіталу шляхом внесенням Засновником ТОВ «БРЕНД ПРОПЕРТІ» додаткового майна; Акт від 14.09.2023 р. приймання-передачі майна як вкладу до Статутного капіталу ТОВ «ІНТЕРФІД» від ТОВ «БРЕНД ПРОПЕРТІ» до ТОВ «ІНТЕРФІД»; Витяг від 26.04.2023 р. з Державного реєстру речових прав на право власності будівлі та споруд, об`єкт житлової нерухомості: ні, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 145383832218, які розташовані за адресою: Київська обл., Вишгородський район, смт. Димер, вул. Гоголя, буд. 79-А, - підтвердження право власності об`єкту оподаткування ТОВ «БРЕНД ПРОПЕРТІ»; Витяг від 20.09.2023 р. з Державного реєстру речових прав на право власності будівлі та споруд, об`єкт житлової нерухомості: ні, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 145383832218, які розташовані за адресою: Київська обл., Вишгородський район, смт. Димер, вул. Гоголя, буд. 79-А, підтвердження права власності (перехід права власності) об`єкту оподаткування ТОВ «ІНТЕРФІД».

Відтак, податковий орган будь-якими належними доказами не обґрунтував підстави прийняття оскаржуваного рішення, зокрема те, яких саме документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних не було надано платником або які саме порушення містять подані первинні документи.

Суд зазначає, що жодних доказів, що надані позивачем документи мали такі недоліки форми або змісту, які виключали можливість реєстрації податкової накладної матеріали справи не містять.

Слід також відмітити, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 30.01.2020 у справі № 300/148/19, постанові від 22.07.2019 у справі № 815/2985/18, постанові від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17, які є обов`язковими для врахування судом в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України.

Верховний Суд у постанові від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 також звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Верховний Суд у постановах від 23.10.2019 №К/9901/20440/19 (справа №826/8693/18) та від 22.04.2019 №К/9901/1137/19 (справа №2040/5445/18) дійшов наступного правового висновку: первинним об`єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких відповідачі вчинили дії щодо зупинення реєстрації ПН та приймали Рішення про відмову у її реєстрації, адже саме зупинення реєстрації ПН первинно порушує права платника податків і саме підстави такого зупинення, його законність, повинні бути предметом дослідження у подібних спорах. Тобто, вирішуючи питання щодо законності рішень контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних, суд зобов`язаний надати оцінку рішенню (діям) щодо зупинення їх реєстрації в ЄРПН, які за своїм змістом є передумовою для прийняття Комісією ГУ ДПС оскаржуваного Рішення.

Суд враховує твердження позивача, що оскаржуване в межах даної справи рішення взагалі не містить суті та характеру податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що рішення контролюючого органу є необґрунтованими, оскільки не містять чітких посилань на підстави, які слугували причинами для прийняття рішення про відмову контролюючого органу ДПС зареєструвати податкову накладну у ЄРПН з урахуванням наданих позивачем письмових пояснень та документів, на підтвердження реальності господарської операції за вказаними податковими накладними, а також не містять доводів та обґрунтувань відносно того, які саме надані позивачем документи були складені із порушенням законодавства з урахуванням того, що форма рішення передбачає конкретне визначення контролюючим органом, які саме документи не надані платником податків та не зазначено з яких підстав подані позивачем пояснення та додаткові документи за наслідками зупинення реєстрації податкової накладної не були враховані контролюючим органом та не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства і якого саме законодавства.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Як видно із тексту оскаржуваного рішення відповідачем не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення. Отже, спірне рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Суд зауважує, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 04.12.2018 року у справі № 821/1173/17.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.10.2018 в справі № 822/1817/18 (№ К/9901/62472/18).

Отже, невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Частинами 1 та 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі також - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржувані рішення суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинні ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само, недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Отже, суд доходить висновку, що оскаржуване рішення є протиправними та такими, що підлягає скасуванню.

Відповідно до змісту статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Водночас, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З системного аналізу вказаних норм КАС України можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду, у випадку визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

За вказаних обставин, в контексті наведених норм, суд вважає, що для прийняття рішень про реєстрацію вказаних податкових накладних виконано всі умови, визначені законом, і прийняття таких рішень у даному випадку не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

В даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання саме ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Згідно з пунктом 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 20 Порядку №1246 внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.

У зв`язку з означеним, податкові накладні підлягають реєстрації в ЄРПН у день їх фактичного подання.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду із цим позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 6 056,00 грн.

З огляду на задоволення позову та враховуючи приписи статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення на користь позивача судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у розмірі 6056,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Головного управління ДПС у Київській області, оскільки саме спірне рішення відповідача призвело до виникнення спірних правовідносин.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.06.2024 № 11314098/43479830.

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, Львівська площа, буд.33/19, м.Київ, 04116) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю «БРЕНД ПРОПЕРТІ» (податковий номер: 43479830, 09119, Київська область, м. Біла Церква, вул. Фастівська, 23) податкову накладну №1 від 14.09.2023, датою її фактичного отримання.

Стягнути сплачений судовий збір у розмірі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн 00 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕНД ПРОПЕРТІ» (податковий номер: 43479830, 09119, Київська область, м. Біла Церква, вул. Фастівська, 23) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у Київській області (місцезнаходження: 03151, м. Київ-151, вул. Святослава Хороброго, 5а; код ЄДРПОУ 44096797).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.