Рішення

від 21.10.2024 по справі 380/4805/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/4805/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2024 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мричко Н.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВК РИСЬ" до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень

встановив:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВК РИСЬ" код ЄДРПОУ 42667435, місцезнаходження: 79000, Львівська обл., м. Львів, вул. Шевченка, буд. 371 (далі позивач) до Львівської митниці код ЄДРПОУ 43971343, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Тадеуша Костюшка, 1 (далі відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 11.09.2023 №UA209000/2023/901001/2, від 11.09.2023 №UA209000/2023/901004/2, від 14.09.2023 №UA209000/2023/901026/2, від 25.09.2023 №UA209000/2023/400236/1, від 29.09.2023 №UA209000/2023/901095/5, від 06.11.2023 №UA209000/2023/901275/2, від 03.10.2023 №UA209000/2023/901110/2, від 24.11.2023 №UA209000/2023/901318/2;

- визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці Державної митної служби України №UA209170/2023/003136, №UA209170/2023/003140, №UA209170/2023/003180, №UA209140/2023/000750, №UA209170/2023/003350, №UA209170/2023/003843, №UA209170/2023/003387, № UA209170/2023/004083.

Ухвалою від 11.03.2024 суддя залишила позовну заяву без розгляду.

Ухвалою від 19.03.2024 суддя прийняла позовну заяву до розгляду і відкрила спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Ухвалою від 30.07.2024 суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою від 30.07.2024 суд витребував від позивача докази.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що декларантом при поданні митних декларацій, а також після витребуванням митним органом додаткових документів, надано усі документи, які містили конкретні числові значення щодо ціни, яка була сплачена за товар, що ввозились на територію України в режимі імпорту. Тому митним органом неправомірно, без достатніх підстав прийнято рішення про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості товару. Зазначені митницею в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості товарів.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що Львівською митницею встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Представник позивача подав відповідь на відзив, в якій зазначає, що надано усі документи, які містили конкретні числові значення щодо ціни, яка була сплачена за товар, що ввозились на територію України в режимі імпорту.

Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.

1. До митного оформлення уповноважена особа декларанта подала митну декларацію №23UA209140026576U7 на товар скло термічно поліроване неармоване, листове (флоат) забарвлене по всій масі (тоноване), без нанесення шару в листах 1692,90 м2.

Розрахована декларантом митна вартість товару 12763,57 доларів США.

Відповідач надіслав уповноваженій особі декларанта вимогу про надання додаткових документів.

На вимогу митного органу уповноважена особа декларанта подала додаткові документи.

25.09.2023 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/400236/1, відповідно до якого визначено митну вартість імпортованого позивачем товару за допомогою резервного методу у розмірі 15470,51 доларів США.

За результатами опрацювання поданих декларантом документів встановлено наступне:

- у наданому до митного оформлення рахунку на оплату витрат на транспортування зазначено маршрут перевезення - Гданськ- Краківець - Львів, натомість у ЦМР (графа 3) вказане місце розвантаження- Здолбунів;

- у гр. 16 ЦМР відсутні відомості щодо перевізника;

- пункту 1 Контракту передбачає наявність рахунків-проформ, які є невід`ємними додатками до Контракту, зазначені документи до митного оформлення не надано;

- у розділі 2 Договору на перевезення зазначено, перевізник за заявкою замовника здійснює/організовує перевезення, відповідно розділу 3 замовник у заявці вказує повну, точну, достовірну інформацію щодо характеристик вантажу. Заявку до митного оформлення не надано;

- у пункті 5 Контракту передбачено складання покупцем замовлень у яких вказується товар та його кількість та у подальшому виписка продавцем проформи-інвойса до кожної окремої партії товару, проте ні замовлення ні рахунки - проформи декларантом до митного оформлення не надавались.

Таким чином, Львівською митницею встановлено невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. На вимогу декларантом надіслано: видаткову накладну; заявку на здійснення транспортування вантажу, комерційну пропозицію, заяву імпортера. Документи, подані на вимогу митного органу не усувають вищезазначені невідповідності.

Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД UA401020/2023/24440 від 11.05.2023.

Відповідач прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2023/000750.

2. До митного оформлення уповноважена особа декларанта подала митну декларацію №23UA209170072868U5 на товар скло термічно поліроване неармоване, листове (флоат) забарвлене по всій масі (тоноване), без нанесення шару, в листах 2146,848 м2.

Розрахована декларантом митна вартість товару 12023,58 доларів США.

Відповідач надіслав уповноваженій особі декларанта вимогу про надання додаткових документів.

На вимогу митного органу уповноважена особа декларанта подала додаткові документи.

11.09.2023 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/901001/2, відповідно до якого визначено митну вартість імпортованого позивачем товару за допомогою резервного методу у розмірі 15058,85 доларів США.

За результатами опрацювання поданих декларантом документів встановлено наступне:

- у пункті 5 Контракту № 01/06/22 від 01.06.2022 передбачено складання покупцем замовлень, у яких вказується товар та його кількість та у подальшому виписка продавцем проформи-інвойса до кожної окремої партії товару, проте замовлення декларантом до митного оформлення не надавались;

- відповідно до пункту 7 Контракту № 01/06/22 від 01.06.2022 у ціну товару включена вартість упаковки, що не підлягає поверненню, однак у товаро-супровідних документах, зокрема у комерційному інвойсі № FS 14/MS2709/2023 від 07.09.2023 відсутні дані щодо складових вартості.

Таким чином, Львівською митницею встановлено невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові знамення митної вартості, визначеної за основним методом. На вимогу декларантом надіслано: проформа-інвойс, банківський платіжний документ, прайс-лист, заявка на перевезення, договір оренди, заява імпортера. Документи, подані на вимогу митного органу не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів на вимогу не надано.

Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД UA401020/2023/24440 від 11.05.2023.

Відповідач прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/003136.

3. До митного оформлення уповноважена особа декларанта подала митну декларацію №23UA209170073825U3 на товар скло термічно поліроване неармоване, листове (флоат) забарвлене по всій масі (тоноване), без нанесення шару, в листах 2146,848 м2.

Розрахована декларантом митна вартість товару 11422,46 доларів США.

Відповідач надіслав уповноваженій особі декларанта вимогу про надання додаткових документів.

На вимогу митного органу уповноважена особа декларанта подала додаткові документи.

14.09.2023 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901026/2, відповідно до якого визначено митну вартість імпортованого позивачем товару за допомогою резервного методу у розмірі 15058,64 доларів США.

За результатами опрацювання поданих декларантом документів встановлено наступне:

- у пункті 5 Контракту № 01/06/22 від 01.06.2022 передбачено складання покупцем замовлень у яких вказується товар та його кількість та у подальшому виписка продавцем проформи-інвойса до кожної окремої партії товару, проте ні замовлення ні рахунки - проформи декларантом до митного оформлення не надавались;

- відповідно до пункту 7 Контракту № 01/06/22 від 01.06.2022 у ціну товару включена вартість упаковки, що не підлягає поверненню, однак у товаро-супровідних документах, зокрема у комерційному інвойсі №FS 1/МС/09/2023 від 11.09.2023 відсутні дані щодо складових митної вартості;

- у графі 3 CMR № 11.09.2023 (1) від 11.09.2023, місцем розвантаження є м. Здолбунів, хоча у рахунку на оплату транспортних послуг № 229 від 11.09.2023 та договорі заявці № 20 від 11.09.2023 кінцевим пунктом маршруту зазначено м. Львів.

Таким чином, Львівською митницею встановлено невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. На вимогу декларантом надіслано: цінова пропозиція, заявка на перевезення, договір оренди, заява імпортера. Документи, подані на вимогу митного органу не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів на вимогу не надано.

Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД UA401020/2023/24440 від 11.05.2023.

Відповідач прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/003130.

4. До митного оформлення уповноважена особа декларанта подала митну декларацію №23UA209170072866U7 на товар дзеркала скляні, одна із сторін покрита склом, без рам, в листах 2082,24 м2.

Розрахована декларантом митна вартість товару 14012,69 доларів США.

Відповідач надіслав уповноваженій особі декларанта вимогу про надання додаткових документів.

На вимогу митного органу уповноважена особа декларанта подала додаткові документи.

11.09.2023 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901004/2, відповідно до якого визначено митну вартість імпортованого позивачем товару за допомогою за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів у розмірі 21648,09 доларів США.

За результатами опрацювання поданих декларантом документів встановлено наступне:

- пунктом 5 Контракту № 01/06/22 від 01.06.2022 передбачено складання покупцем замовлень, у яких вказується товар та його кількість та у подальшому виписка продавцем проформи-інвойса до кожної окремої партії товару, проте ні замовлення ні рахунки - проформи декларантом до митного оформлення не надавались;

- відповідно до пункту 7 Контракту № 01/06/22 від 01.06.2022 у ціну товару включена вартість упаковки, що не підлягає поверненню, однак у товаро-супровідних документах, зокрема у комерційному інвойсі № FS 10/MSZ/09/2023 від 06.09.2023 відсутні дані щодо складових вартості;

- в експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару що зазначена у фактурі № FS 10/MSZ/09/2023 від 06.09.2023.

Таким чином, Львівською митницею встановлено невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної варі ості, визначеної за основним методом. На вимогу декларантом надіслано: прайс-лист, заявка на перевезення, видаткова накладна, заява імпортера. Документи, подані на вимогу митного органу не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів на вимогу не надано.

Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари. Застосовано метод 2б (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД UA 206030/2023/5547 від 14.08.2023.

Відповідач прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/003140.

5. До митного оформлення уповноважена особа декларанта подала митні декларацію №23UA209170079051U4 на товар дзеркала скляні, одна із сторін покрита склом, без рам, в листах 2082,24 м2.

Розрахована декларантом митна вартість товару 14285,30 доларів США.

Відповідач надіслав уповноваженій особі декларанта вимогу про надання додаткових документів.

На вимогу митного органу уповноважена особа декларанта подала додаткові документи.

29.09.2023 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901095/5, відповідно до якого визначено митну вартість імпортованого позивачем товару за допомогою за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів у розмірі 21454,21 Доларів США.

За результатами опрацювання поданих декларантом документів встановлено наступне:

- пунктом 5 Контракту № 01/06/22 від 01.06.2022 передбачено складання покупцем замовлень у яких вказується товар та його кількість та у подальшому виписка продавцем проформи-інвойса до кожної окремої партії товару, проте ні замовлення ні рахунки - проформи декларантом до митного оформлення не надавались;

- відповідно до вимог Закну України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажіввід 01.08.2006 №57- V та статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956) у графі 23 CMR-зазначається підпис і штамп перевізника. В CMR 28.09.2023 від 28.09.2023 у графі 23 відсутні підписи та штамп перевізника;

- в експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару що зазначена у інвойсі № 63/MSZ/09/2023 від 27.09.2023.

Таким чином, Львівською митницею встановлено невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. На вимогу декларантом надіслано: цінова пропозиція, заявка на перевезення, договір оренди, видаткова, заява імпортера. Документи, подані на вимогу митного органу не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів на вимогу не надано.

Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари. Застосовано метод 2б (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД UA 10320/2023/29256від 16.09.2023.

Відповідач прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/003350.

6. До митного оформлення уповноважена особа декларанта подала митну декларацію №23UA209170091284U4 на товар дзеркала скляні, одна із сторін покрита склом, без рам, в листах 2082,24 м2.

Розрахована декларантом митна вартість товару 14538,28 доларів США.

Відповідач надіслав уповноваженій особі декларанта вимогу про надання додаткових документів.

На вимогу митного органу уповноважена особа декларанта подала додаткові документи.

06.11.2023 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901275/5, відповідно до якого визначено митну вартість імпортованого позивачем товару за допомогою за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів у розмірі 21631,94 доларів США.

За результатами опрацювання поданих декларантом документів встановлено наступне:

- пунктом 5 Контракту № 01/06/22 від 01.06.2022 передбачено складання покупцем замовлень у яких вказується товар та його кількість та у подальшому виписка продавцем проформи-інвойса до кожної окремої партії товару, проте ні замовлення ні рахунки - проформи декларантом до митного оформлення не надавались;

- в експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена у наданій до митного оформлення фактурі № 1/МCSZ/11/2023 від 03.11.2023.

Таким чином, Львівською митницею встановлено невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. На вимогу декларантом надіслано: прайс, видаткову накладну, заяву імпортера, заявку на перевезення. Документи, подані на вимогу митного органу не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів на вимогу не надано.

Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари. Застосовано метод 2б (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД UA 206030/2023/5547 від 14.08.2023.

Відповідач прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/003843.

7. До митного оформлення уповноважена особа декларанта подала митну декларацію №23UA209170097209U5 на товар дзеркала скляні, одна із сторін покрита склом, без рам, в листах 3050,784 м2.

Розрахована декларантом митна вартість товару 15509,81 доларів США.

Відповідач надіслав уповноваженій особі декларанта вимогу про надання додаткових документів.

На вимогу митного органу уповноважена особа декларанта подала додаткові документи.

24.11.2023 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901318/2, відповідно до якого визначено митну вартість імпортованого позивачем товару за допомогою резервного методу у розмірі 19262,69 доларів США.

За результатами опрацювання поданих декларантом документів встановлено наступне:

- у пункті 2.4 Контракту на постачання товару № 0404/2023 від 04.04.2023 зазначено що постачання продукції за цим договором здійснюватиметься партіями відповідно до заявок покупця, які до митного оформлення декларантом не надано;

- в експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена у наданій до митного оформлення фактурі № FS/23/11/1700295 від 15.11.2023.

Таким чином, Львівською митницею встановлено невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. На вимогу декларантом надіслано: заява імпортера, прайс-лист, договір-заявка на перевезення, видаткова накладна. Документи, подані на вимогу митного органу не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів на вимогу не надано.

Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД UA 100230/2023/23006 від 17.11.2023.

Відповідач прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/004083.

8. До митного оформлення уповноважена особа декларанта подала митну декларацію №23UA209170079697U0 на товар дзеркала скляні, одна із сторін покрита склом, без рам, в листах 2372,832 м2.

Розрахована декларантом митна вартість товару 11778,63 доларів США.

Відповідач надіслав уповноваженій особі декларанта вимогу про надання додаткових документів.

На вимогу митного органу уповноважена особа декларанта подала додаткові документи.

03.10.2023 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901110/2, відповідно до якого визначено митну вартість імпортованого позивачем товару за допомогою резервного методу у розмірі 15358,35 доларів США.

За результатами опрацювання поданих декларантом документів встановлено наступне:

- у пункті 2.4 Контракту на постачання товару № 0404/2023 від 04.04.2023 зазначено що постачання продукції за цим договором здійснюватиметься партіями відповідно до заявок покупця, які до митного оформлення декларантом не надано;

- в експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару що зазначена у фактурі № FS/23/9/T/00595 від 27.09.2023.

Таким чином, Львівською митницею встановлено невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. На вимогу декларантом надіслано: заява імпортера, прайс-лист, договір-заявка. Документи, подані на вимогу митного органу не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів на вимогу не надано.

Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД UA100380/2023/609914 від 11.07.2023.

Відповідач прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/003387.

Вважаючи рішення про коригування митної вартості та картку відмови протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною другою статті 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 вказаного Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII вказаного Кодексу та вказаною главою (частина перша статті 52 МК України).

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

За правилами частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених вказаним Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається частиною другою статті 53 МК України, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 вказаного Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до вимог частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій вказаної статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1)договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісній характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина шоста статті 53 МК України).

Згідно з частинами першою, другою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування зазначеного методу, визначених у частині першій статті 58 вказаного Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 вказаного Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за такі товари.

У частині шостій статті 54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 зазначеного Кодексу, або відсутності у таких документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за такі товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 зазначеного Кодексу;

- надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У частині першій статті 55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 вказаного Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з частиною другою статті 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 вказаного Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х вказаного Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої вказаної статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 вказаного Кодексу або до суду.

У частині третій статті 55 МК України також встановлено, що форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 МК України з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, відповідно до частини другої вказаної статті є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

У частинах третій-шостій статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм зазначеного Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 вказаного Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 вказаного Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 вказаного Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 вказаного Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з частиною другою статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У частинах четвертій, п`ятій статті 58 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої вказаної статті. Ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 вказаного Кодексу. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 вказаного Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

За приписами частин першої, другої, четвертої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 вказаного Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями вказаної статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово проінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень зазначеної статті, та про використаний при цьому метод.

Як встановив суд, уповноважена особа декларанта для здійснення митного оформлення подала відповідачу митні декларації №23UA209140026576U7, №23UA209170072868U5, №23UA209170038258U3, №23UA209170072866U7, №23UA209170079051U4, №23UA209170091284U4, №23UA209170097209U5, №23UA209170079697U0. До митних декларацій для підтвердження вартості товарів подано, зокрема, зовнішньоекономічні контракти від 01.06.2022 та від 04.04.2023, проформи інвойси, платіжні інструкції, договіри-заявки на перевезення вантажу автомобільним транспортом, рахунки на оплату, акти надання послуг.

Відповідач надіслав уповноваженій особі декларанта, відповідно до вимог частин другої-третьої статті 53 МК України, вимоги про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, а саме:

зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Щодо наявності у відповідача правових підстав для надіслання вимог про надання додаткових документів, суд зазначає, що витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Відтак наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Натомість відповідач, не вказавши які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи можуть їх підтвердити, поставив позивача у невизначене становище.

Суд також зазначає, що відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 29.01.2019 у справі №815/6827/17.

Суд встановив, що відповідачем під час запитування додаткових документів не було повідомлено позивачу, які саме підстави стали причиною для запитування додаткових документів, а направлено запит про надання повного переліку документів, що передбачений частиною третьою статті 53 МКУ.

3 цього приводу суд звертає увагу, в першу чергу, на те, що Верховний Суд у постанові від 23.01.2020 по справі № 804/4365/16 сформував правовий висновок щодо протиправності вимог митних органів надавати всі документи, передбачені частиною третьою статті 53 МКУ.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги надати всі документи за загальним переліком, безвідносно їхньої релевантності в кожному конкретному випадку, є безпідставною та такою, що направлена на позбавлення декларанта можливості надати документи, які б стосувалися дійсних зауважень митного органу. Вимоги із загальним переліком документів та без зазначення конкретних сумнівів митного органу може мати тільки одну мету - створення формальних підстав для відмови у визнанні митної вартості.

Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

З приводу покликання відповідача в оскаржуваних рішеннях від 25.09.2023 № UA209000/2023/400236/1, від 14.09.2023 №UA209000/2023/901026/2 на те, що у наданому до митного оформлення рахунку на оплату витрат на транспортування зазначено маршрут перевезення - Гданськ- Краківець - Львів, натомість у ЦМР (графа 3) вказане місце розвантаження- Здолбунів, у гр. 16 ЦМР відсутні відомості щодо перевізника, у графі 3 CMR № 11.09.2023 (1) від 11.09.2023, місцем розвантаження є м. Здолбунів, хоча у рахунку на оплату транспортних послуг № 229 від 11.09.2023 та договорі заявці № 20 від 11.09.2023 кінцевим пунктом маршруту зазначено м. Львів, суд зазначає наступне.

Згідно з пункту 5, 8 частини 1 статті 58 Митного кодексу України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов`язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Відповідно до статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956 року) вантажна накладна містить такі дані: а) дата і місце складання вантажної накладної; Ь) ім`я та адреса відправника; с) ім`я та адреса перевізника; d) місце і дата прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки; е) ім`я та адреса одержувача; f) прийняте позначення характеру вантажу і спосіб його упакування та, у випадку перевезення небезпечних вантажів, їх загальновизнане позначення; д) кількість вантажних місць, їх спеціальне маркування і нумерація місць; h) вага вантажу брутто чи виражена в інших одиницях виміру кількість вантажу; і) платежі, пов`язані з перевезенням (провізна плата, додаткові платежі, митні збори, а також інші платежі, що стягуються з моменту укладання договору до доставки вантажу); j) інструкції, необхідні для виконання митних та інших формальностей; к) заява про те, що перевезення здійснюється, незалежно від будь-яких умов, згідно положень дійсної Конвенції.

Суд зазначає, що недоліки у заповненні вантажної накладної, на які посилається відповідач, не є такими, що мають значення для правильного визначення митної вартості товарів, оскільки під час митного оформлення оцінці підлягає не оформлення господарської операції з поставки товарів на митну територію України, а її вартість, оскільки така є складовою митної вартості товару.

В оскаржуваному рішенні від 25.09.2023 № UA209000/2023/400236/1 відповідач зазначає, що п.1 Контракту передбачає наявність рахунків-проформ, які є невід`ємними додатками до Контракту, зазначені документи до митного оформлення не надано, п. 5 Контракту передбачено складання покупцем замовлень у яких вказується товар та його кількість та у подальшому виписка продавцем проформи-інвойса до кожної окремої партії товару, проте ні замовлення ні рахунки - проформи декларантом до митного оформлення не надавались, у розділі 2 Договору на перевезення зазначено, перевізник за заявкою замовника здійснює/організовує перевезення, відповідно розділу 3 замовник у заявці вказує повну, точну, достовірну інформацію щодо характеристик вантажу. Заявку до митного оформлення не наданою

Суд вказує, що відсутність при митному оформленні рахунків проформ, замовлень, не може бути підставою, яка свідчить про відсутність відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар. Суд також зауважує, що відповідач не довів, яким чином неподання рахунків проформ, замовлення впливає на заявлену позивачем митну вартість товару.

Так, саме по собі індивідуальне замовлення позивача на поставку товарів не свідчить про досягнення між сторонами згоди з усіх істотних умов відповідної експортно-імпортної операції та не є обов`язковим документом, що подається митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до вимог статті53 МКУ.

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення від 24.05.2012 №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Суд вказує, що для підтвердження митної вартості товару до митного органу декларантом подано договір-заявку № 9 на послуги перевезення вантажу автомобільним транспортом від 21.09.2023 № 9, рахунок на оплату від 23.09.2023 № 780.

Отже, суд зазначає, що на підтвердження витрат на транспортування декларантом надана достатня кількість документів, що дає змогу визначити таку складову митної вартості товару, та підтверджує числове значення митної вартості товару.

З приводу покликання відповідача в оскаржуваних рішеннях від 11.09.2023 №UA209000/2023/901001/2, від 14.09.2023 №UA209000/2023/901026/2, від 11.09.2023 №UA209000/2023/901004/2, від 29.09.2023 №UA209000/2023/901095/5, від 06.11.2023 №UA209000/2023/901275/5, від 24.11.2023 №UA209000/2023/901318/2, від 03.10.2023 №UA209000/2023/901110/2 на те, що пункт 5 Контракту № 01/06/22 від 01.06.2022 передбачено складання покупцем замовлень у яких вказується товар та його кількість та у подальшому виписка продавцем проформи-інвойса до кожної окремої партії товару, проте замовлення, декларантом до митного оформлення не надавались, у пункті 2.4 Контракту на постачання товару № 0404/2023 від 04.04.2023 зазначено що постачання продукції за цим договором здійснюватиметься партіями відповідно до заявок покупця, які до митного оформлення декларантом не надано, суд зазначає наступне.

Відсутність при митному оформленні замовлень, не може бути підставою, яка свідчить про відсутність відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар. Суд також зауважує, що відповідач не довів, яким чином неподання замовлення впливає на заявлену позивачем митну вартість товару.

В оскаржуваних рішеннях від 11.09.2023 №UA209000/2023/901001/2, від 14.09.2023 №UA209000/2023/901026/2 відповідач також вказує, що відповідно до пункту 7 Контракту № 01/06/22 від 01.06.2022 у ціну товару включена вартість упаковки, що не підлягає поверненню, однак у товаро-супровідних документах, зокрема у комерційному інвойсі № FS 14/MS2709/2023 від 07.09.2023, у комерційному інвойсі №FS 1/МС/09/2023 від 11.09.2023 відсутні дані щодо складових вартості.

За приписами частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами.

Відповідно до пункту 7 Контракту № 01/06/22 від 01.06.2022 у ціну товару включена вартість упаковки, що не підлягає поверненню.

Суд вказує, що відповідач не довів, яким чином неподання складових вартості у комерційному інвойсі впливає на заявлену позивачем митну вартість товару. До митного оформлення декларантом подано проформу інвойс, в яковій вказано вартість товару та кількість товару.

В оскаржуваних рішеннях від 11.09.2023 №UA209000/2023/901004/2, від 29.09.2023 №UA209000/2023/901095/5, від 06.11.2023 №UA209000/2023/901275/5, від 24.11.2023 №UA209000/2023/901318/2, від 03.10.2023 №UA209000/2023/901110/2 відповідач вказує, що в експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару що зазначена у фактурі № FS 10/MSZ/09/2023 від 06.09.2023, фактурі № FS/23/11/1700295 від 15.11.2023, № FS/23/11/1700295 від 15.11.2023, № FS/23/9/T/00595 від 27.09.2023

Відповідно до Керівництва із заповнення єдиного адміністративного документа розроблене Генеральним Директором DG TAXUD (номер документу TAXUD/1619/08) графа 46 «статистична вартість» має містити єдиного адміністративного документа має містити статистичну вартість. «Статистична вартість» означає, вартість товарів на момент та у місці, де вони залишають територію країни- експортера члена ЄС. Вона має базуватися на фактурній вартості товарів та має також включати допоміжні витрати, такі як транспорт, що відноситься до частини перевезення, яке проходить на статистичній території країни члена ЄС, де відбувається експорт.

Cуд враховує, що в експортній декларації вказана статистична вартість (вартість на кордоні Польщі), а не фактурна та статистичну вартість доставки.

Відповідно до пункту 7 частини третьої ст. 53 МК України копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів. При цьому, в силу приписів частини 3 статті 53 МКУ, законодавцем дано право вимагати від декларанта додаткові документи лише в разі, якщо розбіжності містяться тільки в документах, зазначених у частини 2 цієї статті, при цьому документ про наявність розбіжностей в якому зазначає відповідач, а саме декларація країни відправлення, до переліку наведеного в частини 2 статті 53 МК України не входить.

Крім того, що відповідачем не враховано, що відповідно до роз`яснень, що містяться у Єдиному адміністративному документі Керівництво на час перехідного періоду Регламенту (ЄС) №952/2013 Європейського парламенту та Ради від 09.10.2013 про прийняття Об`єднаного митного кодексу, прийняте Генеральною дирекцією оподаткування та митного союзу Європейської комісії (23.04.2016, Брюсель) під час розрахунку статистичної вартості на умовах поставки «EXW» до вартості товару (суми інвойсу) додається вартість доставки товару до кордону експортуючої держави та витрати на страхування. Отже, за таких умов статистична вартість товару завжди є вищою, ніж вартість, вказана у договорі (контракті).

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №820/140/18.

В оскаржуваному рішенні від 29.09.2023 №UA209000/2023/901095/5 відповідачем зазначено, що відповідно до вимог Закону України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажіввід 01.08.2006 №57- V та статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956) у графі 23 CMR-зазначається підпис і штамп перевізника. В CMR 28.09.2023 від 28.09.2023 у графі 23 відсутні підписи та штамп перевізника/

Cуд вказує, що відповідно до статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956 року; далі також Конвенція) вантажна накладна містить такі дані: а) дата і місце складання вантажної накладної; b) імєя та адреса відправника; с) імєя та адреса перевізника; d) місце і дата прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки; е) імєя та адреса одержувача; f) прийняте позначення характеру вантажу і спосіб його упакування та, у випадку перевезення небезпечних вантажів, їх загальновизнане позначення; д) кількість вантажних місць, їх спеціальне маркування і нумерація місць; h) вага вантажу брутто чи виражена в інших одиницях виміру кількість вантажу; і) платежі, повєязані з перевезенням (провізна плата, додаткові платежі, митні збори, а також інші платежі, що стягуються з моменту укладання договору до доставки вантажу); j) інструкції, необхідні для виконання митних та інших формальностей; к) заява про те, що перевезення здійснюється, незалежно від будь-яких умов, згідно положень дійсної Конвенції.

У випадку потреби, вантажна накладна повинна також містити наступні дані: а) заява про те, що перевантаження забороняється; b) платежі, які відправник зобовєязується сплатити; с) сума платежу, що підлягає сплаті при доставці; d) декларована вартість вантажу і сума додаткової цінності його для відправника; е) інструкції відправника перевізнику відносно страхування вантажу; f) погоджений термін, протягом якого повинно бути виконано перевезення; д) перелік документів, переданих перевізнику.

Сторони можуть внести у вантажну накладну будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають корисною.

Згідно з частиною першою статті 5 Конвенції вантажна накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Ці підписи можуть бути надруковані чи замінені печатками відправника і перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена вантажна накладна. Перший примірник передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника.

Отже, відповідно до наведених вище положень Конвенції ні відправник, ні перевізник не мають обов`язку проставляти на вантажній накладній (CMR) свої підписи або штампи.

Таким чином, відправником та перевізником товару не було порушено правил заповнення вантажної накладної (CMR).

При цьому, факт проставлення або непроставлення підпису та/або штампу відправника та перевізника товару чи незаповнення графи 23 жодним чином не впливає на визначення митної вартості такого товару.

Суд також зазначає, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості.

При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а.

З оскаржених рішень видно, що джерелами коригування митної вартості задекларованих позивачем товарів за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів та резервним методом слугували митні декларації.

Проте оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів не містять порівняих характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядними методоми, що додатково свідчить про їх необґрунтованість.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позивач подав до митного органу повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості імпортованих товарів за основним методом, а, в свою чергу, відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідач не спростував, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідач не довів.

Згідно з частинами першою та другою статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд при розгляді справи враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Зважаючи на викладені порушення, допущені митним органом при здійснення коригування митної вартості товарів, суд дійшов висновку про невідповідність рішень про коригування митної вартості від 11.09.2023 року №UA209000/2023/901001/2, від 11.09.2023 року №UA209000/2023/901004/2, від 14.09.2023 року №UA209000/2023/901026/2, від 25.09.2023 року №UA209000/2023/400236/1, від 29.09.2023 року №UA209000/2023/901095/5, від 06.11.2023 року №UA209000/2023/901275/2, від 03.10.2023 року №UA209000/2023/901110/2, від 24.11.2023 року №UA209000/2023/901318/2 та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/003136, №UA209170/2023/003140, №UA209170/2023/003180, №UA209140/2023/000750, №UA209170/2023/003350, №UA209170/2023/003843, №UA209170/2023/003387, № UA209170/2023/004083 критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 КАС України, а тому такі є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 23827,90

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 11.09.2023 №UA209000/2023/901001/2, від 11.09.2023 №UA209000/2023/901004/2, від 14.09.2023 №UA209000/2023/901026/2, від 25.09.2023 №UA209000/2023/400236/1, від 29.09.2023 №UA209000/2023/901095/5, від 06.11.2023 №UA209000/2023/901275/2, від 03.10.2023 №UA209000/2023/901110/2, від 24.11.2023 №UA209000/2023/901318/2.

Визнати протиправною і скасувати, складені Львівською митницею Державної митної служби України, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від №UA209170/2023/003136, №UA209170/2023/003140, №UA209170/2023/003180, №UA209140/2023/000750, №UA209170/2023/003350, №UA209170/2023/003843, №UA209170/2023/003387, № UA209170/2023/004083.

Стягнути з Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343, місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Костюшка, 1) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВК РИСЬ" (код ЄДРПОУ 42667435, місцезнаходження: 79000, Львівська обл., м. Львів, вул. Шевченка, буд. 371) судовий збір у розмірі 23827 (двадцять три тисячі вісімсот двадцять сім) грн 90 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Мричко Н.І.